Профіль вичерчують у туши відповідно до зразка, приведеним на рисунок 2.3.
Графа "План траси" заповнюється з пікетного журналу. Запис виконується чорною тушшю.
У графі "План лінії" червоною тушшю прорисовується пряма лінія, т.зв. проектована дорога не має поворотів і заокруглень.
Оцінки землі, відстані, номера пікетів підписують чорною тушшю
Проектний ухил, проектні і робітники оцінки надписуються червоною тушшю. Проектна лінія також проводиться червоною тушшю у виді суцільної лінії (на рисунку 2.3 вона показана пунктирною лінією).
Оцінки точок нульових робіт і відстані Х і У до цих точок від найближчих пікетів підписують синьою тушшю так, як показано на рисунку 2.3. Над точкою нульових робіт синьою тушшю також підписують 0,00 і з цієї точки опускають перпендикуляр на лінію умовного обрію, що проводять синьою тушшю у виді пунктирної лінії.
Всі інші написи, підпису і лінії профілю виконує чорною тушшю.
Вгорі над профілем траси виконують напис: "Профіль дороги". Нижче вказують горизонтальний і вертикальний масштаби. Нижче сітки профілю вичерчують штамп для креслення.
Розрахунки кругової кривої
При розрахунках і наступній розбивці кривої на місцевості визначають шість елементів. До них відносять (рисунок 3.1):
j - кут повороту, який визначається по результатам вимірювань у вершині кута (ВК);
R - радіус кривої, визначається з технічних умов і урахування рельєфу і ситуації місцевості при проектуванні траси;
Т – тангенс, відстань поздовж дотичної від початку кругової кривої до вершини куту повороту (ВК);
К – довжина кривої, від початку кривої (ПК) до кінця кривої (КК);
Б - бісектриса відрізок від ВК до середини кривої (СК);
Д – домір, який дорівнює різниці між двома тангенсами і довжиною кривої.
Знаючи з проекту j і R, останні елементи кругової кривої обчислюють по наступним формулам.
| T = Rtgφ/2; | (3.1) |
| K = φ(πR/180˚); | (3.2) |
| Б = R(secφ/2 – 1); | (3.3) |
| Д = 2Т – К. | (3.4) |
Для обчислення пікетажних положень головних точок кривої: ПК – початок кривої, СК – середина кривої, і КК - кінець кривої, з проекту виписують пікетажне положення вершини кута повороту (ВК). Розрахунки положення головних точок ведуть по формулах
ПК = ВК – Т; (3.5)
КК = ПК + К. (3.6)
Контроль розрахунків проводиться у зворотному порядку по формулі
КК = ВК + Т – Д. (3.7)
Пікетажне положення кінця кривої в обох випадках повинен бути рівним.
| Спостерігач | Прилад | ||||||||
| № станції | № пікету | Відстані між пікетами, м | Відліки по рейках | Перевищення, мм | Горизонт приладу, м | Абсолютна висота | |||
| Задній (З) | Проміжний (Пр) | Передній (П) | h’, h” | ± Vh | |||||
| hcp=(h’+h”)\2 | |||||||||
| hcp+ Vh | |||||||||
| RpI | |||||||||
| ПК0 | |||||||||
| ПК0 | |||||||||
| ПК1 | |||||||||
| ПК1 | |||||||||
| +40 | |||||||||
| ПК2 | |||||||||
| ПК2 | |||||||||
| +81 | |||||||||
| ПК3 | |||||||||
| ПК3 | |||||||||
| ПК4 | |||||||||
| ПК4 | |||||||||
| +42 | |||||||||
| +68 | |||||||||
| ПК5 | |||||||||
| ПК5 | |||||||||
| RpII | |||||||||
| ΣЗ= | ΣП= | Σh= | Σhcp= | ||||||
| ΣЗ-ΣП= | |||||||||
| Обчислив | |||||||||
| Перевірив |
