Специфіка і взаємозв’язок наукової, практичної та побутової психології

Основним принципом виділення структурних компонентів практичної психології виступають сфери соціальної практики, які є специфічними для діяльності практикуючих психологів.

У структурі практичної психології виділяють наступні скла­дові [34]:

1. Політична психологія, основними завданнями якої є:

• формування громадської думки засобами психології, ЗМІ;

• передвиборна боротьба (використання різноманітних засобів для оптимізації виборчої кампанії);

• створення позитивного іміджу політичного лідера;

• соціально-психологічна експертиза проектів законів, указів, державних програм і рішень з метою запобігання стихійним ма­совим заворушенням, актам непокори тощо.

2. Практична психологія економіки й бізнесу, основними за­вданнями якої є:

— соціально-психологічне навчання людей для роботи у но­вих економічних умовах;

— створення найбільш ефективної структури управління підпри­ємством, навчання доцільним прийомам діяльності управлінців;

— стратегія розвитку соціального партнерства або розв’язання різного роду конфліктних ситуацій та розробка заходів щодо по­передження непорозумінь у майбутньому;

— застосування психологічних механізмів актуалізації потреб людини за допомогою реклами.

Практична психологія освіти спрямована на підвищення ефективності процесів навчання і виховання. Психологія допома­гає у конструюванні змісту навчання, яке передбачає створення різноманітних програм для шкіл різного типу; визначення відпо­відності програм цілям виховання і навчання, відображення запи­тів суспільства в навчальних програмах; визначення послідовно сті вивчення різних предметів і відповідності навчального мате­ріалу віковим можливостям учнів.

Без участі психології неможливе вирішення задачі розвитку здібностей учнів до самостійного пошуку, відбору, застосування знань відповідно до нових потреб і ситуацій у суспільстві.

Гострою залишається проблема контролю знань — екзаменів, колоквіумів, тестів, конкурсів, які ще не дають повної інформації про розвиток учнів, але негативно відбиваються на їх соматич­ному та нервово-психічному здоров’ї. До сфери спільних інтере­сів психологів і педагогів належать:

• вивчення причин низької навчальної компетентності учнів;

• аналіз та експертиза методів, які використовуються в навча­льному процесі;

• профорієнтаційна робота та розробка рекомендацій щодо вибору професії (через вивчення нахилів учнів, їх здібностей, розробку індивідуальних програм навчання);

• профілактика та корекція девіантної поведінки дітей;

• робота з малими контактними групами у шкільному середо­вищі;

• відбір до спеціальних закладів розумово відсталих дітей, дітей-інвалідів (вимагає особливої відповідальності і проводиться комісіями за участю різних спеціалістів — педагогів, лікарів, психологів);

3. Психологія сім 'ї та соціально-психологічного захисту насе­лення передбачає вирішення наступних завдань:

— забезпечення регуляції подружніх стосунків;

— надання допомоги щодо виховання дітей у сім’ї (терапія взаємин);

— діагностико-корекційна робота із соціальним оточенням сім’ї;

— попередження суїцидів, стабілізація емоційного стану, зняття тривожності, активізація механізмів психологічної підтримки та розвиток навичок взаємодопомоги, формування позитивної жит­тєвої перспективи;

— прищеплення нових форм поведінки в оточенні та в сім’ї, які б сприяли реабілітації та збереженню психічного здоров’я особи.

В Україні певний розвиток отримали соціальні служби для молоді, в яких також працюють практичні психологи.

При центрах соціальних служб для молоді діють 1250 форму­вань, серед них:

• служби негайної психологічної допомоги — «Телефони довіри»;

• центри ресоціалізації та реабілітації дітей та молоді;

• клуби дітей-інвалідів;

• ­ консультативно-діагностичні служби для тих, хто вступає в шлюб;

• школи лідерів дитячих громадських організацій;

• соціальні служби «Пошта довіри»;

• клуби «Молода сім’я»;

• служби знайомств;

• молодіжні біржі праці та агентства зайнятості тощо.

4. У клінічній психології основними завданнями є:

— реабілітація людей, які перенесли захворювання, мають хро­нічні та невиліковні хвороби (онкозахворювання, СНІД тощо);

— формування здорового способу життя;

— розробка вітчизняних методик, які враховують особливості соціальних умов їх застосування.

Практична психологія в медицині функціонує сьогодні на до­сить високому рівні. Створена мережа установ, пов’язаних з діаг­ностикою і терапією відхилень психіки, психіатричні клініки, ін­ститути нейрохірургії, органопатології, нервових захворювань, реабілітаційні центри, центри психічного здоров’я, консультати­вні служби. Розпочалася підготовка фахівців у ВНЗ зі спеціаль­ності «медична психологія».

5. Військова та спортивна психологія. Центральною пробле­мою, яка розв’язується в межах цього напрямку, є проблема про­тиборства та змагальності. Основними завданнями при цьому є:

• забезпечення досягнення мети, поставленої перед індивідом чи групою, чітке виконання розподілених функцій;

• терапія психічних травм, отриманих внаслідок виконання професійних функцій;

• підготовка до дій в екстремальних умовах;

• прогнозування поведінки людини в умовах змагання та бо­йових дій;

• відбір на посади, поділ кадрів у команді, підрозділі;

• розробка критеріїв і методів відбору спортсменів;

• оптимізація взаємодії людина-техніка;

• розробка діагностичних і дослідницьких методів.

6. Юридична психологія вирішує наступні практичні завдання:

— корекція структури особистості, її окремих рис;

— психологічна реабілітація співробітників правоохоронних органів;

— профвідбір та контроль процесу професійної адаптації;

— аналіз криміногенного стану тощо

Психодіагностика та психологічна експертиза в юридичній практиці має свої особливості. Досить часто психологічна діагно­стика здійснюється всупереч волі клієнта, тому гостро виникає потреба у перевірці даних на надійність. Психологічна експерти­за здійснюється на основі мінімальної інформації і передбачає побудову психологічного портрету людини, опис її звичок та по­ведінки.

7.Пенітенціарна психологія тісно пов’язана з юридичною і за­ймається проблемами перевиховання, виправлення особистості засудженого, його реадаптацією.

Психологічна служба в установах кримінально-виконавчої си­стеми України забезпечує відповідне супроводження процесу відбування покарання.

При департаменті України з питань виконання покарань ство­рено (22 квітня 1998 року) Управління виховної та соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом.

Посада психолога в установах виконання покарань введена у 1998 році. За декілька років психологічна служба пройшла етап становлення і сьогодні функціонує як самостійна професійна структура.

8.Екологічна психологія віднаходить психологічні можливості зміни способу життя людини в нових умовах довкілля; проводить терапію ускладнень та травм, що виникають у процесі різних змін умов життя (наприклад, відселення із зони Чорнобиля), фо­рмує свідому екологічну поведінку особистості.

Розвиток прикладної психології сприяв появі таких самостій­них її напрямків: психокорекції; психотерапії; психореабілітації; психогігієни.

Неможливо назвати хоча б одну сферу суспільної практики, де прикладна психологія виявилась би цілком не потрібною. Скрізь, де працює і живе людина, є проблеми, пов’язані з її психікою. Водночас є такі сфери використання практичної психології, які тільки починають розвиватись. Вони становлять перспективу розбудови практичної психології на наступні кілька десятків ро­ків. До них належить царина мистецтва і культури, в якій нако­пичилось чимало психологічних проблем. Зокрема, психологіч­ної освіти вимагає підготовка фахівців відповідних видів діяль­ності: художники, мистецтвознавці, режисери, музиканти тощо. За участю психолога відбувається відбір акторів, розробка сцена­ріїв, вивчення культурних запитів громадян. З’являються при­кладні дослідження, присвячені аналізу естетичних почуттів, проблем сприймання творів мистецтва. Водночас єдиної психо­логічної служби в цій галузі не існує, участь психолога відзнача­ється непослідовністю, фрагментарністю, епізодичністю.

Недостатньо розвинена практична психологія й у сфері науки. Проблеми активізації творчої діяльності, роботи наукових колек­тивів, співпраці науковців є суттєвими для сучасного етапу роз­витку науки (24, с. 58—59).

У межах промислової психології слабо розвинені такі її на­прями, як практична психологія у сфері транспорту, зв’язку, сіль­ського господарства.

Недоліком у сучасному стані практичної психології виступає її розмежованість по різних відомствах, відсутність централізації. На цю проблему вказував ще Б. Ф. Ломов у 80 рр. XX ст., поста­вивши задачу створення єдиної психологічної служби, що стало особливо актуальним з моменту появи психологічних служб у рі­зних галузях суспільної практики.

У 1991 році при Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України створено Центр психологічної служби системи освіти. Він займався теоретичним узагальненням, вивченням зарубіжно­го досвіду діяльності відповідних служб.

У результаті його діяльності було виявлено недоліки підгото­вки практичних психологів та відомчого принципу розвитку і формування практичної психології, що ускладнює допомогу кон­кретній людині; методичну неузгодженість у діяльності відомчих структур практичної психології та порушення прав людини у процесі психодіагностики та психокорекції, необхідність спеціа­льної підготовки психологів-практиків для різних галузей, поста­влено проблему виготовлення психологічного обладнання (на­приклад, у Німеччині, Чехії, Бельгії, Франції, США, Японії є спеціальні підприємства психологічного приладобудування).

У 1992 році Комісією Верховної Ради України з питань науки і народної освіти прийнята Ухвала про створення Концепції дер­жавної системи психологічної служби.

У 1993 році ця концепція була розроблена і схвалена Кабіне­том Міністрів.

Національна система соціально-психологічної служби — це об’єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки, прикладної пси­хології та прикладної соціології.

Основна мета Національної системи соціально-психологічної служби — забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини в усіх сферах суспільного життя психології?

 

Питання до самоконтролю

1. У чому полягає відмінність структури прикладної та наукової психології? Чим це можна пояснити?

2. Що таке Національна система соціально-психоло­гічної служби?

3. Які основні етапи її створення?

 

Лекція № 3