Лексичні та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як са­мостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й викори­стовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обо­в'язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають декількох типів:

1. Ініціальні (абревіація)- утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяють­ся на:

а) буквені - читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХГЗ та ін.;

б) звукові - читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан-24 та ін.;

в) буквено-звукові (змішані) - частина слова вимовляєть­ся за буквами, частина - звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.

2. Складові скорочення - утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін.

3. Частково скорочені слова - утворені з частини або ча­стин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госп­розрахунок, рембаза та ін.

4. Відсікання (усічення): зал., зав., пом., акад., доц. та ін.

5. Телескопічні скорочення - утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

- крапкові: ст., див., їм. та ін.;

- дефісні: з-З, б-ка, ш-т та ін.;

- скіснолінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться);

- нульові (курсивні) - на позначення фізичних, метрич­них величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться);

- комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. та ін.

Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).

У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Не можна перевантажувати текст графічними скорочення­ми, наприклад: НП, що сталася на ПУ півд.-схід, міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С.

Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток - з одна­ковими прізвищами: Гр. Тютюнник - Григір, бо є Григо­рій Тютюнник);

2) псевдоніми: не Ж. Занд, а Жорж Занд, не Л. Українка, а Леся Українка, не П. Мирний, а Панас Мирний;

3) подвійні прізвища: не Б.-Хом'як, а Богачевська-Хом'як; не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша; не К. -Яценко, а Кучук-Яценко

З найпоширенішими скороченнями ви зможете ознайомитися на стор. 222 підручника Українське ділове мовлення Л.М. Паламар, Г.М. Кацавець.

Л ітература: