З: Що таке Антиінфляційна політика? Які на вашу думку дії повинен проводити уряд для зменшення інфляції?

Соціально-економічні наслідки інфляції

Маючи складний соціально-економічний характер, інфляція призводить до гальмування розвитку національної економіки, поглиблює майнове розшарування населення і створює загрозу дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні.

З: Які на вашу думку наслідки призводить інфляція?

Економічні наслідки інфляції: (слайд №3 – 4)

1. Руйнація нормальних господарських зв'язків, посилення диспропорцій в економіці, дезорганізація інвестиційного процесу
2. Зростання спекуляції, тіньової економіки, корупції
3. Порушення нормального функціонування грошово-кредитної системи. Знецінення грошей підриває стимули до їх нагромадження, породжуючи явище “втечі від грошей”, коли населення віддає перевагу вкладенню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності.
4. Виникнення необхідності посилення адміністративного регулювання економіки
5. Негативний вплив на міжнародне економічне і валютно-кредитне становище країни.
6. Стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення

Соціальні наслідки інфляції: (слайд №5)

1. Зниження життєвого рівня усіх верст населення
2. Знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах та інших активах
3. Посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві

З: Що таке Антиінфляційна політика? Які на вашу думку дії повинен проводити уряд для зменшення інфляції?

(слайд № 7 – 8)

Антиінфляційна політика - це сукупність ефективних заходів держави, спрямованих на реальну стабілізацію рівня споживчих цін.

Для подолання інфляції й формування ефективної політики стабілізації національної валюти вироблено цілий ряд методів.

Серед них найбільш поширеними є: нуліфікація, ревалоризація і реставрація, девальвація, дефляція.

 

Найчастіше використовується нуліфікація знецінених грошей. Вона означає ліквідацію старих грошових знаків, вилучення їх із обігу і заміну їх новими грошовими знаками, як правило, в меншій кількості. Цим методом скористалась Україна в 1996 p., запровадивши в обіг нову грошову одиницю - гривню.

Протилежним до нуліфікації є метод стабілізації національної валюти з допомогою ревалоризації і реставрації. Ревалоризація означає процес відновлення доінфляційної вартості паперових грошей з метою стабілізації і підвищення курсу національної валюти. Нині у її здійсненні провідним методом є поступова реставрація валюти, тобто відновлення доінфляційної купівельної спроможності та курсу національної валюти щодо інших вільноконвертованих валют. Водночас у країні реалізується цілий комплекс заходів для оздоровлення національної економіки, спрямованих насамперед на збільшення виробництва високоякісних, конкурентно-здатних товарів.

Стабілізацію національної валюти можна розпочати також із проведення політики дефляції. Це процес стримування зростання грошової маси в обігу. Вона означає вилучення з обігу певної частини надлишку паперових грошей. Супроводжується дефляція також комплексом заходів із оздоровлення національної економіки і фінансів, що виражаються в реформі податкової системи, скороченні бюджетних витрат та обсягів кредитів тощо.

(Слайд № 9- 10)

Антиінфляційна політика держави передбачає:

• Зростання виробництва і насичення ринку товарами;

• Структурну та конверсійну перебудову економіки;

• Обмеження емісії грошей;

• Скорочення дефіциту державного бюджету;

• Стимулювання нагромаджень та інвестицій;

• Проведення обґрунтованої кредитної та податкової політики;

• Приватизацію і стимулювання середнього і малого підприємництва;

• Збільшення безготівкового обігу;

• Широке впровадження електронної системи розрахунку;

• Скорочення ставок податків;

• Регулювання валютного курсу;

• Ослаблення інфляційних очікувань;

• Роздержавлення, приватизацію,

• розвиток підприємства;

• Проведення грошової реформи конфіскаційного типу

Світовий досвід країн ринкової економіки свідчить, що для регулювання інфляційного процесу важливе значення має впровадження таких дій: встановлення економічно обґрунтованої ставки відсотків за кредит; регулювання зайнятості, валютного та грошового обігу; розвиток безготівкових платежів і водночас обмеження питомої ваги готівкових грошей, які найбільше піддаються інфляційному знеціненню; широке запровадження електронних грошей, карток споживача. Держава через регулювання маси грошей, рівня відсотків за кредит і швидкості обігу грошей може активно впливати на обмеження інфляційного процесу, стимулювати рівень інвестицій і розширення національного виробництва. Звичайно, вибір методів подолання інфляції залежить від її рівня, від особливостей національної економіки, від місця державного регулювання процесу суспільного відтворення.

Через те, що інфляційний процес має різноманітні причини, то у боротьбі з ним широко використовують антимонопольну політику, яка охоплює: контроль за підприємницькими структурами, що займають панівне становище на ринку; захист і стимулювання конкуренції; сприяння розвиткові малого і середнього бізнесу, контроль за цінами; захист прав споживача та ін.

 

Гра «Аукціон цукерок»

Мета: зрозуміти особливість продажу товарів з аукціону; переконатися в існуванні тісного взаємозв'язку між кількістю грошей в обігу та цінами на товари; установити умови, коли виникає інфляція та розкрити суть цього поняття; переконатися в тому, що ажіотажний попит неминуче викликає зміни цін на товари.

Основні поняття: «ціна», «лот», «емісія», «інфляція», «попит», «аукціон».

Забезпечення гри: по 2 цукерки для кожного учня; умовні гроші різної вартості.

Хід гри

Гра проводиться у формі продажу цукерок з аукціону.

1. Розділіть усі наявні цукерки на 7 лотів — періодів. Ні в якому разі не демонструйте учням кількість Ваших грошей та цукерок. На лот вистав­ляйте по 3 цукерки, проте кількість лотів взагалі не оголошується.

2. Роздайте перед 1-м лотом кожному учасникові по 10 умовних гро­шей. Оголосіть» що виставлений 1-й лот із 3-х цукерок, початкова ціна — ЗО умовних грошей. Запишіть результати лоту на дошці.

3. Перед П-м лотом роздайте кожному ще по 100 у. г., виставивши И-й лот із 3-х цукерок із стартовою ціною 300. Запишіть результати на дошці.

4. Аналогічно проведіть 3-4 лоти, роздавши відповідно по 500 і 1000 умовних грошей (як правило, до цього часу учні перестають економити, і в класі складається 2-3 групи, які конкурують між собою).

Зверніть увагу на результати лотів: ціни на товари зросли в декілька разів, а кількість товарів постійно зменшується — нові цукерки на аукціон не поступають.

Проаналізуйте, чи є подібна ситуація спрощеною моделлю інфляції (обговоріть зі школярами, як можна знизити ціни).

5. Проведіть наступний продаж 5-6 лотів без збільшення грошей в обігу;
результати лотів запишіть на дошці.

6. Перед 7-м лотом оголосіть, що він останній, більше товарів на аукціоні немає, а видані гроші більше не знадобляться. Стимулюйте в класі ажіотажний попит, продайте останній лот; результати запишіть на дошці.

7. Зверніть увагу на тих учнів, хто при рівних стартових умовах зміг придбати найбільшу кількість цукерок.

8. Еврістична бесіда за запитаннями:

1) Попросіть найбільш успішного покупця розповісти про власну стратегію.

2) Чи здогадався хто-небудь об'єднати свої гроші під час продажу 1-го лоту?

3) Чи можна сказати, що всі учні мали рівні стартові можливості?

4) Чи можливий розподіл порівну в умовах аукціону?

5) Чи змінювалася ціна лотів протягом аукціону?

6) Чим модель гри схожа (не схожа) на реальне життя?

Закріплення вивченого (опитування-бесіда)

1. Які економічні наслідки інфляції?

2. Які соціальні наслідки інфляції?

3. Які методи застосовуються для боротьби з інфляцією?

4. У чому полягає суть нуліфікації, ревалоризації, девальвації та дефляції?

5. У чому зміст антиінфляційної політики?

6. Яка роль антимонопольної політики у боротьбі з інфляцією?

7. Розкрийте причини демонетизації золота. Чому в нинішніх умовах ринкової економіки золото не виконує ролі грошей?