Порівняння однакових або близьких за значенням слів у різних мовах

Різновиди класифікацій мов світу.

Генеалогічна класифікація мов світу (мовна сім’я, групи мов однієї сім’ї, основні сім’ї мов світу).

 

Типологічна класифікація (основні типологічні властивості мов; "тип мови" і "тип у мові"; формально-типологічна класифікація та інші види типологічних класифікацій).

 

Ареальна класифікація мов світу. Мовні союзи.

1. Різновиди класифікацій мов світу

Причини подібності мов
Спільне походження ↓ успадковані спільні ознаки   ↓ Генеалогічна класифікація	Регулярні Нерегулярні Міжмовні територіальні Спільні контакти функції мов як систем, що забезпечують спілкування ↓ ↓ набуті спільні ознакиспільні ознаки, сформовані незалежно від походження і міжмовних контактів ↓ ↓ АреальнаТипологічна класифікаціякласифікація

 

 

 

Причини подібності мов
Спільне походження	Міжмовні територіальні контакти	Спільні функції мов як систем, що забезпечують спілкування
↓	↓	↓
успадковані спільні ознаки ↓	набуті спільні ознаки ↓	спільні ознаки, сформовані незалежно від походження і міжмовних контактів ↓
Генеалогічна класифікація	Ареальна класифікація	Типологічна класифікація

2. Генеалогічна класифікація мов світу

(мовна сім’я, групи мов однієї сім’ї, основні сім’ї мов світу)

Порівняння однакових або близьких за значенням слів у різних мовах

Україн- ська	Грець- ка	Латина	Давньо- індій ська	Готська	Литов- ська	Англій- ська	Німе-цька
кров	κρέας ‘м’ясо’	cruor ‘кров’	kravíḥ ‘сире м’ясо’		kraũjas
вік ‘трива лість життя’		vinco ‘перема гати’		weihan ‘боро тися’	viẽkas ‘сила, життя’
порося		porcus			paršas	pork
сто	ἑκατόν	centum	śatám	hund	šimtas	hundred
десять	δέκα	decem	dáśa	taihun	dẽšimt	ten
зять	γένος	genus	jánaḥ ‘рід’	kuni	žéntas
нагий			nagnáḥ	naqaþs		naked
гнати	θείνω ‘бити’	(dē-)fendo ‘захищати’	ghnánti ‘вони вбивають’
везу		veho	váhāmi	(ga-) wigan	vežù
гість		hostis ‘ворог’		gasts		guest
гладкий		glaber			glodùs
(до-) стигнути	στείχω ‘йти’		stighnoti ‘йти вгору’	steigan ‘підні матися’	staigýtis ‘поспі шати’
мати	μāτηρ	māter	mātā		mot	mother	Mutter
серце	kρ	cor	hŕdayam	hairtô	širdis	heard	Herz
два	δvω	due	duvā	twai	dú,	two	zwei
вода				watō	vanduõ	water

 

Причиною існування спільних рис словникового складу мов, різних за територією і часом існування, визнається походження від однієї прамови. Зауважити, що ці слова називають явища, які від початку становлення людського суспільства були необхідними реаліями існування людини.

За ознакою спільного походження здійснюється генеалогічна класифікація мов.

 

Генеалогічна класифікація мов – один з типів класифікації мов світу, критерієм якої є відношення спорідненості, спільного походження мов.

Мовна сім’я – клас споріднених мов, що походять від однієї прамови.

Усі мови, матеріал яких був представлений у попередній таблиці, належать до однієї сім’ї – індоєвропейської. До цієї сім’ї належить багато інших мов. Усі вони походять від однієї праіндоєвропейської мови. Крім індоєвропейської сім’ї мов, у сучасній генеалогічній класифікації представлені інші мовні сім’ї, мови яких ведуть своє походження від інших прамов.

 

МОВНІ СІМ’Ї

 

Назва мовної сім’ї	Інша назва цієї ж сім’ї	Мови
ИНДОЕВРОПЕЙСЬКА СІМ’Я		(Подаються окремою таблицею за групами і підгрупами.)
ДРАВИДСЬКА СІМ’Я		телугу, тамільська, малаялам та ін.
КАРТВЕЛЬСКА СІМ’Я	Кавказька сім’я (макросім’я)	грузинська, мінгрельська та ін.
ПІВНІЧНОКАВКАЗЬКА СІМ’Я	абхазька, абазинський, кабардинська, чеченська та ін.
ТЮРКСЬКА СІМ’Я	Алтайська макросім’я	турецька, татарська, башкирська, казахська, кримськотатарська, азербайджанська, туркменська, киргизька, алтайська, гагаузька, чуваська, якутська та ін.
МОНГОЛЬСЬКА СІМ’Я		монгольська, бурятська, калмицька та ін.
ТУНГУСО-МАНЧЖУРСЬКА СІМ’Я	маньчжурська, евенкійська та ін.
УРАЛЬСЬКА СІМ’Я	Фіно-угорська сім’я	фінська, естонська, карельська, комі, удмуртська, мордовська, угорська, хантийська, ненецька та ін.
ЄНІСЕЙСЬКА СІМ’Я		кетська, югська та ін.
ЧУКОТО-КАМЧАТСЬКА СІМ’Я		чукотська, корякська та ін.
ЕСКИМОСО-АЛЕУТСЬКА СІМ’Я		ескімоська, алеутська та ін.
ЮКАГИРСЬКА СІМ’Я		юкагирська, колимська та ін.
АВСТРОАЗІЙСЬКА СІМ’Я	Аустроазійська сім’я	в’єтнамська, кхмерська та ін.
АФРАЗИЙСЬКА СІМ’Я	Семіто-хамітська сім’я	арабська, мальтійська, іврит, коптська, сомалійська та ін.
НІГЕРОКОНГОЛЕЗЬКА СІМ’Я (територія Африки на південь від Сахари)		мови банту, йоруба, едо та ін
НІЛО-САХАРСЬКА СІМ’Я (Центральна Африка, Судан)		канурі, тубу, загава. та ін.
КОЙСАНСЬКА СІМ’Я (на території ПАР, Намібії, Анголи)		мови кунг, нама, корана та ін.
АВСТРОНЕЗІЙСЬКА СІМ’Я	Малайсько-полінезійська макросім’я	індонезійська, малайська, яванська, самоанська, маори, гавайська, фіджийська та ін.
АМЕРИНДСЬКА СІМ’Я (мови індіанців Північної і Південної Америки)	Америндська макросім’я	мови чероки, дакота, нава-хо, науатль, майя та ін.

 

 

Мови що не належать до мовних сімей: баскська, японська та ін.

 

Мови різних мовних сімей неспоріднені.

Мови однієї сім’ї є спорідненими.

Мови однієї сім’ї можуть поділятися на групи і підгрупи залежно від ступеня цієї спорідненості. Ступень спорідненості визначається кількістю "кроків", що відокремлюють ту чи іншу мову від розпаду прамови:

Праіндоєвропейська (індоєвропейська сім’я) → праслов’янська (група / гілка слов’янських мов: східнослов’янські, західнослов’янські, південнослов’янські) → прасхіднослов’янська / давньоруська (підгрупа східнослов’янських мов) → українська.

 

Разом з тим, що розподіл мов однієї сім’ї на групи враховує процеси дивергенції, такий розподіл може здійснюватися з урахуванням процесів конвергенції. Зокрема, до групи романських мов належать мови, що мають спільні ознаки завдяки тому, що вони формувалися на базі деяких діалектів племен (субстрат) германського, кельтського, слов’янського і навіть неіндоєвропейського походження і народної латини.

Отже, мовна група – це сукупність мов, що виділяються в межах однієї мовної сім’ї за спільним походженням від однієї пізнішої мови.