Науку про взаємні перетворення різних видів енергії називають термодинамікою. Термодинаміка встановлює закони цих перетворень, а також напрямок мимовільного плину різних процесів у даних умовах. Під час хімічних реакцій відбуваються глибокі якісні зміни в системі, рвуться зв'язки у вихідних речовинах і виникають нові зв'язки в кінцевих продуктах. Ці зміни супроводжуються чи поглинанням, чи виділенням енергії. У більшості випадків цією енергією є теплота.
Розділ термодинаміки, що вивчає теплові ефекти хімічних реакцій, називають термохімією. Реакції, що супроводжуються виділенням теплоти, називають екзотермічними, а поглинанням теплоти, - ендотермічними. Теплоти реакцій є, таким чином, мірою зміни властивостей системи. При будь-якому процесі витримується закон збереження енергії як вияв більш загального закону природи - закону збереження матерії. Теплота Q, поглинена системою, йде на зміну її внутрішньої енергії DU і на здійснення роботи А:
Q = DU+ A.
Внутрішня енергія системи U - це загальний її запас, що включає енергію поступального й обертального руху молекул, енергію внутрішньомолекулярних коливань атомів і атомних груп, енергію руху електронів, внутрішньоядерну енергію. Внутрішня енергія − повна енергія системи без потенційної енергії, зумовленої положенням системи в просторі, й без кінетичної енергії системи як цілого. Абсолютне значення внутрішньої енергії U речовин невідоме, тому що не можна привести систему в стан, позбавлений енергії.
Внутрішня енергія, як і будь-який вид енергії, є функцією стану, тобто її зміна однозначно визначається початковим і кінцевим станом системи і не залежить від шляху переходу, яким протікає процес DU=U2-U1, де DU − зміна внутрішньої енергії системи при переході від початкового стану U1 до кінцевого U2, якщо U2 > U1, то DU>0. Якщо U2< U1,то DU < 0. Теплота і робота функціями стану не є, тому що вони слугують формами передачі енергії й пов'язані з процесом, а не зі станом системи. При хімічних реакціях А − це робота проти зовнішнього тиску, тобто в першому наближенні A=pDV, де DV− зміна обсягу системи (V2 -V1). Оскільки більшість хімічних реакцій проходить при постійному тиску, то для ізобарно-ізотермічного процесу теплота
Qp= DU+pDV
Qp=(U2 – U1)+p(V2 – V1);
Qp=(U2+p2)-(U1 +p1).
Суму U+p позначимо через Н, тоді
Qp=H2 –H1 =DH.
Величину Н називають ентальпією. Таким чином, теплота при p=const і T=const набуває властивості функції стану і не залежить від шляху, яким протікає процес. Звідси теплота реакції в ізобарно-ізотермічному процесі Qp дорівнює зміні ентальпії системи DН: Qp=DH.
Теплоти хімічних процесів називаються тепловими ефектами. Термохімічні розрахунки основані на законі Гесса (1840): тепловий ефект реакції залежить тільки від природи і фізичного стану вихідних речовин і кінцевих продуктів, але не залежить від шляху переходу. Часто в термохімічних розрахунках застосовують наслідок із закону Гесса: тепловий ефект реакції (DНх.p.) дорівнює сумі теплот утворення DНутв продуктів реакції за винятком суми теплот утворення вихідних речовин з урахуванням коефіцієнтів перед формулами цих речовин у рівнянні реакції
DHx.p. = SDHпродутв - SDHвихутв.
Приклад 1. При взаємодії кристалів хлориду фосфору (v) з парами води утвориться рідкий РОСl3 і хлористий водень. Реакція супроводжується виділенням 111,4 кДж теплоти. Напишіть термохімічне рівняння реакції.
Розв ' язання. Рівняння реакцій, у яких біля символів хімічних сполук указуються їх аґреґатні стани чи кристалічна модифікація, а також числове значення теплових ефектів називають термохімічними. У термохімічних рівняннях, якщо це спеціально не зазначено, указуються значення теплових ефектів при постійному тиску Qp, що дорівнюють зміні ентальпії системи DН.
Таблиця 1 − Стандартні теплоти (ентальпії) утворення деяких речовин
Речовина | Стан | DН0298,кДж/моль | Речовина | Стан | DН0298,кДж/моль |
С2Н2 | Г | +226,75 | CO | Г | -110,52 |
СS2 | Г | +115,28 | CH3OH | Г | -201,17 |
NO | Г | +90,37 | C2H5OH | Г | -235,31 |
C6H6 | Г | +82,93 | H2O | Г | -241,83 |
C2H4 | Г | +52,28 | H2O | Р | -285,84 |
H2S | Г | -20,15 | NH4Cl | К | -315,39 |
NH3 | Г | -46,19 | CO2 | Г | -393,51 |
CH4 | Г | -74,85 | Fe2O3 | К | -822,10 |
C2H6 | Г | -84,67 | Ca(OH)2 | К | -986,50 |
Продовження таблиці 1 | |||||
HCl | Г | -92,31 | Al2O3 | К | -1669,80 |
Приклад 2. Реакція горіння етану виражається термохімічним рівнянням
C2H6(г) +1/2 O2 = 2CO2(г) + 3Н2О(р);
DНх.p. = -1559,87 кДж
Обчисліть теплоту утворення етану, якщо відомі теплоти утворення СО2(г) і
H2O (р).
Розв ' язання. Теплотою утворення даної сполуки називається тепловий ефект
реакції утворення 1моль цієї сполуки з простих речовин, узятих у їх стійкому стані за даних умов.
Звичайно теплоти утворення відносять до стандартного стану, тобто 25°С (298 К) і 1,013 ×105 Па, і позначають через DH0 298.
Оскільки тепловий ефект із температурою змінюється незначно, тут і надалі індекси опускаються і тепловий ефект позначається через DН.
Отже, потрібно обчислити тепловий ефект реакції, термохімічне рівняння якої має вигляд
2 С (графіт)+ЗН2(г)=С2Н6(г); DН=?
виходячи з наступних даних:
а) C2H6(г)+31/2O2(г)=2 СО2(г)+ЗН2O(ж), D Н = -1559,87 кДж;
б) С(графіт) + O2(г)= СО2(г); DН=-393,51 кДж;
в) Н2(г)+1/2O2=Н2О(р); DН= -285,84 кДж.
На підставі закону Гесса з термохімічними рівняннями можна оперувати так само, як і з алґебраїчними. Для одержання результату рівняння (б) помножити на 2, рівняння (в) − на 3, а потім суму цих рівнянь відняти від рівняння (а):
DН= -1559,87-2(393,51)-3(-285,84)=+84,67 кДж;
DН= -1559,87+787,02+857,52; С2Н6=2С+ЗН2;
DH= +84,67 кДж.
Оскільки теплота утворення дорівнює теплоті розпаду з протилежним знаком, то
DHутвС2Н6(г) = - 84,67 кДж.
Приклад 3. Реакція горіння етилового спирту виражається термохімічним рівнянням
С2Н5ОН(р)+3O2(г)=2СО2(г)+ЗН2O(р); DН=?
Обчисліть тепловий ефект реакції, якщо відомо, що мольна теплота пароутворення С2Н5ОН(г)=+42,36 кДж/моль.
Розв ' язання. Для визначення DН реакції необхідно знати теплоту утворення С2Н5ОН(р). Останню знаходимо з даних:
С2Н5ОН(р)=С2Н5ОН(г); DН=+42,36 кДж.
+42,36= -235,31- DНС2Н5ОН(р);
D НС2Н5ОН(р) = -235,31-42,36= -277,76 кДж.
Обчислюємо DН реакції, застосовуючи наслідок закону Гесса:
DHx.p.=2(-393,51)+3(-285,84)+277,67= -1366,87 кДж.
Контрольні запитання
41. Обчисліть, яка кількість теплоти виділиться при відновленні Fe2O3 металевим алюмінієм, якщо було отримано 335,1 г заліза.
Відповідь: 2543,1 кДж.
42. Газоподібний етиловий спирт С2Н5ОН можна одержати при взаємодії етилену С2Н4(г) і водяної пари. Напишіть термохімічне рівняння цієї реакції, обчисливши її тепловий ефект.
Відповідь: —45,76 кДж.
43. Обчисліть тепловий ефект реакції відновлення оксиду заліза (II) воднем, виходячи з наступних термохімічних рівнянь:
FeО (к) + СО (г) = Fe (к) + СО2 (г); D Н = -13.18 кДж.
3СО(г)+1/2О2(г)=СО2(г); D Н= -283,0 кДж.
H2(г)+1/2О2 (г) = Н2О (г); D Н = -241,83 кДж.
Відповідь: +27,99 кДж.
44. При взаємодії газоподібних сірководню і діоксиду вуглецю утворяться пари води і сірковуглець СS2(г). Напишіть термохімічне рівняння цієї реакції, обчисливши її тепловий ефект.
Відповідь: +65.43 кДж.
45. Напишіть термохімічне рівняння реакції між СО (г) і воднем, у результаті якої утворяться СН4 (г) і Н2О(г). Скільки теплоти виділиться при цій реакції, якщо було отримано 67,2 л метану в перерахуванні на нормальні умови?
Відповідь: 618,48 кДж.
46. Тепловий ефект якої реакції дорівнює теплоті утворення NO? Обчисліть теплоту утворення NO, виходячи з наступних термохімічних рівнянь:
4NН3 (г) +5О2(г) =4NO(г) +6 Н2О(р); D Н = -1168,80 кДж.
4 NH3(г) + 3О2(г) = 2N2 (г) + 6 Н2О (р); D Н = 1530,28 кДж.
Відповідь: 90,37 кДж.
47. Кристалічний хлорид амонію утвориться при взаємодії газоподібних аміаку і хлориду водню. Напишіть термохімічне рівняння цієї реакції, обчисливши її тепловий ефект. Скільки теплоти виділиться, якщо в реакції було витрачено 10 л аміаку в перерахуванні на нормальні умови?
Відповідь: 78,97 кДж.
48. Тепловий ефект якої реакції дорівнює теплоті утворення метану? Обчисліть теплоту утворення метану, виходячи з наступних термохімічних рівнянь:
Н2(г) + 1/2О2(г) = Н2О(р); D Н = -285,84 кДж.
С(к) + О2(г) = СО2(г); D Н = -393,61 кДж.
СН4(г) +2О2 (г) = 2Н2О(р) + СО2(г); D Н= -890,31 кДж.
Відповідь: -74,88 кДж.
49. Тепловий ефект якої реакції дорівнює теплоті утворення гідроксиду кальцію? Обчисліть теплоту утворення гідроксиду кальцію, виходячи з наступних термохімічних рівнянь:
Ca(к)+1/2О2(г)=СаО(к); D Н = -635,60 кДж.
Н2(г) + 1/2О2 (г) = Н2О(р); D Н = -285,84 кДж.
СаО(к)+Н2О(р) = Са(ОН)2(к); D Н = -65,06 кДж.
Відповідь: -986,50 кДж.
50. Тепловий ефект реакції згоряння рідкого бензолу з утворенням парів води і діоксиду вуглецю дорівнює –3135,58 кДж. Складіть термохімічне рівняння цієї реакції й обчисліть теплоту утворення С6Н6(р).
Відповідь: +49.03 кДж
51. Обчисліть, скільки теплоти виділится при згорянні 165 л (н.у.) ацетилену С2Н2, якщо продуктами згоряння є діоксид вуглецю і пари води?
Відповідь: 924,88 кДж.
52. При згорянні газоподібного аміаку утворяться пари води й оксид азоту. Скільки теплоти виділиться при цій реакції, якщо було отримано 44,8 л NO у перерахуванні на нормальні умови?
Відповідь: 452.37 кДж.
53. Реакція горіння метилового спирту виражається термохімічним рівнянням:
СНзОН(р)+3/2О2(г)=СО2(г)+2Н2О(р); DН=?
Обчисліть тепловий ефект цієї реакції, якщо відомо, що мольна теплота пароутворення СН3ОН (р) дорівнює +37,4 кДж.
Відповідь: -726,62 кДж.
54. При згорянні 11,5 г рідкого етилового спирту виділилося 308,71 кДж теплоти. Напишіть термохімічне рівняння реакції, у результаті якої утворяться пари води і діоксид вуглецю. Обчисліть теплоту утворення С2Н5ОН(р).
Відповідь:-277,67 кДж/моль.
55. Реакція горіння бензолу виражається термохімічним рівнянням
С6Н6(р) +71/2О2(г) =6СО2(г) +ЗН2О(г); D Н =?
Обчисліть тепловий ефект цієї реакції, якщо відомо, що мольна теплота пароутворення бензолу дорівнює +33,9 кДж.
Відповідь: -3135,58 кДж.
56. Обчисліть тепловий ефект і напишіть термохімічне рівняння реакції горіння 1 моль етану С2Н6(г), у результаті якої утворяться пари води і діоксид вуглецю. Скільки теплоти виділиться при згорянні 1 м3 етану в перерахуванні на нормальні умови?
Відповідь: 63742,86 кДж.
57. Реакція горіння аміаку виражається термохімічним рівнянням:
4NН3(г)+ 3О2(r)=2N2(г)+ 6Н2О(р); D Н= -1530,28 кДж.
Обчисліть теплоту утворення NНз(г).
Відповідь: — 46,19 кДж/моль.
58. При взаємодії 6,3 г заліза із сіркою виділилося 11,31 кДж теплоти. Обчисліть теплоту утворення сульфіду заліза FeS.
Відповідь: —100,26 кДж/моль.
59. При згорянні 1 л ацетилену (н.у.) виділяється 56,053 кДж теплоти. Напишіть термохімічне рівняння реакції, у результаті якої утворяться пари води і діоксид вуглецю. Обчисліть теплоту утворення C2Н2(г).
Відповідь: 226,75 кДж/моль.
60. При одержанні еквівалентної маси гідрооксиду кальцію із СаО (к) і Н2О(р) виділяється 32,53 кДж теплоти. Напишіть термохімічне рівняння цієї реакції й обчисліть теплоту утворення оксиду кальцію.
Відповідь: —635,6 кДж.
Література: [1, с. 84-95; 2, с. 158-161; 3, с. 265-270; 4, с. 71-86].
ХІМІЧНА СПОРІДНЕНІСТЬ
Мимовільно можуть протікати реакції, що супроводжуються не тільки виділенням, але і поглинанням теплоти.
Реакція, що проходить при даній температурі з виділенням теплоти, при іншій температурі проходить з поглинанням теплоти. Тут виявляється діалектичний закон єдності й боротьби протилежностей. З одного боку, система прагне до упорядкування (аґреґації), до зменшення Н; з іншого боку, система прагне до безладдя (дезаґреґації). Перша тенденція зростає зі зниженням, а друга — з підвищенням температури. Тенденцію до безладдя характеризує величина, що називається ентропією.
Ентропія S так само, як внутрішня енергія U, ентальпія Н, об'єм V та ін., є властивістю речовини, пропорційною до її кількості. S, U, Н, V мають адитивні властивості, тобто при зіткненні системи додаються. Ентропія відображає рух частинок речовини і є мірою невпорядкованості системи. Вона зростає зі збільшенням руху частинок: під час нагрівання, випаровування, плавлення, розширення газу, при ослабленні, розриві зв'язків між атомами і под. Процеси, пов'язані з упорядкованістю системи: конденсація, кристалізація, стискання, зміцнення зв'язків, полімеризація і под., — ведуть до зменшення ентропії. Ентропія є функцією стану, тобто її зміна (S) залежить тільки від початкового (S1) і кінцевого ( S2 ) значенняі не залежить від шляху процесу:
DSx.p.=SS0прод -SS0вих (5)
DS =S2 –S1.
Якщо S2 > S1, то DS > О. Якщо S2 < S1, то DS < 0.
Оскільки ентропія зростає з підвищенням температури, то можна вважати, що міра безладдя» ТDS. Ентропія виражається в Дж/ (моль × К). Таким чином, рушійна сила процесу складається з двох сил: прагнення до упорядкування (Н ) і прагнення до безладдя (ТS). При р = const і Т = const загальну рушійну силу процесу, що позначають DG, можна знайти зі співвідношення:
DG=(Н2 – Н1) –(ТS2 -Т1); DG=DН -ТDS.
Величина G називається ізобарно-ізотермічним потенціалом чи енергією Ґіббса. Отже, мірою хімічної спорідненості є надлишокок енергії Ґіббса (DG), що залежить від природи речовини, її кількості та температури. Енергія Ґіббса є функцією стану, тому
DGх.р.=SDGпродутв -SDGвих.утв. (6)
Процеси, що мимовільно протікають, йдуть у бік зменшення потенціалу, зокрема, у бік зменшення DG. Якщо DG < 0, процес принципово здійсненний; якщо DG>0, процес мимовільно проходити не може. Чим менше DG, тим сильніше прагнення до протікання даного процесу і тим далі він від стану рівноваги, при якому
D G = 0 і DН = ТDS.
Зі співвідношення DG = DН-ТDS видно, що мимовільно можуть протікати і процеси, для яких DН > 0 (ендотермічні). Це можливо, коли DS > 0, але |ТDS| > |DН|, і тоді DG < 0. З іншого боку, екзотермічні реакції (DН < 0) мимовільно не протікають, якщо при DS < 0 виявиться, що DG > 0.
Таблиця 2 − Стандартна енергія Ґіббса утворення DG0298 деяких речовин
Речовина | Стан | DG0298,кДж/моль | Речовина | Стан | DG0298,кДж/моль |
ВаСO3 | К | - 1138,8 | FeО | К | -244,3 |
СаСО3 | К | - 1128,75 | H2O | Р | - 237,19 |
Fе3О4 | К | - 1014,2 | H2O | Г | -228,59 |
ВеСО3 | К | - 944,75 | PbО2 | К | -219,0 |
СаО | К | - 604,2 | CO | Г | -137,27 |
ВеО | К | - 581,61 | CH4 | Г | -50,79 |
ВаО | К | - 528,4 | NO2 | Г | +51,84 |
СО2 | К | - 394,38 | NO | Г | +86,69 |
NаСl | К | - 384.03 | C2H2 | Г | +209,20 |
NaF | К | - 541 |
Приклад 1. У якому стані ентропія 1 моль речовини більше: у кристалічному чи в пароподібному при тій самій температурі?
Розв ' язання. Ентропія є мірою невпорядкованості стану речовини. У кристалі частинки (атоми, іони) розташовані упорядковано і можуть знаходитися лише у визначених точках простору, а для газу таких обмежень немає. Об'єм 1 моль газу набагато більший, ніж об'єм 1 моль кристалічної речовини; можливість хаотичного руху молекул газу більша. А оскільки ентропію можна розглядати як кількісну міру хаотичності атомно-молекулярної структури речовини, то ентропія 1 моль парів речовини більше ентропії 1 моль його кристалів при однаковій температурі.
Приклад 2. Пряма чи зворотна реакція буде протікати за стандартних умов у системі
СН4(г) + СО2(г) «2СО(г) + 2Н2(г).
Розв ' язання. Для відповіді на питання варто обчислити DG0298 прямої реакції.
Значення DG0298 відповідних речовин наведені в табл. 2. Знаючи, що DG є функцією стану і DG для простих речовин, які знаходяться в стійких за стандартних умов аґреґатних станах, дорівнюють нулю, знаходимо DG0298 процесу:
DG0298 = 2(-137,27)+2(0)-(-50,79- 394,38)=+ 170,63 кДж.
Те що DG0298>0, указує на неможливість мимовільного протікання прямої реакції при Т = 298 К і рівності тисків узятих газів 1,013 ×105 Па (760 мм рт. ст. =1 атм).
Приклад 3. На основі стандартних теплот утворення (табл. 1) і абсолютних стандартних ентропій речовин (табл. 3) обчисліть DG0298 реакції, що протікає за рівнянням
СО(г)+Н2О(р)=СО2(г)+Н2(г).
Розв ' язання. DG0 =DН0 -ТDS0; DН і DS − функції стану, тому
DН0х.р.=SDН0прод -SDН0вих; DS0х.р. =SS0прод -SS0вих.
DН0х.р. =(- 393,51 +0) - (-110,52 - 285,84) =+2,85 кДж;
DS0х.р.=(213,б5+ 130,59)- (197,91 + 69,94) ==+7 6,39 =0,07639 кДж/ (моль × К);
DG0 =+2,85- 298 × 0,07639 =-19,91 кДж.
Таблиця 3 − Стандартні абсолютні ентропії S0298 деяких речовин
Речовина | Стан | S0298,Дж/(моль×К) | Речовина | Стан | S0298, Дж/(моль×К) |
C | Алмаз | 2,44 | Н2О | Г | 188,72 |
C | Графіт | 5,69 | N2 | Г | 191,49 |
Fe | К | 27,2 | NH3 | Г | 192,50 |
Ti | К | 30,7 | CO | Г | 197,91 |
S | Ромб | 31,9 | C2H2 | Г | 200,82 |
TiО2 | К | 50,3 | O2 | Г | 205,03 |
FeО | К | 54,0 | H2S | Г | 205,64 |
H2O | Р | 69,94 | NO | Г | 210,20 |
Fe2O3 | К | 89,96 | CO2 | Г | 213,65 |
NH4Cl | К | 94,5 | C2H4 | Г | 219,45 |
CH3OH | Р | 126,8 | Cl2 | Г | 222,95 |
H2 | Г | 130,59 | NO2 | Г | 240,46 |
Fe3O4 | К | 146,4 | PCl3 | Г | 311,66 |
CH4 | Г | 186,19 | PCl5 | Г | 352,71 |
HCl | Г | 186,68 |
Приклад 4. Реакція відновлення Fe2О3 воднем протікає за рівнянням
Fe2О3(к) + ЗН2(г) =2Fe(к) + ЗН2О(г); DН = +96,61 кДж.
Чи можлива ця реакція за стандартних умов, якщо зміна ентропії DS = 0,1387 кДж/ (моль × К)? При якій температурі розпочнеться відновлення Fe2О3?
Розв ' язання. Обчислюємо DG0 реакції:
DG = DН – TDS = 96,61 - 298 × 0,1387 = +55,28 кДж.
Оскільки DG > О, то реакція за стандартних умов неможлива; навпаки, за цих умов йде зворотна реакція окислювання заліза (корозія). Знайдемо температуру, при якій D G=0: DН=ТDS; Т=DН /DS=96,61/0,1387=696,5 К.
Отже, при температурі» 696,5 К розпочнеться реакція відновлення Fе2О3. Іноді цю температуру називають температурою початку реакції.
Приклад 5. Обчислити DН0, DS0 і DG0т реакції, що протікає за рівнянням
Fе2О3(к)+ 3C=2Fe+3CO.
Чи можлива реакція відновлення Fe2O3 вуглецем при температурах 500 і 1000 К?
Розв ' язання. DН0х.р. і DS0х.р. знаходимо зі співвідношень (4) і (5) так само, як у прикладі 3:
DН0х.р.=[3(-110,52)+2 × 0] - [-822,10+3 × 0]= - 331,56 + 822,10 = +490,54 кДж;
DS0х.р. = (2 × 27,2 +3 × 197,91)-(89,96 + 3 × 5,69)= 541,1 Дж/К.
Енергію Ґіббса при відповідних температурах знаходимо зі співвідношення DG0т = DН0 - TDS:
DG0500 =490,54-500·0,5411=219,99кДж;
DG01000 =490,54-1000·0,5411=-50,56кДж
Оскільки DG500 > 0, a DG1000 < О, то відновлення Fe2O3 вуглецем можливе при 1000 К і неможливе при 500 К.
Контрольні запитання
61. Обчисліть DG298 наступних реакцій:
а) 2NaF (к) + Cl2(г) =2NaCI (к) + F2(г);
б) РbO2(к)+2Zn(к)=Рb(к)+2ZnО(к).
Чи можна одержати фтор за реакцією (а) і відновити РbO2 цинком за реакцією (б)?
Відповідь: + 313,94 кДж; -417,4 кДж.
62. При якій температурі наступить рівновага системи
4НСl(г)+O2(г) Û 2Н2O(г)+2Сl2(г); DH = 114,42 кДж?
Відповідь: 891 К.
63. Відновлення Fe3O4 оксидом вуглецю йде за рівнянням
Fe3O4(к) + СО(г) = ЗFeО (к) + СО2(г).
Обчисліть DG0298, зробіть висновок про можливість мимовільного протікання цієї реакції за стандартних умов. Чому дорівнює DS0298 у цьому процесі?
Відповідь +24,19 кДж; +31,34 Дж/ (моль × К).
64. Реакція горіння ацетилену йде за рівнянням
С2Н2(г)+ 5/2O2(г) = 2СО2(г)+Н2O(р).
Обчисліть D G0298 і DS0298. Поясніть зменшення ентропії в результаті цієї реакції.
Відповідь: -1235,15 кДж; —216,15 Дж/(моль × К).
65. Зменшується чи збільшується ентропія при переходах: а) води в пару; б) графіту в алмаз. Чому? Обчисліть DS0298 для кожного перетворення. Зробіть висновок про кількісну зміну ентропії при фазових і алотропічних перетвореннях.
Відповідь: а) 118,78 Дж/ (моль × К); б) -3,25 Дж/ (моль × К).
66. Чим можна пояснити, що за стандартних умов неможлива екзотермічна реакція
Н2(г) + СО2(г) =СО(г) + Н2О(р); DН = -2,85 кДж?
Знаючи тепловий ефект реакції й абсолютні стандартні ентропії відповідних речовин, визначте DG0298 цієї реакції.
Відповідь: +19,91 кДж.
67. Пряма чи зворотна реакція буде протікати за стандартних умов у системі
2NO(г)+О2(г) Û 2NО2 (г)?
Відповідь мотивуйте, обчисливши DG0298 прямої реакції.
Відповідь: −69,70 кДж.
68. Виходячи зі значень стандартних теплот утворення й абсолютних стандартних ентропій відповідних речовин, обчисліть DG0298 реакції, що протікає за рівнянням
NН3 (г)+НСl(г)=NН4С1(к).
Чи може ця реакція за стандартних умов проходити мимовільно?
Відповідь: -92,08 кДж.
69. При якій температурі наступить рівновага системи
СО(г)+2Н2(г)Û СН3ОН(р); DН = -128,05 кДж?
Відповідь:» 385,5К.
70. При якій температурі наступить рівновага системи
СН4 (г) + СО2 (г)=2CO (г) + 2Н2 (г); DН = +247,37 кДж?
Відповідь:» 961,9 К.
71. На основі стандартних теплот утворення й абсолютних стандартних ентропій відповідних речовин обчисліть DG0298 реакції, що протікає за рівнянням
4NНз (г) + 5О2 (г) =4NO(г) + 6Н2О (г).
Чи можлива ця реакція за стандартних умов?
Відповідь: −957,77 кДж.
72. На основі стандартних теплот утворення й абсолютних стандартних ентропій відповідних речовин обчисліть DG0298 реакції, що протікає за рівнянням
СО2 (г) + 4Н2(г) = СН4(г) + 2Н2О(р).
Чи можлива ця реакція за стандартних умов?
Відповідь: −130,89 кДж.
73. Обчисліть DН0, DS0 і DG0т реакції, що протікає за рівнянням
Fe2О3(к) + ЗН2 (г) = 2Fe(к) + ЗН2О (г).
Чи можлива реакція відновлення Fe2O3 воднем при температурах 500 і 2000 К?
Відповідь: + 96,61 кДж; 138,83 Дж/К; 27,2 кДж; -183,05 кДж.
74. Які з карбонатів: ВеСО3 чи ВаСО3 – можна одержати під час реакції взаємодії відповідних оксидів із СО2? Яка реакція проходить найбільш енергійно? Висновок зробіть, обчисливши DG0298 реакцій.
Відповідь: +31,24 кДж; -216,02 кДж.
75. На основі стандартних теплот утворення й абсолютних стандартних ентропій відповідних речовин обчисліть DG0298 реакції, що протікає за рівнянням
СО(г) + ЗН2(г) = СН4 (г) + Н2О (г).
Чи можлива ця реакція за стандартних умов?
Відповідь: - 142,16 кДж.
76. Обчисліть DН0, DS0 і DG0т реакції, що протікає за рівнянням
TiО2(к) + 2С (к) =Ti (к) + 2СО (г).
Чи можлива реакція відновлення ТiO2 вуглецем при температурах 1000 і 3000 К?
Відповідь: +722,86 кДж; 364,84 Дж/К; +358,02 кДж; -371,66 кДж.
77. На основі стандартних теплот утворення й абсолютних стандартних ентропій відповідних речовин обчисліть D G0298 реакції, що протікає за рівнянням
С2Н4 (г) + 3О2(г) = 2СО2 (г) + 2Н2О (р).
Чи можлива ця реакція за стандартних умов?
Відповідь: -1331,21 кДж.
78. Визначте, при якій температурі почнеться реакція відновлення Fe3О4, що протікає за рівнянням
Fe3О4 (к) + СО (г) = ЗFeО (к) + СО2 (г); DН = + 34,55 кДж.
Відповідь: 1102,4К.
79. Обчисліть, при якій температурі почнеться дисоціація пентахлориду фосфору, що протікає за рівнянням
PCI5 (г) =РСl3 (г) + Сl2 (г); DH = + 92,59 кДж.
Відповідь: 509 К.
80. Обчисліть зміну ентропії для реакцій, що протікають за рівнянням:
2СН4 (г)=С2Н2 (г) + ЗН2(г),
N2 (г)+3H2 (г) = 2NH3(г).
Чому в цих реакціях DS0298> 0;<0;@0?
Відповідь: 220,21 Дж/К; -198,26 Дж/К; 2,93Дж/К.
Література: [1, с. 95-106; 2, с. 161-163; 3, с. 278-289; 4, с. 71-86].
ХІМІЧНА КІНЕТИКА
Швидкість хімічної реакції вимірюють кількістю речовини, що вступає в реакцію або утвориться в результаті реакції за одиницю часу в одиниці об'єму системи (для гомогенної реакції) чи одиницю площини поверхні розподілу фаз (для гетерогенної реакції).
У випадку гомогенного процесу, що протікає при постійному об¢ємі, швидкість гомогенної хімічної реакції вимірюється зміною концентрації якоїсь з речовин, що реагують, за одиницю часу.
Це визначення можна виразити рівнянням υ = ± ΔС/Δt, де знак «плюс» належить до зміни концентрації речовини, що утвориться в результаті реакції (ΔС > 0), а знак «мінус» − до зміни концентрації речовини, що вступає в реакцію (ΔС < 0).
Швидкість реакції залежить від природи речовин, що реагують, їх концентрації, температури і від наявності в системі каталізаторів. У тих випадках, коли для протікання реакції необхідно зіткнення двох частинок, що реагують (молекул, атомів), залежність швидкості реакції від концентрацій визначається законом дії мас:при постійній температурі швидкість хімічної реакції прямо пропорційна величині, утвореній множенням концентрацій речовин, що реагують.
Так, для реакції типу А + В2 → АВ2 закон дії мас виражається в такий спосіб:
υ = k [А] [В2]. (7)
У цьому рівнянні [А] і [В2] − концентрації речовин, що вступають у реакцію, а коефіцієнт пропорційності k −константа швидкості реакції, значення якої залежить від природи речовин, що реагують.
Набагато рідше реакція здійснюється шляхом зіткнення трьох частинок, що реагують. Наприклад, реакція типу А + 2В → АВ2 може протікати за механізмом потрійних зіткнень. У цьому випадку, відповідно до закону дії мас, можна записати:
υ = k[A][B]2. (8)
При гетерогенних реакціях концентрації речовин, що знаходяться у твердій фазі, звичайно не змінюються в ході реакції і тому не включаються до рівняння закону дії мас.
Приклад 1. Написати вирази закону дії мас для реакцій
a) 2NO (г) + Cl2 (г) → 2NOC1 (г)
б) СаСОз(к) → СаО (к) + СО2 (г)
Розв ' язання.
а) υ = k [NO]2[Cl2].
б) оскільки карбонат кальцію − тверда речовина, концентрація якої не змінюється в ході реакції, шуканий вираз буде мати вигляд: υ = k, тобто в даному випадку швидкість реакції при визначеній температурі постійна.
Приклад 2. Як зміниться швидкість реакції
2NO (г) + О2 (г) = 2NO2 (г),
якщо зменшити об¢єм реакційної посудини в 3 рази?
Розв ' язання. До зміни об¢єму швидкість реакції виражалася рівнянням:
υ = k [NO]2 [О2].
Унаслідок зменшення об¢єму концентрація кожної з речовин, що реагують, зросте в три рази. Отже, тепер
υ΄= k (3 [NO])2 (3 [О2]) = 27k [NO]2 [О2].
Порівнюючи рівняння для υ і υ΄, знаходимо, що швидкість реакції зросте у 27 разів.
Залежність швидкості реакції (або константи швидкості реакції) від температури може бути виражена рівнянням Вант-Гоффа:
, (9)
де υt1 − швидкість реакції при температурі t1о C;
υt2 – та сама величина при температурі t2°С;
γ − температурний коефіцієнт швидкості реакції, значення якого для більшості реакцій лежить у межах 2 - 4 (правило Вант-Гоффа).
Приклад 3. Температурний коефіцієнт швидкості реакції дорівнює 2,8. У скільки разів зросте швидкість реакції при підвищенні температури від 20 до 750 С?
Розв ' язання. Оскільки Δt = 55о С, то, позначивши швидкість реакції при 20 і 75о С відповідно через υ і υ,' можемо записати:
; .
Звідси υ'/υ = 287. Швидкість реакції збільшиться в 287 разів.
При протіканні хімічної реакції концентрації вихідних речовин зменшуються; відповідно до закону дії мас це призводить до зменшення швидкості реакції. Якщо реакція зворотна, тобто може протікати як у прямому, так і у зворотному напрямках, то з часом швидкість зворотної реакції буде зростати, тому що збільшуються концентрації продуктів реакції. Коли швидкості прямої та зворотної реакцій стають однаковими, наступає стан хімічної рівноваги і подальшої зміни концентрацій речовин, що беруть участь у реакції, не відбувається.
У випадку зворотної хімічної реакції
А + В «C + D
залежність швидкостей прямої (υпр) і зворотної (υзв) реакцій від концентрацій речовин, що реагують, виражається співвідношеннями:
υпр = kпр[А][В]; υзв = kзв[C][D].
У стані хімічної рівноваги υпр = υзв. Звідси:
, (10)
де К − константа рівноваги реакції.
Концентрації, що входять до рівняння константи рівноваги, називаються рівноважними концентраціями. Константа рівноваги − постійна при даній температурі величина, що виражає співвідношення між рівноважними концентраціями продуктів реакції (чисельник) і вихідних речовин (знаменник). Чим більше константа рівноваги, тим «глибше» протікає реакція, тобто тим більше вихід її продуктів.
У хімічній термодинаміці доводиться, що для загального випадку хімічної реакції
aА + bВ +... = cC + dD +...
правдиве аналогічне рівняння для константи рівноваги реакції:
(11)
До рівняння константи рівноваги гетерогенної реакції, як і до рівняння закону дії мас, входять тільки концентрації речовин, що знаходяться в рідкій або газоподібній фазі, тому що концентрації твердих речовин залишаються, як правило, постійними.
Каталізатор не впливає на значення константи рівноваги, оскільки він однаково знижує енергію активації прямої й зворотної реакцій і тому однаково змінює швидкості прямої й зворотної реакцій. Каталізатор лише прискорює досягнення рівноваги, але не впливає на кількісний вихід продуктів реакції.
Приклад 4. У системі А (г.) + 2В (г.) = С (г.) рівноважні концентрації дорівнюють: [А] = 0,06 моль/л; [В] = 0,12 моль/л; [С] = 0,216 моль/л. Знайти константу рівноваги реакції та вихідні концентрації речовин А і В.
Розв ' язання. Константа рівноваги даної реакції виражається рівнянням:
Підставляючи до нього дані задачі, отримаємо:
Для знаходження вихідних концентрацій речовин А і В враховуємо, що відповідно до рівняння реакції, з 1 моля А і 2 молей В утвориться 1 моль С. Оскільки за умовою задачі в кожному літрі системи утворилося 0,216 моль речовини С, то при цьому було витрачено 0,216 моль А і 0,216 - 2 = 0, 432 моль В. Таким чином, шукані вихідні концентрації дорівнюють:
[Авих] = 0,06 + 0,216 = 0,276 моль/л;
[Ввих] = 0,12 + 0,432 = 0,552 моль/л.
Приклад 5. Константа рівноваги гомогенної системи
.
При 850°С дорівнює 1. Обчислити концентрації всіх речовин за рівноваги, якщо вихідні концентрації:
моль/л,
моль/л,
Розв ' язання. За рівноваги швидкості прямої та зворотної реакції рівні, а співвідношення констант цих швидкостей постійне і називається константою рівноваги даної системи:
,
,
.
В умові задачі дані вихідні концентрації, тоді як до виразу Кр входять тільки рівноважні концентрації всіх речовин системи. Припустимо, що до моменту рівноваги концентрації моль/л. Відповідно до рівняння системи число молей водню, що утворився, при цьому буде також х моль/л. Стільки само молей (х моль/л) СО і Н 2 О витрачається для утворення х молей СО 2 і Н 2. Отже, рівноважні концентрації всіх чотирьох речовин:
моль/л,
моль/л,
моль/л.
Знаючи константу рівноваги, знаходимо значення х, а потім вихідні концентрації всіх речовин:
,
,
,
моль/л.
Таким чином, знайдені рівноважні концентрації:
моль/л,
моль/л,
моль/л,
моль/л.
Контрольні питання
81. Окислювання сірки та її двооксиду протікає за рівняннями:
a) ;
б) .
Як зміняться швидкості цих реакцій, якщо об'єми кожної із систем зменшити в чотири рази?
82. Напишіть вираз для константи рівноваги гомогенної системи:
.
Як зміниться швидкість прямої реакції – утворення аміаку, якщо збільшити концентрацію водню в три рази?
83. Реакція відбувається за рівнянням . Константа рівноваги системи дорівнює 4. Знайти рівноважні концентрації СО та СО2, якщо їх початкові концентрації становлять 0,05 моль/л та 0,01 моль/л відповідно.
Відповідь: моль/л; моль/л.
84. Константа рівноваги хімічної реакції при деякій температурі дорівнює 4. Розрахуйте рівноважну концентрацію НІ, якщо вихідні концентрації Н2 та І2 відповідно дорівнюють 0,03 та 0,012 моль/л. Відповідь: 0,0171 моль/л.
85. Реакція відбувається за рівнянням . Константа швидкості цієї реакції при деякій температурі дорівнює 0,16. Вихідні концентрації реагуючих речовин моль/л; моль/л. Обчисліть початкову швидкість реакції та її швидкість, коли моль/л.
Відповідь: ; .
86. Обчисліть, у скільки разів зменшиться швидкість реакції, що протікає в газовій фазі, якщо знизити температуру від 120 до 80 °С. Температурний коефіцієнт швидкості реакції дорівнює 3.
87. Як зміниться швидкість реакції, що протікає в газовій фазі при підвищенні температури на 60 °С, якщо температурний коефіцієнт швидкості даної реакції дорівнює 2?
88. У гомогенній системі рівноважні концентрації реагуючих речовин моль/л; моль/л; моль/л. Обчисліть константу рівноваги системи і вихідних концентрацій хлору і СО.
89. У гомогенній системі рівноважні концентрації реагуючих газів моль/л; моль/л; моль/л. Обчисліть константу рівноваги системи і вихідних концентрацій речовин А і В.
Відповідь: ; моль/л; моль/л.
90. У гомогенній газовій системі рівновага установилась при концентраціях моль/л і моль/л. Константа рівноваги системи дорівнює 0,04. Обчисліть вихідні концентрації речовин А і В.
Відповідь: моль/л; моль/л.
91. Константа швидкості реакції розпаду N 2 O, що проходить за рівнянням , дорівнює . Початкова концентрація моль/л. Обчисліть початкову швидкість реакції та її швидкість, коли розкладеться 50% N 2 O.
Відповідь: ; .
92. Напишіть вираз для константи рівноваги гетерогенної системи . Як зміниться швидкість прямої реакції – утворення СО, якщо концентрацію СО 2 зменшити в чотири рази? Як варто змінити тиск, щоб підвищити вихід СО?
93. Напишіть вираз для константи рівноваги гетерогенної системи . Як варто змінити концентрацію і тиск, щоб змістити рівновагу в бік зворотної реакції – утворення водяної пари?
94. Рівновага гомогенної системи
установилася при наступних концентраціях реагуючих речовин моль/л; моль/л; моль/л; моль/л. Обчисліть вихідні концентрації хлороводню і кисню.
Відповідь: моль/л; моль/л.
95. Обчисліть константу рівноваги для гомогенної системи
якщо рівноважні концентрації реагуючих речовин моль/л; моль/л; моль/л; моль/л. Чому дорівнюють вихідні концентрації води і CO?
Відповідь: ; моль/л; моль/л.
96. Константа рівноваги гомогенної системи
при деякій температурі дорівнює 1. Обчисліть рівноважні концентрації всіх реагуючих речовин, якщо вихідні концентрації: моль/л; моль/л.
Відповідь: моль/л; моль/л; моль/л.
97. Константа рівноваги гомогенної системи при деякій температурі дорівнює 0,1. Рівноважні концентрації водню й аміаку відповідно дорівнюють 0,2 і 0,08 моль/л. Обчисліть рівноважну і вихідну концентрацію азоту.
Відповідь: моль/л; моль/л.
98. При деякій температурі рівновага гомогенної системи установилося при наступних концентраціях реагуючих речовин моль/л; моль/л; моль/л. Обчисліть константу рівноваги і вихідну концентрацію NO і O 2.
Відповідь: ; моль/л; моль/л.
99. Чому при зміні тиску зміщується рівновага системи і не зміщується рівновага системи ? Відповідь обґрунтуйте на основі розрахунку швидкості прямої та зворотної реакції в цих системах до і після зміни тиску. Напишіть вираз для констант рівноваги кожної з даних систем.
100. Вихідні концентрації й у гомогенній системі становлять відповідно 0,5 і 0,2 моль/л. Обчисліть константу рівноваги, якщо до моменту настання рівноваги прореагувало 20% NO.
Відповідь: 0,416.
Література: [1, с. 107-129; 2, с. 163-182; 3, с. 289-314; 4, с. 86-103].