Освоєння регіону й формування території США та Канади.

Загальна характеристика Англо-Америки

 

З точки зору соціально-економічної географії Америка складається з двох великих історико-географічних регіонів світу – Англо-Америки (Північна Америка) і Латинської Америки.

Англо-Америка — це частина материка Північна Америка та прилеглі острови, серед яких найбільший острів світу Гренландія та один із найбіль­ших архіпелагів — Канадський Арктичний. Цей субрегіон включає дві високорозвинені держави світу — Канаду й США, які є членами «великої сімки», Гренландію (залежна від Данії країна, яка має внутрішнє самоуправління), а також невеликі залежні країни: острови Сен-П'єр і Мікелон та Бермудські острови.

Площа Північної Америки 20,36 млн. км², з островами 24,25 млн. км².

Населення — 528 млн.чол. Густота населення: 22 особи/км²

 

Особливості ЕГП.

Англо-Америка виступає найпотужнішим економічним центром світу. Її ядром є США та південний схід Канади. Регіон намагається зберегти свої провідні позиції в економіці світу. Із цією метою, наприклад, у 1992 р. тут було ство­рено Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі (НАФТА), членами якої стали США, Канада й Мексика.

Друга важлива обставина, яка обумовлює особливості ЕГП Англо-Америки,— її розташування між Атлантичним і Тихим океанами, що дає змогу США й Канаді підтримувати тісні економічні відносини з двома ін­шими економічними центрами світу — Європою та Східною Азією, а також забезпечує зручний доступ для ввезення сировини з Латинської Америки, Аф­рики та Океанії.

Північну Америку омивають: на півночі - Північний Льодовитий океан із Гудзоновою затокою, на сході та південному сході - Атлантичний океан з Мексиканською затокою, на заході - Тихий океан з Каліфорнійською затокою. Великі півострови: на півночі - Бутія, Мелвіл, на сході - Лабрадор, Флорида, Юкатан, на заході - Каліфорнія, Аляска, Сьюард.

 

Освоєння регіону й формування території США та Канади.

Англо-Америка відносно пізно була втягнута у світові економічні відносини, хоча перші європейські поселення на її території (на острові Гренландія) з'явилися ще наприкінці X ст. Новий етап господарського освоєння території Англо-Америки переселенцями з Європи розпочався в 16-17 ст., коли тут з'явилися колонії Франції, Голландії та Англії. Їхні території поступово розширювалися, а населення зростало. Спочатку віддаленість під Європи гальмувала господарство колоній. Але одночасно вона стимулювала розвиток місцевого господарства. Цей процес посилився після здобуття незалежності США наприкінці 18 ст. та набуття в другій половині 19 ст. Канадою статусу домініону (обмеженого суверенітету).

Одночасно відбувалося розширення територій США й Канади за рахунок захоплення земель, населених корінними народами Північної Америки - ін­діанцями та ескімосами. Завдяки цьому Канада й США перетворилися відповідно на другу й третю за площею держави світу, що давало й дає їм ряд переваг перед іншими високорозвиненими країнами.

Розширюючи територію США, уряд країни вміло користувався пробле­мами своїх суперників у регіоні. Так, скориставшись тим, що наприкінці 18 — на початку 19 ст. Франція вела численні війни в Європі, амери­канці викупили в неї величезну територію на захід від річки Міссісіпі — Лу­їзіану. Пізніше тут було створено 12 нових штатів. Так само було викуплено й Аляску — володіння Росії. Зараз це — приблизно 1/6 території США.

Можливість отримання земельних ділянок, свобода підприємництва, демократичність приваблювали в США переселенців із Європи. Їхали сюди переважно люди працездатного віку, енергійні, ініціативні, певною мірою схильні до ризику. Найбільше було переселенців із Великої Британії, які принесли сюди англійську мову та організованість. Більшість населення Канади також становлять нащадки переселенців: англійців, французів, шотландців, ірландців, українців, німців, поляків, росіян. Процес пересе­лення людей до Англо-Америки триває. Це переважно економічні мігранти. На сьогодні частка корінних народів у населенні США та Канади становить приблизно 1—2 %. Тому переселенці та їхні нащадки відіграють вирішальну роль у цих країнах;

 

Порівняльна таблиця «ЕГП США та Канади».

США

Канада

- Вигідність ЕГП країни обумовлю­ється її центральним положен­ням на території одного з трьох найважливіших економічних цен­трів. - Хоча США на суходолі межує лише з Канадою та Мексикою, проте обидві ці країни великі за розмірами й мають багаті природ­ні ресурси, частину яких викорис­товує також господарство США. - Країна має дуже вигідне при­морське положення. Наявність широкого виходу до Атлантичного й Тихого океанів, з одного боку, забезпечують зручність підтримки торгівлі з країнами Європи та Східної Азії, а з іншого — да­ють змогу завозити дешевим морським транспортом сировину з Латинської Америки, Африки та Австралії. - Володіння Гавайськими островами дає змогу контролювати торговельні шляхи через Тихий океан. - Країна розташована на перетині найважливіших шляхів сполучення Англо-Америки

- Значна частина Канади припадає на острови (приблизно 15 %) і пів­острови. Тому її не можна віднести до компактних країн. 3 іншого боку, ця особливість дає Канаді найдовшу (приблизно 100 тис. км!) у світі берего­ву лінію. - Найважливіша особливість ЕГП країни, яка дуже впливає на розвиток її господарства,— протяжний сухо­дільний кордон із США. Це єдиний сусід Канади на суходолі. Його роль для Канади є настільки значною, що країну нерідко образно називають «п'ятдесят першим штатом СІЛА». - Як і США, Канада розташована між двома океанами (Тихим та Атлантичним), що покращує її ЕГП. - Наявність широкого виходу до третього океану Північно-Льодовитого — на сьогодні не відіграє помітної ролі через низький рівень господарського освоєння прилеглих до нього частин Канади. Північна частина країни віддалена від найважливіших шляхів сполучення Англо-Америки

 

Отже, обидві країни мають вихід до трьох океанів, але з точки зору клімату та наближення до торговельних партнерів США прибережна лінія більш сприятлива. Держави є членами асоціації НАФТА, але Канада не межує з третім партнером — Мексикою, до того ж частина країни віддалена від найважливіших шляхів сполучення (можна стверджувати, що ЕГП різних частин Канади дуже відрізняється, найкращим воно є в Приозерній частині та долині річки Святого Лаврентія).

2. США

Офіційна назва - Сполучені Штати Америки (США)

Площа країни 9, 827 млн. км² (3 місце в світі) (після Росії та Канади).

Населення – 314, 2 млн. осіб (3 місце світу (після Китаю і Індії))

Столиця - місто Вашингтон, 572 тис. жителів

Адміністративний поділ - 50 штатів і 1 федеральний округ. Штати поділяються на округи.

США — федеративна конституційна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади і управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом.

Офіційна мова — англійська (де-факто), юридично офіційної мови немає.

Грошова одиниця - долар США=100 центам.

Релігія - 52% віруючих - протестанти, 24% - католики.

ЕГП

США — держава в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія. Окрім того, США належать Віргінські острови у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та інші острови в Океанії. Це – найбільша за своїм економічним, політичним і військовим потенціалом країна світу. При 5% населення світу на її частку припадає близько ¼ світового виробництва та споживання товарів і послуг. Перетворення США на наймогутнішу країну світу є наслідком поєднання дуже сприятливих природних, соціально-економічних умов і політичних обставин.

 

США є засновниками ООН і мають постійне місце в Раді Безпеки ООН, засновниками Північноатлантичного альянсу. США володіють могутніми збройними силами, зокрема найбільшим військово-морським флотом, США мають в своєму розпорядженні перший за сукупною потужністю ядерний потенціал на Землі.

 

США розташовані в центральній частині Північної Америки. Займають 4 місце за площею території (поступаються тільки Росії, Китаю та Канаді).

Територія становить 9 826 675 км² і складається з трьох основних частин:

· Континентальні США — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою, на заході омиваються Тихим океаном, на сході — Атлантичним океаном;

· Аляска — півострів у північно-західній частині Північної Америки, є найбільшим штатом федерації;

· Гаваї — архіпелаг у Тихому океані на півдорозі між США та Австралією.

 

Природні умови та ресурси

Існує небагато країн, жителі яких мають кращі умови для господарюван­ня, ніж американці США. Лише Аляска — суворий край. Тут переважає гірський рельєф, великі території займає багаторічна мерзлота, зими довгі й холодні, а літо прохолодне. Але в цьому штаті прожинає незначна частина громадян США.

Рельєф. Атлантичне узбережжя переважно представлено низовиною, водночас Тихоокеанське узбережжя — переважно гористе. Приблизно половина території США вкрита горами і плато. Гірські хребти представлені від тропіків Гаваїв до Полярного кола Аляски, простягаються паралельно східного й західного узбереж. Однак і площа рівнин є також великою — майже 4 млн. км².

Клімат. Оскільки країна розташована на великій території, в ній представлені практично всі кліматичні зони — від арктичного клімату на півночі Аляски до тропічного в штаті Гаваї і на півдні Флориди.

Клімат континентальних Сполучених Штатів Америки переважно помірний, на Гаваях — м'який з найбільшою кількістю опадів у світі, а на Алясці — суворий і холодний з постійним сніговим покривом. Південна частина Флориди і Гаваї розташовані у тропічній зоні. Південна частина тихоокеанського узбережжя має середземноморський клімат: тепле і сухе літо і холодна дощова зима. Кордильєри характеризуються екстремальними кліматичні умови з дуже холодними зимами і дуже теплим літом.

 

Природні ресурси. США – одна з країн світу, найкраще забезпечених природними ресурсами. Великим багатством країни є її ґрунти. Найродючіші з них — чорноземи — займають великі площі в центрі країни.

Природна рослинність більшої частини США — лісова. І хоча великі масиви лісів уже вирубані, усе-таки країна володіє значними лісовими ресурсами.

Вологий клімат обумовив також значні водні ресурси. Особливо добре ними забезпечені малонаселена Аляска, північний захід і схід «нижніх штатів».

Річки, що утворили глибокі каньйони, впадають в Тихий океан. Міссісіпі (з притокою Міссурі) — одна з найдовших річкових систем планети — протягнулася на 6420 км. Інші великі річки США: Гудзон, Міссісіпі, Міссурі, Колорадо, Колумбія, Снейк, Ріо-Гранде, Огайо.

На межі з Канадою розташовані Великі озера — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо.

Надра багаті запасами різних корисних копалин. країна має великі запаси вугілля (Апаллачський, Пенсільванський, Іллінойський басейни), нафти й природного газу (шельф Мексиканської затоки та прибережні райони, пів­ніч штату Аляска, Каліфорнія), серед рудних корисних копалин найбільші родовища залізних (район озера Верхнього), мідних, свинцево-цинкових, уранових руд, срібла, золота (Кордильєри).

За видобутком природного газу США посідає 2 місце у світі (після Росії). За запасами золотих руд - 3-є у світі (після ПАР і Росії). За запасами срібних руд США займають 2-е місце у світі (після Польщі). За запасами уранових руд США входять у першу 8-ку країн світу (після Австралії, ПАР, Канади і Бразилії, Росії, Казахстану, Намібії). США володіють найбільшими ресурсами фосфоритів (23,7 % світових).

 

Населення

США належить до країн переселенського типу. Особливості історії країни визначають строкатість расової та етнічної структури населення. Сьогодні нащадки європейців становлять 77,1 %. Друге місце посідають афроамериканці. В основному це нащадки рабів, вивезених з Африки. За кількістю виділяються діаспори німців, ірландців, англійців, шотланд­ців, валлійців, італійців, євреїв, поляків, українців. Пред­ставлені вихідці з Азії, Латинської Америки й корінні жителі (індіанці, ескімоси, алеути, гавайці). За національною статистикою «біле» населення складає – 80,3% (проживають в усіх штатах країни) «чорне» населення – 12,2 % (федеративний округ Колумбія), «азіатське» населення – штат Гаваї.

Природний приріст у США вищий, ніж у більшості країн Європи й становить 6 ‰. У цілому демографічна ситуація в США виглядає більш благопо­лучною, ніж в інших розвинених країнах. Середня тривалість життя населення — 78,4 роки.

На приріст населення також впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб.

Середня густота населення — 32 осіб на 1 км². Найгустіше заселені штати: Каліфорнія, Нью-Йорк, Техас, Флорида.

Релігія. Серед віруючих тут переважають християни (протестанти — 54 %, католики — 24%, є і православні), частина населення сповідує індуїзм, іслам і деякі інші релігії.

Міста. У США значний рівень урбанізації: 78% населення — жителі міст. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (20 млн. осіб), Лос-Анджелес (16 млн. осіб), Чикаго (9 млн. осіб), Сан-Франциско (6 млн. осіб). Крім того, у країні близько 50 міст з населенням понад 1 млн. осіб. Об'єднання великих міських агломерацій утворюють мегаполіси — Приатлантичний (45 млн.), Приозерний (35 млн.), Каліфорнійський (25 млн. осіб).

Найбільші міста (з населенням 1-8 млн. чол.): Нью-Йорк, Лос-Анджелес (Каліфорнія), Х'юстон (Техас), Фінікс (Аризона), Філадельфія (Пенсильванія), Сан-Антоніо (Техас), Даллас (Техас), Сан-Дієго (Каліфорнія), Сан-Хосе (Каліфорнія), Детройт (Мічиган)

Галузева та територіальна структура господарства. США - держава з високим рівнем розвитку всіх галузей господарства без винятку. Найбільший сектор економіки США — сфера послуг. У галузі пра­цює 80% зайнятих, такою ж є її частка у створенні національного багатства. Промисловість дає майже 20 % ВВП, ще меншою є частка сільського господарства, вона не перевищує 1 %.

США має найрозвиненішу у світі економіку з найвищим ВВП, що становило у 2011 році $15.1 трильйони (22% номінального світового ВВП).

Як свідчать міжнародні рейтинги, економічна система США забезпечує найвищі показники ВВП на душу населення ($46,381). Також в більшості найважливіших напрямів науково-технічного розвитку, технічної озброєності підприємств, ступеня насиченості господарства інформаційними технологіями, сучасними системами зв'язку тощо США випереджує своїх конкурентів.

У територіальній структурі господарства США простежуються певні відмінності. Північна частина країни (промислова Північ) виробляє більше половини різноманітної промислової і сільськогосподарської продукції. Найбільші центри - Чикаго, Детройт, Нью-Йорк, Філадельфія. Тут сконцентрована майже половина населення країни (мегалополіси Приатлантичний Босваш - 50 млн осіб і Приозерний Чіпітс - 35 млн. чоловік).

Південь спеціалізується на добувній, хімічній і текстильній промисловості, а також на окремих галузях сільського господарства. На узбережжі Мексиканської затоки сформувався найбільший у світі нафтогазовий комплекс (штати Техас, Луїзіана, Оклахома).

Західна частина є районом більш пізнього освоєння, але за темпами розвитку випереджає інші. Тут переважають добувна промисловість, лісове господарство, вівчарство і туризм. Лос-Анджелес називають авіаракетокосмічною столицею, також тут знаходиться центр кіноіндустрії Hollywood. Лас-Вегас - центр грального бізнесу і розваг. Від Сан-Франциско до Сан-Дієго простягнувся Каліфорнійський мегалополіс Сан-Сан, з населенням 25 млн. чоловік.

 

Промисловість. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, що характеризується високою забезпеченістю природними ресурсами, кваліфікованою робочою силою, науково-дослідною базою, концентрацією капіталу та виробництва.

Особливе значення в галузевій структурі промисловості США мають новітні наукоємні виробництва: точне і транспортне машинобудування, хімічна промисловість, кольорова металургія, електроенергетика. Традиційно важливу роль продовжують грати текстильна і харчова промисловість а також видобуток корисних копалин. На США припадає чверть світового промислового виробництва. Промисловість США характеризується високою забезпеченістю природними ресурсами, кваліфікованою робочою силою, науково-дослідною базою, концентрацією капіталу та виробництва.

США посідає провідні позиції у випуску більшості видів промислової продукції, починаючи від електроенергії та ряду кольорових металів і за­кінчуючи авіакосмічною технікою. Наприклад: за видобутком нафти, природного газу й вугілля — займає друге місце у світі; за виробництвом електроенер­гії — перше місце; за загальною вартістю продукції машинобудування та хімічної промисловості — перше місце (на США припадає близько 20% від обсягу виробництва світової хімічної промисловості й приблизно стільки ж машино­будування); за виробництвом пиломатеріалів, паперу й картону — перше місце.

Енергетика – є однією з найбільш динамічних галузей господарства США. В структурі енергоспоживання є всі види промислових джерел. Вугілля використовують передусім як паливо для ТЕС, природний газ – у комунальному господарстві, нафту – як моторне паливо.

Електроенергетика. У країні постійно збільшується виробництво електроенергії, що є основою для подальшого розвитку економіки. Найбільші потужності зосере­джені на ТЕС — виробляють понад 2/3 електроенергії. атомні електростан­ції — 1/5, а гідравлічні — менше ніж 1/10. Роль АЕС є особливо великою на північному сході, а ГЕС — на заході.

Чорна металургія. У країні виробляється близько 100 млн. тонн сталі (третє місце після Ки­таю та Японії). Більше ніж половина підприємств розташовані всередині країни. Підприємства чорної металургії базуються на поєднання та наближення до залізної руди у районі Великих озер на кам’яного вугілля в районі Аппалач, що створює дуже вигідне транспортно-географічне положення. Цетри чорної металургії: Клівленд, Детройт, Чикаго, Пітсбург.

Кольорова металургія - займається виплавкою алюмінію, навіть з металобрухту, та виплавкою міді.

Машинобудування. Провідна галузь промисловості США. Країна має майже повний «набір» машинобудівних виробництв, але осо­бливу роль відіграє авіакосмічна промисловість. Тут діють великі компанії — «Боїнг», «Макдоннел-Дуглас», «Локхід». Головні центри галу­зі - Лос-Анджелес, Форт-Уерт, Сент-Луїс, Бостон, Нью-Йорк, Сан-Дієго, Сан-Хосе, Лонг-Біч, Сіетл, Х’юстон, Даллас.

Одна з галузей американського машинобудування, що найбільш динамічно розвивається,— електронна промисловість. Для її розвитку створені технополіси, у яких практично немає часового й територіального розриву між науковими дослідженнями й виробництвом.

Зберігає своє значення середнє машинобудування — автомобілебудування, виробництво різноманітного обладнання, сільськогосподарської техніки. Американські ТНК «Дженерал моторс», «Форд», «Крайслер» належать до провідних автомобілебудівних фірм світу. Основні центри автомобілебудування: Детройт, Нью-Йорк, Сент-Луїс, Канзас-Сіті, Атланта, Лос-Анджелес Відома електротехнічна продукція таких компаній, як «Вестінхауз», «Дженерал електрик», «IBM» «Моторола». Ці виробництва все ще зосереджені переважно на північному сході країни, проте нові підприємства дедалі частіше переміщуються на південь.

Країна посідає перше місце у світі за виробництвом продукції хімічної промисловості. Найбільше значення має виробництво пластичних мас, синтетичних волокон, штучного каучуку. Більше ніж половину продукції да­ють підприємства північного сходу країни (Нью-Йорк, Філадельфія, Чикаго, Балтимор). Зростає значення району Мексиканської затоки.

Підприємства лісової та деревообробної промисловості орієнтовані на лісові ресурси й споживача. Найбільше їх зосереджено на тихоокеанському північному заході й на південному сході країни. Легка промисловість розміщена по всій країні, але найбільша концентрація підприємств галузі — традиційно в північних штатах.

Розміщення більшості галузей невиробничої сфери в США збігається з розміщенням населення. Це роздрібна торгівля та громадське харчування, освіта, медицина, автосервіс і персональні послуги. Також особливе місце в сфері послуг займають реклама та супермаркети, які створюють зручність, розваги, комфорт та своєчасність. Основна маса фінансових, ділових і професійних послуг тяжіє до великих міст, де і розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і туристичні компанії. Тут же розміщені і головні видавництва, редакції газет і журналів, рекламні агентства, радіо- і телевізійні студії, культурні і спортивні заклади.

 

Сільське господарство США - високоінтенсивне та багатогалузеве. Незважаючи на те, що сільське господарство дає тільки соту частину ВВП, галузь забезпечує багатомільйонне населення переважною більшістю видів сільськогосподарської продукції. Крім того, воно забезпечує значну частину експортних надходжень. Основною ланкою сільського господарства є ферми, для яких характерний високий рівень технічного і наукового забезпечення та, як результат, висока продуктивність праці.

Для галузевої структури характерне деяке домінування тваринництва. Головні галузі — м'ясне й молочне скотарство, свинарство й птахівництво. Тваринництво має добру власну кормову базу. М’ясо є важливим елементом харчування американців. Його значне виробництво орієнтовано на задоволення внутрішніх потреб. М’ясо не експортується, його трохи навіть завозять з інших країн. Найбільше молока і молочних продуктів виробляють у Приозер’ї і на Північному Сході.

У рослинництві великим є значення зернових і кормових культур: кукурудза, пшениця, сорго, ячмінь, сіяні трави. З технічних культур традиційними стали тютюн, бавовник, соя і арахіс.

Товар­не виробництво кукурудзи сконцентроване на Центральних рівнинах. Тут розташований так званий кукурудзяно-соєвий пояс (раніше називався куку­рудзяним). Виділяються також пшеничний пояс (на захід від кукурудзяно-соєвого, від Канади до Техасу), пояс молочного господарства (штати Приозер'я; й пояс травосіяння (пояс пасовищного м'ясного скотарства) - гірські штати Заходу;

А от відомий «бавовняний пояс» (південь США, долина ріки Міссісіпі) зараз розпався на три окремі частини, одночасно змістившись на захід.

Найбільшим районом овочівництва та садівництва є Каліфорнія, яка дає половину світового збору лимонів і третина апельсинів. На Центральних рівнинах вирощують сою і соняшник, у Флориді і на Гаваях – цукрову тростину, на приатлантичному узбережжі - тютюн, арахіс, бавовник.

Сучасної американській економіці властива висока концентрація виробництва і капіталу. Найбільші американські компанії, за своїм характером, є транснаціональними (General Motors, General Electric, Boeing, ІВМ, Microsoft та інші). Держава сприяє розвитку новітніх наукоємних галузей промисловості, фінансує перспективні наукові дослідження, особливо у військово-промисловому комплексі та суміжних областях.

 

Транспортна система.

У США розвинені всі види сучасного транспорту без винятку (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). У вантажообігу зберігає своє значення залізничний транспорт, трохи відстає автомобільний. За довжиною автомагістралей країна посідає перше міс у світі. Велике значення мають швидкісні шосе. Основу залізничної системи становлять сім трансконтинентальних магістралей, що простяглися від Атлантичного до Тихого океану.

Значною є роль у вантажообігу трубопровідного й внутрішнього водного транспорту (річками й озерами транспортуються вугілля, зерно, залізна руда, нафтопродукти, пісок, гравій).

У пасажирообігу домінує автомобільний транспорт, великим є значення авіаційного (близько 20 % перевезень), роль залізниць постійно знижується. Серед 30 найбільш завантажених цивільних аеропортів світу 16 розташовані на території Сполучених штатів Америки.

За обсягом морських перевезень США поступається тільки Японії. Найбільший порт країни — Новий Орлеан, на який припадає 1/10 вантажообігу.