Оцінка умов господарства та постановка завдань

Курсова робота

На тему:

«Розробка і обгрунтування технології вирощування

Цукрового буряка, урожайність 40 т/га, цукор

в умовах грунтів господарства

району Рівненської області»

 

Виконав: студент 8 групи 4 курсу

Агробіологічного факультету

Могрус Олександр Віталійович

Рецензент:

 

 

Заключення:

 

 

КИЇВ 2016

Вступ

1. ОЦІНКА УМОВ ГОСПОДАРСТВА ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАНЬ

1.1. Природні умови

1.1.1. Кліматичні умови

1.1.2. Грунтові умови

1.2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів

1.2.1. Особливості росту і розвитку

1.2.2. Вимоги до умов вирощування

1.2.3. Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспеутивних сортів

2. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

2.1. Розміщення культури та її сортів у сівозміні

2.2. Обробіток грунту

2.3. Система удобрення і визначення доз добрив на запланований урожай

2.4. Сівба

2.4.1. Підготовка насіння

2.4.2. Розрахунки норм висіву

2.4.3. Строки і способи сівби

2.5. Догляд за посівами та інтегрована система захисту рослин

2.6. Збирання врожаю і визначення біологічної врожайності

2.7. Агротехнічна частина технологічної карти

3. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

Вступ

 

Цукровий буряк належить до головних цукровмісних рослин. Цукровий буряк - найважливіша технічна культура, що дає сировину для цукрової промисловості. При добрій агротехніці з 1 гектара можна отримати 30 - 40 т цукрового буряка приблизно з 14 % витягуваного цукру і 15 - 20 т бурякового бадилля. З тієї ж площі можна отримати тільки 17 т картоплі або 2 т зерна. При вирощуванні буряка головним є не тільки урожай з кількісної сторони, але і поживність одержуваних продуктів, яка вище, ніж у інших польових рослин.

Цукровий буряк став сировиною для виробництва цукру пізніше за цукровий очерет, і цьому передували інтенсивні селекційні роботи по виведенню сортів з високим змістом цукру. Розповсюдження цукрового буряка значною мірою було пов'язано з політикою держав помірного пояса по стимулюванню імпортозаміщення і формуванню власного виробництва важливого елемента харчового раціону.
Зараз цукровий буряк вирощують більш ніж в 50-ти країнах з помірним кліматом: 34 країни Європи, США, Канада, Єгипет, Марокко, Туніс, Індія, Китай, Японія, Грузія, Казахстан, Киргизія і низка інших країн Азії. В 2000 р. під буряк в світі було зайняте близько 7,5 млн. га, загальне виробництво білого цукру з буряка склало 33,0 млн. т, загальна потужність 796 бурякоцукрових заводів миру (без урахування малопотужних підприємств Китаю) склала 3 334 тис. т переробки буряка в доба. За останні 150 років в віті з буряка проведено близько 1,8 млрд. т білого цукру. Цукровий буряк має велике агротехнічне значення. Глибока оранка, внесення великих норм органічних і мінеральних добрив покращують структуру ґрунту, підвищують його біологічну активність. Після цієї просапної культури поле залишається чистим від бур'янів, оскільки застосовуються агротехнічні і хімічні методи боротьби з ними. Буряк є добрим попередником для більшості культур у сівозміні. Найкраще після нього родить ярий ячмінь.

 

Відходи цукровиробництва дефекати використовують для зниження кислотності ґрунтів.

Цукровий буряк поглинає найбільше серед сільськогосподарських культур вуглекислого газу (С02) і виділяє кисень (02), що забезпечує значний екологічний ефект. З 1 га виділяється така кількість кисню, що достатня для дихання 60 людей впродовж року. Високе поглинання С02 запобігає створенню на планеті парникового ефекту. За своєю позитивною дією на повітря і клімат 1 га цукрового буряку прирівнюється 1 га лісу.

 

 

ОЦІНКА УМОВ ГОСПОДАРСТВА ТА ПОСТАНОВКА ЗАВДАНЬ

1.1. Природні умови

1.1.1. Кліматичні умови

 

За даними метеорологічної станції клімат району характеризується тими даними, які подані в таблиці. З таблиці видно, що район розташування господарства характеризується позитивною середньорічною температурою повітря. Найбільш високі температури спостерігаються в липні-серпні, а найнижчі в січні-лютому. Сума активних температур (з середньодобовою температурою понад 10 градусів) становить 2650°. Тривалість вегетаційного періоду становить 200 днів, а періоду з середньодобовою температурою, нижчою за 10 ˚С, в середньому за рік 245, тривалість без морозного періоду – 170 днів. Абсолютний мінімум температури відзначений в січні і становить -34˚С. Мінімальні температури, особливо в безсніжні зими, можуть стати причиною вимерзання озимих культур та пошкодження плодових дерев. Абсолютний максимум спостерігається в липні і становить +36˚С. Максимальні температури теж небезпечні: вони можуть привести до зав’ядання ярих та озимих культур.

Таблиця 1. – Атмосферні опади та їх розподіл, мм

Роки	Місяці	За вегетаційний період
IV	V	VI	VII	VIII	IX
Середні багаторічні

 

 

Таблиця 2. – Середньомісячна температура поітря, 0С

Роки	Місяці	За вегетаційний період
IV	V	VI	VII	VIII	IX
	-6,3	-5,3	-2		12,5	15,9	10,4
	-6,4	-5,4			13,5	16,9	11,4
	-6.8	-5,8	-1		17,5	20,9	15,4
Середні багаторічні	-6,5	-5,5	-1		14,5	17,9	12,4

З таблиці 2 видно, що близько 5% опадів випадає в період вегетації с/г, що забезпечує одержання задовільних врожаїв. Але рижим опадів не відзначається сталістю. В окремі роки опадів може бути значно більше, в інші значно менше. Можливість посух у цих регіонах теж можлива. Значні опади в даній зон випадають в червні та липні, що часто перешкоджає збиранню сіна. За період з температурою вищою 10˚, випадає близько 320 мл атмосферних опадів, тобто в період коли відбувається найінтенсивніший ріст с/г рослин. Але в цей час спостерігаються високі температури повітря, які в умовах низької відносної вологості повітря переводять до інтенсивного випаровування вологи з ґрунту. Тому важливе значення мають агротехнічні заходи по закриттю вологи в ґрунті і зменшенню їх випаровуванню. В травні і липні опади часто бувають у вигляді злив, що приводять до нерівномірного розподілу і значної втрати вологи, її спаду з більш підвищених елементів рельєфу і надмірної акумуляції в зниженнях. Мінімальна кількість опадів відзначається взимку, опади в цей період випадають у вигляді снігу. Іноді спостерігаються дощі, від яких утворюється льодова кірка, шкідлива для озимих культур.

Дуже важливо для с/г виробництва знати час настання агрономічної стиглості ґрунту. На глибину 10см ґрунт достигає в середньому 20-25 березня, а на 20см – 25-30 березня. Тобто відставання ґрунту відбувається приблизно 2-го квітня (найбільш раннє) саме пізнє 10-20 квітня. Але найкращі умови для них складаються при підсиханні ґрунту до м’яко-пластичного стану. М’яко-пластичний стан, або стиглість ґрунту у верхньому шарі (0-12см) настає на початку квітня. Велике значення має прогрівання ґрунту, бо від цього залежать строки його стиглості, початок сівби і поява ярих культур. До кінця квітня орний шар ґрунту прогрівається до +5°С, до кінця першої декади травня – до +10°С, а до кінця травня – до +15°С.

4.1.1. Грунтові умови

 

Чорноземи типові мало- і середньогумусні добре насичені кальцієм і магнієм, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН =6,0.6,7), в карбонатних рН=6,8.7,0. У вилугованих відмінах кислотність водної витяжки дещо вища.

За гранулометричним складом чорноземи поділяють на супіщані, легко-, середньо- і важкосуглинкові. Залежно від характеру ґрунтоутворюючих порід їх поділяють на чорноземи на лесах і на лесовидних суглинках. Гранулометричний склад чорноземів, що залягають у північному Лісостепу, є більш легким. За ступенем окультурення вони бувають слабко-, середньо і добреокультурені. Такий умовний поділ за окультуренням проведено згідно з агрохімічними аналізами, а також на основі обліку змін фізичних і фізико-хімічних властивостей.

Чорноземи типові поділяють на мало- і середньогумусні. Кількість мулистих частинок збільшується. Ці ґрунти добре оструктурені, насичені гідроксидами кальцію і магнію. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабокисла. Гумусовий шар досягає близько 85-100 см. Чорноземи вилуговані є малоструктурними і за гранулометричним складом переважно крупнопилувато-легкосуглинковими. Вони залягають на знижених елементах рельєфу, де сильніше промиваються і вилуговуються. У зв'язку з цим погіршуються їхні фізичні та біологічні властивості, що перешкоджає нормальному розвитку рослин.

Таблиця 3. – Характеристика грунту, на якому вирощується цукровий буряк

 

Показники	Величина показників
Назва грунту	Чорнозем опідзолений пилувато-легкосуглинковий на лесі
Вміст гумусу,%	4,1
рН сольове	5,8
Гідролітична кислотність, мг-екв/100г	2,15
Об’ємна маса, г\см3	1,27
Вміст (мг\100 г), група забезпечення:
- легкогідролізованого азоту (N)
- рухомого фосфору (P2O5)
- обмінного калію(K2O)
Глибина орного шару, см	20-30
Наявність карбонатності	Наявна
Рельєф	Рівний
Заходи корінного поліпшення

 

1.1. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів

1.2.1.Особливості росту і розвитку

 

 

Цукровий буряк (Beta vulgaris saccharifera) належить до родини лободових (Chenopodiaceae), рід Буряк (Beta), тип розвитку Коренеплід.

 

Коренева система - стрижнева, проникає на глибину до 2-2,5 м і розгалужується в ширину (в одній площині) на 1,0-1,2 м. У фазі 2-х листків головний корінь проникає на глибину до ЗО см, у фазі 4-х листків - до 40 см. У верхній частині головний корінь потовщується і формує коренеплід, що складається з головки, шийки, власне кореня і хвостика.

 

Листки буряка складаються з черешка і пластинки. Пластинки великі, суцільні, гладенькі чи гофровані. Всього за вегетаційний період з листкових бруньок в центрі головки кореня виростає 50-60 листків, спірально розміщених на головці кореня. Рослина впродовж вегетаційного періоду постійно формує нові листки і скидає старі.

 

Стебло у рослини формується на другий рік життя. Стебла заввишки 80-150 см. їх формується на одному коренеплоді декілька (від 1 до 10) у вигляді куща. На стеблах розміщуються листки і квітки, що формують суцвіття - нещільний колос.

 

Квітки розміщені в пазухах листків по одній (однонасінні) або групами (багатонасінні). У багатонасінних буряків квітки в процесі росту зростаються між собою і утворюють клубочки (супліддя).

 

Плід - однонасінний горішок з товстим навколо плідником з пористої дерев'янистої тканини. Навколоплідник разом з кришечкою плоду захищає насінину від механічних пошкоджень і несприятливих умов зовнішнього середовища. Кількість плодів у клубочках коливається від 1 до 6. Вперше у світі в Україні були створені однонасінні цукрові буряки, у яких клубочки не утворюються. Використання однонасінних сортів і гібридів дає можливість обійтись без затрат ручної праці при формуванні густоти рослин.

Для сівби використовують плоди.

 

Насіння розміщується в гнізді плоду, має буро-каштанову блискучу оболонку, яка щільно облягає зародок, зігнутий майже кільцем навколо перисперму, крохмаль якого є основним запасом поживних речовин для молодої рослини. Зародок складається з двох сім'ядоль, брунечки, підсім'ядольного коліна і зародкового корінця. Сім'ядолі виносяться на поверхню ґрунту (фаза вилочки), із брунечки формується головка коренеплоду, із підсім'ядольного коліна виростає шийка кореня, а зародковий корінець перетворюється у власне корінь.

 

Таблиця 4. – Взаємозв’аз росту і розвитку, етапів органогенезу та елементів продуктивності

Фенологічні фази	Етапи органогенезу та їх коротка характеристика	Елементи продуктивності
Сходи		Густота сходів
Вилочка
1-а пара справжніх листочкі
2-а пара справжніх листочкі
3-я пара справжніх листочків
4-5 справжніх листочків
Змикання листя в міжряддях
Розмикання листків у міжряддях

 

1.2.2. Вимоги до умов вирощування

 

Вимоги до температури.

Насіння цукрового буряку починає проростати за температури ґрунту 4-5°С, але сходи з'являються лише через 20-22 дні. Життєздатні сходи з'являються при 6-7°С. За температури 10-12°С сходи з'являються через 12-14 днів, а за 15-17°С - через 7-8 днів. У фазі вилочки рослини чутливі до приморозків і можуть пошкоджуватися при мінус 3-4°С. З появою першої пари справжніх листків сходи можуть витримувати зниження температури до мінус 8°С.

Восени перед збиранням рослини можуть витримувати приморозки - 5°С. За температури нижче 6-8°С нагромадження цукру в коренеплодах припиняється. Зібрані і неприкриті коренеплоди пошкоджуються за температури - 2°С.

Незважаючи на здатність переносити приморозки, буряк є досить теплолюбною культурою. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 20-22°С. Зниження температури сповільнює ріст. Рослинам першого року вегетації необхідна сума позитивних температур 2400-2800°С.

Цукровий буряк - жаростійка культура. У нього високий максимум температур. Фотосинтез відбувається і за підвищення температури до 40°С.

Вимоги до вологи.

Цукровий буряк вимогливий до вологи, починаючи з перших днів життєдіяльності. Для бубнявіння і проростання насіння вбирає 150-170% води від маси клубочка. Цукровий буряк економно витрачає воду. Транспіраційний коефіцієнт коливається від 240 до 400. Проте загальна витрата води з 1 га велика, у зв'язку з формуванням значної кількості сухої органічної речовини врожаю. Для утворення 1 тонни коренеплодів і такої ж кількості гички за врожайності 40-50 т/га витрачається майже 80 т води.

Найбільше води витрачається під час інтенсивного росту коренеплодів у липні-серпні. Нестача води в цей період призводить до зниження врожайності і збільшення вмісту азоту в коренеплодах.

Використовуючи вологу з глибших горизонтів ґрунту, цукровий буряк витримує тривалий період без дощу і може ефективно використовувати пізні літні опади.

У дощові з хмарною погодою роки цукристість коренеплодів зменшується.

Вимоги до світла.

Цукровий буряк - вимоглива до світла рослина довгого дня. Інтенсивність нагромадження цукру в коренеплодах залежить від кількості сонячних днів у другій половині вегетації (серпень, вересень). Чим вища освітленість, тим краще проходить синтез вуглеводів. Зменшення освітленості різко знижує урожайність і цукристість коренеплодів. Такі умови можуть виникнути при загущенні рослин або при сильному забур'яненні посівів.

Похмура погода спричинює збільшення вмісту низькомолекулярних азотистих сполук, що погіршує технологічну якість коренеплодів, зменшує вміст цукру.

Вимоги до ґрунту.

Культура дуже вимоглива до родючості ґрунту. Найкраще росте на родючих, глибоких, багатих органічною речовиною ґрунтах: чорноземи, темно-сірі опідзолені, дерново-лучні. Нижчий урожай формується на сірих та світло-сірих опідзолених ґрунтах. За механічним складом кращі суглинкові ґрунти. На бідних піщаних і дуже важких глинистих розвивається погано. Орний шар ґрунту повинен становити не менше 25 см.

Переущільнення ґрунту і утворення плужної підошви знижує врожайність і призводить до роздвоєння коренеплодів.

Цукровий буряк не витримує високої кислотності, добре реагує на вапнування ґрунтів. На кислих ґрунтах знижується засвоєння магнію і фосфору, зростає негативний вплив вільних іонів алюмінію. Оптимальна кислотність - рН 6,5-7,5.

Цукровий буряк належить до солестійких культур. Його використовують для

розсолення ґрунту.

 

1.2.3. Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспеутивних сортів

 

Іріс

Гібрид урожайно-цукристого типу. За роки випробування (2006-2008) середня врожайність коренеплодів у зоні Лісостепу становила 605,3 ц/га, Полісся – 583,8 ц/га. Цукристість відповідно – 16,4; 17,0 %. Збір цукру з гектара відповідно – 82,1; 82,7ц. Втрати цукру в мелясі відповідно – 2,1; 1,9%. Гібрид стійкий до цвітушності та слабо уражується коренеїдом. Стійкість до церкоспорозу відповідно – 7,1; 6,5 бала. Придатність до механізованого збирання 6,3-7,9 бала. Диплоїд. Клубочок – одноростковий. Паросток без антоціанового забарвлення. Тип розетки – розлога. Листок середньої довжини. Листкова пластинка середня за розміром, з помірною хвилястістю країв, помірно гофрована. Черешок білий, за шириною середній з білувато зеленим забарвленням в основі. Коренеплід великого розміру, довгий, вузькоконічної форми, заглиблений в грунт на 1/4.

 

Волга

Гібрид урожайно-цукристого типу. За роки випробування (2006-2008) середня врожайність коренеплодів у зоні Лісостепу становила 559,1 ц/га. Цукристість – 16,8 %. Збір цукру з гектара –78,3 ц. Втрати цукру в мелясі – 1,9 %. Гібрид стійкий до цвітушності та слабо уражується коренеїдом. Стійкість до церкоспорозу – 7,8 бала. Придатність до механізованого збирання – 8,4 бала. Диплоїд. Клубочок – одноростковий. Паросток з помірним антоціановим забврвленням. Тип розетки – розлога. Листок короткий. Листкова пластинка середня за розміром, з помірною хвилястістю країв, слабко гофрована. Черешок зелений, за шириною середній з білувато зеленим забарвленням в основі. Коренеплід середнього розміру, середньої довжини, широкококонічної форми.

 

Таблиця 5. – проектована структура планової врожайності цукрового буряка

 

Показник	Величина показника	Порядок розрахунку показника
Спосіб сівби
Ширина міжрядь
1.Кількість рослин на га, шт
на 1 м2, шт.:
рослин

 

 

Таблиця 6. – Дата настання фаз росту і розвитку цукрового буряку Рівненській області

Фенологічна фаза	Дата настання	Тривалість періоду, днів	Глибина проникнення кореневої системи, см
початок	повна
Від сівби	Від сходів	Від дати відновлення весняної вегетації
Сівба
Сходи
Вилочка
1-а пара справжніх листочкі
2-а пара справжніх листочкі
3-я пара справжніх листочків
4-5 справжніх листочків
Змикання листя в міжряддях
Розмикання листків у міжряддях
Збирання
Всього