Перегляд необхідних сестринських втручань

Лекція №19

/ Є три засоби повірити:

розум, звичка і натхнення.

Б. Паскаль

ЧЕТВЕРТИЙ І П’ЯТИЙ ЕТАПИ СЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНУ СЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ ТА ОЦІНКА ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

Спланувавши заходи з догляду за пацієнтом, сестра їх виконує. Це буде четвертий етап сестринського процесу - здійснення плану сестринських втручань (рис. 1). Його метою є проведення необхідного догляду за потерпілим, тобто надан­ня допомоги пацієнту у забезпече нні життєвих потреб; навчан­ня і консультування, при необхідності, пацієнта і членів його сім'ї.

	IV. Етап Сестринські втручання
		V		1—-—ь
Категорії: 1. Незалежна 2. Залежна 3. Взаємозалежна		Потреба пацієнта в допомозі: 1. Тимчасова 2. Постійна 3. Реабілітуюча		Методи догляду: 1. Досягнення терапевтичної мети 2. Досягнення хірургічної мети 3. Забезпечення щоденних життєвих потреб
і	г
Виконання поставленої мети

Рис. 1. Схема IV етапу медсестринського процесу.

^Існують три категорії сестринських втручань: незалежна, залежна, взаємозалежна^Вибір категорії грунтується на по­требах пацієнта.

( Незалежне сестринське втручання передбачає дії, здійсню­вані медичною сестрою за власного ініціативою, яка керується власним розумінням, без прямої вимоги з боку лікаря або вка­зівок від інших спеціалістів/Наприклад: навчання пацієнта на­вичкам самодогляду, розслаблюючий масаж, поради пацієнту щодо його здоров'я, організація дозвілля пацієнта, навчання членів сім'ї методів догляду за хворим тощо.

| Залежне сестринське втручання виконується на підставі писвмОвих"¹розпоряджень лікаря і під його спостереженням. Медична сестра відповідає за виконувану роботу. Тут вона виступає в ролі сестри-виконавця./Наприклад: підготовка пац­ієнта до діагностичного обстеження, виконаний ін'єкцій, фізіо­терапевтичних процедур тощо.

За сучасними вимогами медична сестра не повинна авто­матично виконувати вказівки лікаря (залежне втручання). В умовах гарантії якості медичної допомоги, її безпеки для хво­рого, сестра повинна вміти визначити, чи є дане призначення необхідним для пацієнта, чи правильно підібрана доза лікарсь­кого препарату, чи не перевищує вона максимальну одноразо­ву або добову дози, чи враховані протипокази, чи сумісні ці ліки з іншими, чи правильно обраний шлях введення.

Справа в тому, що лікар може втомитися, у нього може знизитися увага, нарешті, через ряд об'єктивних або суб'єктив­них причин він може припуститися помилки. Тому в інтересах безпеки медичної допомоги для пацієнта медична сестра по­винна знати і вміти уточнити необхідність тих або інших при­значень, слушність дозувань лікарських засобів тощо. Необхі­дно пам'ятати, що медична сестра, яка виконує неправильне чи непотрібне розпорядження, професійно некомпетентна є так само відповідальною за наслідки помилки, як і той, хто зробив це призначення.

(Взаємозалежне сестринське втручання передбачає спільну^ діяльїїїететждачної сестри з лікарем та іншими спеці-алістами) (фізіотерапевтом, дієтологом, інструктором лікувальної фізкуль­тури, співпрацівниками соціальної допомоги)^Відповідальність медичної сестри однаково велика для всіх видів втручання^

Медична сестра виконує намічений план, застосовуючи декілька методів догляду: допомога, пов'язана з життєвими щоденними потребами, догляд для досягнення терапевтичної мети, догляд для досягнення хірургічної мети, догляд для по­легшення досягнення мети медичного обслуговування (створення сприятливого навколишнього середовища, стимулювання і мо­тивація пацієнта) і тощо. Кожний із методів включає теоре­тичні і клінічні навички? Потреба пацієнта в допомозі може бути тимчасовою, постійною і реабілітуючою.

(Тимчасова допомога розрахована на короткий період часу, коли існує дефіцит самодогляд^ Наприклад, при вивихах, дрібних хірургічних втручаннях і т.п /~Постійна допомога по­трібна пацієнту протягом усього життя - при ампутації кінцівок, при ускладнених травмах хребта і кісток тазу і тл т.^еабілітую- ча допомога - процес тривалий, його прикладом може служити лік^альна фізкультура, масаж, дихальна гімнастика, бесіда з пацієнтом^

Серед заходів щодо догляду за пацієнтами велике значен­ня має бесіда з пацієнтом і порада, яку може дати медична сестра в необхідній ситуації. Порада - це емоційна, інтелекту­альна! психологічна допомога, яка допомагає потерпілому підго­туватися до дійсних або майбутніх змін, що виникають через стрес, який завжди присутній при будь-якому захворюванні і полегшує міжособисті відносини між хворим, сім'єю, медичним персоналом. У число пацієнтів, які потребують поради, вхо­дять і ті особи, яким потрібно пристосуватися до здорового спо­собу життя - кинути курити, схуднути, збільшити ступінь рух­ливості тощо.

Проводячи четвертий етап сестринського процесу медич­на сестра забезпечує здійснення двох стратегічних напрямків:

4. спостереження і контроль за реакцією пацієнта на при­значення лікаря з фіксацією отриманих результатів у сест­ринській історії хвороби;

5. спостереження і контроль за реакцією пацієнта на вико­нання сестринських дій з догляду, пов'язаних із постановкою сестринського діагнозу і реєстрація отриманих результатів у сестринській історії хвороби.

На цьому етапі проводиться і коригування плану, якщо змінюється стан пацієнта, і поставлена мета не реалізується.

Виконання наміченого плану дій дисциплінує і медичну сестру і пацієнта.Нерідко медична сестра працює в умовах дефіциту часу, який пов'язаний з неукомплектованістю сестринського персоналу, великою кількістю пацієнтів у відділенні тощо. У цих умовах медична сестра повинна визначити:

6. що повинно бути виконане негайно;

7. що повинно виконуватися згідно з наміченим планом;

8. що може бути зроблено, якщо залишиться час;

9. що можна і потрібно передати наступній зміні.

ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНУ СЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Здійснення.- це реалізація сестринського плану дій для досягнення конкретних результатів. Фаза здійснення почи­нається після розробки плану догляду. Центральною части­ною фази здійснення є реалізація сестринських втручань, які допоможуть пацієнту досягнути бажаних результатів. Конк­ретні сестринські втручання здійснюються Для зміни факторів, які складають проблему пацієнта. Незалежно від установи охо­рони здоров'я, в якій працює медсестра, для забезпечення дог­ляду за пацієнтом використовується сестринський процес. Існує три стадії здійснення сестринського процесу:

4. підготовка;

5. втручання;

6. занесення в документацію.

Стадія 1. Підготовка

Перша стадія фази здійснення полягає в підготовці мед­сестри до початку втручання. Цій підготовці передує серія дій:

4. Перегляд сестринських втручань, встановлених під час етапу планування.

5. Аналіз сестринських знань, які вимагаються, і навичок.

6. Визначення можливих трудно щів, пов'язаних з конк­ретними сестринськими діями.

7. Визначення і забезпечення необхідними ресурсами.

8. Підготовка обладнання, необхідного для певних видів діяльності, які вимагаються.

Перегляд необхідних сестринських втручань

Сестринські втручання розроблені для забезпечення, підтримання і відновлення здоров'я пацієнта. При підготовці до здійснення сестринських втручань, медсестра повинна їх

переглянути для того, щоб переконатися, що вони всі ще акту­альні і містять необхідні характеристики.

Сестринські втручання повинні:

10. Співпадати з планом догляду.

11. Грунтуватися на наукових принципах.

12. Бути пристосовані до конкретної ситуації.

13. Використовуватися для забезпечення терапевтичного і безпечного середовища.

14. Включати в себе навчальні можливості для пацієнта.

15. Враховувати використання відповідних джерел.

Сестринські втручання, які відповідають таким характе­ристикам, допомагають забезпечити пацієнту якісний сестринсь­кий догляд.

Аналіз знань і навиків, які вимагаються

Після перегляду втручання, в плані догляду медсестра повинна визначити рівень знань і вид навичок, які необхідні для здійснення втручання. Це дозволяє медсестрі визначити людину, яка зможе найбільш кваліфіковано виконати дії, які вимагаються.

Визначення можливих ускладнень

Початок деяких сестринських процедур може містити по­тенційний ризик для пацієнта. Медсестрі необхідно знати всі можливі ускладнення, пов'язані з її діяльністю.

Забезпечення необхідних ресурсів

При підготовці до початку сестринських втручань, потрібно уточнити наявність певних ресурсів, а саме: часу, персоналу і обладнання.

Час

Існує безліч факторів часу, які можуть вплинути на здатність медсестри здійснити план. В першу чергу, медсест­ра повинна ретельно вибрати відповідний час для початку втру­чання.

Персонал

Медсестра повинна оцінити, яка кількість персоналу по­винна брати участь в здійсненні втручання.

Обладнання

При підготовці сестринського втручання потрібно також враховувати своєчасне визначення і доступність необхідного обладнання. І знову, від медсестри вимагається глибоке розу­

міння встановлених сестринських дій. Це дозволяє заздалегідь передбачати, яке обладнання знадобиться в процесі роботи.

Підготовка необхідного середовища

Успішне здійснення сестринських втручань вимагає сере­довища, в якому пацієнт почуває себе комфортабельно і без­печно.

Комфорт

При створенні комфортабельного середовища необхідно враховувати як фізичні, так і психологічні компоненти. Фізичні компоненти створюються безпосереднім оточенням (наприклад, кімната і простір, усамітнення, шум, запах, освітлення, темпе­ратура).

Медсестра повинна також враховувати психологічні моти­ви, готуючись до здійснення сестринських дій. Часто це вима­гає навичок міжособового спілкування для створення середо­вища, в якому пацієнт почував би себе комфортабельно, вис­ловлюючи свої потреби, страхи, почуття, неспокій і розпач.

Безпека

Медсестрі потрібно враховувати безліч факторів, якщо вона хоче створити безпечне середовище, а саме:

16. вік пацієнта;

17. ступінь рухливості;

18. сенсорний брак;

19. рівень свідомості або орієнтації.

Вік

При аналізі віку, відомо, наймолодші і найстарші зазнають найбільшого ризику одержання пошкоджень. Однак будь-яке незнайоме середовище може бути небезпечним для пацієнта.

Грудні і маленькі діти не можуть висловити відчуття болю або опіку. До того ж маленькі діти прагнуть досліджува­ти середовище і предмети навколо себе. Отже, медсестра, го­туючись робити процедури, повинна переконатися, що дитина в безпеці.

Ступінь рухливості

На ступінь рухливості пацієнта впливає захворювання або травма, зовнішні обмежувачі, такі, як шина, а також необхідність збереження рівноваги.

Сенсорна недостатність

Пацієнти зі зниженим візуальним, слуховим, нюховим, смаковим або тактильним сприйняттям піддаються ризику одер­жання пошкоджень. Медсестра повинна адаптувати навко­лишнє середовище, щоб забезпечити безпеку пацієнта.

Рівень свідомості (орієнтації)

Пацієнти зі зниженим рівнем свідомості або з порушен­ням орієнтації часто потребують підвищеної уваги або втру­чання для створення безпеки. Пацієнти можуть знаходитися в летаргії, ступорі, дезорієнтації. Такі реакції вимагають від мед­сестри оглянути оточення для запобігання пошкоджень.

Стадія 2. Втручання

Основною чинністю фази здійснення є початок сестринсь­ких втручань, розроблених для задоволення фізичних і емоцій­них потреб людини.

Стадія 3. Документація

Здійснення сестринських втручань повинно завершувати­ся повним і точним занесенням у документацію подій, які відбу­лись в цій стадії сестринського процесу. Існує п'ять типів сис­тем ведення записів, які використовуються для документації догляду за пацієнтом:

20. записи, які орієнтувалися на джерело;

21. записи, які орієнтовані на проблеми;

22. фокусна карта;

23. запис шляхом виключення;

24. запис з допомогою комп'ютера.

Записи, орієнтовані на джерело

Система, яка орієнтувалася на джерело або описові запи­си, є традиційною системою документації, яка використовуєть­ся в багатьох закладах. У цій системі інформація записана в хронологічній послідовності в рамках конкретного періоду часу. Медичні записи поділені на розділи у відповідності з джере­лами даних. Інформація з кожної дисципліни записується ок­ремо - наприклад, примітки медсестри, записи про прогрес, зроблені лікарем, примітки фізіотерапевта, примітки соціаль­них служб. Частота занесення даних в документацію залежить від стану пацієнта. У відділенні швидкої допомоги дані про хворих в критичному стані можуть заноситись кожні декілька

хвилин. Але, звичайно, медсестра записує свої спостереження раз у зміну і вони включають у себе дані оцінки ситуації, здійснення сестринських і медичних призначень і реакцію па­цієнта на сестринські або медичні втручання. В лікувальних закладах таких, як будинки перестарілих, офіс лікаря, спосте­реження можуть записуватися рідше: щоденно, щотижнево, щомісячно або згідно з частотою контактів із пацієнтом.

Здійснення плану догляду потребує систематичного ви­конання наступних функцій:

25. Координація і здійснення сестринського догляду відпов­ідно до узгодженого плану надання допомоги.

26. Реєстрація планованого, але ненаданого догляду, і не- планованого, але наданого.

Сестри часто вважають, що саме четвертий етап сестринсь­кого процесу є найлегшим для розуміння. Це пояснюється тим, що цей етап найбільше пов'язаний із здійсненням діяльності, направленої на задоволення потреб людини. На цьому етапі сестри, стурбовані необхідністю переходу до використання си­стематичного підходу, можуть почувати себе більш впевнено, оскільки вони "сприймають" його як щось звичайне, те, що зав­жди складало зміст сестринської допомоги.

У дійсності надання сестринської допомоги при викорис­танні сестринського процесу здійснюється зовсім по-іншому. Логічне обґрунтування для надання допомоги базується на оцінці необхідності і посилання на знання, якими володіє сестра. В минулому сестри, очевидно, не замислювалися над тим, чому вони надають ту чи іншу допомогу. Вони робили це тому, що їм хтось наказував це робити, не задумуючись над змістом зроб­леного.

Ще одна важлива відмінність полягає в тому, що пацієнт у даний час виступає як партнер в процесі надання допомоги,а не є пасивним реципієнтом, яким він традиційно був до цього. Відмінності і переваги догляду, запланованого з метою якнай­швидшого задоволення потреб, стають очевидними в процесі оцінки.

Здійснення плану сестринської допомоги зовсім не озна­чає, що варто притримуватися якоїсь жорсткої системи її на­дання. Са,ме на цій стадії "оживають” всі чотири етапи сест­

ринського процесу, і результати планування сестринської до­помоги виявляються у взаємодії з пацієнтом. Критичне мис­лення і особистий підхід є необхідними умовами при підготовці плану догляду, мають настільки ж важливе значення і для його здійснення. Хоча план сестринської допомоги вже докладно відпрацьований (включаючи перерахування осіб, які будуть здійснювати допомогу, способи її надання і найбільш оптимальні методи надання допомоги), це не означає, що сестринська до­помога буде надаватися автоматично, і що критичне мислення вже більше не знадобиться. Нам ніколи не слід забувати про логічне обґрунтування, необхідне для підтримки наших сест­ринських дій. Саме при здійсненні запланованих дій потре­ба у професійному і критичному мисленні є великою, оскільки може виникнути необхідність перегляду плану. Можливо прий- деться відміняти або заміняти заплановані дії відповідно до стану пацієнта. Відповідно, сестра повинна постійно оцінювати і пе­реоцінювати свої дії в процесі надання допомоги.