Реалізація Концепції була передбачена на період до 2015 р. та складалася з трьох основних етапів.

На першому етапі (2011-2012 роки) передбачалося:

1) розроблення необхідної норм.-пр. та норм.-тех. бази, зокрема щодо надання амін. послуг в електронній формі, а також єдиних стандартів, протоколів і регламентів взаємодії суб'єктів електронного урядування, їх гармонізація з міжнародними стандартами;

2) забезпечення функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади всіх рівнів на основі єдиних стандартів;

3) створення єдиної загальнодержавної системи електронного документообігу;

4) створення Нац. реєстру електронних інформаційних ресурсів та веб-сайтів органів державної влади та органів місцевого самоврядування на усіх рівнях;

5) забезпечення надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування послуг в електронній формі громадянам і суб'єктам господарювання з використанням Інтернету, зокрема реєстрація суб'єктів господарювання, подання звітності;

6) створення єдиної інформаційної системи, що містить реєстр адмін. послуг, які надаються органами вик. влади та органами місц. самоврядування, та інформацію про умови їх отримання;

7) створення Єдиного веб-порталу адміністративних послуг;

8) створення спеціальних центрів (пунктів) надання послуг, центрів обслуговування населення (кол-центрів);

9) створення умов для участі громадян, їх об'єднань і суб'єктів господарювання у процесі підготовки державних рішень;

10) створення спеціального веб-порталу з метою забезпечення прозорості використання державних фінансів;

11) забезпечення розвитку Національної системи конфіденційного зв'язку.

На другому етапі (2013-2014 роки) планувалося забезпечити:

1) організацію надання послуг в електронній формі в усіх сферах суспільного життя;

2) проведення повномасштабного реінжинірингу[*] адміністративних процесів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

3) створення сприятливих умов для залучення громадських організацій до управління державними справами;

4) освоєння технологій інтерактивної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянами і суб'єктами господарювання;

5) впровадження в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування типових організаційно-технологічних рішень у сфері електронного урядування;

6) забезпечення передачі електронних документів у державні архіви, музеї, бібліотеки, їх довгострокове зберігання, підтримка в актуалізованому стані та надання доступу до них.

На третьому етапі (2014-2015 роки) передбачалося створити:

1) об'єднані веб-портали органів виконавчої влади, призначені для проведення відповідних трансакцій;

2) єдину інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

3) Єдиний веб-портал електронного урядування як єдине місце доступу до всіх видів електронних послуг для громадян та суб'єктів господарювання з урахуванням потреб громадян і функціональних аспектів;

4) Національний депозитарій електронних інформаційних ресурсів.

 

Розробка плану заходів щодо реалізації Концепції покладена КМУ на Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

 

Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України: Постанова КМУ від 01.10.2014 № 492

Державне агентство з питань електронного урядування України (далі - Агентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері:

інформатизації,

електронного урядування,

формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів,

розвитку інформаційного суспільства.

Агентство є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Агентство очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Голова Агентства має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Агентства, обговорення основних питань діяльності в Агентстві може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Агентства. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Агентстві можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Агентства. Кількісний та персональний склад колегій, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, положення про них затверджує Голова Агентства.

Гранична чисельність державних службовців та працівників Агентства затверджується Кабінетом Міністрів України. Структуру апарату Агентства затверджує його Голова за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Штатний розпис, кошторис апарату Агентства затверджує його Голова за погодженням з Мінфіном.

Основними завданнями Агентства є:

1) реалізація державної політики у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства;

2) внесення на розгляд Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері.

Агентство для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками);

2) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) скликати наради, утворювати комісії, робочі та експертні групи, проводити наукові конференції, семінари, виставки в Україні та за її межами з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;

5) здійснювати нагляд і контроль за формуванням та виконанням Національної програми інформатизації.

 

[*] Реінжиніринг - комплексна процедура, яка передбачає розробку нових ділових процесів у фірмі або підприємстві шляхом радикального перепроектування (ре-інжинірінгу) існуючих процесів, зазвичай на основі інтенсивного використання у нових процесах електронних систем, зміни умов ведення бізнесу, що у свою чергу дає можливість отримання додаткових конкурентних переваг;

Реінжиніринг бізнес процесів - фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування ділових процесів для досягнення різких, стрибкоподібних покращень у вирішальних, головних показниках діяльності компанії (фірми, підприємства), таких як вартість, якість, швидкість виконання (М. Хаммер, 1993). На відміну від інших технологій поліпшення бізнесу (виробництва) головна риса РПБ – створення абсолютно нових і більш ефективних процесів (бізнесу, виробництва), без урахування того, що було раніше (М.Робсон, Ф.Уллах, 1997).