Порядок проведення та оформлення результатів ревізій Державною контрольно-ревізійною службою

 

Порядок проведення ревізій і перевірок Державною контрольно-ревізійною службою в Україні визначений Інструкцією Головного контрольно-ревізійного управління України № 121 від 3 жовтня 1997 року.

Ревізії проводять безпосередньо в організаціях та установах, не частіше 1 разу на рік.

Основними завданнями ревізій (перевірок) виконання бюджетів, стану роботи фінансових органів і органів Державного казначейства є:

§ дотримання чинних нормативних актів щодо виконання бюджетів відповідних рівнів;

§ ревізія поточного рахунка відповідного бюджету, позабюджетних і валютних коштів органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування;

§ правильність витрачання коштів на утримання фінансових органів, органів Державного казначейства, апарату відповідних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Основними завданнями ревізії (перевірок) бюджетних установ є:

§ додержання бюджетної дисципліни;

§ перевірка правильності планування і використання бюджетних коштів;

§ збереження грошових коштів і матеріальних цінностей;

§ правильність ведення обліку і звітності;

§ законність утворення та ефективність використання позабюджетних коштів.

Ревізії і перевірки проводяться на основі піврічних планів:

1) Головного контрольно-ревізійного управління, затверджених його Колегією;

2) Контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, затверджених Головним контрольно-ревізійним управлінням України;

3) Контрольно-ревізійних відділів у районах, містах і районах у містах, затверджених Контрольно-ревізійними управліннями по АРК, областях, містах Києву і Севастополю.

Загалом ревізійний процес має чотириумовно самостійних етапи:

· підготовка до проведення ревізії;

· проведення ревізії;

· оформлення матеріалів ревізії;

· реалізація матеріалів ревізії.

Під час проведення ревізій установ і організацій, що фінансуються з бюджету, слід перевіряти:

1) правильність складання і виконання єдиного кошторису доходів і видатків;

2) законність і обґрунтованість передбачених у кошторисі видатків;

3) правильність списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей за кожною зі статей кошторису, наявність належно оформлених бухгалтерських документів;

4) під час проведення ревізії проводиться вибіркова інвентаризація продуктів, устаткування, обладнання та інвентарю;

5) цільове використання коштів, одержаних із бюджету;

6) законність формування та правильність використання спеціальних коштів;

7) дебіторську і кредиторську заборгованості;

8) стан бухгалтерського обліку і звітності, їх достовірність.

За результатами документальної ревізії ревізором складається АКТ – двосторонній документ, у якому знаходять відображення наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету; наведено перелік фактів виявлених порушень і додаткових резервів збільшення доходів та скорочення витрат.

Розрізняють два види актів – проміжні та загальні.

Проміжні акти складають за результатами інвентаризації коштів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків із дебіторами й кредиторами, контрольного запуску сировини у виробництво, ревізії кас. Проміжні акти підписуються ревізорами та посадовими особами, які відповідають за ту ділянку, де здійснюється перевірка.

Загальний акт складають після закінчення ревізії. Акт підписується керівником ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером підприємства, установи, організації, де була проведена ревізія. Факти, наведені у проміжних актах, знаходять своє відображення у загальному акті.

Умовно акт можна приділити на 3 частини.

У першій, загальній частині, зазначаються:

1) підстава для проведення ревізії, склад ревізійної групи і тема ревізії;

2) повне найменування підприємства, установи, організації тощо та його підпорядкованість;

3) за який період діяльності даного підприємства, установи, організації проведено ревізію, дата початку і закінчення ревізії;

4) ким і коли проводилась попередня ревізія, чи усунено виявлені нею порушення і які перевірки проводились після ревізії.

Друга частина, а саме, виробнича-фінансова діяльність, виконання кошторисів, передбачає відображення:

1) перелік основних показників виробничої програми протягом одного-двох років і їх виконання;

2) аналіз фінансових результатів або виконання кошторисів;

3) факти порушень або зловживань, підтверджені документально;

4) ревізія кас і касових операцій;

5) ревізія операцій за рахунками у банках та інших коштів;

6) ревізія розрахунків з оплати праці й соціального страхування;

7) ревізія збереження і руху матеріальних цінностей.

Третя частина, бухгалтерський облік і аудит, передбачає аналіз стану бухгалтерського обліку і достовірності наданих звітів.

Загальний акт підписується особами, які брали участь у проведенні ревізії, а також керівником та головним бухгалтером об'єкта, що ревізується.

Акт ревізії складається у 3-х примірниках і надається:

§ ревізуючому органу;

§ установі, в якій проходила ревізія;

§ вищестоящому органу (установі).

Після підписання акту ревізії ревізор у 15-денний термін готує проект обов'язкових вимог щодо усунення виявлених порушень. Матеріали кожної ревізії протягом 15 діб після її завершення розглядаються і приймаються від ревізорів керівниками контрольно-ревізійних управлінь або їхніми заступниками, начальниками відділів цих управлінь, начальниками відділів у районах та містах або їхніми заступниками. За результатами ревізії готують наказ або інше рішення.

Якщо на підприємстві, установі чи організації, що ревізується, не забезпечується усунення виявлених порушень, керівник, який призначив ревізію, надсилає керівнику цього об'єкта пропозиції щодо повного відшкодування виявлених збитків і дає пропозиції, як запобігти фактам порушень або зловживань. Вимоги й пропозиції щодо усунення виявлених порушень керівниками перевірених підприємств, установ та організацій подаються до керівних органів із дотриманням посадової субординації.

Під час виявлення серйозних порушень фінансової дисципліни та інших зловживань матеріали ревізій передаються до слідчих органів і одночасно порушується питання про усунення із займаних посад винних у зловживаннях осіб. Якщо за фактами зловживань не може бути порушено кримінальної справи, на винних у здійсненні таких зловживань накладається адміністративне стягнення. Проте згідно із статтею 125 Бюджетного кодексу України накладення стягнень за бюджетне правопорушення можуть бути оскаржені в суді протягом 10 днів з дня його винесення.

Ревізор здійснює перевірку виконання вказівок безпосередньо на підприємстві. Матеріали ревізії контролюються до повного відшкодування виявлених збитків та перерахування до бюджету або до державних цільових фондів донарахованих платежів.

Органам контрольно-ревізійної служби надано право вилучати її дохід відповідного бюджету виявлені ревізіями приховані або занижені валютні та інші платежі, стягувати до бюджету кошти, отримані за допомогою незаконних угод, застосовувати фінансові санкції.