Тема: Клімат, фактори його формування.

Мета: формування первинних знань про клімат і кліматотвірні фактори; розвиток практичних навичок роботи з кліматичною картою; виховання розуміння важливості для людей знань про клімат.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: атласи, підручники, схеми «Теплові пояси Землі» та «Розподіл поясів атмосферного тиску на Землі», кліматичні карти світу

Хід уроку:

№ п/п	Структурний елемент уроку	Тривалість у хв.	Організаційна діяльність вчителя	Навчально-пізнавальна діяльність учнів
1.	Організаційний момент	1 хв.	Вчитель вітається з учнями. Перевіряє наявність на партах необхідних для уроку засобів навчання.	Діти вітаються з учителем
2.	Актуалізація опорних знань і вмінь	7 хв.	Робота на картках Робота біля дошки: Складання схем: типи погоди за температурними умовами та характером переміщення повітряних мас Прийом «Географічний крос» • Елемент погоди, що характеризує ступінь нагрівання приземного шару повітря. (Температура) • Атмосферні опади, що випадають з повітря в результаті конденсації. (Роса, іній, туман) • Графічне зображення інформації про вітри, що переважають у певній місцевості за певний період. (Роза вітрів) • Кількість сонячної теплоти, яку отримують різні теплові пояси, зумовлена зміною кута... (Падіння сонячних променів) • Рух вітру відбувається з областей... (Високого тиску в області низького тиску) • Якщо Сонце заходить у суцільну низьку хмару, то це ознака... (Погіршення погоди) Бесіда за запитаннями: 1. Що таке погода? 2. Назвіть основні елементи погоди? 3. Визначте показники, за якими виділяють типи погоди? 4. Перевірка роботи учнів біля дошки: Складання схем: типи погоди за температурними умовами та характером переміщення повітряних мас. 5. Як називаються карти погоди? Перевірка виконання П/р №8 Завдання: співставити схему теплових поясів і схему розподілу поясів атмосферного тиску на Землі. Роздивіться їх та зробіть висновки про взаємозв’язки температури повітря та атмосферного тиску.	1. Погода – це стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості у визначений момент або проміжок часу. 2. Температура, тиск, вологість, хмари, хмарність, опади, гроза. 3. З температурними умовами і показником переміщення повітряних мас. 4. Синоптичні карти
3.	Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності	2 хв.	На земній кулі спостерігається дуже багато типів погоди. У будь-якому куточку нашої планети погода змінюється впродовж року, від місяця до місяця, і в різні роки вона неоднакова. Проте, якщо придивитися до погоди, що спостерігається у певній місцевості протягом кількох десятків років, можна помітити притаманні цій місцевості характерні зміни погоди, а якщо є бажання, то й визначити найбільш типові її ознаки в цілому та для кожного сезону року. Таку багаторічну сукупність погодних умов, характерну для певної місцевості, вчені назвали кліматом. Від чого ж залежить клімат певної місцевості? Щоб відповісти на це запитання, необхідно простежити взаємозв’язок між погодою та кліматом, згадати елементи, що характеризують зміни погоди. Знайшовши відповідь, ви дізнаєтесь також про те, чому слово «клімат» у перекладі з давньогрецької означає «нахил».
4.	Повідомлення теми уроку	1 хв.	Розповідь вчителя: Тема: Клімат, фактори його формування.
5.	Вивчення нового матеріалу	30 хв.	1. Клімат Запитання: 1. Що таке клімат? («Мозковий штурм») 2. Кліматотвірні фактори — причини, від яких залежить різноманітність кліматів Землі. - Сонячна радіація. Розподіл сонячного тепла на Землі обумовлює одну з найваж­ливіших географічних закономірностей — залежність температу­ри повітря від географічної широти місцевості та висоти над рівнем моря. Завдання: Побудувати ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків (схема на окремому аркуші) - Циркуляція атмосфери Нерівномірне прогрівання земної поверхні спричинює утворення областей високого (над охолодженими ділянками) і низького (над прогрітими ділянками) тиску. Таким чином, зональний розподіл тепла обумовлює зональний розподіл атмосферного тиску. Якщо ру­хатися від екватора до полюсів, можна простежити, як переміщення повітря з областей високого тиску до областей низького тиску утворює суцільну систему горизонтальних і вертикальних повітряних течій у тропосфері, які називають циркуляцією атмосфери. завдяки циркуляції відбувається перенесення тепла і вологи як між широтами, так і між материками та океанами; Види циркуляції атмосфери: до постійних вітрів належать пасати (дмуть з тропіків на екватор), західні вітри (в помірних широтах), північно-східні та південно-східні, мусони, ц иклон, антициклон - Характер підстилаючої поверхні: висота над рівнем моря, розподіл суші і моря, характер рельєфу, льодовий, сніговий і рослинний покрив, океаніч­ні течії. 3.Спостереження за кліматом. Кліматологія — наука про клімат. Аналіз спостережень. Зміст кліматичної карти.	Клімат— багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості.
6.	Закріплення нового матеріалу.	2 хв.	1. Прийом «Географічний практикум» Завдання. Роздивіться кліматичну карту світу та з’ясуйте: а) Якими способами на карті показано температурні показники? б) Як визначити переважні напрямки вітру в певному районі Землі? в) Якими способами на карті показана річна кількість опадів, що випадає на певній території? 2. Прийом «Чомучка» • Чому океани мають значний вплив на формування клімату материків? • Чому в Антарктиді завжди холодно? • Чому на південному березі Криму клімат більш теплий та м’який, ніж на решті території України? • Чому на південних схилах Гімалаїв випадає дуже багато опадів, а на північних — дуже мало? • Чому необхідно вивчати клімат? 3. Прийом «Проблемне питання» • Які ще фактори, крім названих на уроці, можуть спричиняти зміни клімату? Відповідь обґрунтуйте за допомогою конкретних прикладів.
7.	Домашнє завдання	1 хв.	Опрацювати параграф підручника 42 • Поміркувати над питанням, що спільного і відмінного між поняттями «по­года» і «клімат».
	Додатковий матеріал		• Дендрокліматологія (дендрохронологія) — наука, що вивчає взаємозв’язок між річними кільцями дерев та метеорологічними елементами — температурою, опадами, кількістю сонячної теплоти. Вивчаючи річні кільця на спилі дерева, можна судити про клімат минулих років, його зміни. Ще Леонардо да Вінчі виявив зв’язок між шириною річних кілець та опадами. Два століття потому, у XVIII ст., шведський природодослідник установив існування залежності ширини кілець дерев, що ростуть на півночі Європи, від температури повітря влітку. В середині ХХ ст. вчені встановили залежність між шириною кілець дерев і тривалістю сонячного сяяння. Підтверджує ці спостереження і той факт, що на екваторі, де відсутні пори року, дерева не мають річних кілець.