Структурно-типологічна класифікація – це один з різновидів класифікації мов за видами внутрішньої організації мови як системи.
Сруктурно-морфологічна типологічна класифікація мов здійснюється згідно з визначенням типу мови за подібностями й відмінностями в граматичному (морфологічному) оформленні слова (словозміні, формотворенні, граматичному/морфологічному варіюванні слова).
| Типологічні властивості Мови | Наявність формотворення | Відсутність формо-творення | ||
| за допомогою внутрішньослівних засобів (морфеми, наголос, чергування) | за допомогою позаслівних засобів | |||
| без фонетичних змін на морфемному шві | із фонетичними змінами на морфемному шві | |||
| Українська | рук- ою принес -у | ру ц-і висло вл - ю | будеш шукати | меню беж |
| Англійська | (short –) short- er (high –) high- er | speak- s [s] read- s [z] wash- es [iz] (hot –) ho tt-er | will write | darkness eleven |
| Казахська | жазу-шы-лар-ымыз-дан (від наших письменників)тіл-ші-лер-іміз-ден (від наших кореспондентів) | – | – | – |
У конкретних мовах можуть бути наявними різні типологічні ознаки. Таке явище називається політипологізмом.
Сучасна лінгвістична типологія користується двома поняттями: тип мови і тип у мові.
Тип у мові – це одназ можливихтипологічних властивостей.
Синтетизм – це типологічна властивість мови (тип у мові), що виявляється в наявності у мові граматичних форм, морфологічні значення яких мають внутрішньослівне вираження.
Аналітизм – це типологічна властивість (тип у мові), що виявляється у наявності в мові формально граматичних форм, що складаються з відокремлено локалізованих основного структурного компонента (виражає лексичне значення) та аналітичного форматива – службового слова (виражає морфологічне значення).
Аморфізм – це така типологічна властивість, що вказує на відсутність граматичного варіювання слова – утворення його морфологічних форм.
Синтетизм може мати два різновиди: фузійний та аглютинативний.
Аглютинативний характеризується відсутністю фонетичних змін на морфемному шві, фузійний – наявністю таких змін (чергувань, усічень).
За умови принципового політипологізму природних мов тип мови конкретної визначається за переважною для типологічною властивістю – типом у мові. Кваліфікувати мову як синтетичну, або аналітичну, або аморфну можна за переважним типом у мові. Сукупність конкретних мов, для яких переважним є один і той тип у мові, називається типом мови.
Відповідні морфологічні типи мов: аморфний; аналітичний; синтетичний (синтетичний фузійний, синтетичний аглютинативний).
Номінативний тип – це тип мов, струткурні компоненти яких чітко протиставляють різнооформлені суб’єктну та об’єктну синтаксеми при дієслові. У цих мовах обов’язково наявне протиставлення перехідних і неперехідних дієслів. Значення суб’єкта при перехідному дієслові-присудкові виражається формою називного відмінка номінатива (або в мовах, де відсутня відмінкова словозміна, за допомогою безпосередньої/контактної препозиції відносно перехідного дієслова-присудка). Значення прямого об’єкта виражається завжди засобом, що ніколи за формою не збігається з формою вираження суб’єкта (зокрема, формою знахідного відмінка).
У цих мовах існує протиставлення активних і пасивних синтаксичних структур, утворюваних за допомогою протиставлених форм активного і пасивного стану перехідних дієслів.
Ознакою номінативного типу є те, що в них ніколи не збігаються форми вираження прямого і непрямого додатків.
Ергативний тип характеризується тим, що тут протиставлення значення активного виконавця дії (агентива) і фактитива (носія дії, що здійснює її не з власної ініціативи, а під зовнішнім впливом/за наявності зовнішньої ініціативи).
Ознаками ергативного типу є наявність опозиції агентивних і фактитивних дієслів. Аргетивний характеризується наявністю відмінків із синкретичним суб’єктно-об’єктним значенням: ергативний відмінок – значення суб’єкта-агентива, значення непрямого об’єкта; абсолютив (абсолютивний відмінок) – значення суб’єкта-фактитива і прямого об’єкта.
Речення характеризується наявністю ергативної та абсолютивної конструкцій:
Ергативна конструкція
Я теля пригнав
суб’єкт-агентив прямий об’єкт агентивне
ергативн.відмін. абсолютивн.відмін. дієслово
Абсолютивна конструкція
Теля прийшло
суб’єкт-фактитив фактитивне
абсолютивн.відмін. дієслово
(іберійсько-кавказькі мови, баскська, ескімосько-алеутські, північноіндіанські, австралійські мови).
Активний тип характеризується протиставленням дієслів активної дії і дієслів стану. Назви суб’єктів мають показники активності / неактивності дії.
Класний тип характеризується тим, що в ньому протиставлені дієслова ситуації і дієслова якості. Ці дієслова функціонують як предикати речень, що будуються за різними моделями.
4. Ареальна класифікація мов світу. Мовні союзи.
Ареальна класифікація мов – це тип класифікації мов світу, що здійснюється за набутими в результаті міжмовних контактів спільними ознаками.
Мовний союз – тип об'єднання мов, що характеризуються подібними ознаками,набутими в результаті тривалого й інтенсивного контактного розвитку в межах єдиного географічного простору. Поволзький (Волзько-Камський) мовний союз: мови фіно-угорської сім'ї: марійська, удмуртська - і тюркської сім'ї: башкирська, татарська, чуваська; Балканський мовний союз: албанська, болгарська, македонська, новогрецька, румунська, сербська, хорватська; Центрально-Азійський (Гімалайський) мовний союз (індоєвропейська сім'я: мови іранської, індійської груп – та мови дравидської і тибетсько-китайської сімей).
Балканський мовний союз
(албанська, болгарська, македонська, новогрецька, румунська, сербська, хорватська)
Поволзький (Волзько-Камський) мовний союз
(фіно-угорська сім'я: марійська, удмуртська – і тюркська сім'я: башкирська, татарська, чуваська)
Центрально-Азійський (Гімалайський) мовний союз (індоєвропейська сім'я: мови іранської, індійської груп – та мови дравидської і тибетсько-китайської сімей)
