Матеріали для самоконтролю

A. Завдання для самоконтролю

1. Жінка скаржиться на зниження працездатності, сонливість, задишку при швидкій ході. В крові: еритроцити – 4,0 Т/л, гемоглобін – 82 г/л, колірний показник – 0,6. В мазку крові - велика кількість мікроцитів, анулоцитів. Для якої анемії це характерно?

A. Залізодефіцитної

B. Гострої постгеморагічної

C. Гемолітичної

D. Перніціозної

E. Серповидноклітинної

2. В хворого в крові виражені мікроцитоз, анулоцитоз, пойкілоцитоз, колірний показник значно нижче норми. Для якої анемії такі зміни є типовими?

A. В12 – дефіцитної

B. Фолієводефіцитної

C. Залізодефицитної

D. Гемолітичної, токсичної

E. Гемолітичної, імунної

3. В хворої діагностовано регенеративну анемію. Які клітини можуть бути в периферичній крові в даному випадку?

A. Мієлобласти

B. Мегакаріобласти

C. Лімфобласти

D. Монобласти

E. Нормобласти

4. Для з’ясування стану кісткового мозку при анеміях бажано оцінити його регенераторну здатність. Визначення кількості яких клітин в крові дозволяє це зробити?

A. Ретикулоцити і нормобласти

B. Мікроцити і макроцити

C. Мегалоцити

D. Мегалобласти

E. Пойкілоцити

 

5. На шостім місяці вагітності в жінки розвинулася залізодефіцитна анемія. Які клітини периферичної крові свідчать про дефіцит гемоглобіну в еритроцитах при залізодефіцитній анемії?

A. Мегалоцити

B. Анулоцити

C. Мікросфероцити

D. Ретикулоцити

E. Нормобласти

6. При анеміях в периферичній крові виявляються регенеративні, дегенеративні і патологічні форми еритроцитів. Назвіть регенеративну форму еритроцитів.

A. Пойкілоцити

B. Поліхроматофільні еритроцити

C. Анізоцити

D. Анізохромоцити

E. Сфероцити

7. У пацієнта з анацидним гастритом при обстеженні виявлено таке: еритроцити 3,5 Т/л, гемоглобін 4,2 ммоль/л, КП 0,6, мікроцитоз, анулоцитоз. Дефіцит якої речовини є причиною анемії в хворого?

A. Фолиєвої кислоти

B. Вітаміну В12

C. Вітаміну В1

D. Вітаміну А

E. Заліза

8. Терапія пацієнта м. з приводу гіпохромної мікроцитарної анемії препаратами заліза була неефективною. При його подальшому обстеженні встановлено діагноз залізорефрактерної, сидеробластної анемії. Дефіцит якої речовини може бути її причиною?

A. Фолієвої кислоти

B. Вітаміну В12

C. Вітаміну В6

D. Заліза

E. Цинку

9. В крові хворого: гемоглобін 5,6 ммоль/л, еритроцити 2,0 Т/л, КП 1,4, в великої кількості є мегалоцити, мегалобласти. Про яку хворобу слід думати лікарю?

A. В12-, фолієводефіцитна анемія

B. Залізодефіцитна анемія

C. Спадкова гемолітична ферментопатія

D. Спадкова гемолітична гемоглобінопатія

E. Спадкова гемолітична мембранопатія

 

10. Лікування препаратами заліза не дало позитивного ефекту в хворої на гіпохромну, мікроцитарну анемію. Подальше обстеження дозволило встановити діагноз α-таласемії. Яка є патогенетична характеристика цієї анемії?

A. Гемолітична, ферментопатія

B. Гемолітична, мембранопатія

C. Гемолітична, гемоглобінопатія

D. Гемолітична, імунна

E. Залізодефіцитна

11. Вагітну жінку турбують занадто швидке збільшення ваги її тіла, набряки. При обстеженні: еритроцити — 3,0 Т/л, гемоглобін — 4,4 ммоль/л, КП 0,7, в периферичній крові - мікроцитоз, анулоцитоз, ретікулоцитоз. Про яку анемію слід подумати?

A. Фолієводефіцитна

B. Залізодефіцитна

C. Гіпопластична

D. Гемолітична спадкова ферментопатія

E. Гемолітична спадкова мембранопатія

12. В хворого із жовтяницею: білірубін загальний/непрямий 128 мкмоль/л, гемоглобін 5,0 ммоль/л, еритроцити 2,5 Т/л, КП 1,0, ретікулоцити 7%, пойкілоцитоз. Охарактеризуйте анемію у хворого:

A. Постгеморагічна

B. Фолієводефіцитна

C. Залізодефіцитна

D. Апластична

E. Гемолітична

13. В крові пацієнта замало еритроцитів і гемоглобіну, КП 1,4, є мегалоцити.

Що може бути причиною цього?

A. Крововтрата

B. Імунний гемоліз еритроцитів

C. Токсичний гемоліз еритроцитів

D. Порушення поділу кровотворних клітин

E. Проблеми синтезу гемоглобіну

14. В крові пацієнта: еритроцити — 2,2 Т/л, гемоглобін — 6,5 ммоль/л, КП — 1,47, ретікулоцити 0,3%. Для яких анемій характерні зазначені зміни?

A. Постгеморагічні

B. Гемолітичні

C. Імунні

D. Залізодефіцитні

E. Мегалобластичні

 

15. Через деякий час після резекції пухлини тонкої кишки в хворого виявлено фолієводефіцитну анемію. Які клітини є типовими в периферичній крові при цьому?

A. Мікроцити

B. Анулоцити

C. Нормобласти

D. Еритробласти

E. Мегалобласти

16. Жінку, яка хворіє на атрофічний гастрит, турбує загальна слабкість, задишка, відчуття оніміння в кінцівках. При обстеженні у неї виявлено мегалобластну анемію, лейкопенію. Що є причиною мегалобластної анемії у хворої?

A. Дефіцит фолієвої кислоти

B. Дефіцит вітаміну В12

C. Дефіцит заліза

D. Гемоліз еритроцитів

E. Хронічна крововтрата

17. Величина якого показника сироватки крові зростає в найбільшій мірі в хворих на гемолітичні анемії?

A. Прямий білірубін

B. Непрямий білірубін

C. Жовчні кислоти

D. Альбуміни

E. рН

18. Пацієнтка С., 24 р., скаржиться на напади болю в спині. Напади болю супроводжуються появою сечі бурого кольору. Обстеження показало пароксизмальну нічну гемоглобінурію в хворої. Надайте характеристику цієї анемії:

A. Гемолітична, спадкова

B. Гемолітична, набута

C. Гемолітична, інфекційна

D. Дрепаноцитоз

E. Таласемія

19. Точкова мутація гена β-ланцюга гемоглобіну є причиною анемії. Вкажіть типову для даної анемії патологічну форму гемоглобіну.

A. Hb A2

B. Hb A

C. Hb F

D. Hb S

E. Барт- Hb

 

20. В пацієнтки С. виражені клінічні ознаки хронічного гемолізу. Недостатня активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в еритроцитах підтвердила діагноз спадкової анемії в хворої. Що є головною ланкою в патогенезі зазначеної анемії?

A. Продукція IgG до еритроцитів

B. Формація гемоглобіну S

C. Преципітація відновленого гемоглобіну

D. Преципітація окисленого гемоглобіну

E. Активація комплементу

21. У пацієнта М., 37 р., перебіг серпоподібно-клітинної анемії ускладнено хронічною нирковою недостатністю. Зазначте тип успадкування патологічного гену, що визначає розвиток цієї анемії.

A. Аутосомно-рецесивний

B. Аутосомно –домінантний

C. Кодомінантний

D. Зчеплений з Х-хромосомою, рецесивний

E. Зчеплений з Х-хромосомою, домінантний

22. Чим відрізняється патологічний HbS від HbA?

A. Краще віддає кисень

B. Гірше віддає кисень

C. У окисленому стані деформує еритроцити

D. У відновленому стані деформує еритроцити

E. У відновленому стані краще розчиняється

23. У пацієнтки з жовчнокам’яною хворобою виявлено мікросфероцитарну анемію. Для яких анемій холелитіаз є типовим ускладненням?

A. Після крововтрати

B. Гемолітичні

C. Залізодефіцитні

D. Фолієво дефіцитні

E. Апластичні

24. В крові пацієнта з неврологічним діагнозом (фунікулярний мієлоз) замало еритроцитів, КП 1,4, є мегалоцити і мегалобласти. Для якої анемії зазначені порушення є типовими?

A. Аутоімунна

B. Інфекційна

C. Залізодефіцитна

D. Фолієводефіцитна

E. Віт. В12-дефіцитна

 

25. Для якої категорії хворих на анемію Ви б рекомендували визначення вмісту в крові вітаміну В₁₂?

A. Гіпохромна

B. Нормобластична

C. Гіперрегенераторна

D. Макроцитарна

E. Мікроцитарна

26. Після прийому таблетки фенацетину в чоловіка раптово змінився колір сечі (на бурий). В крові пацієнта мала кількість еритроцитів, є вільний гемоглобін. Надайте патогенетичну характеристику анемії в хворого.

A. Після крововтрати

B. Гемолітична імунна

C. Гемолітична токсична

D. Гемолітична спадкова

E. Зумовлена порушеннями еритропоезу

27. У хворого на хронічний гломерулонефрит діагностовано арегенераторну анемію. Що найімовірніше за все спричинює розвиток анемії при хронічному нефриті?

A. Порушення регуляції еритропоезу

B. Дефіцит фолієвої кислоти

C. Дефіцит вітаміну В12

D. Дефіцит заліза

E. Механічний гемоліз еритроцитів

28. В хворого на цироз печінки виявлено вітамін В₁₂ –дефіцитну анемію. Що може бути причиною дефіциту віт. В₁₂ у пацієнта?

A. Дефіцит овочів і фруктів в раціоні

B. Вегетаріанська дієта

C. Недостатня інсоляція

D. Гіперсекреція кислоти в шлунку

E. Геморой, хронічна крововтрата

29. При обстеженні хворого на атрофічний гастрит виявлено вітамін В₁₂ –дефіцитну анемію. Яка з нижченаведених характеристик анемій не є характерною для В₁₂-, фолієводефіцитних анемій:

A. Гіперхромні

B. Мегалобластні

C. Арегенераторні

D. Гемолітичні

E. Дисеритропоетичні

 

30. В крові пацієнта зменшено вміст гемоглобіну і еритроцитів. Що з нижчезазначеного не може бути причиною цього?

A. Пухлина кісткового мозку

B. Хвороби шлунка, кишок

C. Геморой

D. Аутоімунні реакції

E. Пневмонія

31. У хворого з гіпохромною анемією в еритроцитах знаходиться 45 % HbS та 55 % HbА1. Яка анемія у хворого?

A. Імунна

B. Дефіцитна

C. Перніціозна

D. Гемоглобінопатія

E. Мембранопатія

32. У хворої на системний червоний вовчак в крові наявні антиеритроцитарні антитіла, зменшено вміст еритроцитів і гемоглобіну. Що є механізмом розвитку анемії у хворої?

A. Гостра крововтрата

B. Хронічна крововтрата

C. Гемоліз інтраваскулярний

D. Гемоліз екстраваскулярний

E. Порушення еритропоезу

33. У хворої на лімфогрануломатоз після променевої терапії: гемоглобін 6,0 ммоль/л, еритроцити 3,0 Т/л, КП 1,0, ретикулоцити 0,1%. Визначте анемію в хворої:

A. Постгеморагічна

B. Гемолітична

C. Гіпопластична

D. Залізодефіцитна

E. Мегалобаластична

34. Хворий скаржиться на втомлюваність, схуднення, жовтушність шкіри і склер. При обстеженні: еритроцити — 2,5 Т/л, гемоглобін — 4,5 ммоль/л, ретикулоцити – 7%, лейкоцити — 34 Г/л, тромбоцити — 220 Г/л, велика кількість антиеритроцитарних антитіл. Зазначте зміни "червоної" крові в пацієнта.

A. Еритроцитоз

B. Постгеморагічна анемія

C. Гемолітична анемія

D. Фолієво дефіцитна анемія

E. Апластична анемія

 

35. Для дослідження мазку периферичної крові стандартно застосовують метод фарбування мазків за Романовським. В який колір еозин фарбує структури клітин крові?

A. Синій

B. Фіолетовий

C. Жовтий

D. Червоний

E. Зелений

36. Для дослідження мазку периферичної крові стандартно застосовують метод фарбування мазків за Романовським. Які структури клітини азур фарбує в синій колір?

A. Нейтральні

B. Кислі

C. Основні

D. Спеціалізовані

37. Пацієнтка С., 17 років, скаржиться на загальну слабкість, хронічну втому. При обстеженні в неї виявлено анемію. Які з регенеративних форм еритроцитів не можуть бути наявні в периферичній крові при анемії?

A. Мегалоцити поліхроматофільні

B. Еритроцити поліхроматофільні

C. Мегалобласти

D. Нормобласти

E. Еритробласти

38. Визначення рівня вільного гемоглобіну в сироватці/плазмі крові хворих на анемію дозволяє діагностувати в пацієнта:

A. Проблеми еритропоезу

B. Гемоліз інтраваскулярний

C. Гемоліз екстраваскулярний

D. Хронічну крововтрату

E. Нестачу вітаміну В12

39. Визначення рівня непрямого білірубіну в сироватці/плазмі крові хворих на анемію дозволяє діагностувати в пацієнта:

A. Проблеми регуляції еритропоезу

B. Гемоліз

C. Крововтрату

D. Нестачу вітаміну В12

E. Нестачу заліза

B. Задачі для самоконтролю

За даними задач сформулюйте висновок про патологію червоної крові. Для формулювання висновку необхідно:

1. Охарактеризувати патологію червоної крові (анемія, еритроцитоз).

2. Розрахувати колірний показник (КП) крові.

3. Охарактеризувати патологію за всіма класифікаціями:

§ за типом еритропоезу

§ за КП

§ за регенеративною активністю кісткового мозку

§ за розміром еритроцитів

§ за патогенезом

§ за етіологією.

 

ЗАДАЧА 1

Дитина 7 міс. знаходиться у відділення реанімації з діагнозом «Гемолітична жовтяниця».

Об'єктивно: загальний стан середнього ступеня тяжкості.

Жовті шкіра і склери. Температура тіла 38,5 ^оС, пульс 110, артеріальний тиск 140/80 мм рт. ст., частота дихання 34 за 1 хвилину. Спленомегалія.

Вміст загального білірубіну в крові складає 256 мкмоль/л.

У крові: еритроцити - 1,6 Т/л, гемоглобін - 32 г/л, ретикулоцити - 5%, лейкоцити – 12 Г/л, тромбоцити - 220 Г/л, ШОЕ 25 мм/ч.

У мазку периферичної крові: пойкілоцитоз, дрепаноцитоз, зустрічаються нормобласти і поліхроматофільні еритроцити.

 

ЗАДАЧА 2

Хворого турбують підвищена стомлюваність, запаморочення, парестезії і порушення координації рухів.

У анамнезі - гастректомія, 7 років тому.

У крові: гемоглобін 3,9 ммоль/л, Ер 1,3 Т/л, Лейкоцити 3,7 Г/л, Тромбоцити 160 Г/л.

У мазку крові: анізоцитоз, мегалоцитоз, анізохромія, зустрічаються мегалобласти. Багато нейтрофілів з ядрами, що складаються з 5-6 сегментів.

 

ЗАДАЧА 3

Хворий С., 72 років, знаходиться в травматологічному відділенні. Скаржиться на підвищену стомлюваність, запаморочення, сонливість, відсутність апетиту. Під час бесіди з'ясовується, що протягом останніх 2-3 місяців у хворого змінене забарвлення калу (чорний колір).

Об'єктивно: загальний стан пацієнтки відносний задовільний. Блідість шкіри, одутлість обличчя, пастозність кінцівок. Артеріальний тиск 140/80 мм.рт.ст., пульс 78 в 1 мин. Притуплення перкуторного звуку над областю шлунка.

Еритроцити 3,5 Т/л, Гемоглобін 3,5 ммоль/л, Лейкоцити 6,0 Г/л Тромбоцити 210 Г/л

У мазку крові: анізоцитоз, мікроцитоз, анулоцитоз, зустрічаються шизоцити.

ЗАДАЧА 4

Хворий скаржиться на підвищену стомлюваність, задишку при невеликому фізичному навантаженні, зниження працездатності. Останні 5 років працює в друкарні, друкарському цеху. Зловживає алкоголем.

У крові: Ер 3,6 Т/л, гемоглобін 3,4 ммоль/л, лейкоцити 6,8 Г/л, тромбоцити 240 Г/л.

У мазку периферичної крові: повсюди - маленькі, блідо забарвлені еритроцити, часто зустрічаються базофільні нормобласти.

Проведене раніше лікування препаратами заліза не дало позитивного ефекту на стан пацієнта.

При дослідженні пунктата кісткового мозку виявлена велика кількість сидеробластів.

 

ЗАДАЧА 5

Після прийому Фурадоніна і Бісептолу (ці ліки мають властивості окислювачів) пацієнт відзначає погіршення загального стану, скаржиться на нудоту.

Об'єктивно: загальний стан відносно задовільний. Помірно виражені іктеричність шкіри і склер. Температура тіла 37,6^оС, артеріальний тиск 145/80 мм.рт.ст., пульс 86 за 1 хв.

Білірубін крові представлений непрямою фракцією і складає 256 мкмоль/л.

Еритроцити 1,5 Т/л, Гемоглобін 2,7 ммоль/л, Лейкоцити 12 Г/л, Тромбоцити 320 Г/л.

У мазку крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз еритроцитів.

При суправітальному забарвленні мазка крові метилвіолетом в еритроцитах виявляються тільця Гейнца - Ерліха у великій кількості.

 

ЗАДАЧА 6

Хворий з хронічним лімфолейкозом скаржиться на загальну слабкість, задишку, нудоту, відсутність апетиту.

Об'єктивно: лихоманка, жовтяниця, гепато-, спленомегалія, інтенсивне забарвлення сечі і калу (гиперхолічний кал).

У крові: білірубін непрямий - 128 мкмоль/л, антиеритроцитарні антитіла.

Гемоглобін 4,2 ммоль/л, Ер 2,5 Т/л, ретикулоцити 2%, Лейкоцити 92 Г/л, Тромбоцити 110 Г/л.

При мікроскопії мазка периферичної крові: пойкілоцитоз, анізоцитоз, лімфоцитоз.

 

ЗАДАЧА 7

Хворий знаходиться в терапевтичному відділенні з діагнозом: «Жовчнокам'яна хвороба».

При огляді визначаються жовтушність шкіри, склер, спленомегалія.

У крові: білірубін непрямий складає 64 мкмоль/л. Гемоглобін 4,9 ммоль/л Ер. 3,5 Т/л ретикулоцити 7 %, Лейкоцити 12 Г/л, тромбоцити 340 Г/л, ШОЕ 18 мм/ч.

У мазку периферичної крові: безліч мікросфероцитів, зустрічаються оксифільні нормобласти і поліхроматофільні еритроцити.

 

ЗАДАЧА 8

Пацієнта турбують загальна слабкість, підвищена стомлюваність, зниження працездатності. У анамнезі - резекція тонкої кишки (4 рокиу назад).

При обстеженні:

Гемоглобін 4,8 ммоль/л, Ер 1,7 Т/л, Лейкоцити 4,0 Г/л, Тромбоцити 220 Г/л.

У мазку периферичної крові: пойкілоцитоз, анізоцитоз, мегалоцитоз, зустрічаються мегалобласти і оксифільні мегалоцити.

Часто зустрічаються нейтрофіли з ядрами, що складаються з 5-7 сегментів.

 

ЗАДАЧА 9

Жінку турбують сухість шкіри, зміни нігтів і волосся, збільшення маси тіла, запори, гиперполіменорея, зниження працездатності

Об'єктивно: загальний стан відносний задовільне. Блідість, легка жовтушність шкіри, одутлість обличчя, пастозність кінцівок. Артеріальний тиск 110/60 мм.рт.ст., пульс 56 в 1 мин.

При обстеженні: щитовидна залоза збільшена, у крові знижений зміст Т4, збільшено - ТТГ. Діагностований первинний гіпотиреоз.

У крові пацієнтки: еритроцити - 3,6 Т/л, гемоглобін - 3,4 ммоль/л, ретикулоцити - 4%, лейкоцити - 6,8 Г/л, тромбоцити - 240 Г/л.

У мазку периферичної крові: анізохромія, переважають маленькі, блідо забарвлені еритроцити, іноді зустрічаються оксифільні нормобласти і поліхроматофільні еритроцити.

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія. Під ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. К.:Вища школа, 1995. – С. 373 - 383.

2. Лекції з патофізіології.

Додаткова:

 

3. Robbins Pathologic basis of disease / 5th Edition/ R.S.Cotran, S.L.Robbins, V. Cumar.- 1994.- USA.- p. 587-616.

4. Патофизиология крови. Дж. Шиффман. Пер. З англ. –М.-СПБ.: «Издательство БИНОМ»-«Невский диалект», 2000.-448с.,ил.