Яка проблема осіб з порушеннями слуху піднімається у статті Г. Воробєль «Така молодіжна політика щодо осіб з порушеннями слуху неефективна!»?

Проблема така, що сучасна нечуюча молодь має низь­кий рівень освіти та професійної підготовки - у першу чергу, це стосується тих, хто навчався в інклюзивних класах масових шкіл. Вони не всі володіють навичками, які сприяють їхньому розвитку і зміцненню знань, пошуку шляхів для реалізації своїх планів і задумів. Батьки у більшості не знайомі з тонкощами сурдопедагогіки і майже нічого не знають про життя дорослих з порушеннями слуху. Відправ­ляючи дітей на навчання до інклюзивних класів, вони не розуміють, що отримані там знання та навички не зможуть забезпечити їм отримання освіти у вищих навчальних закладах, продук­тивну зайнятість, гідну працю та готовність до самостійного життя. Внаслідок цього нечуючі випускники не отри­мують продуктивні робочі місця, які дають їм мож­ливість забезпечувати себе і не чекати подачок від держави, і стають соціально незахищеними через малу заробітну плату і низький рівень охо­рони праці на деяких приватних підприємствах. У багатьох працездатних молодих людей з пору­шеннями слуху відсутність перспективи підвищує вразливість, а деколи й викликає агресивність. Реалії життя такі, що не лише випускники з інклюзивних класів, а й з 49 спецшкіл, реабілітаційних центрів та інших спеціальних закладів України, після закінчення шкіл і ВНЗ не можуть працевлаштуватися. Вони змушені бути під опі­кою Міністерства соціального захисту.

Вихід: для того, щоб збільшити шанси молоді з порушеннями слу­ху у працевлаштуванні, Уряду потрібно надати можливість нормально працювати спеціаль­ним підприємствам, які діють у складі Всеук­раїнської громадської організації “Українське товариство глухих” (УТОГ). Тоді молоді спеці­алісти та робітники, з числа осіб з вадами слу­ху, отримають “м'яку” посадку на цих підпри­ємствах, у них буде забезпечений і захищений старт у доросле життя! Саме Українське товариство глухих могло б вирішити всі ці проблеми - освіта, робота, житло, оскільки виконує функції підготовки до дорослого життя інвалідів зі слуху, допомагає їм розв'язати ті чи інші проблеми, дає можли­вість самореалізуватись. Ситуація із зайнятістю нечуючої молоді зна­ходиться на контролі Центрального правління УТОГ, але, на жаль, в останні роки його підпри­ємства потерпають через відсутність замов­лень. Потрібно негайно вирішити цю проблему і дати роботу підприємствам УТОГ, а не олігар­хам, внести поправки до Закону України “Про соціальний захист інвалідів”, де чітко визначи­ти, кому надавати державні замовлення! На сьогодні державою прийнято багато роз­порядчих документів стосовно поліпшення життя інвалідів, але у важливому напрямку, що стосується забезпечення нечуючої молоді ро­ботою, ніяких змін не відбулося. А все через те, що багато питань, що стосуються зайнятості ін­валідів по слуху, влада намагається вирішувати сама, без участі ЦП УТОГ і відповідних фахівців із числа людей з порушеннями слуху. Як наслі­док: підприємства УТОГ - без роботи, молоді інваліди зі слуху - не працевлаштовані.

3. Яку проблему організації системи освіти осіб з вадами слуху підіймає Швець Г. С. у статті «Про наболіле – відверто»? ЯкеВаше бачення шляхів вирішення питання? Підготуйте Ваші пропозиції з точки зору організації професійної підготовки осіб з вадами слуху.

Проблема: звинувачення, що випускники спецшкіл (дитячих і вечірніх) не вміють написати стислу заяву, листа, не вміють спілкуватися з оточуючими ні усно, ні письмово, абсолютно справедливі. Одержуючи свідоцтво про середню освіту, вони освіти як такої майже не здобувають.

Вихід: запровадження диференційованого навчан­ня дітей за ступенем їх мовного розвитку. Це забезпечило б усім учням планомірне, поступове оволодіння знаннями і навичками з самого по­чатку навчання і до його завершення, виключало б хронічне відставання одних і поверхове ставлення до навчання інших. Про­грами для різних груп, звичайно, будуть однакові, але терміни навчання - різні. А от сама структура мовних програм повинна б різнитися терміна­ми засвоєння її розділів, складністю вимог і завдань, критеріями за­своєння. Отже, з 1 по 4 клас - максимум ігор, творчих вправ, націлених на збагачення словникового базису, свідомого, а не завченого спілкуван­ня. Систематичне вивчення повного мовного курсу доцільно буде про­водити з 5 по 12 клас. Усі письмові роботи дітей повинні виключати списування. Маю на увазі творчі роботи учнів: перекази, твори, характеристики дійових осіб, складання ділових паперів (заяв, автобіографій, протоколів і т.д.). І вже зовсім недопустима запрограмованість розміру творчих праць типу: “твір... на 300-400 слів”. Хай критерієм оцінки служить не розмір роботи, а її якість: ґрунтовність знань, послідовність викладу матеріалу, вміння дати власну оцінку, аргументувати її, доречно використані епітети, гарне порівняння, іскорка гумору, грамотність і естетичне оформлення. А введення диференційованого навчання сприятиме цьому в широкій мірі: дасть цим дітям змогу проявити максимум творчості в навчанні, повірити в свої сили, здібності, оцінити величезне значення система­тичної наполегливої праці над собою в досягненні високої мети.

Визначте головні риси системи вищої освіти у США для осіб з вадами слуху. Які елементи американського досвіду організації системи професійної освіти глухих людей можна реалізувати в Україні вже сьогодні без суттєвих капіталовкладень?

Просторные, заполненные светом аудитории, много стеклянных стен, большое количество окон - так выглядит кампус вашингтонского университета Галлаудет. Это единственный в мире вуз, где полный цикл обучения предоставляется глухим и слабослышащим людям. Здесь они могут получить степени бакалавра и магистра по 40 разным специальностям. В рамках последипломного образования предлагаются магистерские программы в таких направлениях, как государственное управление и международное развитие, а также докторские программы по клинической психологии, лингвистике и другим специальностям. Это единственное в мире высшее учебное заведение, где программы и услуги специально разработаны для студентов с проблемами слуха. Все курсы преподаются на американском жестовом и английском языках.

Миссия учебного заведения сформулирована следующим образом: «C гордостью хранить традиции исследовательской и академической деятельности и [готовить] студентов к работе в высококонкурентном изменчивом мире с динамично развивающимися технологиями». Кроме того, цели университета Галлодета заключаются в развитии интеллектуальной, социальной, лингвистической и экономической компетентности глухих людей на местном и международном уровне, в сохранении исторического наследия глухих и «способствовании признанию того, что глухие люди и их жестовые языки являются важными ресурсами, которые делают существенный вклад в когнитивное, творческое и культурное измерения человеческого многообразия».

По данным университетского центра трудоустройства, около 80% выпускников Галлаудета находят работу по специальности спустя год после его окончания. "Чаще всего наши студенты устраиваются в правительственные или образовательные учреждения, в компьютерные компании и в бухгалтерские фирмы, - рассказывает пресс-секретарь университета Мерси Куган. - Неслышащие студенты очень преуспевают в "зрячих" дисциплинах".

"В настоящее время двое студентов проходят практику в Белом доме, - с гордостью говорит Куган. - Одна из наших выпускниц преподавала американский язык жестов в школе, где учились дети президента Обамы".
В 2014 г. университет Галлодета отпразднует 150-ю годовщину с момента подписания президентом Линкольном закона, даровавшего этому заведению право присуждать академические степени глухим студентам. Празднование пройдет под девизом «150 лет лидерства, опережающего время». В его рамках будет подчеркнута первопроходческая роль данного университета в раскрытии потенциала глухих и слабослышащих людей. Большинство последипломных программ университета нацелены на подготовку студентов к оказанию профессиональных услуг для глухих и слабослышащих. Например, слушатели программы по критическим исследованиям в сфере подготовки глухих учителей должны стать «носителями перемен, выполняя роль практиков, администраторов, преподавателей, которые обучают учителей, а также исследователей, которые критически подходят к изучению образовательных, социальных и политических вопросов». На факультете слуха, речи и лингвистики изучается феномен глухоты с биологической, социальной и культурной точек зрения. Студентов готовят к преподавательским и исследовательским должностям в университетах и научно-исследовательских центрах. Тематика курсовых работ связана со статистикой, методами исследований и педагогикой высшего образования.

Под эгидой образовательного центра для глухих им. Лорана Клерка при университете Галлодета действуют показательная начальная школа Кендалла, где обучаются маленькие дети, а также образцовая средняя школа для глухих, где обучаются дети среднего и старшего школьного возраста.

В университете активно развивается спорт, в частности американский футбол, соккер, баскетбол и бейсбол. Десять игроков женской университетской волейбольной команды вошли в состав женской национальной волейбольной сборной глухих США, выступавшей в 2012 году на открытом чемпионате США в Солт-Лейк-Сити.