ПО­РЯ­ДОК РОЗ­РОБ­КИ ПРО­ЕК­ТУ

 

До ви­ко­нан­ня про­ек­ту сту­дент при­сту­пає після за­твер­д­жен­ня кон­цепції і ескізних рішень ка­лен­да­ря керівни­ком. Під час індивіду­аль­ної бесіди керівник ви­яв­ляє ступінь підго­тов­ки сту­ден­та до ви­ко­нан­ня про­ек­ту, роз'яс­нює сутність ви­да­но­го за­вдан­ня, ос­нов­них пи­тань, ре­ко­мен­дує літе­ра­турні дже­ре­ла та вста­нов­лює термін ви­ко­нан­ня ос­нов­них етапів про­ек­ту.

На ета­пах про­ек­ту­ван­ня ор­ганізу­ють­ся гру­пові кон­суль­тації, під час яких сту­дент зо­бов'яза­ний звіту­ва­ти­ся про ви­ко­на­ну ча­с­ти­ну ро­бо­ти.

На при­кладі кур­со­во­го про­ек­ту сту­дент­ки Вікторії Мой­си (рис. 1 (а, б) мож­на просліди­ти правильний на­пря­мок ство­рен­ня про­ек­ту. На­зва ка­лен­да­ря — «Ко­лекція 2006» не­се подвійне на­ван­та­жен­ня: во­на вка­зує на рік (це не­обхідно для ка­лен­да­ря і особ­ли­во для йо­го об­кла­дин­ки) і те­ма­тич­ну спря­мо­ваність (у свідо­мості сло­во­спо­лу­чен­ня «Ко­лекція 2006 ро­ку» асоціюється з по­ка­за­ми мод і но­вих ко­лекцій одя­гу), зміст на­зви не су­пе­ре­чить розміщен­ню йо­го на ети­кетці тка­ни­ни. Тим більше, що цей прий­ом відповідає за­гальній кон­цепції ка­лен­да­ря.

 

Рис. 1 (а)

 

Рис. 1 (б)

Фор­мат ка­лен­да­ря вер­ти­каль­ний, що надає йо­му ди­намічності. Для кож­ної сторінки ка­лен­да­ря ви­ко­ри­с­тані ав­торські «фо­то­графії», от­ри­мані шля­хом пря­мо­го ска­ну­ван­ня об'єкта. Ре­зуль­татом цього є різкість на всіх де­та­лях навіть при ве­ли­ко­му мас­штабі на­бли­жен­ня, що для ве­ли­ких фор­матів ду­же важ­ли­во.

 

Стилізо­ва­на під ети­кет­ку ка­лен­дар­на сітка співпа­дає з мас­шта­бом ска­но­ва­но­го одя­гу і має три варіан­ти роз­та­шу­ван­ня, що надає різно­манітності й ди­намічності. Для сітки кож­но­го міся­ця змінюється колірна га­ма відповідно до га­ми ви­ко­ри­с­та­ної тка­ни­ни. Щоб поси­ли­ти вра­жен­ня подібності з ети­кет­кою, ви­ко­ри­с­тані пікто­г­ра­ми по до­гля­ду за одя­гом, тро­хи змінені для кож­но­го се­зо­ну (зи­ма, вес­на, літо й осінь — усі ма­ють свій набір пікто­г­рам). На­при­клад, пікто­г­ра­ма «Пра­ти в хо­лодній воді (до 30°С)» пе­ре­тво­ре­на в пікто­г­ра­му, що по­зна­чає се­ред­ню тем­пе­ра­ту­ру во­ди, вла­с­ти­ву кож­но­му се­зо­ну, а зна­чок «Су­хе чи­щен­ня (хімчи­ст­ка)» — в пікто­г­ра­му «сон­це», що за­леж­но від се­зо­ну «світить» (рис. 2).

 

Рис. 2

 

Для кож­но­го се­зо­ну та­кож пе­ред­ба­чені пікто­г­ра­ми, які теж пов'язані з одя­гом: для зи­ми — це ру­ка­ви­ця, для осені — па­ра­соль­ка. За­галь­ним сти­лем для верх­ньої ча­с­ти­ни всіх ети­ке­ток є по­вто­рен­ня візе­рун­ку тка­ни­ни, яким би він був в ескізі ху­дож­ни­ка. Від колірної га­ми рап­ор­ту тка­ни­ни за­ле­жить вирішен­ня ка­лен­дар­ної сітки: найсвітліші то­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся для будніх днів і фо­ну за на­звою міся­ця, най­темніші — для виділен­ня вихідних. Таким чином у роботі вдалося поєднати векторну та растрову графіку, урізноманітнивши ії.

За­галь­ний колір ети­кет­ки — універ­саль­ний сірий, че­рез силь­не роз­хо­д­жен­ня колірної га­ми для різних місяців. Вни­зу ети­кет­ки про­дуб­ль­о­ва­но но­мер міся­ця і рік шриф­том, що імітує штрихкод, обов'яз­ко­вий для будьякої ети­кет­ки. Шрифт, ви­ко­ри­с­та­ний для іншо­го тек­с­то­во­го на­пов­нен­ня, мак­си­маль­но на­бли­же­ний до шрифтів на подібних ети­кет­ках — ма­ло­кон­т­ра­ст­ний, із за­руб­ка­ми, пря­мо­го на­крес­лен­ня, але ви­тон­че­ний.

Відповідність се­зо­нам про­яви­ла­ся і у ви­борі об'єктів. Для зи­ми — теплі речі гру­бо­го в'язан­ня, ху­т­ро, китиці, для літа — легкі, барвисті, тканини. Колірна га­ма теж не ви­пад­ко­ва: узим­ку пе­ре­ва­жа­ють світлі то­ни, осінь пред­став­ле­на теп­ли­ми чер­во­ножов­то­га­ря­чи­ми відтінка­ми, ве­ре­сень — безліччю яс­к­ра­вих квітів, то­му що це місяць збо­ру вро­жаю, бе­ре­зень — залишками снігу, го­ли­ми стов­бу­ра­ми де­рев.

У цій ро­боті ав­торці вда­ло­ся ви­ко­на­ти по­став­лені від самого по­чат­ку за­дачі — про­ве­де­но аналіз ана­логів у даній об­ласті, аналіз си­ту­ації на рин­ку, опи­са­но хід ро­бо­ти, мо­ти­вацію у ви­борі кон­цепції та її роз­крит­тя ме­то­да­ми й за­со­ба­ми, до­ступ­ни­ми графікуди­зай­не­ру.

 

Зовсім інший підхід за­сто­со­ваний у ство­ренні кур­со­во­го про­ек­ту сту­ден­том М. Ко­ва­лен­ко «Груп­пи­ров­ка Ле­нин­град» (2005 р.), де кож­на сторінка є ілю­с­т­рацією до пісень цього гур­ту (рис. 3). На початковому етапі ро­бо­ти ав­тор за­про­по­ну­вав два напрямки стилі­с­ти­ки про­ек­ту. Пе­р­ший на­пря­мок бул навіяний мо­ти­ва­ми пла­катів 20-х років. Дру­гий — су­то авторсь­ка графіка, яка стала ос­но­вою ка­лен­да­ря. Ка­лен­дар­на сітка й тек­с­ти пісень вільно роз­та­шо­вані на аркуші і ра­зом з ілю­с­т­рацією утворюють ціліс­ну для с­при­йнят­тя ком­по­зицію.

 

Рис. 3

 

На (рис. 4 (а, б) зображений ка­лен­дар еле­к­трон­ної му­зи­ки «Transe energy», ав­тор Про­ко­пен­ко В. (2005 р). Му­зи­ка і ра­зом з тим за­со­би роз­крит­тя даної те­ми різнять­ся з по­пе­реднім про­ек­том. Усі аркуші ка­лен­даря будуються за од­ним ком­по­зиційним принципом. Звер­ху роз­та­шо­ва­на на­зва ка­лен­да­ря, ниж­че — фо­то ви­ко­навців, їх біо-г­рафічні дані, дис­ко­графія, лейбл, у візу­аль­но­му центрі роз­та­шо­вані зо­б­ра­жен­ня різних пред­метів, пов’язаних з да­ною те­мою, пра­во­руч у ни­жньо­му куті роз­та­шо­ва­на ка­лен­дар­на сітка. В ціло­му у даній ро­бо­ті мож­на про­стежити як ком­по­зиційну, так і сти­лі­с­тич­ну єдність, зиг­за­го­подібне роз­та­шу­ван­ня графічних об’єктів і комп’ютерні ефек­ти роб­лять ії до­сить ди­намічною.

 

Рис. 4 (а)

 

Рис. 4 (б)

Ха­рак­тер і те­ма кур­со­во­го про­ек­ту «Арт — фор­мат» І. Зо­ло­то­рен­ко (2005 р.) на­прав­ле­ні на роз­гляд склад­них пи­тань ес­те­тич­них про­блем у су­час­но­му ми­с­тецтві (рис. 5). У про­цесі уза­галь­нен­ня і си­с­те­ма­ти­зації зібра­но­го ма­теріалу ав­торка­ виз­на­чила напрямки су­час­но­го ми­с­тецтва, які в ціло­му відповіда­ли б тра­диціям кла­сич­но­го аван­гар­ду: кон­ст­рук­тивізм, су­пре­ма­тизм, кіне­тизм, мінімалізм.

 

Рис. 5

 

Сфор­мо­ва­на та­кож за­галь­на кон­цепція кур­со­во­го про­ек­ту, йо­го стилістич­не рішен­ня, сфор­му­ль­о­ва­на на­зва: «Раціональ­на аб­ст­ракція». При­кла­дом сти­лю ста­ли без­по­се­ред­ньо тво­ри об­ра­зотвор­чо­го ми­с­тецтва. Су­час­не аб­ст­ракт­не ми­с­тецтво ав­тор по­яс­нює за до­по­мо­гою най­простіших об­ра­зо­твор­чих знаків. Вра­хо­ву­ю­чи ха­рак­тер на­зви ви­дан­ня: «Арт — фор­мат», виділені такі відповідні еле­мен­ти-сим­во­ли, як по­лот­но і ква­д­ратні дуж­ки.

Го­ло­вни­ми сти­ле­у­твірними еле­мен­та­ми про­ек­ту є прості три­вимірні ге­о­ме­т­ричні об'єкти, мо­де­ль­о­вані за до­по­мо­гою світлотіні. Во­ни рельєфно ви­с­ту­па­ють на фоні по­лот­на, ство­рю­ю­чи гру про­сто­ро­вих планів. Ос­нов­ну ува­гу приділено гар­монійній рівно­вазі ко­ль­о­ру і фор­ми. У про­екті ви­ко­ри­с­то­вані ос­новні ко­ль­о­ри спе­к­т­ра.

Ка­лен­дар­на сітка так са­мо відповідає сти­лю календаря. Її ком­по­зиційне рішен­ня навіяно кон­цепцією су­пре­ма­тизму (ци­ф­ри роз­та­шо­вані уз­довж жир­ної чор­ної лінії по го­ри­зон­талі, вер­ти­калі й діагоналі аркуша). В ла­конічний, стилістич­но ви­т­ри­ма­ний шрифт, який має чіткі прямі грані, вне­сені де­які ав­торські еле­мен­ти. Дні тиж­ня та інші тра­диційні еле­мен­ти ка­лен­дар­ної сітки не бу­ли задіяні.

Ла­конічний ха­рак­тер ви­ко­нан­ня об­кла­дин­ки ви­т­ри­ма­ний в рам­ках про­ек­ту. Кон­ст­рукція фірмо­вих ква­д­рат­них ду­жок навіяна іде­я­ми кон­ст­рук­тивізму. Фон — фак­ту­ра по­лот­на, сим­вол про­сто­ру в об­ра­зо­твор­чо­му ми­с­тецтві. Шриф­то­ва ком­по­зиція має мак­си­маль­но уза­галь­не­ний ха­рак­тер, логічно обґрун­то­ва­на і відповідає своєму при­зна­чен­ню. За до­по­мо­гою аб­ст­рактних ге­о­ме­т­ричних форм, що ма­ють при­род­ну фак­ту­ру, ав­торка досягла ефекту три­вимірності. Поєднан­ня різних композиційних прийомів ство­рює відчут­тя гли­би­ни.

 

У ма­кеті ка­лен­да­ря під на­звою «ТЕХНІКА ВА­ШОЇ МРІЇ» В. Га­нен­ко (2005 р.) зро­бив ак­цен­т на рек­лам­них вла­с­ти­во­с­тях про­ек­ту. На сторінках ка­лен­да­ря розміще­на рек­ла­ма по­бу­то­вої техніки но­во­го по­коління від торговель­ної мар­ки «Дніпро» (рис. 6-7).

 

Рис. 6

Рис. 7

При роз­робці ди­зай­ну оригінал-ма­ке­ту ка­лен­да­ря ав­тор ви­хо­див з того, що якісно зроб­ле­на рек­ла­ма — це та­ка, яка при­му­шує пред­став­ників про­гно­зо­ва­но­го рин­ку вив­ча­ти її, за­сво­ю­ва­ти як за­клик і дотримуватися ре­ко­мен­дацій щодо по­куп­ки. До­б­ре ­зроб­ле­ний ди­зайн по­ви­нен сти­му­лю­ва­ти, не відволіка­ю­чи від суті. Відо­мий рек­ла­міст Кейт Хай­берг ска­зав: «До­б­ре роз­роб­ле­ний ма­теріал ви­гля­дає так, ніби йо­го бу­ло зовсім лег­ко офор­ми­ти; ніби інак­ше про­сто й бу­ти не мог­ло». Реклама ж, у свою чергу, є об’єктом дизайну, й ефективність її великою мірою залежить від естетичної цінності.

Найбільш вагомим елементом реклами й об’єктом дизайну в наш час є бренд, призначений для ідентифікації товарів або послуг одного виробника чи групи виробників, і їхньої диференціації серед товарів або послуг конкурентів. Бренд викликає у споживача асоціації з товаром, тобто, по суті, інформує споживача про товар, дає змогу підсилити ефективність реклами.

Сторінки ка­лен­да­ря об'єднані за­галь­ним ком­по­зиційним прий­о­мом — по­бу­то­ва техніка, зо­б­ра­же­на на крес­ленні, бук­леті, настінно­му ка­лен­дарі, жур­налі, вирізці з ка­та­ло­га, пла­каті, навіть не втіле­на в ма­теріалі, функціонує.

Ра­зом з роз­роб­кою ди­зай­ну ка­лен­да­ря в ціло­му і кож­ної йо­го сторінки ок­ре­мо знач­ну ува­гу приділе­но пи­тан­ням рек­ла­ми, тоб­то приверненню ува­ги до роз­роб­ле­но­го про­дук­ту мак­си­маль­ної кількості гро­ма­дян і бізне­со­вих струк­тур. При цьо­му малося на ме­ті по­лег­ши­ти по­тенційно­му по­куп­цю за­вдан­ня швид­ко­го виділення ос­нов­ної ко­мерційної інфор­мації і ар­гу­ментів на ко­ристь рек­ла­мо­ва­но­го про­дук­ту.

Ак­цен­ти роз­ташовані та­ким чи­ном, що го­ло­вний за­го­ло­вок — на­зва торговель­ної мар­ки, яка виділен­а яс­к­ра­вим бла­кит­ним ко­ль­о­ром і чітким великим шриф­том, розміще­на звер­ху сторінок, оскільки са­ме в цю «зо­ну» інстинк­тив­но ки­да­ють пер­ший по­гляд. Під на­звою торговель­ної мар­ки, теж у верхній зоні сторінки, де­що мен­шим шриф­том на­бра­на фра­за «Чо­му са­ме ця техніка у всіх на ву­с­тах?», по­кли­ка­на при­вер­ну­ти ува­гу до се­бе. Тут за­сто­со­ва­ний один з найбільш надійних рек­лам­них прий­омів — з по­чат­ку фра­зи або за­го­лов­ку поставити пи­тан­ня.

На­вко­ло на­зви торговель­ної мар­ки «Дніпро» і на­ве­де­но­го ви­ще за­пи­ту­валь­но­го ре­чен­ня за­ли­ше­но ба­га­то вільно­го біло­го про­сто­ру, во­но по­кли­ка­не слу­жи­ти до­дат­ко­вим чин­ни­ком притягнення по­гля­ду.На­ступ­на, ду­же важ­ли­ва ко­мерційна інфор­мація, дотримуючись за­ко­нів сприй­нят­тя текстів, розміще­на в нижній зоні сторінок. За ре­ко­мен­даціями фахівців в об­ласті мар­ке­тин­го­вих досліджень, в нижній зоні сторінок, з пра­во­го бо­ку, вка­за­ні ад­ре­са і на­зва тор­го­вої ус­та­но­ви, що ре­алізо­вує по­бу­то­ву техніку торговель­ної мар­ки «Дніпро».

Техніка, про яку мрієш і яка у Вашій уяві тво­рить бук­валь­но дива! Хо­ло­диль­ник торговель­ної мар­ки «Дніпро», зо­б­ра­же­ний на роз­во­роті ки­мось за­бу­то­го на засніженій пар­ковій лавці ка­та­ло­гу, по­чи­нає пра­цю­ва­ти — розміще­на в ньо­му уяв­на ри­би­на надійно і якісно за­мо­ро­жується. Зо­б­ра­же­на на роз­гор­нуто­му пла­каті ку­хон­на ви­тяж­ка по­чи­нає інтен­сив­но втя­гу­ва­ти па­ри й за­па­хи, що ут­во­рю­ють­ся під час при­го­ту­вання їжі. У ка­во­варці мож­на при­го­ту­ва­ти ка­ву на плиті, про­ект якої ще роз­роб­ляється кон­ст­рук­то­ром, а га­зові паль­ни­ки зо­б­ра­жені тільки олівцем. Так са­мо по­чи­нає пра­цю­ва­ти праль­на ма­ши­на. Зо­б­ра­же­ний на настінно­му ка­лен­дарі кон­диціонер вклю­чається дис­танційно від уяв­но­го пуль­та і по­чи­нає інтен­сив­но по­да­ва­ти теп­ле повітря у приміщен­ня.

При роз­робці ма­ке­ту ка­лен­да­ря ви­ко­ри­с­тані ав­торсь­кі фо­тознімки по­бу­то­вої техніки, інтер'єрів, обладнання, су­путніх сю­жетів і фраг­ментів.

 

Про зміну се­зонів мо­же­мо су­ди­ти за зміна­ми, які відбу­ва­ють­ся з при­ро­дою, із Зем­лею. З давніх часів Зем­ля завжди уо­соб­лю­ва­лась в образі жінки. То­му в ро­боті Г. Аб­рамсь­кої «Час» (2006 р.) бу­ло взя­то за основу са­ме жіно­чий об­раз, який ото­тож­нюється з ми­на­ю­чим ро­ком, до­росліша­є ра­зом з ним (рис. 8 (а, б). Він підкрес­лює тим­ча­совість: старіє рік і з ним об­раз.

 

 

Рис. 8 (а)

 

 

 

Рис. 8 (б)

 

Жіночі об­ра­зи плав­но пе­ре­ходять у фо­то­графії го­дин­ників, де стрілка вка­зує на ци­ф­ру, що відповідає по­точ­но­му міся­цю. Ка­лен­дар­на сітка роз­та­шо­ва­на по ко­лу, підкрес­лю­ю­чи кон­ту­ри го­дин­ни­ка і по­вто­рю­ю­чи ко­ло з ци­фер­бла­том. Усі еле­мен­ти підкорені єди­но­му за­ду­му і ком­по­зиції, ство­рю­ю­чи об­раз кож­но­го міся­ця.

 

Ціка­вим є про­ект М. Сац (2006 р.) «Алі­са-країна чу­дес» (рис. 9 (а,б). Ко­жен ар­куш тут є ілюстрацією до тво­ру, ви­ко­на­ного у ма­нері ко­ла­жу. Під час ви­ко­нан­ня про­ек­ту був здійснений ве­ликій об­сяг роботи, пов’яза­ний зі сту­дій­ною зйом­кою об’єктів, які бе­руть участь у ком­по­зиції.

 

Рис. 9 (а)

 

Ко­жний пред­мет був сфо­то­гра­фо­ваний ок­ре­мо і після об­роб­ки зібраний за до­по­мо­гою ком’пю­тер­них за­собів. Ре­зуль­та­том став до­сить са­мо­бутній ка­лен­дар, в яко­му ав­тор про­де­мон­ст­ру­вав уміння ви­ко­ну­ва­ти по­став­лені пе­ред ним зав­дан­ня та во­лодіння фо­тоапа­ра­ту­рою і комп’ютер­ни­ми тех­но­логіями.

 

Рис. 9 (б)

 

Інший підхід до фо­то­графії пред­став­лений в кур­со­во­му про­екті «Об­ра­зи при­ро­ди» (рис. 10) І. Коріня (2006 р.). Цен­т­раль­ною ча­с­ти­ною ком­по­зиції є фо­то­графія. Для ре­алізації про­ек­ту про­тя­гом ро­ку бу­ла про­ве­де­на фо­то­сесія од­но­го й то­го ж об’єкта. Фо­то­графія пред­став­ле­на у то­му ви­гляді, в яко­му існує на фо­топлівці, без до­дат­ко­вих комп’ю­тер­них ефектів. Ка­лен­дар ви­конано у до­сить стри­ма­ній ас­ке­тич­ній ма­нері. Ство­ре­на ав­то­ром ка­лен­дар­на сітка підкрес­лює сти­лі­с­ти­ку про­ек­ту, не руй­нуючи об­разу.

 

Рис. 10

Підби­ваючи підсум­ки, слід зазначи­ти, що для вда­ло­го ви­ко­нан­ня кур­со­во­го про­ек­ту необхідно:

1. Чітко виз­на­чити кон­цепцію, а са­ме ро­зуміння ав­то­ром то­го, що він ро­бить і для чо­го.

2. Автор по­ви­нен до­б­ре зна­тися на ма­теріалі, з яким він пра­цює, істо­рію його ста­нов­лен­ня та ін.

3. Слід пам’ята­ти, що за­малі вихідні графічні ма­теріали не мо­жуть бу­ти якісно відтво­рені на ве­ликих фор­ма­тах, мо­жуть зни­зи­ти ес­те­тич­не вра­жен­ня від ро­бо­ти.

4. Ка­лен­дар­на сітка — чи не найваж­ли­вий еле­мент у ство­ренні ка­лен­да­ря. Крім ви­ко­нан­ня утилі­тар­ної функції, во­на має ор­ганічно пов'язуватися із зо­б­ра­жен­ням.

За ча­си ста­нов­лен­ня ка­лен­да­ря бу­ла ство­ре­на ве­ли­ка кількість різно­манітних ка­лен­дар­них сіток та варіантів їх роз­та­шу­ван­ня.

ЗА­ХИСТ ПРО­ЕК­ТУ

 

Завіду­вач ка­фе­д­ри ра­зом із де­ка­ном вста­нов­лює термін по­пе­ред­нь­о­го за­хи­с­ту про­ек­ту сту­ден­том. Сту­дент звітує пе­ред ка­фе­д­рою і керівни­ком.

За кілька тижнів до да­ти за­хи­с­ту завіду­вач і чле­ни ка­фе­д­ри вирішу­ють пи­тан­ня про до­пуск сту­ден­та до за­хи­с­ту про­ек­ту. Як­що ка­фе­д­ра не вва­жає за мож­ли­ве до­пу­с­ти­ти сту­ден­та до за­хи­с­ту, то відповідне рішен­ня ви­но­ситься до роз­гля­ду на засідан­ні ка­фе­д­ри. Про­то­кол засідан­ня ка­фе­д­ри че­рез де­ка­на відділен­ня на­дається до за­твер­д­жен­ня рек­то­ру ака­демії. До за­хи­с­ту про­ек­ту до­пу­с­ка­ють­ся сту­ден­ти, які ви­ко­на­ли у по­вно­му об­сязі освітньо­­про­фесійну про­гра­му ба­ка­ла­в­ра.

За до­бу до за­хи­с­ту мон­тується ек­с­по­зиція, виз­на­ча­єть­ся по­ря­док за­хи­с­ту сту­дентами проектів.

За­хист про­ек­ту здійснюється на відкри­то­му засіданні комісії з обов'яз­ко­вою при­сут­ністю сту­ден­та. Три­валість за­хи­с­ту, як пра­ви­ло, не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 20 хви­лин. Для роз­крит­тя змісту про­ек­ту сту­ден­ту на­дається 10 хви­лин. Ре­зуль­та­ти за­хи­с­ту про­ек­ту оціню­ють­ся на «відмінно», «до­б­ре», «за­довільно», «не­за­довільно». Рішен­ня комісії що­до оцінки про­ек­ту й на­дан­ня сту­ден­ту кваліфікації ба­ка­ла­в­ра прий­мається на за­кри­то­му засіданні. Ре­зуль­та­ти за­хи­с­ту про­ектів ого­ло­шу­ють­ся у день за­хи­с­ту після оформ­лен­ня про­то­ко­лу засідан­ня комісії.

Сту­дент, який от­ри­мав за­довільну оцінку із за­хи­с­ту про­ек­ту і має су­му за­довільних оцінок, що пе­ре­ви­щує су­му по­зи­тивних, не ре­ко­мен­дується до по­даль­шо­го на­вчан­ня. Сту­дент, який от­ри­мав не­за­довільну оцінку із за­хи­с­ту про­ек­ту, відра­хо­вується з ака­демії. Йо­му ви­дається ака­демічна довідка вста­нов­ле­но­го зразка.

Як­що сту­дент не при­був на засідан­ня комісії без по­важ­них при­чин, у про­то­колі комісії зазна­чається, що він не­ате­с­то­ва­ний у зв'яз­ку з відсутністю на комісії.

Сту­ден­ти, не­ате­с­то­вані у вс­та­нов­ле­ний час, ма­ють пра­во на по­втор­ну ате­с­тацію в на­ступ­ний термін ро­бо­ти комісії про­тя­гом трьох років після закінчен­ня академії.

Ви­пу­ск­ний про­ект ба­ка­ла­в­ра зберігається в ака­демії за пра­ви­ла­ми зберіган­ня дип­лом­но­го про­ек­ту.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Алексеев В. Из истории русских календарей// Альманах библиографа.— 1984.— Вып.16.

2. Безмоздин Л. Н. В мире дизайна. — Т.: Фан, 1990. — 316 с.

3. Бейверсток Э. Книжный маркетинг: Пер. с англ. — СПб.: Питер, 1999. — 336 с.

4. Гаркавенко С. С. Маркетинг. — К.: Либра, 2002. — 712 с.

5. Дизайн: очерки системного проектирования. — Л.: ЛГУ им. А. А. Жданова, 1983. — 188 с.

6. Зелінський О. Конструктивні принципи давньоруського календаря//Людина і світ.— №8. — 2004.—27-32 с.

7. Индекс. Календарь 2001//М.: Индекс Паблишинг, 2001.— 240 с.

8. Книга. Энциклопедия/Редкол.: И.Е. Баренбаум, А.А. Беловицкая, А. А. Говоров и др. — М.: Большая российская энциклопедия, 1998.— 267-268 с.

9. Песоцкий Е. Современная реклама. Теория и практика. — Ростов на/Д.: Феникс, 2001. — 320 с.

10. Положення про порядок розробки та захисту курсової роботи бакалавра// — Харків.: ХДАДМ, 2001.

11. Рудер Э. Типографика. Пер. с нем./послеслов., коммент. М. Жуков. — М.: Книга, 1982.— 286 с.: ил.

12. Скурапівський В. Місяцелік. — К.: Мистецтво, 1993.—120 с.

13. Українське народознавство: Навч. посібник/ За ред. С.П. Павлюка.— 2-ге вид., перероб. і доп.– К.: Знання, 2004. — 570 с.

14. Хелберт А. Сетка. Модульная система конструирования и производства газет, журналов и книг.— 1984. — 106с.: ил.

15. Юдин Э. Т. Системный подход и принцип деятельности. // Методологические проблемы современной науки. — М.: Наука, 1978. — 391 с.