НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
«Затверджено»
на методичній нараді
кафедри патофізіології
Завідувач кафедри
професор М.В.Кришталь
“___”__________2011р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | ПАТОФІЗІОЛОГІЯ |
| Модуль № 2 | Патофізіологія органів і систем |
| Змістовий модуль №1/4 | Патофізіологія системи крові |
| Тема заняття | Гемолітичні анемії та анемії, спричинені розладами еритропоезу. |
| Курс | 3-й |
| Факультет | Медичний |
Київ – 2011
1. Актуальність теми:
2. Конкретні цілі:
Визначати поняття, наводити класифікації гемолітичних анемій і анемій, спричинених розладами еритропоезу;
Аналізувати типи гемолізу, його ознаки й типові ускладнення;
Характеризувати причини виникнення, розвитку гемолітичних анемій і анемій, спричинених розладами еритропоезу;
Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому відокремлювати зміни патологічні від пристосувально-компенсаторних в патогенезі гемолітичних анемій і анемій, спричинених розладами еритропоезу;
Характеризувати типові кількісні та якісні зміни «червоної» крові в патогенезі гемолітичних анемій (набутих, спадкових) та анемій, спричинених розладами еритропоезу (на прикладах залізодефіцитної, мегалобластичних/віт. В12-, фолієво дефіцитних анемій);
Вміти, за результатами наданих гематологічних аналізів, визначати синдром анемії; застосовувати знання щодо принципів класифікації анемій для детальної характеристики гемолітичних анемій і анемій, спричинених розладами еритропоезу.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| Гістологія Біологія Біохімія Нормальна фізіологія | 1. Знати стандартні методи виготовлення й фарбування мазків периферичної крові. 2. Вміти користуватися мікроскопом. 3. Мати загальні уявлення про структуру молекули гемоглобіну та фізіологічні варіанти гемоглобіну, їх презентацію в еритроцитах в постнатальному онтогенезі. 4. Вміти пояснювати метаболізм гемоглобіну при фізіологічній загибелі еритроцитів. 5. Знати основні етапи еритропоезу (за І.Л. Чортковим, А.І. Воробйовим); мати уявлення про регуляцію фізіологічного еритропоезу (гормональна регуляція, регуляція цитокінами і факторами росту). 6. Мати уявлення про особливості мегалобластичного еритропоезу. |
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Анемія Принципи класифікації анемій Гематокрит Колірний показник крові Гемоглобін А (α2β2) Гемоглобін А2 (α2σ2) Гемоглобін F (α2γ2) Гемоглобін S Гемоглобін α4 Гемоглобін β4 Дегенеративні й патологічні форми еритроцитів (аномалії розмірів, форми, насиченості гемоглобіном) Гемоліз інтра -, екстраваскулярний Гемоліз гострий, хронічний Гемолітична жовтяниця Спленомегалія Гемоглобінурія Гемолітичні анемії набуті: Імунні, токсичні/інфекційні, Механічні, Пароксизмальна гемоглобінурія Гемолітичні анемії спадкові: Таласемії Дрепаноцитоз Мембранопатії/мікросфероцитоз Ферментопатії Дисеритропоетичні анемії Залізодефіцитні анемії Залізорефрактерні анемії Мегалобластичні анемії Апластичні анемії |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Гемолітичні анемії: визначення поняття, принципи класифікації.
2. Види, механізми, причини гемолізу еритроцитів.
3. Типові ознаки та можливі ускладнення гемолізу (ретикулоцитоз, гемолітична жовтяниця, гепато-, спленомегалія, гемоглобінурія, тромбоз/ДВЗ, гемосидероз, холелітіаз).
4. Набуті гемолітичні анемії: етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові.
5. Спадкові гемолітичні анемії: етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові.
6. Класифікація анемій, спричинених розладами еритропоезу.
7. Залізодефіцитні анемії: етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові. Залізорефрактерні анемії.
8. Причини виникнення і механізми розвитку дефіциту вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Характеристика загальних порушень в організмі при дефіциті вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти.
9. Гематологічна характеристика вітамін В12- і фолієводефіцитних анемій.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослідження стану «червоної» крові піддослідної тварини.
В щура після видалення коси розвинувся бартонельоз та гемоліз еритроцитів.
Хід роботи:
A. Визначте вміст гемоглобіну в крові піддослідної тварини.
Вміст гемоглобіну в крові визначити за Салі (див. методику в темі "Постгеморагічні анемії"); результати навести в одиницях Салі, г/л, ммоль/л. Оцініть результат.
B. Визначте типові зміни еритроцитів в крові піддослідної тварини.
Дослідіть зміни еритроцитів в мазках периферійної крові піддослідних щурів (фарб. за Папенгеймом; масляна імерсія). Зверніть увагу на дегенеративно змінені еритроцити, наявність юних/дозріваючих еритроцитів. Замалюйте типову картину крові.
C. Аналізуйте результати попередніх етапів дослідження (А, В).
D. Зробіть загальний висновок, в якому зазначте порушення «червоної» крові в піддослідної тварини; надайте йому детальну (за усіма класифікаціями/ознаками) характеристику.
