ЕТА­ПИ ВИ­КО­НАН­НЯ ПРО­ЕК­ТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра дизайну

Рег. №____________

Методичні рекомендації

до виконання курсового проекту (роботи)

 

з дисципліни для студентів напряму підготовки 020210 галузі знань 0202 факультету

Комп’ютерне проектування ІІІ курсу Дизайн Мистецтво Кібернетика

 

 

Херсон – 2009р.

 

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту (роботи) з дисципліни «Комп’ютерне проектування».

Укладач: доцент Соболєв О.В., кількість сторінок 22.

 

 

Рецензент: _________________________________

 

Затверджено

на засіданні кафедри дизайну

протокол №___ від _____________

Зав. кафедри ______________О.В. Чепелюк

 

 

Відповідальний за випуск ______________________________________

 

 

ВСТУП

 

У стро­катій мо­заїці людсь­ких куль­тур став­лен­ня до ча­су все­ре­дині кож­ної куль­ту­ри бу­ло й за­ли­шається да­ле­ко не од­но­знач­ним. Во­но свідчить не тільки про пев­ний куль­тур­ний рівень, а й ви­ра­жає ті внутрішні особ­ли­вості, яки­ми од­на куль­ту­ра відрізняється від іншої. Кри­терій ча­су стає інди­ка­то­ром гли­бин­них про­цесів, що ви­яв­ля­ють­ся у кри­с­талізації куль­ту­ри пев­но­го ти­пу.

При­род­но, що став­лен­ня до ча­су все­ре­дині ок­ре­мої куль­ту­ри по­зна­чається пе­ре­дусім на ка­лен­дарі. Ка­лен­дар — це ритм, що по­ви­нен поєдну­ва­ти зовнішній Ко­с­мос світо­бу­до­ви з внутрішнім Ко­с­мо­сом лю­ди­ни в якесь єди­не гар­монійне ціле. Од­нак ка­лен­дар — не тільки ритм, але і пам'ять. То­му ка­лен­дар за са­мою своєю сут­тю є ви­ра­жен­ням то­го, що мож­на визна­чи­ти по­нят­тям «ритмічна пам'ять люд­ст­ва».

Ка­лен­дар (від лат. саlendarium, бук­валь­но бор­го­ва книж­ка; у Дав­нь­о­му Римі борж­ни­ки пла­ти­ли відсот­ки в день ка­ленд — у се­ре­дині кож­но­го міся­ця), си­с­те­ма чис­лен­ня ве­ли­ких проміжків ча­су, за­сно­ва­на на періодич­ності ви­ди­мого руху не­бес­них тіл.

Наші пра­щу­ри ля­га­ли спа­ти із за­хо­дом сон­ця, вста­ва­ли зі схо­дом. По­лу­день виз­на­ча­ли по то­му, що сон­це до­сяг­ло най­ви­щої точ­ки сво­го шля­ху не­бо­зво­дом. Потім де­які лю­ди поміти­ли пе­рехід від однієї по­ри ро­ку до іншої та їх по­вто­рен­ня. Це ро­зуміння скла­ло ос­но­ву то­го, що пізніше інші лю­ди удо­с­ко­на­лять, — ка­лен­даря, сим­волу ово­лодіння ча­сом. Окрім то­го, з ка­лен­да­рем лю­ди­на змог­ла виз­на­ча­ти свій вік і ви­най­ти по­нят­тя дня на­ро­д­жен­ня, що є ду­же важ­ли­вим за­со­бом орієнтації в часі.

Люд­ст­во, при­ду­мав­ши ка­лен­дар, про­тя­гом ба­га­ть­ох століть йо­го удо­с­ко­на­лю­ва­ло: єгип­тя­ни розділи­ли йо­го на місяці, вавіло­ня­ни — до­бу на го­ди­ни, хви­ли­ни і се­кун­ди. Це­зар при­ду­мав ви­со­косні ро­ки і т.д. Су­час­ний ка­лен­дар на­зи­ва­ють гри­го­рі­ан­ським (но­вий стиль), він був вве­де­ний Па­пою римсь­ким Гри­горієм XIII у 1582 р. і замінив юліансь­кий ка­лен­дар (старий стиль), що за­сто­со­ву­вав­ся з 45 р. до н.е. Та­ким чи­ном, люд­ст­во прий­ш­ло до григоріансь­ко­го ка­лен­да­ря, яким сьо­годні ко­ри­с­тується в якості по­за­кон­фесійно­го та міждержав­но­го ка­лен­да­ря.

Дав­нь­о­русь­кий ка­лен­дар прий­шов з Візантії ра­зом із хри­с­ти­ян­ст­вом і був відо­мий під на­зва­ми «Ми­ро­твор­че ко­ло», «Цер­ков­не ко­ло» і «Ве­ли­кий індиктіон». У своїй ос­нові це був юліансь­кий ка­лен­дар, яки­й, у свою чер­гу, ся­гав своїми ко­ре­ня­ми куль­ту­ри Дав­нь­о­го Єгип­ту.

На вось­мо­му році ви­на­хо­ду дру­кар­ст­ва Йо­ган Гу­тен­берг ви­готовив ар­куш розміром 67 на 72 сан­ти­ме­т­ри, із зо­б­ра­жен­ням цифр. Ар­куш тре­ба бу­ло кріпи­ти на стіну й звіря­ти по ньому жит­тя. Це був «Ас­тро­номічний ка­лен­дар 1448 ро­ку». Раніше нічо­го подібно­го у світі не ви­да­ва­ло­ся. З ро­ка­ми ка­лен­дарі «ви­рос­ли»: ок­ре­мий ар­куш призначався кож­но­му міся­цю, а то й кож­но­му дню.

Але й тоді, і сьо­годні функція ка­лен­да­ря є до­сить про­стою: інфор­му­ва­ти нас про біг днів, го­ло­вна йо­го роль — хро­но­логія. Слід та­кож за­зна­чи­ти, що в сьо­го­денні ка­лен­дар є носієм рек­ла­ми, своєрідною кор­по­ра­тив­ною «візит­кою» ком­панії. Не­зва­жа­ю­чи на роз­маїтість поліграфічної про­дукції, ка­лен­дарі завжди ко­ри­с­ту­ють­ся по­пи­том, вже ста­ло тра­дицією для ба­га­ть­ох фірм да­ру­ва­ти своїм парт­не­рам іміджеві ка­лен­дарі, які не­нав'яз­ли­во на­га­ду­ють про вид діяль­ності фірми. Але треба завжди пам'ята­ти, що при на­яв­ності декількох варіантів люди­на за­ли­шить собі ка­лен­дар з кра­щим ди­зай­ном і якістю ви­ко­нан­ня.

Су­часні ди­зай­не­ри до­да­ли до про­заїчно «ка­лен­дар­них» утилітар­них функцій нові. Календарі пе­ре­тво­ри­ли­ся на здо­бут­ки ди­зай­нерсь­ко­го й поліграфічно­го ми­с­тецтва, об'єднали в собі ла­конічність пла­ка­ту й прин­ци­пи си­с­тем­но­го ди­зай­ну, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся у проекту­ванні ба­га­то­с­торінко­вих ви­дань за до­по­мо­гою мо­дуль­ної сітки.

Але ос­нов­ною ме­тою при ство­ренні ка­лен­да­ря та інших об'єктів графічно­го ди­зай­ну є гар­монійне поєднан­ня графічно­го ма­теріалу і шриф­ту за до­по­мо­гою ком­по­зиційних прийомів.

ЕТА­ПИ ВИ­КО­НАН­НЯ ПРО­ЕК­ТУ

 

Кур­со­ва ро­бо­та яв­ляє со­бою про­ект з профілю­ю­чої дис­ципліни, в яко­му сту­дент розв'язує ком­плекс взаємо­пов'яза­них про­фесійних за­дач відповідно до ви­мог освітньокваліфікаційно­го рівня ба­ка­ла­в­ра. У цій роботі сту­дент має про­де­мон­ст­ру­ва­ти своє во­лодіння як те­оретич­ни­ми, так і прак­тич­ни­ми на­вич­ка­ми.

Ви­пу­ск­ний про­ект ба­ка­ла­в­ра сту­ден­ти ви­ко­нують після восьмого се­ме­с­т­ру і за­хи­щають в Дер­жавній ек­за­ме­наційній комісії (ДЕК) у термін, ус­та­нов­ле­ний графіком на­вчаль­но­го процесу.

 

ЗМІСТ І ОБ­СЯГ ПРО­ЕК­ТУ

 

До скла­ду кур­со­во­го про­ек­ту вхо­дить оригінал-ма­кет пе­ре­кид­но­го настінно­го ка­лен­да­ря фор­ма­ту А3, А2 об­ся­гом 14 сторінок (по одній сторінці на ко­жен місяць + об­кла­дин­ка: пер­ша і ос­тан­ня сторінки). Те­ма­ти­ку й стилісти­ку ка­лен­да­ря сту­ден­т оби­рає са­мостійно.

Усі графічні ма­теріали (фо­то­графії, ілю­с­т­рації), ви­ко­ри­с­тані у про­екті, ма­ють бу­ти ав­торськими.

До скла­ду про­ек­ту та­кож вхо­дить по­яс­ню­валь­на за­пи­с­ка об­сягом тек­с­то­вої ча­с­ти­ни від 10-15 сторінок (12-й кегль). Зміст по­яс­ню­валь­ної за­пи­с­ки:

ВСТУП — роз­кри­ва­ють­ся особ­ли­вості кон­цеп­ту­аль­но­го рішен­ня і ак­ту­альність те­ми.

АНАЛІЗ АНА­ЛОГІВ — аналізуються ком­по­зиційна струк­ту­ра, стилісти­ка, по­да­ння графічно­го й тек­с­то­во­го ма­теріалу існу­ю­чих ана­логів, як­що не­має пря­мих ана­логів (ка­лен­дарів), то аналізу­ють­ся непрямі ана­ло­ги за цією темою (ка­та­ло­ги, про­спек­ти і т.п.);

МАР­КЕ­ТИН­ГО­ВИЙ АНА­ЛІЗ — аналізуються стан орієнтовного рин­ку, про­гно­зо­ва­на гру­па спо­жи­вачів і ціно­вий діапа­зон;

ХІД РО­БО­ТИ — опи­су­ють­ся ос­новні ета­пи ро­бо­ти над про­ек­том;

ОПИС РОЗ­РОБ­ЛЕН­О­ГО ПРО­ДУК­ТУ — вихідні дані про про­ект: фор­мат, за­сто­со­вані шриф­ти, в яких про­гра­мах ство­рю­ва­ла­ся ро­бо­та і т.п.;

ВИС­НОВ­КИ — ав­тор підсу­мовує ета­пи роботи та описує за­хо­ди для до­сяг­нен­ня ви­ко­на­ної роботи;

СПИ­СОК ЛІТЕ­РА­ТУ­РИ — не менше 15 най­ме­ну­вань;

ДО­ДАТ­КИ — графічні ма­теріали, ви­ко­ри­с­тані під час аналізу ана­логів, та ескізи, що ілю­с­т­ру­ють ета­пи ство­рен­ня про­ек­ту.

До захисту проекту студент обов’язково додає CD-диск з курсовою роботою у форматі TIFF або JPEG 300 dpi розміром 15х21 см (кожна сторінка) та текстом пояснювальної записки.