Функції та завдання науки муніципального права

Сутність, зміст, соціальне, науково-пізнавальне і навчальне призначення науки муніципального права розкривається в її функціях. Функції науки муніципального права – це напрями її впливу на певні сторони суспільної практики. Ці функції визначаються насамперед її предметом[62].

Юридичний мозок нації, своєрідну корпорацію законників, яка має свою юридичну свідомість, спільність інтелектуальних і професійних інтересів, утворюють не кухарі, не ремісники від юриспруденції, а фахівці зі справжньою юридичною освітою. Тому наука муніципального права, виконуючи свою пізнавальну функцію, сприяє повноцінній юридичній освіченості. Пізнавальна функція муніципального права полягає в тому, що вона дає характеристику основним інститутам місцевого самоврядування. Як і будь-яка наука, наука муніципального права має свою мову. Якщо в галузі муніципального права основним інструментом є муніципально-правова норма, то в однойменній науці – категорії та поняття. Понятійний апарат муніципального права України перебуває у стадії становлення, тому науці про місцеве самоврядування необхідно розробити власний інструментарій пізнання, власні категорії та термінологію. Саме мова науки є основним засобом пізнання. Наука муніципального права потребує чіткого мовного оформлення, вироблення уніфікованих понять і категорій, які б адекватно відображали такі явища реальної громадсько-політичної дійсності, як муніципальна влада, місцеве самоврядування,територіальна громада, децентралізація та де-концентрація влади тощо. Формулювання наукових категорій і визначень слугуватиме завданням з'ясування змісту муніципально-правових інститутів, виявленню творчого потенціалу місцевого самоврядування, максимально ефективного використання його можливостей для цілеспрямованого впливу на муніципальну практику. Правильне використання понятійного апарату, напрацьованого муніципально-правовою наукою, відіграє важливу роль у процесі законодавчої діяльності та локальної правотворчості. Від чіткості, конкретності приписів, філігранності мови правової норми значною мірою залежить ефективність діяльності місцевого самоврядування. Тільки чітко оформлена правова норма, доступна широким верствам населення, може ефективно працювати на практику [64].

У системі функцій науки муніципального права важливе місце також посідає політична функція, головне призначення якої – формування справжніх політичних переконань і орієнтацій у сфері місцевого самоврядування. І це цілком закономірно, оскільки об'єктом науки муніципального права є муніципальна політика, серцевину та сутністю якої становить публічна влада територіальних громад. Багато вчених вважають, що самоврядування, розвиваючись "без участі держави", є "вільним від політики": воно має свою особливу мету та особливу сферу діяльності, органи місцевого самоврядування не є агентами держави і не пов'язані політичними завданнями – вони не повинні здійснювати дії або укладати акти політичного характеру. Проте не викликає сумнівів те, що територіальна першооснова держави є вічною проблемою політики. Неправильно було б відносити "політичну" владу лише до держави. Місто-держава (поліс), національна держава і навіть держава-імперія, які, безумовно, є політичними інституціями, виникали в історії лише після того, як деякий час "утримували владу в якийсь місцевості". Виходячи ж із тлумачення політики як мистецтва управління полісом, а також, вважаючи, що предметом конституційно-правового регулювання (а місцеве самоврядування є одним з найважливіших інститутів конституційного права) значною мірою є відносини політичного характеру, які виникають безпосередньо в процесі здійснення народовладдя, важко заперечувати наявність політичного моменту в місцевому самоврядуванні [62].

Виокремлення політичної функції муніципального права обумовлюється особливим місцем місцевого самоврядування в політичній системі (в механізмі управління суспільством і державою). Місцеве самоврядування, його органи не входять до механізму державної влади, хоча це й не означає його повної автономності від держави, державної влади. Специфічне становище місцевого самоврядування в політичній системі дозволяє характеризувати його як самостійну (поряд з державною владою) форму публічної влади – публічну владу територіальної громади [63].

Ідеологічна функція науки муніципального права полягає в тому, що вона вивчає ідеї, духовні цінності у процесі здійснення місцевого самоврядування, реалізації Конституції та законів України. Норми та інститути муніципального права справляють значний ідеологічний вплив на всі грані муніципального життя [64].

Евристично-прогностична функція полягає в пошуках фундаментальних вирішень питань, які стоять перед муніципально-правовою наукою, прогнозуванні й пошуках того прогресивного і цінного, що має велике значення для майбутнього. Вдосконалення соціального управління, пошук найоптимальніших форм муніципальної структури, сучасне вирішення соціально-побутових проблем, тенденції в економічній сфері тощо багато в чому залежать від ефективності дослідження суспільних явищ, розробки науково обґрунтованих прогнозів і практичних рекомендацій. "Спілкування" з наукою муніципального права дозволяє передбачати зміни у ставленні держави до самоврядних процесів і перетворення в системі місцевого самоврядування, моделювати поведінку муніципальних лідерів і депутатів, прогнозувати наслідки пропонованих ними рішень.

Прогностична функція науки щільно пов'язана з прогностичною силою Конституції України, в якій відображені прагнення, цілі та завдання майбутнього – побудова правової, соціальної та демократичної держави, а ефективно діюче місцеве самоврядування – магістральний шлях таких перетворень. Програмне значення має проголошення первинної ролі територіальної громади в процесі здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування, виділення в системі форм власності особливого виду публічної власності – комунальної тощо. Таким чином, прогностичний характер муніципально-правових досліджень відображає значущість науки в обґрунтуванні перспектив суспільного розвитку.

Важливою є також комунікативна функція, яка полягає в роботі з інформацією і пов'язана з такими проблемами, як гласність у роботі муніципальних органів, ознайомлення з роботою органів місцевого самоврядування, формування правової свідомості та правової культури.

Інтегративна (системотворча) функція полягає в тому, що наука муніципального права допомагає об'єднувати знання різних галузевих юридичних наук про окремі аспекти здійснення місцевого самоврядування в цілісну систему. І це природно, адже такі поняття, як "публічна влада", "комунальна власність", "місцеве господарство", "місцеві податки та збори" тощо є предметом вивчення для багатьох юридичних наук.

Прикладна (практична) функція полягає в тому, що муніципальне право орієнтує територіальні громади, органи місцевого самоврядування в їх практичній діяльності. Наука про місцеве самоврядування впливає на практику та виступає як теоретична база муніципального будівництва в Україні. Вона повинна надати реалістичні висновки відносно змісту, шляхів і методів ліберально-демократичних перетворень в політичній, економічній, соціально-культурній та інших сферах громадського життя. Наука на основі аналізу реальних потреб соціальної практики, систематичного вивчення соціальних процесів, узагальнення практики муніципального будівництва та діючого законодавства України й зарубіжних країн дозволяє розробити найкращі варіанти муніципального устрою, принципи організації та діяльності системи місцевого самоврядування, її взаємовідносин з державою, органами виконавчої влади, запропонувати рекомендації щодо їх вдосконалення. Муніципально-правова наука має велике значення для ефективного розвитку правотворчої діяльності. Вчені, теоретично обмірковуючи концепції законів і моделі статутів територіальних громад, надають допомогу відповідним суб'єктам у розробці муніципально-правових актів.

Завдання науки муніципального права полягає в пізнанні змісту та сутності, еволюції, правової природи, характерних ознак основного предмета галузі – місцевого самоврядування.

У цьому плані найістотнішим завданням є глибоке і всебічне вивчення феномену територіальної громади – основного, пріоритетного інституту системи місцевого самоврядування. Тут принципове значення має розробка проблем підвищення ефективності діяльності територіальних громад, їх органів і посадових осіб місцевого самоврядування в процесі вирішення питань місцевого значення. Наука муніципального права покликана ретельно збирати, вивчати, узагальнювати та поширювати практику застосування прогресивних, найбільш ефективних форм і методів роботи муніципальних структур. Вона також повинна прогнозувати розвиток організації діяльності місцевого самоврядування в процесі подальшого розвитку демократичних перетворень у нашому суспільстві. Завданням науки муніципального права є вивчення умов і засобів, які забезпечують правову, організаційну та матеріально-технічну самостійність територіальних громад, їх органів насамперед від органів державної влади при вирішенні питань місцевого значення [62].

Вивчення вказаних проблем становить завдання науки, самі ж висновки та теоретичні положення – її зміст. Проникнення в суть і зміст науки муніципального права передбачає усвідомлення насамперед таких визначальних понять, як предмет, завдання, система, функції, методологія, джерела, взаємозв'язок з іншими науками, її роль у розбудові демократичної України.