Державна інформаційна політика.

Лекція 2

Інформаційні правовідносини. Поняття інформації

План

Поняття та ознаки інформаційних правовідносин

Структура інформаційних правовідносин.

Принципи інформаційних правовідносин.

Поняття та ознаки інформації в праві

Види інформації.

Джерела інформації.

Державна інформаційна політика.

 

1. Поняття та ознаки інформаційних правовідносин

Інформаційні правовідносини – це суспільні відносини, які виникають між фізичними особами, юридичними особами, об’єднаннями громадян та суб’єктами владних повноважень з приводу створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Характерними рисами інформаційних правовідносин є:

- це такі відносини, які виникають не лише в інформаційній сфері, оскільки інформація може бути об’єктом різних правовідносин. Наприклад, інформація може виступати об’єктом цивільно-правових договорів, якщо її визначати як річ;

- учасники інформаційних правовідносин повинні бути наділеними інформаційними правами та обов’язками;

- це правовідносини, які виникають з приводу специфічного об’єкту – інформації;

- Інформаційним правовідносинам притаманна динамічність та нестабільність, оскільки роль та значення інформації як такої постійно зростає, а також дані правовідносини перебувають під постійним впливом зовнішніх факторів;

- це такі суспільні відносини, які формуються та розвиваються під впливом здобутків науково-технічного прогресу в галузі інформаціології, правової інформатики, телематики, кібернетики, комп’ютерних наук, у різних видах діяльності людей.

 

2. Структура інформаційних правовідносин:

1) суб’єкти інформаційних правовідносин:

*фізичні особи;

*юридичні особи;

*об’єднання громадян;

* суб’єкти владних повноважень. (згідно ЗУ «Про інформацію»)

До об’єднань громадян, як суб’єктів інформаційних правовідносин належать юридичні особи, установчі документи яких визначають інформаційну діяльність як їх основну діяльність. Це, зокрема, друковані змі, видавництва, інформаційні агентства, телерадіокомпанії, бібліотеки тощо.

Cуб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

 

2) об’єкт інформаційних правовідносин – інформація. Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. (згідно ЗУ «Про інформацію») 3) зміст інформаційних правовідносин – це сукупність прав та обов’язків суб’єктів інформаційних правовідносин. Ці права та обов’язки закріплені в нормативно-правових документах різних галузей права, як національного, так і міжнародного. Однак, слід відмітити, що обсяг прав та обов’язків суб’єктів інформаційних правовідносин варіюється залежно від виду та правового статусу останнього. При цьому, громадянам належать здебільшого права, а органам влади – переважно обов’язки.

4) Підстави виникнення інформаційних правовідносин. Інформаційні правовідносини традиційно виникають, змінюються та припиняються на основі юридичних фактів, які можуть бути дією або подією. Видами дій є: створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона, захист інформації, а також інші способи обігу інформації в інформаційній сфері, з урахуванням особливостей і властивостей відповідної інформації.

 

3. Принципи інформаційних правовідносин. (ЗУ «Про інформацію», ст.2)

Основними принципами інформаційних відносин є: - гарантованість права на інформацію;- відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;- достовірність і повнота інформації;- свобода вираження поглядів і переконань;- правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;- захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне
життя.

 

4. Поняття та ознаки інформації в праві

Основу правового статусу інформації визначає Закон України «Про інформацію».

Відповідно Закону України «Про інформацію»: інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;

Відповідно до ЦК України: інформація - документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. У визначенні акцентується увага на динаміці подій та явищ, відомості про які є інформацією.

Відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції»: «Інформація - відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп’ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості». У даному визначенні акцентується увага на різновидах інформації.

Ознаки інформації:

1) інформація - це дані, які можуть зберігатися в будь-якій формі й вигляді. Однак для набуття певного правового статусу інформація має відповідати вимогам та ознакам, передбаченим правовими нормами;

2) нематеріальний характер (“самостійність відносно носія”, тобто цінність інформації полягає в її суті, а не в матеріальному носії, на якому вона зафіксована);

3) суб‘єктивний характер (“інформація виникає в результаті діяльності суб‘єкта, який наділений свідомістю”, тобто вона є результатом інтелектуальної діяльності);

4) необхідність об‘єктивації для включення у правовий обіг;

5) кількісна визначеність;

6) неспоживчість, можливість багаторазового використання;

7) зберігання інформації у суб‘єкта, який її передає;

8) здатність до відтворення, копіювання, збереження і накопичення.

 

5. Види інформації.

Види інформації за змістом (ЗУ «Про інформацію», ст.10)- інформація про фізичну особу;- інформація довідково-енциклопедичного характеру;- інформація про стан довкілля (екологічна інформація);- інформація про товар (роботу, послугу);- науково-технічна інформація;- податкова інформація;- правова інформація;- статистична інформація;- соціологічна інформація;- інші види інформації.

 

За суб’єктами права власності існує:

- інформація, що належить усьому суспільству і не є об’єктом власності будь-кого;

- інформація, що належить державі (державам);

- інформація, що належить юридичним особам;

- інформація, що є власністю фізичних осіб.

За режимом доступу інформація поділяється на:

- відкриту інформацію

- інформацію з обмеженим доступом.

 

 

6. Джерела інформації

 

Джерелами інформації є передбачені або встановлені законом носії інформації:

- документи,

- інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію,

- повідомлення засобів масової інформації,

- публічні виступи.

Документ в інформаційних відносинах - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві.

Первинний документ - це документ, що містить в собі вихідну інформацію.

Вторинний документ - це документ, що являє собою результат аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів.

7. Державна інформаційна політика (ЗУ «Про інформацію», Ст.3) Основними напрямами державної інформаційної політики є: - забезпечення доступу кожного до інформації; - забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації;- створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства;- забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень;- створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування;- постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів;- забезпечення інформаційної безпеки України; - сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.