Зовнішня економічна діяльність.

В останні десятиліття США найбільш інтенсивно обмінюються товарами й послугами з Канадою та Мексикою.

Для зовнішньої торгівлі країни характерні ще дві особливості. Перша полягає в стабільному від'ємному сальдо, друга — у тому, що, хоча країна й посідає перше місце за торговельним обігом, але в перерахунку на душу населення значно відстає від більшості розвинених держав. Це пояснюється величезним внутрішнім ринком США, що «поглинає» 90% вироблених тут товарів.

В експорті найбільшу роль відіграють наукоємні товари, засоби виробництва, транспортні засоби (у тому числі літаки, автомобілі), зброя, вугілля, пшениця, кормове зерно, соя, бавовна, тютюн. Також США експортують патенти на винаходи, кінопродукцію і фармацевтичні препарати.

Основні статті імпорту США — нафта й нафтопродукти, природний газ, машини й обладнання, автомобілі, споживчі товари, промислова сировина, газетний папір, продовольство й напої, продукти тропічного землеробства, побутова електроніка і комп'ютери — (Канада, Японія, Мексика, Китай, Німеччина).

Також виступає найбільшим кредитором для багатьох держав Європи. Регіонами прямих приватних інвестицій є Канада і Латинська Америка. США також є одним із найактивніших партне­рів України у її зовнішньоекономічних зв'язках.

 

Канада.

Офіційна назва - Канада

Площа країни - 9,985 млн. км² (2 місце в світі) (після Росії).

Населення – 33,7 млн. млн. осіб (35 місце світу)

Столиця - місто Оттава

Форма державного устрою: Канада є федерацією у складі десяти провінцій і трьох територій.

За формою правління та типом уряду: Канада - парламентська демократія і конституційна монархія. Канада входить до Британської Співдружності Націй.

Глава держави: «де-юре» - королева Великої Британії; «де-факто» - прем'єр-міністр Канади.

Дві офіційні мови Канади: англійська та французька.

Грошова одиниця - Канадський долар

Релігія: віруючі - переважно католики і протестанти.

Канада є членом Великої Сімки, НАТО, Британської Співдружності, ЮНЕСКО, СОТ, МБРР, МВФ і ООН.

У 1999 р. ООН визнала Канаду найпривабливішою для життя людей країною. Ця оцінка пов'язана, перш за все, з рівнем соціальних гарантій, системою страхування, різноманітних пільг, умов побуту і відпочинку тощо. Досягнення Канади у цій області визнані у всьому світі.

 

ЕГП

Кана́да — країна, що займає північну частину Північної Америки — та майже половину площі континенту.

Вирішальною особливістю її географічного положення є сусідство із США. Довжина кордону між двома країнами (без Аляски) перевищує б тис. кілометрів. З розвитком комунікаційної техніки нове значення набуває факт виходу Канади одразу до Атлантичного, Північного Льодовитого і Тихого океанів та простягання її території за межі Полярного кола.

 

Природні умови і ресурси.

Канада надзвичайно багата на мінеральні, водні, гідроенергетичні та лісові ресурси. Значні площі в країні займають родючі землі, в її водах багато риби, а в лісах — хутрового звіра. Її величезна морська економічна зона багата на різноманітні сировинні ресурси, включаючи прогнозні запаси нафти і природного газу на шельфі Арктики.

Третина всієї площі вкрита продуктивними хвойними і листяними лісами, що простягайються широкою смугою через материк від острова Ньюфаундленд до Аляски. Степи-прерії займають менш як 5 % площі, або 450 тис. км².

Річки і озера. Повно­водні річки Канади, часто з відрегульованим стоком, багаті на гідроенергію. Найбільшими з них є: річка Св. Лаврентія, Оттава, річка Св. Іоанна, Саскачеван, Нельсон, Маккензі, Невільнича, Атабаска, Юкон, Фрейзер. У Канаді знаходиться більше озер, ніж в будь-якій іншій країні світу. Це частково розташовані на території Канади Великі озера, а також Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска, Манітоба, Ніпігон тощо. На порожистій річці Ніагара розташований знаменитий Ніагарський водоспад 50-метрової висоти.

Корисні копалини. В надрах знаходяться величезні поклади палива, металевих і неметалевих корисних копалин. Го­ловна «комора» країни - Канадський щит з рудами різних металів і Внутрішні рівнини з паливно-енергетичними ресурсами. Потужна мінерально-сировинна база Канади дозволяє забезпечити внутрішні потреби країни в більшості корисних копалин, — і експортувати азбест, руди цинку, урану, нікелю, свинцю, заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ і інших. За запасами нафти Канада займає друге після Саудівської Аравії місце у світі. Канада ввозить руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди.

Рельєф. Рельєф Канади різноманітний: центральну і східну області займають рівнини, на заході простягається потужна гірська система Кордильєр. Головними елементами рельєфу є Аппалачські гори, Канадський щит, Кордильєри і розташовані між ними рівнини Святого Лаврентія, Гудзонової затоки і Внутрішні прерії (степи), континентальні низовини Британської Колумбії, а також Канадський Арктичний архіпелаг.

Клімат. Канада витягнулася з півдня на північ на 4600 км і її територія лежить у помірному, субарктичному та арктичному поясах. Частина материкової території Канади і велика частина Канадського Арктичного архіпелагу лежать в зоні вічної мерзлоти. Решта частини — в північній помірній зоні. Клімат Канади відрізняється в різних регіонах — в приморських провінціях зима не така сурова, а літо не таке жарке, завдяки впливу океану. У західних районах клімат дуже вологий, що зумовлено впливом теплої океанської течії. В цілому ж по країні зима характеризується рясними снігопадами і морозами, а літо — помірними температурами. Середня температура січня від -35°С на півночі і -20°С на півдні до -4°С — на Атлантичному узбережжі. У липні відповідно на півночі +7°С, на півдні — +18°С.

Найсприятливішою для населення і господарської діяльності людини є порівняно вузька смуга півдня Канади, яка простягнулася вздовж її кордону з «суміжними штатами» США. Тут у зоні мішаних лісів, лісостепу і степу проживає 9/10 населення. Але і ця «країна-смужка» не становить собою єдиного цілого, а розірвана на частини гірськими і водними рубежами. Широка зона тайги, яка лежить північніше і отримала назву «Коридор Середньої Канади», майже не заселена, а високогір'я та арктична зона — практично безлюдні.

Флора і фауна. Рослинний світ північної частини території типово тундровий. Прибережні райони зайняті лісами. Провінції прерій покриті в основному травами. На схилах Скелястих гір ростуть рідкі соснові ліси. Ближче до тихоокеанського узбережжя ліси густіють — тут виростає декілька видів ялин, кедр, канадський тис.

Тваринний світ Канади представлений численними хутровими звірями: песець, соболь, куниця, горностай, норка, росомаха. З крупних хижаків тут мешкають бурий, білий ведмідь, рись, вовк, койот, лисиця. У південній частині країни зустрічаються декілька підвидів оленів і антилопи. У північних районах країни водяться лось, бізон, вівцебик, арктичний та лісовий карібу (північні олені). У горах мешкає досить велика кількість товсто рогів (снігових баранів). Численними є птахи. Комахи і рептилії зустрічаються рідко.

На території Канади знаходиться декілька заповідників, створено багато національних парків і чимало робиться для охоро­ни природного середовища.

 

Населення

Сучасне населення Канади утворилося головним чином внаслідок європейської імміграції. Тому вона є дуже різноманітною країною з етнічної точки зору. В Канаді живуть 34 етнічні групи, які складаються як мінімум з 100 тис.чол. Найбільша етнічна група називає себе «канадцями» (32,2 %), оскільки більшість канадців, особливо ті, чиї предки приїхали в часи колонізації, розглядають себе як канадський етнос. Далі слідують ті, хто називає себе англійцями (21,0 %), французами (15,8 %), шотландцями (15,1 %), ірландцями (13,9 %), німцями (10,2 %), італійцями (4,6 %), китайцями (4,3 %), аборигенами (індійцями та ескімосами 4,1 %) та українцями (3,9 %).

Колонізацію Канади в 17 ст. першими почали французи, які рухалися зі сходу і закріпилися вздовж річки Святого Лаврентія. Так виникла Французька Канада (теперішня провінція Квебек). Активнішими згодом виявилися англійці. Вони рухалися з півдня, з боку Великих озер і утворили Англійську Канаду (тепер провінція Онтаріо). В 1763 р. вся Канада була захоплена Англією. Вихідці з Франції і зараз компактно проживають у провінції Квебек, вони зберегли свої мову і культуру. Вихідці з інших країн Європи сприйняли англійську мову і англійську культуру. Вони становлять більшість в усіх провінціях, крім Квебеку. Державними мовами є англійська та французька. Англо-французький дуалізм має місце і зараз. В основі його лежать не стільки етнічні, скільки економічні причини: господарство провінції Квебек розвивається не так швидко, як інших англомовних провінцій.

Незважаючи на велику площу, приблизно ¾ населення Канади проживає в смузі шириною близько 160 км. від кордону з США.

Середня густота населення в Канаді є однією з найнижчих у світі — менше 3 чоловік на 1 км². В долині річки Святого Лаврентія і на міжозерній рівнині вона досягає 160 чоловік на 1 км². У Північно-західних територіях на кожні 100 км² припадає лише 2 людини.

В характері розселення Канади багато спільного із США. Близько 77 % канадців — міські жителі. Має місце процес субурбанізації. Найбільшими міськими утвореннями стали метрополітени Торонто, Монреаля, Ванкувера і Оттави. Найбільші міста - Торонто і Монреаль. Це - головні фінансово-торгові, управлінські, транс­портні, наукові і культурні центри країни. На стику Англійської і Французької Канади спеціально побудована столиця фе­дерації - місто Оттава. З інших міст швидко розвиваються «столиця Далекого Захо­ду» - Ванкувер і «столиці нафти і газу» - Едмонтон і Калгарі.

Проте, на відміну від США, соціальні, не кажучи вже про расові, протиріччя в канадських містах значно менші. Як і в США, фермерське населення Канади є незначним, лише 4 %. Інші жителі сільської місцевості зайняті несільськогосподарськими заняттями. Типовою для Канади є наявність маленьких населених місць, жителі яких зайняті в добувній промисловості, енергетиці, а також заготівлею деревини та її переробкою тощо.

В основному приріст населення відбувається за рахунок імміграції. Глобальна репутація Канади як високорозвинутої, мирної, вільної від етнічних конфліктів країни, безумовно сприяє росту імміграції в країну. Нові канадці, як прийнято тут називати новоприбулих іммігрантів, в більшій мірі розселяються в великих містах, що зумовлено ситуацією на ринку праці. Імміграція приносить значний вклад в економіку країни.

Релігія. Більшість канадців — християни: католики (45%), значну частку віруючих складають протестанти: кальвіністи (Кальвіністська церква засуджує марнотратство, обстоює ощадливість, не визнає бідність як ознаку святості, вимагає сумлінної праці заради накопичення багатства), та лютерани (противники посередництва церкви між Богом і людиною). Представлені й інші релігії: індуїзм, іслам, сикхізм та буддизм.

Українці в Канаді.

Канада — третя країна за числом етнічних українців (після України та Російської Федерації). Україно-канадці є найбільшою слов'янською діаспорою на території Канади і складають майже 4% її населення.

На рубежі 19 і 20 ст. в Канаду переселилося 170 тис. українців. Це була трудова, переважно сільська, еміграція. Українці прямували в Степові провінції Манітоба, Саскачеван і Альберта, де чимало з них отримали землю, хоча багатьом довелось працювати спершу на лісозаготівлях, прокладанні залізниць, осушуванні боліт тощо. Українці прагнули селитися в степах-преріях компактними групами, що сприяло збереженню рідної мови і культурної спадщини. Центром української імміграції стало місто Вінніпег. На його площі біля провінціального парламенту встановлені пам'ятники Т. Г. Шевченку та І. Я. Франку.

Між двома світовими війнами і після другої світової війни в Канаду переселилося ще майже 100 тис. українців. Зараз канадців українського походження понад 550 тис. чоловік. Це нащадки перших і більш пізніх переселенців. Живуть вони переважно в містах, у тому числі й за межами Степових провінцій. В історії Канади зафіксовано, що переселенці з України зробили вагомий внесок в освоєння степових районів і в розвиток інших сфер життя країни.

Сучасна українська етнічна група в Канаді не має суціль­них поселень — так званих етнічних анклавів: канадські українці живуть уперемішку з іншими національностями по всій країні. Найбільше українців зараз проживають в провінціях Манітоба (14,7% жителів даної провінції) Саскачеван(13,6 %), Альберта (10,2 %), Юкон (5,4%).

Господарство.

Канада - дуже багата, з високим рівнем життя населення країна.

Важливою рисою сучасної економіки, пов'язаної з колоніальним минулим країни, залишається експортно-сировинна спрямованість економіки і залежність від іноземного капіталу. Понад 50% національної економіки контролюється іноземним капіталом, близько 3/4 якого є американським. Сировинні галузі експортують від 25% до 60% своєї продукції. На світовий ринок Канада вивозить мінеральні, лісові ресурси та деякі види сільськогосподарської продукції. Майже 3/4 канадського експорту припадають на США. Країну використовують як сировинну «кладову» для більш розвинених держав.

Особливістю господарства Канади є аграрно-сировинна спеціалізація в світовому поділі праці. Вигідність такої спеціалізації грунтується на величезному природно-ресурсному потенціалі і на наявності поряд ємного ринку США.

Розміщення господарства характеризує висока територіальна концентрація на півдні країни, в меншій мірі - в центральних провінціях Онтаріо і Квебек. Тут зосереджені всі галузі обробної промисловості та райони видобутку мінеральної сировини. Найбільші промислові центри - Монреаль, Торонто. Північні території знаходяться в стадії освоєння. У районах з екстремальними умовами життя ведеться видобуток деяких видів корисних копалин і поширені традиційні заняття місцевого населення (морський, звіробійний промисел, рибальство, полювання на оленів та хутрових звірів). Степові провінції (Саскачеван, Манітоба, Альберта) є головними сільськогосподарськими районами. Вони спеціалізуються на зерновому господарстві, м'ясному скотарстві, вівчарстві. Канада також вирощує цукровий буряк, експортує пшеницю і ячмінь.

Економіка Канади глибоко інтегрована в світову економіку та до певної міри надзвичайно залежна від міжнародної торгівлі, особливо зі своїм найбільшим торговельним партнером, США. У 1989 р. Канада уклала Канадсько-американську угоду безмитної торгівлі (FTA), а в 1994 р. — Північноамериканський договір про вільну торгівлю (NAFTA), який включав ще й Мексику. Вільна торгівля на північноамериканському континенті значно пожвавила економічне співробітництво між країнами-учасниками договору, дозволила запобігти економічному спаду й досягти найвищого досі рівня зросту промисловості серед країн Великої Сімки.

Промисловість

Канада належить до промислово розвинутих країн світу. Це пов’язано з великою різноманітністю корисних копалин і вигідним сусідством щодо основних високорозвинених країн – Західної Європи, США.

 

Експортними галузями Канади є гірничодобувна промисловість, кольорова металургія, енергетика, лісова і целюлозно-паперова промисловість та зернове господарство. Їх продукція становить 60% вартості канадського експорту.

За видобутком і експортом залізної руди, міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену, ко­бальту, титану, золота, срібла, платини, урану, нафти, природного газу, вугілля, аз­бесту, калійних солей і сірки Канада посідає одне з перших місць у світі.

Залізну руду добувають на півострові Лабрадор. Головні центри добування кольорових металів знаходяться в межах Канадського щита і в Кордильєрах. Збагачують руди по­ряд з рудниками і кар'єрами. Підприємства кольорової металургії розміщені біля збагачувальних фабрик або в портових містах. Поклади нафти і природного газу, як і кам'яного вугілля, знаходяться на Внутрішніх рівнинах у провінції Альберта. Трубопроводами нафту і природний газ транспортують у Приозер'я Канади і США та Тихоокеанські штати США. Історія гірничодобувної промисловості Канади налічує вже понад 100 років. Багато родовищ, центрів обробки сировини і виплав­ки кольорових металів відомі не тільки всередині країни, а й за її межами.

Канада займає 5 місце у світі на виробленням електроенергії, 60% якої дають ГЕС, основна частина яких розміщена на південно-східному краї Канадського щита в провінціях Квебек і Онтаріо. Тут використовують потенціал багатьох річок, які впадають у річку і затоку Св. Лаврентія. Дешева електроенергія використовується для потреб кольорової металургії та целюлозно-паперової про­мисловості, а також експортується в США лініями електропередачі.

Розробляють лісові багатства Канади як на сході, в провінціях Квебек і Онтаріо, так і на заході, в провінції Британська Колумбія. За виробництвом пиломатеріалів і паперової маси Канада поступається тільки США, а за їх експортом посідає перше місце в світі. Як виробник і експортер газетного паперу вона не знає рівних. Целю­лозні і паперові фабрики побудовані біля річок, якими транспортується сировина та які дають енергію і воду. Особливо багато фабрик на лівих притоках р. Св. Лаврентія.

Обробна промисловість Канади практично представлена всіма галузями сучас­ного виробництва, які працю­ють переважно на внутрішній ринок. Провідна галузь обробної промисловості Канади - машинобудування. Найбільшого розвитку дістало виробництво транспортних засобів (автомобілів, літаків, тепловозів, суден і снігоходів), машин для сільського господарства, устат­кування для лісопаперової і гірничої промисловості. Центрами машинобудування є: Торонто, Монреаль, Гамільтон, Оттава, Ванкувер.

Водночас канадський імпорт на 2/3 складається з електроніки, засобів зв'язку, приладів і промислового облад­нання. Добре розвинуті чорна металургія, хімічна, легка і харчова промисловість. На відміну від підприємств експортного сектора, всі ці галузі знаходяться в «обжитій» Канаді. Більше того, для них характерна висока територіальна концент­рація на півдні провінцій Онтаріо і Квебек, де виробляється понад 4/5 всієї про­мислової продукції. Особливо багато промислових міст розташовано на міжозерній рівнині, яку називають «півостровом Онтаріо», та в долині річки Св. Лаврентія. Це головний «промисловий пояс» Канади. Він вигідно розташований не тільки усередині Канади, а й глибоко заходить у найбільш населену і економічно важливу частину США. Враховуючи відкритість кордонів і тісні господарські зв'язки між двома країнами, можна говорити про існування єдиного міждержав­ного міського і промислового утворення в цій частині Північної Америки.

 

Сільське господарство

Основним виробником сільськогосподарської продукції є високотоварні фермерські господарства, що характеризуються високим рівнем механізації. Переважають великі ферми, які часто набувають статус спеціалізованих підприємств.

Канада виступає найбільшим виробником та експортером зернових, особливо пшениці. Основний район вирощування зернових розташований на півдні Степових провінцій. Це північна частина американських степів-прерій — продовження «пшеничного поясу» США. Прерії Канади були розорані лише на початку 20 ст. українськими хліборобами. Як експортер пшениці, Канада поступається лише США. Країна вивозить також ячмінь.

Також Канада - відомий світовий виробник хутра.

Сільське господарство, яке забезпечує потреби внутрішнього ринку, сконцентроване на півдні провінцій Онтаріо і Квебек. Розвинуті м'ясне і молоч­не тваринництво, птахівництво, вирощування овочів і фруктів. Канада займає 8 місце у світі за виловом риби.

 

Транспорт.

Канада має сучасну транспортну систему. Особливу роль у ній відіграють трансконтинентальні магістралі: залізниці і шосе, що перетинають кон­тинент від Атлантичного до Тихого океана вздовж кордону із США. Активно експ­луатується водний шлях річки Св. Лаврентія і Великих озер. Головна роль у перевезенні людей, як і в США, належить власним ав­томобілям, а на далекі відстані - авіації. Специфічно канадською є проблема транс­порту в необжитих північних районах, у тому числі і в Арктиці. Залізниці поступо­во простягаються все далі на північ. Аляскинське шосе, яке з'єднує основну тери­торію США з Аляскою, перетнуло західну Канаду з півдня на північ. Побудовано шо­се «Маккензі» і ще тисячі кілометрів доріг за програмою «Дороги до ресурсів». Зви­чайним для віддалених районів став повітряний зв'язок. Широко використовуються снігоходи. Головними морськими портами є Монреаль і Ванкувер, аеропортами - То­ронто, Монреаль та Ванкувер.