Навчальний проект
Навчальний проект це – сукупність завдань для учнів, проблеми, які потрібно вирішити, пошук способів їх вирішення, організація форм взаємодії учнів з учителем і один з одним, а також, аналіз отриманого результату.
Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя,шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи
Основні вимоги до навчального проекту «А вже весна, а вже красна»
- Робота над проектом завжди спрямована на вирішення конкретної, причому соціально-значимої проблеми - дослідницької, інформаційної, практичної.
- Планування дії з вирішення проблеми завжди починається із проектування самого проекту, зокрема - з визначення виду продукту й форми презентації (представлення результату). Найбільш важливою частиною плану є поетапна розробка проекту, у якій наводиться перелік конкретних дій із вказівкою результатів, строків і відповідальних. Однак деякі проекти (творчі, рольові) не можуть бути відразу чітко сплановані від початку до кінця.
- Результатом роботи над проектом, його виходом, є продукт, що створюється учасниками проектної групи в ході рішення поставленої проблеми.
Мій проект - це шість «П»:
- Проблема. Дослідити походження назв весняних місяців. Відшукати інформацію про народні прикмети, пов’язані з весною. Підготувати вірші відомих українських поетів.
- Проектування (планування). Поділ дітей на групи. Визначення завдань кожної.
- Пошук інформації. Додаткова література, інтернет.
- Продукт. Зібрані матеріали.
- Презентація (представлення результату) Урок позакласного читання «А вже весна, а вже красна».
- Портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали..
Свій навчальний проект вирішила реалізувати на уроці позакласного читання
Сучасне позакласне читання - складова частина навчального предмета читання й розвитку мовлення. Його мета - забезпечити педагогічне керівництво самостійним читанням учнів. Позакласне читання учнів покликане формувати основи читацької самостійності:
Цілі уроку позакласного читання - розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання, познайомити молодших школярів з широким колом доступної для них літератури; розвивати за допомогою читання бажання й уміння вчитися, інтереси і нахили.
Завдання позакласного читання: ознайомити учнів початкової школи з дитячою літературою, що входить у коло читання молодших школярів, у всій її різноманітності; формувати в них інтерес до книги, до самостійного читання; розвивати уміння повноцінно сприймати літературні твори, навчати осмислювати й відтворювати зміст, висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати зв’язне мовлення; формувати елементарні морально-естетичні уявлення.
Урок позакласного читання. Навчальний проект «А вже весна, а вже красна…»
Мета. Навчити учнів користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, уміти робити висновки. Сприяти учневі у здобутті комутативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо). Розширити коло спілкування дітей. Ознайомити з українською культурою, традиціями, звичаями.
Розвивати самостійність, вміння знаходити необхідну інформацію, впевненість у своїх діях.
Виховувати, товаристкість, любов до України, до її народу.
Обладнання: малюнок-плакат «Дівчини-Весни», паперові хмаринки та листя, портрети відомих українських поетів, емблеми груп, матеріали для роботи в групах, виставка книг, пов’язаних з темою проекту.
І Організація класу до уроку (1хв.)
Доброго ранку! Скажу за звичаєм.
Доброго ранку! Кожному зичу я.
Доброго дня, вам, діти, бажаю.
Днем добрим наших гостей я вітаю.
ІІ Мотивація навчальної діяльності (2хв.)
- Зараз у нас урок позакласного читання. Я знаю, що ви дуже старанно до нього готувалися. От і наша гостя шлє вам свій привіт:
Куди ступлю, там сонце сяє,
Усе навколо оживає.
Іду, пробуджую від сну
Я землю сонну, чарівну.
- Ну, звичайно, це – весна. Але для того, щоб вона з`явилася, потрібно гарно попрацювати на уроці.
ІІІ Оголошення мети і завдань уроку (1хв.)
-А роботи у нас дуже багато. Ви заздалегідь готували завдання по групах для нашого навчального проекту «А вже весна, а вже красна!»
Нас чекає багато цікавого. Сьогодні ми дізнаємось про ознаки весни, про народні прикмети, пов’язані з кожним місяцем, про походження назв місяців. Про те, як відомі українські поети описують цю пору року. А також навчимося самі складати невеликі вірші. Тож, поїхали!
ІV Ознайомлення з новим матеріалом (35хв.)
Ознайомлення з виставкою книг
Ознаки весни
-Для початку, давайте доведем, що наступила весна. Скажіть, що змінилося
в неживій та живій природі. Чим займаються люди у містах і селах?
3. Асоціативний кущ
-Назвіть слова-прикметники, які найточніше описують весну (гарна, ніжна, свіжа, молода, красива, яскрава, зелена, квітуча, запашна, красна та ін.)
Слова записані на білих квітах на дошці.
Словникова робота зі словом «красна».
4.Фізкультхвилинка
Ось іде до нас весна (ідуть).
Все навколо ожива (крутяться).
Підсніжники прокидаються (труть очі).
Проліски усміхаються (усміхаються один одному).
Пташки прилітають(летять).
Діти вибігають(біжать).
На луках стрибають(стрибають).
Відпочивши – за парти сідають.
Словникова робота зі словом «луки».
5.Слухання матеріалу І групи
-А зараз давайте познайомимося з нашими групами.
І-ша група:
Ще вітер зимовий з дощем загуде,
Ще сніг острівками блищить де-не-де.
Береза бруньки вже свої розпускає.
Чи ви здогадались, коли це буває? (Березень)
1) А що ви знаєте про цей місяць? Звідки походить його назва?
(Розповідь дітей, доповнення вчителя)
Березень
Перший місяць весни називали по-різному: «полютий», «сухий», «протальник», «снігогон», «березоль», «сочень» та ін .(обговорюємо назви).
Зараз - це березень, тобто «зелене дерево».Саме в цей час починає рухатися по стовбурах березовий сік і з`являються зелені листочки.
Колись давно в Україні Новий рік святкували саме в березні. Початок року збігався з пробудженням природи.
2) А тепер назвіть народні прикмети, пов`язані з цим місяцем.
• Сині хмари – на тепло і дощ.
• Грак прилетів – скоро сніг зійде.
• Голуби розворкотілися – на тепло.
• Журавель прилетів – скоро лід зійде.
• Довгі бурульки – весна буде затяжною.
• Побачив шпака – знай: весна біля порога.
• Ворони купаються ранньою весною -до тепла.
• Ранній приліт шпаків і жайворів – до теплої весни.
• Якщо з берези тече багато соку – літо буде дощовим.
• Жайворонок з’явився – до тепла, а зяблик – до холоду.
• Птахи в’ють гнізда на сонячній стороні – на холодне літо.
• Сніг тане раптово і вода збігає швидко – буде мокре літо.
• Місяць у великому туманному колі -за два дні буде непогода.
• Гуси сидять, поховавши голови під крило – буде похолодання.
• Як весною вперше гримить на голий ліс – буде холод.
• Червоний колір місяця в березні – ознака швидкого похолодання.
3) Що говорять про березень українські поети?
(виступи дітей)
Знайомство з 2-ю групою
Вже пташки повертаються в наш край
Про весну співає поле і гай.
Ніжаться на сонці трави й квіти.
Вже настав ласкавий місяць… (Квітень)
1) Походження назви
Квітень
Другий місяць весни народ назвав квітнем за чудовий карнавал квітів: золоті кульбабки, ніжні фіалки, пахучі конвалії та ін..
У народі його називали «цвітень», «водолій», «красенець», «лелечник», «капельник».
Квітень – місяць хліборобських турбот і надій.
2) Народні прикмети
• Якщо жаби квачуть увечері, то буде погода.
• В який бік лягає тварина спиною, звідти повіє вітер.
• Якщо дуб раніше од ясена розпуститься – на сухе літо.
• Якщо в холодний день заспіває півень – потепліє.
• Жаб’ячий хор цілу ніч – наступного дня буде ясно.
• Якщо кожух став гнучким і м’яким -чекай тепла й опадів.
• Якщо весна була маловітряна, то літо буде сухе.
• У квітні вітер з південного заходу – чекай тривалої негоди.
• Як дуже кумкають жаби, то це прикмета, що буде в скорім часі дощити.
• Як цвіте черемшина, то завше буває тоді холоднувато, похолодає.
• Пізня весна – ознака того, що влітку переважатиме холодна погода.
• Купчасті хмари надвечір не зникають – погіршиться погода, задощить.
• Туман стелеться по воді – на ясну погоду, піднімається вгору – на негоду.
• Якщо квітневий дощ починається з великих краплин, то ненадовго.
• Горобці сидять настовбурчившись – незабаром збереться дощ.
• Ластівки почали лаштувати гнізда – настало стійке тепло.
• Якщо кури злітають на найвищі місця в курнику – чекай опадів.
• Якщо навесні летить багато павутиння, то літо буде жарке.
• Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
• У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.
3) Вірші поетів про квітень
7.Хвилина відпочинку
-Діти, а хто з вас довідувався, що таке «веснянки»?
Веснянки – це старовинні слов`янські обрядові пісні, пов’язані з початком весни і наближенням весняних польових робіт. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе прокинулося і знову ожило.
-Давайте разом прослухаємо українську народну веснянку «Вийди, вийди, Іванку!». Трішки порухаємося. (Звучить пісня. Діти виконують рухи)
-Які почуття викликала ця веснянка?
Знайомство з 3-ю групою
А в цім місяці підряд
Маємо багато свят.
Зеленіють буйно трави,
То іде веселий…(Травень)
1) Походження назви
Травень
Третій місяць весни постає у всій своїй красі: буйності цвітіння, князюванні трав, дзвінким пташиним співом.
Звався він в народі «травник», «місяць-громовик», «пісенник».
Це місяць молодості, мрій. Розпал життя.
2) Народні прикмети
• Багато хрущів – на сухе літо.
• Квіти пахнуть здалека – на вітер.
• Часті тумани у травні – на мокре літо.
• Якщо жаби стрибають по землі – на дощ.
• Весною літає багато павутиння – на спекотне літо.
• Блимання зірок – ознака погіршення погоди з посиленням вітру.
• Туман над водою не розходиться – буде гарна і суха погода.
• Веселка віщує зміну погоди: вечірня обіцяє гожу, а ранкова – дощову.
• Тиха й світла ніч без роси – наступного дня неодмінно занегодить.
• Коли з’являються кілька веселок на небі, то на тривалий теплий дощ.
• Мурахи, павуки чи бджоли виявляють велику активність – погода буде доброю.
• Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго.
• За сухим травнем йде сухий червень; якщо в травні багато дощів, то їх обмаль буде у вересні (і навпаки).
• Худоба пожадливо їсть траву, коні форкають і хропуть – погода зіпсується.
3) Що говорять про травень українські поети?
-Молодці, добре всі попрацювали.
Нарешті вже можна побачити нашу гостю.
Робота в групах
Портрет-павутинка весни
(У дітей є початок кожного рядка вірша, вони разом його закінчують)
V. Розширення читацького кругозору школярів (3-4хв.)
1) розповідь вчителя про нові книжки та їх авторів;
2) розгляд цих книжок, ознайомлення з зовнішніми та внутрішніми ознаками.
VI. Підсумок уроку (5-6 хв.)
(На дошці –малюнок дівчини-весни. Він закритий хмаринками з правильними відповідями на запитання. Якщо учні відповідають правильно – хмаринка зникає)
Запитання
1. Це – місяць хліборобських турбот.
2. В якому місяці колись давно починався Новий рік?
3. Який місяць називався «місяць-громовик»?
4. Назвіть професію людей, які пишуть вірші.
5. Є у деяких людей на носі і водночас обрядові весняні пісні.
6. Хто автор цих рядків:
«Встала весна,чорну землю сонну розбудила…» (Т. Шевченко)
«До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна…» (Д. Павличко)
« Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна…» (І. Франко)
«Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила…» (Л. Українка)
- Добре, на всі запитання ви відповіли і в нашому класі також наступила весна.
- Молодці, а тепер пора оцінити вашу роботу.
Оцінювання учнів
Звертаю увагу на зміст, грамотність викладу, достовірність інформації, оформлення та взаємодію учнів у процесі роботи.
