Суб’єкт і предикат судження називаються його термінами. З точки зору формальної логіки винятково важливо знати, яка інформація насправді наявна в судженні, а яка відсутня, але з тих чи інших причин може домислюватися тим, хто її отримує. Ця проблема розв’язується з допомогою понять „розподілений термін” і „нерозподілений термін”.
Розподілений термін – термін, який мислиться в повному обсязі, тобто обсяг якого повністю включається в обсяг іншого або повністю з нього виключається.
Так, у судженні „Всі паралелограми – чотирикутники” суб’єкт є розподіленим, тобто мислиться в повному обсязі, повністю включається своїм обсягом в обсяг поняття „чотирикутники”. Це засвідчує вже кванторне слово „всі”.
Явно нерозподіленим є суб’єкт часткового визначеного судження. Так, у судженні “Тільки деякі метали тонуть у воді” суб’єкт, безумовно, нерозподілений. Про це свідчить словосполучення “тільки деякі”, яке означає, що суб’єкт цього судження мислиться не в повному обсязі, тобто його обсяг і не повністю включається в обсяг предиката (“те, що тоне у воді”), і не повністю виключається.
Нерозподілений термін – термін, обсяг якого тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.
Логічний квадрат
Усі неодиничні судження, в яких відсутні кванторні слова „всі”, „жоден”, і подібні їм, краще відносити до часткових.
|
Примітки:
1. Лінії квадрата по вертикалі відображають відношення підпорядкованості між судженнями А та I, Е та О, де А, Е – підпорядковуючі судження, а Е та О – підпорядковані.
2. Лінії квадрата по діагоналі відображають відношення суперечності (контрадикторності) між судженнями А і О, Е та І.
3. Лінія квадрата по верхній горизонталі відображає відношення контрарності (протилежності) між судженнями А та Е.
4. Лінія квадрата по нижній горизонталі відображає відношення субконтрарності (часткові збіжності) між судженнями І та О.
У загальностверджувальних судженнях (А) поняття на місці суб’єкта (S) повинні бути розподіленими, а на місці предиката (Р) можуть бути і розподіленими, і не розподіленими.
У загальнозаперечних судженнях (Е) поняття на місці суб’єкта (S) та предиката (Р) завжди є розподіленими.
У частковостверджувальних судженнях (І) поняття на місці суб’єкта завжди не розподілені, а на місці предиката (Р) можутьбути розподіленими, але, як правило, є також нерозподіленими.
У частково заперечних судженнях (О) поняття на місці суб’єкта (S) завжди є нерозподіленим, а на місці предиката (Р) – завжди розподіленими.
Залежність істинного значення суджень типу А, І, Е, О, в яких ідеться про одне і те саме, можна передати зо допомогою такої схеми:
А | Е | І | О |
і | х | і | х |
х | х | і | і |
х | і | х | і |
Поділ суджень за модальністю
Модальність – характеристика судження, яка визначається принципом розрізнення об’єктивно можливого, дійсного і необхідного.
Модальна логіка є розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань. Існують такі види модальних логік і модальних висловлювань: атлетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні. Алетичні висловлювання включають такі модальності: “необхідно”, “можливо”, “випадково” та їх модифікації. Епістемічні висловлювання включають до свого складу такі модальності: “знаю”, “вірю”, “вважаю”, “доведено”, “відомо”, “спростовано” тощо. Темпоральні висловлювання включають такі оцінки змісту, у яких необхідні уточнення з використанням часових характеристик: “було так, що”, “буде так, що”, “завжди було так, що”, “завжди буде так, що”, “раніше”, “пізніше”, “одночасно” та ін. Деонтичні висловлювання характеризують наявність або відсутність в судженні певних норм за допомогою таких модальностей: “обов’язково”, “необов’язково”, “дозволено”, “недозволено”, “заборонено”, “незаборонено” та ін.
Таблиця видів модальних логік і модальних висловлювань.
Види модальних логік і модальних висловлювань | Алетичні | Епістемічні | Темпоральні | Деонтичні |
Різновиди модальностей | необхідно, можливо, випадково, тощо | знаю, вірю, вважаю, доведено, спростовано, припустимо, тощо | було, буде, раніше, пізніше, одночасно, є так, тощо | обов’язково, необов’язково, дозволено, заборонено, тощо |
Питання для самоконтролю та практичні завдання з теми:
1. Які є види простих суджень?
2. Які є види категоричних суджень?
3. Що є основою поділу суджень за кількістю?
4. Що є основою поділу суджень за якістю?
5. Що є основою поділу суджень за кількістю та якістю одночасно?
6. Що таке термін судження?
7. Що характерне для розділових суджень?
8. Які судження належать до умовних?
9. Знайти суб’єкт і предикат у таких судженнях:
· Буття визначає свідомість;
· “Майбутнє світле і прекрасне” (М.Г.Чернишевський);
· Ця праця допомогла пережити мені страшну епоху;
· “Потім, помовчавши кілька хвилин, вона глибоко зітхнула” (О.С.Пушкін);
· Хто не працює, той не їсть;
· “Всі жанри хороші, крім нудного” (Вольтер);
· Кого Юпітер хоче покарати, того він перш за все позбавляє розуму;
· Дочці його було 17 років від народження;
· Молодого радиста капітан жодного корабля не брав на роботу;
· Є ще порох у порохівницях.
10. Визначте вид таких суджень:
· Володимир – брат Василя;
· Стоїть гора високая;
· Юлія старша від Тетяни;
· У світі є одна красуня;
· Він жорстко поділяв людей на наших і ненаших;
· Є такі люди;
· Якби ви з нами подружились, багато б дечого навчились;
· Або ви будете відвідувати заняття, або вам доведеться розпрощатися з вузом;
· Гегель – геніальний філософ;
· Випадуть у травні дощі – буде добрий урожай;
· Можливо, в найближчий час люди знову відвідають Місяць;
· Для художніх образів характерні метафоричність, інакомовність, багатозначність тощо;
· Він поет або вчений;
· Він і поет, і вчений;
· Патріоти люблять свою націю і поважають усі інші народи.
11. Визначте кількість та якість таких суджень:
· Майже кожна людина має той чи інший талант;
· Вулкани – гори;
· Зрідка трапляються і чорні лебеді;
· Всі, крім одного, студенти нашої групи добре засвоїли курс логіки;
· Ви – неуки;
· На старість він недобачати став;
· Є люди, які постійно сумніваються;
· Ніхто не міг його заспокоїти;
· Він був невисоким;
· Жоден з нас не міг із цим змиритися;
· Деякі народи до цього часу перебувають у неволі;
· Трапляються в житті не зовсім приємні випадки.
12. З’ясуйте, які з цих складних висловлювань є “завжди істинними” (законами логіки); які – “завжди хибні”, а які – невизначеними:
· (А ^ ~A) → (В → (С ^ А) v Д);
· (А ^ В v С);
· (А v В) ^ (С ^ ~С);
· (А → В) → (С v ~С);
· ((А ^ В ^ ~A) → С).