І. Особливості проявів агресивної та аутоагресивної поведінки учнів.
Лекции.Орг

Поиск:


І. Особливості проявів агресивної та аутоагресивної поведінки учнів.




ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………........4

І. Особливості проявів агресивної та аутоагресивної поведінки учнів..…8

ІІ. Діагностика учнів з девіантною поведінкою та виявлення форм

проявів агресії та ауто агресії ……………………………………………...10

ІІІ. Форми та види соціально-психологічного супроводу учнів Центру…14

ІV. Комплекс профілактичних заходів …………………………………….18

1. Виховний захід «Ми проти насильства» ……………………………… 18

2. Виховний захід «Буллінг. Як допомогти дитині?»……………………..25

3. Виховний захід «Насилля в нашому житті»………………………….…33

4. Круглий стіл «Психологічні аспекти виховання в родині. Сутність сімейного насилля. (Робота з педагогами та батьками)»………………..4

5. Комплекс тренінгових занять щодо профілактики агресивної поведінки підлітків…………………………………………………………………….44

Висновки ………………………………………………………………………61

Список використаних джерел ………………………………………………..63

Додатки

 

 


Вступ

Питання девіантної поведінки сучасної молоді та дітей підліткового віку є одним з найактуальніших питань навчально-виховної системи в професійно-технічних навчальних закладах.

Сучасна система навчально-виховного процесу ПТНЗ має багато проблем, і найболючіша серед них – зростаючі труднощі у розумінні та побудови продуктивних взаємостосунків зі складними підлітками та дітьми юнацького віку, що мають відхилення у поведінці, збільшення кількості асоціативних проявів у поведінці, правопорушень, злочинів. Кількість дітей групи ризику різко зросло. Актуальність проблеми поглиблюється з частішими проявами грубості у ставленні до педагогів, батьків та однолітків, недисциплінованості на уроках, прогулів, крадіжок, хуліганства, дитячого алкоголізму.

Проблема аутоагресивних тенденцій поведінки сучасного суспільства є однією з найбільш актуальною на сьогоднішній день. Ситуація, що останніми роками складається в Україні, призводить до збільшення криміногенної та загально-соціальної віктимізації населення. Це пов’язано з соціально-економічними та культурними змінами, безробіттям, матеріальними труднощами, нестабільністю у суспільстві, з усвідомленням наслідків різних трагедій і катастроф, у тому числі й світових.

За останні роки зросли показники порушень у емоційній сфері учнів. Багато дітей відзначаються емоційною неврівноваженістю, надмірною чутливістю, вразливістю та підвищеною нервозністю. Але найбільш непокоять батьків, педагогів, психологів, соціальних працівників такі прояви поведінкової активності дітей як агресивність та аутоагресивна поведінка. Стрімке зростання рівня груп дітей з даними видами поведінки – одна з найбільш актуальних проблем сьогодення.

Згідно з прогнозом Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я на 2020 рік, майже 1 530 000 людей на планеті покінчать із собою й ще в 10–20 разів більше здійснять спроби самогубства . Це в середньому три добровільні смерті та реалізація тридцяти суїцидальних спроб кожну хвилину. Такі показники відображають як величезний масштаб проблеми аутоагресивної поведінки , так і її серйозність. Щороку тільки у нашій країні за власним бажанням йдуть з життя 14,5 тис. осіб.

Актуальність вивчення самогубств та розробки ефективних засобів їх профілактики в наш час не має сумніву, як з точки зору соціальної значимості проблеми, так і з погляду статистичних даних. Стрімко зростає кількість суїцидів та суїцидальних спроб серед підлітків і юнаків. Частота самогубств молоді визначається епідемічними масштабами – щодня більше 1000 молодих людей у світі намагаються здійснити суїцид. Найбільша кількість самогубств зафіксована у віці 15-24 роки. У Центрі навчаються учні саме цієї вікової категорії.

Тому в рамках освіти інтерес до проблеми агресивної та аутоагресивної поведінки значно зріс, з’явилась необхідність більш ретельно дослідити причини, форми, динаміку асоціальної поведінки, пошуки більш ефективних: превентивних, профілактичних, корекційних, реабілітаційних та інших засобів соціального контролю.

Дану проблемну поведінку учнів підліткового та юнацького віку вивчали зарубіжні та вітчизняні вчені, психологи, соціологи. Так проблема проявів аутоагресивної поведінки серед молоді широко представлена в працях В.М.Бєхтєрєва, А.Ф.Коні, П.С.Петрова і зараз вивчається з поглибленим інтересом багатьма вченими [7]. Такі автори, як Л.І.Божович, С.А.Белічева, Л.Ф.Бурлачук, В.І.Ілійчук, М.Н.Корнєв у своїх дослідженнях вказують на те, що розвиток особистості молодої людини пов'язаний з аутоагресивними тенденціями [2, 49].

Вагомий внесок у дослідження психолого-педагогічних аспектів важковиховуваності, попередження правопорушень серед неповнолітніх та юнаків зробили: К.Ушинський, П.Блонський, С.Шацький, А. Макаренко, В.Оржеховська, В.Сухомлинський.

Як бачимо, проблему агресивної та аутоагресивної поведінки учнівської молоді вивчали вчені в різні часи в різних країнах.

На сьогоднішній день актуальність проблеми вивчення та корекції взаємовідносин між дітьми підліткового віку – кризового періоду розвитку особистості висвітлюється в кількох аспектах:

· недостатній рівень знань педагогами та батьками особливостей розвитку дітей даного віку;

· специфіка сучасних сімей, в яких виховуються – учні: сім’ї матерів-одиночок, неблагонадійні сім’ї, дистанційні сім’ї та ін..

· теперішній ритм життя дітей та їх батьків (телебачення, Інтернет і т.п.)

· складна соціально-політична ситуація в Україні

Мета дослідження: діагностика дітей з тенденцією до агресивної та аутоагресивної поведінки, корекція та формування особистісних якостей та поведінкових характеристик для ефективних та продуктивних взаємостосунків у соціумі, профілактика проявів жорстокості та суїцидальної поведінки.

Завдання дослідження:

· виявити особливості особистісних та поведінкових характеристик учнів з девіантною поведінкою

· діагностувати схильність до різних видів віктимної поведінки учнів підліткового та юнацького віку

· підібрати форми та методи роботи для покращення взаємостосунків учнів у колективі.

В даній роботі використано такі форми та методи дослідження:

· Методика "Схильність до віктимної поведінки" (О.О.Андроннікова)

· Діагностика «Типи акцентуацій за Леонгардом»

· проективна малюнкові методики, асоціативні карти «Креатив», ТАТ, «Бути.Діяти.Володіти»

Об’єктом дослідження є особливості агресивної та аутоагресивної поведінки учнів підліткового та юнацького віку.

Дослідження проводилось на базі ДНЗ «Звенигородський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів».


І. Особливості проявів агресивної та аутоагресивної поведінки учнів.

В кабінеті у лікаря-психотерапевта Фрейда:

- Лікарю, мій син просто садист якийсь: знущається над тваринами, пристарілим людям підніжки підставляє, відриває у метеликів крильця і сміється!

- А скільки йому років?

- 4 роки.

- В такому випадку нічого страшного нема, це скоро мине, і він виросте доброю та ввічливою людиною.

- Лікарю, Ви мене заспокоїли, велике спасибі!

- Нема за що, фрау Гітлер….

При вивченні агресивної та аутоагресивної поведінки учнівської молоді нашого навчального закладу я керувалась, насамперед, особливостями індивідуальних характеристик підлітків та юнацької молоді та їх сімейним положенням: багатодітні сім’ї, малозабезпечені, сім’ї, де один з батьків чи обидва вживають алкоголь, наркотики, проявляють насилля в сім’ї. Прояви агресії можуть бути і в дітей з благонадійних сімей.

Дорослим, не знаючим вікову психологію, здається, що в умовах життя і діяльності дитини, що стали підлітком, нічого істотного не змінилося. Якщо ж дорослі не рахуються з тим, що підліток уже не маленька дитина, то з його боку виникають образи і різноманітні форми протесту - брутальність, упертість, неслухняність, замкнутість, негативізм. Для виховання впевненості в собі, захищеності, здатності сприймати себе членом родини, колективу, суспільства в цілому необхідна достатня інтенсивність спілкування, взаємодії з навколишніми. Підліток повинен мати відчуття, що навколишні його підтримують, і це дає йому впевненість у собі. Але це можливо лише в тому випадку, якщо дорослі з дитинства оточують дитину увагою і підтримкою. Якщо це почуття з дитинства не сформувалося, то замість нього формується неприйняття себе та оточення, невпевненість, тривожність агресія, що спрямована назовні, суїцидальні тенденції тощо. Ці риси стають характерними для особистості і впливає на весь лад думок, хід мислення, характер сприйняття й оцінки навколишнього.

В підлітковому віці, а далі і в юнацькому, агресивна поведінка, нерідко приймає ворожу форму (бійки, зневаги). Для деяких підлітків участь в бійках, самоствердження себе з допомогою кулаків являється постійною лінією поведінки, на це все може впливати низький рівень самооцінки.

Ситуація погіршується нестабільністю суспільства, складною ситуацією в Україні (погіршення умов проживання, постійні воєнні дії, конфлікти на політичному тлі, невизначеність у майбутньому). З’являються все нові види поведінки, що відхиляється від норми: підлітки беруть участь у політичних організаціях, в організаціях екстремістів, співпрацюють з різними непевними угрупуваннями, займаються проституцією і сутенерством.

Аутоагресивна поведінка дітей – це вид девіантної поведінки, де внутрішня агресія дитини спрямовується не на зовні, а на самого себе – самопокарання, самокатування. Такі діти інших сприймають або позитивно або негативно, а себе – негативно, до того ж їм здається, що так само негативно їх бачать оточуючі.

Ось перелік деяких зовнішніх проявів аутоагресивної поведінки в дітей:

- постійна самокритика;

- травмування свого тіла: поранення, порізи;

- такі діти примушують себе робити те, чого не хочуть;

- обзивають та ображають себе;

- мають суїцидальні думки, плани, записи в особистому щоденнику та ін..

Проте, якщо дитина часто говорить про суїцид (самогубство), то це прояв не аутоагресивної, а демонстративної поведінки. Ціль її не знищити чи покарати себе, а привернути увагу інших, примусити турбуватись про себе. Таких дітей ігнорувати також не можна, тому, що, не отримавши уваги, якої потребувала, дитина може дійсно завдати собі шкоди.

Відомо, що спроби суїциду в підлітковому та юнацькому віці збільшуються у 10-12 разів, ніж у дитячому.

До аутоагресивної поведінки схильні інтровертовані, педантичні, некомунікабельні, замкнуті діти.

 





Дата добавления: 2016-12-07; просмотров: 415 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.006 с.