Особливості організації та проведення занять у різних вікових групах

Методика організації та. проведення занять у різних групах має свою специфіку. Значною мірою вона визначається своєрідністю використання у роботі з дітьми різного віку окремих методів та методичних прийомів /про це ми говорили, аналізуючи кожен з методів/. Однак, є ряд моментів і у власне організації процесу навчання дітей. Зокрема:

Молодша група:

1. Вступна частина заняття короткотривала, обов'язково має містити спеціальний прийом зацікавлення дітей /сюрпризний прийом тощо/, перехід до навчальної діяльності від ігрової має бути невимушеним, емоційним.

2. Більшість занять проводять у ігровій формі.

3. Основна частина має бути різноманітною за видами діяльності дітей, вони повинні чергуватися так, щоб було переключення із активних на менш активні.

4. У підсумку заняття не слід довго аналізувати поведінку дітей, обмежитись загальною оцінкою діяльності на занятті. Форма оцінки має бути емоційною, позитивною.

Середня група:

1. Використовувати як фронтальну, так і індивідуально-групову форми занять.

2. Спеціальні прийоми зацікавлення дітей, зосередження їх уваги планувати не лише на початку заняття, а й у основній частині, бо діти можуть відволікатись дуже швидко.

3. Закінчення заняття включає вже диференційовану оцінку діяльності дітей.

Досягнення позитивних результатів залежить від правильної організації навчального процесу. При відвідуванні занять перш за все слід звернути увагу на дотримання гігієнічних умов: приміщення має бути проветрено; при загальному нормальному освітленні світло повинне падати з лівої сторони; обладнання, інструменти та матеріали і їхнє розміщення повинні відповідати педагогічним, гігієнічним і естетичним вимогам.

Тривалість заняття повинна відповідати встановленим нормам, а час використовуватися повноцінно. Велике значення має початок заняття, організація дитячого уваги, порушення перед дітьми навчальної чи творчого завдання, пояснення способів її виконання.

Важливо, щоб вихователь під час пояснення, показу способів дії активізував дітей, спонукав осмислювати, запам'ятовувати те, про що він говорить. Дітям треба надавати можливість повторювати, промовляти ті чи інші положення (наприклад, як вирішувати завдання, робити іграшку). Пояснення не повинно займати більше 3-5 хв.

У ході заняття педагог залучає до активної участі в роботі всіх дітей, враховуючи їх індивідуальні особливості, формує у дітей навички навчальної діяльності, розвиває здатність оцінювати і контролювати свої дії. Навчальна ситуація використовується для розвитку у дітей доброзичливого ставлення до товаришів, витримки, цілеспрямованості.

У ході заняття педагог повідомляє дітям знання у строгій логічній послідовності. Але будь-яке знання (особливо новий) має спиратися на суб'єктивний досвід дитини, її інтереси, схильності, устремління, індивідуально-значущі цінності, які визначають своєрідність сприйняття й усвідомлення навколишнього світу кожним малюком.

У процесі спілкування на занятті відбувається не тільки однобічний вплив педагога на дитину, а й зворотний процес.

Дитина повинна мати можливість максимально використовувати свій власний, вже наявний досвід, особистісно-значущий для нього, а не просто беззастережно приймати («засвоювати») все, що повідомляє йому педагог.

У цьому сенсі педагог і дитина виступають як рівноправні партнери, носії різнорідного, але однаково необхідного досвіду. Основний задум особистісно-орієнтованого заняття полягає в тому, щоб розкрити зміст індивідуального досвіду дитини, узгодити його з заданим і тим самим домогтися особистісного засвоєння цього нового змісту.

Педагог повинен продумати не тільки те, який матеріал він буде повідомляти, але те, які можливі переклички цього матеріалу з особистим досвідом дітей.

При організації заняття професійна позиція педагога полягає у завідомо шанобливе ставлення до будь-якого висловлення малюка за змістом обговорюваної теми.

Потрібно подумати, як обговорювати дитячі «версії» не в жорстко-оцінній ситуації (правильно - неправильно), а в рівноправному діалозі. Тільки в цьому випадку діти будуть прагнути бути «почутими» дорослим.

Однією з форм підвищення працездатності дітей, попередження стомлення, пов'язаного з великою зосередженістю, тривалою напругою уваги, а також одноманітним положенням тіла під час сидіння за столом, є фізкультурна хвилинка. Фізкультхвилинки сприятливо впливають на активізацію діяльності дітей, допомагають попередити порушення постави. У всіх дитячих садках міста фізкультхвилинки організовуються систематично. процесі ознайомлення з природою можна здійснювати завдання по формуванню початкових математичних уявлень (величини, форми, тощо), розвитку мови і т. д. Інтеграція надзвичайно важлива для впровадження принципу міждисциплінарного підходу у здійсненні екологічного виховання. Формування ставлення до навколишнього середовища повинне здійснюватися на заняттях з усіх розділів, пронизувати всю роботу дитячого садка.

Триєдине завдання заняття

Освітня: підвищувати рівень розвитку дитини

Виховна: формувати моральні якості особистості, погляди і переконання.

Зазвичай це короткочасні перерви (2-3 хв) для проведення 2-3 фізкультурних вправ на заняттях математикою, рідною мовою, изодеятельности. У другій молодшій і середній групах фізкультхвилинки проводяться в ігровій формі. Час їх проведення та підбір вправ визначаються характером і змістом заняття. Так, наприклад, на заняттях з малювання, ліплення физкультминутка включає активне згинання, розгинання рук, зведення та розведення пальців, вільне потряхіваніе кистями рук. На заняттях з розвитку мовлення, математики використовуються вправи для м'язів спини - потягування, випрямлення з глибоким диханням через ніс. Під час вправ діти, як правило, залишаються на своїх місцях. З метою посилення емоційного впливу фізкультурних хвилинок вихователі можуть використовувати невеликі віршовані тексти.

У кожній віковій групі заняття мають свою особливість і за часом, і по організації.

З дітьми:

До 3-х років рекомендується проводити 10 занять на тиждень тривалістю 8-10 хв.

4-го року життя - 10 занять тривалістю не більше 15 хвилин.

5-го року життя - 10 занять тривалістю не більше 20 хвилин.

6-го року життя 13 занять тривалістю не більше 25 хвилин.

7-го року життя - 14 занять тривалістю не більше 30 хвилин.

Заняття з додаткової освіти, якщо такі передбачені планами роботи ДОП, проводяться за узгодженням з батьківським комітетом. У другій молодшій групі -1 занять, в середній-2 заняття, у старшій групі-2 заняття, в підготовчій до школи групи - 3 заняття на тиждень.

Відповідно до зразковими режимами дня і порою року заняття в групах рекомендується проводити з 1 сенятбря по 31 травня. Вихователю надається право варіювати місце занять у педагогічному процесі, інтегрувати зміст різних видів занять залежно від поставлених цілей і завдань навчання і виховання, їх місце в освітньому процесі; скорочувати кількість регламентованих занять, замінюючи їх іншими формами навчання.

У ранньому дошкільному віці з дітьми проводяться ігри - заняття. У першій групі раннього віку з дітьми проводять заняття індивідуально. З огляду на те, що на першому році життя дитини вміння утворюються повільно і для їх формування потрібні часті вправи, ігри - заняття проводять не тільки щодня, але по кілька разів протягом дня.

У другій групі раннього віку з дітьми проводяться 2 заняття. Кількість дітей, які беруть участь у заняттях залежить не тільки від їхнього віку, але і від характеру заняття, його змісту.

Всі нові види занять, поки діти не опанують первинними вміннями і не освоять необхідних правил поведінки, проводяться або індивідуально, або з підгрупою не більше 3 осіб.

З підгрупою з 3-6 чоловік (половина вікової групи) проводяться заняття з навчання предметної діяльності, конструювання, фізкультурні, а також більшість занять з розвитку мовлення.

З групою з 6-12 чоловік можна проводити заняття з вільною формою організації, а також музичні та ті, де провідна діяльність - зорове сприйняття.

Об'єднуючи дітей у підгрупу, слід враховувати, що рівень їх розвитку має бути приблизно однаковим.

Тривалість заняття - 10 хв дл дітей від 1 р. 6 міс і 10-12 хв для старших. Однак ці цифри можуть змінюватися залежно від змісту навчальної діяльності. Заняття нових видів, а також ті, які вимагають від дітей більшої зосередженості, можуть бути коротше.

Форма організації дітей на заняття може бути різною: малюки сидять за столом, на стільчиках, розставлених півколом, або вільно пересуваються по груповій кімнаті.

Ефективність заняття в більшій мірі залежить від того наскільки емоційно воно протікає.

Важливим дидактичним принципом, на основі якого будується методика занять з дітьми 2-го року життя, є застосування наочності у поєднанні зі словом.

Навчання дітей раннього віку має носити наочно-дієвий характер.

У групах дітей старшого віку, коли пізнавальні інтереси отримують вже відоме розвиток, буває досить повідомлення про тему або основної мети заняття. Діти старшого віку залучаються до організації необхідної обстановки, що також сприяє виникненню інтересу до заняття. Проте основне значення мають зміст і характер постановки навчальних завдань.

Діти поступово привчаються до певних правил поведінки на заняттях. Про них вихователь весь час нагадує дітям і при організації заняття і на початку його.

В кінці заняття зі старшими дітьми формулюється загальний разом пізнавальної діяльності. При цьому вихователь прагне до того, щоб підсумкове судження було плодом зусиль самих дітей, спонукати їх до емоційній оцінці заняття.

Закінчення заняття в молодших групах спрямоване на посилення позитивних емоцій, пов'язаних як зі змістом заняття, так і з діяльністю дітей. Лише поступово в середній групі вводиться деяка диференціація оцінки діяльності окремих дітей. Підсумкове судження та оцінку висловлює вихователь, час від часу залучаючи до неї дітей.

Основна форма навчання: розвиваючі заняття з використанням методик, дидактичних ігор, ігрових прийомів.

Основні форми організації дітей старших груп на заняттях - фронтальна і підгрупових.