З соціальними законами люди стикаються постійно. Соціальні закони не створюються свідомо членами суспільства або групами, як, наприклад, культурні норми або правові закони. Вони підпорядковуються їх дії або намагаються їх уникнути, пристосувати свою поведінку до них чи протестувати проти них.
Соціальні закони мають такі основні ознаки:
– закон може діяти лише за певних умов;
– за цих умов закон діє завжди і всюди без будь-яких винятків;
– умови, за яких діє закон, реалізуються не повністю, а частково.
Соціальні закони розрізняються за формами зв’язків, залежно від часу дії, за масштабами реалізації, за характером.
За формами зв’язків розрізняють:
– закони, які віддзеркалюють незмінне співіснування соціальних явищ;
– закони, які відображають тенденції розвитку;
– закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами;
– закони, які фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами.
Залежно від часу дії виділяють:
– соціальні закони безперервної дії (норми права, етичні та моральні принципи);
– закони – тенденції, які діють у певний проміжок часу.
За масштабом реалізації соціальні закони поділяють на:
– загальні – вони діють в усіх суспільних системах (наприклад, закон товарно-грошових відносин);
– специфічні – їх дія обмежена однією чи кількома суспільними системами (наприклад, закон, пов’язаний з переходом від одного типу суспільства до іншого).
За характером, способом вияву соціальні закони поділяють на закони соціальної статики і закони соціальної динаміки.
Соціологія має свою систему категорій. Це найбільш загальні поняття,. Понятійно-категоріальний апарат соціології охоплює:
– загальнонаукові соціологічні категорії (суспільство, соціум, соціальна система тощо);
– безпосередні соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація, соціальні норми, соціальні цінності);
– категорії дисциплін суміжних із соціологією (економічна соціологія, соціологія політики, соціологія культури тощо).
Соціологія останніх років виділяє дві групи соціологічних категорій:
– категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру: "особистість", "соціалізація", "соціальна група", "соціальна спільнота", "соціальний клас", "соціальна спільнота", "соціальна діяльність", "соціальний контроль " та інші;
– категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни, особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як "соціальний процес", "соціальна зміна", "соціальна трансформація", "соціальний рух", "соціальна мобільність", "соціальний розвиток" та інші.
До категорій соціології належать також "соціальне відтворення", "соціальна адаптація", "соціальна диференціація", "соціальна напруженість", "соціальна солідарність", "соціальне відхилення", "соціальна патологія", "соціальна рівновага", "соціальна сфера", " соціальне життя", "соціальна дія" та ін.
Соціологія, вивчаючи суспільні явища, використовує певні методи та прийоми.
Методи соціології – це правила соціального пізнання. До основних методів соціології відносяться:
– метод структурно-функціо-нального аналізу;
– метод системного аналізу;
– метод статистичного аналізу;
– порівняльно-історичний метод;
– методи збору та аналізу соціологічної інформації
Функції соціології
Соціологія виконує такі функції: теоретично-пізнавальну, критичну, описувальну, прогностичну, перетворювальну, інформаційну, світоглядну.
Теоретико-пізнавальна полягає в оцінюванні світу з позицій інтересів особи.
Критична функція передбачає, що соціологія диференційовано підходить до дійсності. З одного боку показує, що можна і треба зберегти, розвинути. З іншого боку виявляє те, що дійсно потребує радикальних перетворень.
Описувальна функція соціології – це систематизація, описування досліджень у вигляді аналітичних записок, наукових звітів, статей, книг та ін.
Прогностична функція – це видача соціальних прогнозів. Соціологічні дослідження завершуються створенням короткострокового і довгострокового прогнозу вивчаємого об'єкту.
Перетворююча функція соціології полягає в тому, що висновки, рекомендації, пропозиції соціолога служать підставою для прийняття певних рішень.
Інформаційна функція соціології представляє збір, систематизацію й накопичення інформації, яка отримується в результаті досліджень. Соціологічна інформація – самий оперативний вид інформації, яку отримують в результаті досліджень.
Світоглядна функція соціології полягає в тому, що соціологія об'єктивно приймає участь у соціально-політичному житті й своїми дослідженнями сприяє прогресу суспільства.
