Стаття 1137. Спільні витрати та збитки учасників

1. Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із
спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між
ними.

У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе
витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне
майно.

Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Стаття 1139. Розподіл прибутку

1. Прибуток, одержаний учасниками договору простого
товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється
пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше
не встановлено договором простого товариства або іншою
домовленістю учасників.

Умова про позбавлення або відмову учасника від права на
частину прибутку є нікчемною.

- Координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ. Стаття 1135. Ведення спільних справ учасників

1. Під час ведення спільних справ:

1)кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників;

2) ведення справ здійснюється окремими учасниками;
3)ведення справ здійснюється спільновсіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину
потрібна згода всіх учасників.

2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника
вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується
довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором
простого товариства.

3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть
посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо
ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони
доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або
могла знати про наявність таких обмежень.

4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин,
щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було
обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого
імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок
витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах
усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було
завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються
учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором
простого товариства.

- До інших умов, які визначаються за домовленістю сторін, відноситься наприклад, строк дії договору.
Має важливе значення для припинення договору: відмова допускається від безстрокового договору, а розірвання – строкового.
3. Засновницький договір про створення юридичної особи. Засновницький договір бере свій початок з договору простого товариства. Його конструкція використовувалася в римському праві для створення товариських об’ єднань, які переслідували мету спільного ведення учасниками торгівлі та промислу. З розвитком товарно- грошових відносин стало очевидним, що такого роду товариства потребують відмежування майна, що використовується в його обороті, від майна окремих учасників, а також у забезпеченні стабільності існування цього товариства незалежно від зміни складу учасників. За засновницьким договором засновники зобов’язуються створити юридичну особу, визначають порядок їх спільної діяльності щодо її створення, умови передання їй свого майна (ч. 2 ст. 88 ЦК)^[1]. Засновницьким договором визначаються також умови розподілу між учасниками прибутку та збитків, участі в діяльності юридичної особи, виходу засновників зі складу товариства. Засновницький договір може бути укладено тільки за наявності не менш ніж двох засновників юридичної особи. У засновницькому договорі, як і договорі простого товариства, учасники мають спільну мету. Тому всі сторони в договорі іменуються засновниками (учасниками). За загальним правилом учасниками можуть виступати фізичні та юридичні особи. Однак на відміну від простого товариства результатом укладання і виконання засновницького договору є поява нового суб’єкта права — юридичної особи, у той час як укладаючи договір простого товариства, сторони не мають на меті створення нового суб’єкта. У засновницькому договорі створюваної юридичної особи вказується:- організаційно-правова форма юридичної особи;- порядок спільної діяльності засновників з її створення;- передача засновниками майна юридичній особі;- участь засновників у діяльності юридичної особи;- порядок управління діяльністю юридичної особи;- порядок виходу засновників зі складу юридичної особи. При створенні юридичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність, істотною є умова про розподіл прибутку між засновниками.Перелік умов може доповнюватися залежно від виду юридичної особи, яка створюється. Засновницький договір укладається в простій письмовій формі, але договір про створення акціонерного товариства підлягає нотаріальному посвідченню, якщо акціонерне товариство створюється фізичними особами (ч. 2 ст. 153 ЦК).Як і договір простого товариства, засновницький договір є консенсуальним, багатостороннім, відплатним і фідуціарним правочином.Строк дії засновницького договору відповідає строку існування повного або командитного товариства, установчим документом є цей договір, а строк дії договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства обмежується моментом державної реєстрації зазначених господарських товариств^[2].Засновницький договір встановлює обов’ язки його учасників щодо створення юридичної особи, формування її капіталу, частина якого оплачується до реєстрації. Отже, умови, що стосуються спільної діяльності учасників до реєстрації юридичної особи, набирають чинності з моменту укладання засновницького договору. З цього моменту виникають зобов’ язальні відносини між його учасниками. Державна реєстрація юридичної особи, створеної на виконання засновницького договору, породжує комплекс прав і обов’ язків як між юридичною особою та учасниками засновницького договору, так і між самими учасниками. Цей комплекс становить зміст відносного правовідношен- ня, що є не зобов’ язальним, а корпоративним.Учасники договору несуть обов’язки з формування капіталу юридичної особи як суб’єкти корпоративного правовідношення, а також інші майнові і немайнові (не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність юридичної особи) права та обов’язки.Зміна і припинення засновницького договору. До моменту державної реєстрації юридичної особи засновницький договір може бути змінено і розірвано на загальних підставах. Після державної реєстрації будь-які зміни або розірвання засновницького договору безпосередньо пов’ язані зі зміною або припиненням корпоративних правовідносин, що існують між засновниками, а також між засновниками та юридичною особою.Будь-який учасник юридичної особи, створеної на основі засновницького договору, має право вільно вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників. Законом може бути встановлено лише порядок і строки виходу. Учасники товариств з обмеженою відповідальністю і товариств із додатковою відповідальністю мають право розпоряджатися своєю часткою в загальному майні шляхом вчинення різних правочинів щодо її відчуження. У тих випадках, коли частка відчужується в повному обсязі, місце учасника посідає набувач частки, до якого переходять корпоративні права та обов’язки. При частковому відчуженні частки учасник залишається нарівні з набувачем. Таким чином, придбавши частку або частину частки, суб’єкт стає правонаступником відчужувача частки або її частин. Зміна складу учасників засновницького договору може мати місце внаслідок вступу до товариства спадкоємців померлої фізичної особи або правонаступників реорганізованої юридичної особи. Для вступу до товариства зазначених осіб необхідна згода інших його учасників. Зміни засновницького договору через зміни в складі учасників набирають чинності для третіх осіб з моменту державної реєстрації цих змін.Припинення дії засновницького договору може бути наслідком ліквідації створеної на його основі юридичної особи. Причини та підстави в цьому випадку значення не мають. Дія засновницького договору вважатиметься припиненою або у разі ліквідації юридичної особи у зв’язку з досягненням мети, заради якої вона створювалася, або із закінченням строку, на який вона створювалася, а також у випадках її ліквідації за згодою учасників, рішенням суду тощо.