Комплекс тренінгових занять щодо профілактики агресивної поведінки підлітків

Мета: профілактика дезадаптації підлітків у соціумі, розвиток комунікативних навичок, лідерських здібностей, формування адекватної самооцінки, корекція та зниження рівня агресивності та конфліктності в групі, корекція особистісних якостей дітей, вміння адекватно оцінювати будь-які життєві ситуації.

Заняття 1

Мета: згуртування дітей в групі. Виявлення якостей і рис, що допомагають та заважають знаходити спільну мову один з одним. Розвиток потрібних позитивних якостей в собі.

Матеріали: папір, ручки, олівці.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слово. Який настрій? Що очікують від заняття?

2. Вправа «Емоції в кольорі»

Інструкція: кожен колір несе в собі якийсь стан, настрій. Закрийте очі, відчуйте свої кольори. Якого кольору ваша голова, тіло, руки, ноги. Запам’ятайте ці кольори. Зараз я роздам вам намальованих фігур людей та набір олівців, а ви розфарбуйте їх так, як ви відчули в собі.

Обговорення: Який колір індивідуально для кожного відповідає за смуток, радість, горе, злість, страх і т.д.

(При потребі провести індивідуальну діагностику емоційного стану після заняття. Тест Люшера)

3. Вправа «Вільне падіння»

Один із учасників стає в коло і падає, інші ловлять його, надають підтримку. Психолог має страхувати, щоб учні встримали, того, хто падає.

Ця вправа спонукає довіру до оточуючих.

4. Вправа “Давайте познайомимось”.

Інструкція: Учні діляться на 3 групи. Для кожної групи завдання програти ситуацію знайомства, спрогнозувати подальші дії хлопця і дівчини, розіграти фрагмент знайомства. Ситуація: до дівчини підходить хлопець на вулиці: «Ой яка дівчина симпатична! А куди це ми поспішаємо? Які ніжки гарненькі! Давайте познайомимось.»

І група: агресивна реакція дівчини;

ІІ група: невпевнено-боязка реакція дівчини;

ІІІ група: кокетлива реакція дівчини;

Обговорення: Які можуть бути наслідки для дівчини кожен із стилів поведінки?

Дана вправа допомагає розібратись яку небезпеку для підлітка несе їх стиль спілкування з незнайомими людьми та необдумана поведінка.

5. Вправа «На льоду» - на згуртованість та взаємодопомогу.

Інструкція. Діти стають на стільці – кожен на свій. Пропонується дітям стати так, щоб зайняти як можна менше стільців. Далі ведучий стимулює згуртування, приймаючи по одному стільцю. Вправа весела, супроводжується сміхом та жартами.

Психологу треба бути уважним, щоб запобігти падінню когось із дітей. Варто спостерігати хто як втримується на стільцеві. Потім обговорення.

6. Підсумок заняття.

 

Заняття 2

Мета: розширити знання учасників про почуття та емоції, розвиток здатності безоціночного сприймання людей довкола, з’ясування ролі емоцій в міжособистих стосунках, зокрема, впливу злості на ставлення до себе та оточуючих, усвідомити зв’язок емоцій з тілесними переживаннями.

Матеріали: папір, заготовки аркушів із зображенням “фантому” (контурний силует людини), кольорові олівці, фломастери.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слово.

2. Вправа “Фантом”.

Матеріали: аркуш із схематичним зображенням людського тіла – “фантом” – для кожного з учасників і достатня кількість олівців синього, червоного, жовтого, чорного кольорів.

Інструкція: “Уявіть, що ви зараз дуже сильно роздратовані на когось чи щось. Спробуйте відчути цю злість усім тілом. Можливо вам буде легше уявити тоді, коли ви згадаєте певний випадок, коли ви розізлились на когось. Відчуйте, де у вашому тілі знаходиться ваша злість. Як ви її відчуваєте? Можливо вона схожа на вогонь десь у вашому організмі? Можливо це свербіння в кулаках? Заштрихуйте ці ділянки червоним олівцем на своєму малюнку. Тепер уявіть, що ви несподівано перелякались чогось. Що вас може налякати? Де знаходиться ваш страх? На що він схожий? Замалюйте чорним олівцем це місце на своєму малюнку”. Аналогічно запропонувати учасникам визначити синім олівцем сум і жовтим – радість.

Обговорення: Де в тілі відчуваєте свою злість (страх, сум, радість)? Яке почуття було найлегше уявити та відчути в тілі? А яке – важче? Чи були подібні відчуття в реальному житті?

3. Інформаційне повідомлення ведучого.

Важливо наголосити на тому, що і “позитивні” і “негативні” почуття є природними, і якщо ми тримаємо їх у середині то: 1) не ділимось з близькими людьми значною частиною свого “Я”, 2) негативні почуття (гнів, біль, самотність) можуть знищувати нас зсередини і провокувати психосоматичні захворювання.

4. Гра «Емоції» - направлена на виявлення вміння розуміти один одного.

Учасники поділяються на пари. Кожен отримує конверт із завданням виразити мімікою емоцію (гнів, очікування, страждання, страх, здивування, радість, захоплення, роздратування, сум, образу та ін..). Кожен по черзі в парі виступає демонстратором емоцій, а інший повинен їх відгадати. Результати обговорюються, враження від вправи.

5. Вправа “Зобрази свою злість”.

Інструкція: Варіант 1. «Налаштуйтеся і зобразіть свою злість в вигляді якоїсь істоти чи образу».

Варіант 2. «Візьміть цупкий папір і покажіть свою злість, «вирвавши» її з паперу». Робота з цупким папером потребує фізичних зусиль і, таким чином, вивільняє енергію.

Для кращого налаштування виконання вправи варто пригадати ситуацію, коли відчували сильний гнів, ще раз його прожити.

Обговорення: Що зобразили? Що хотіли зобразити? Які почуття це викликало?

(Ведучому потрібно бути готовим до прояву сильних, амбівалентних почуттів. Для повного завершення вправи доцільно запропонувати учасникам домалювати чи знищити малюнки.)

6. Гра-розминка «Австралійський дощ»

Учасники стають в коло.

Інструкція. « Чи знаєте ви що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Перший повторює рухи, до нього приєднується наступний і так далі, з наростанням. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно.

-В Австралії здійнявся вітер. (Ведучий тре долоні)

- Починає накрапати дощ. (Клацання пальцями)

- Дощ посилюється (Почергове плескання долонями по грудях)

- Починається справжня злива. (Плескання по стегнах)

- Пішов град – справжня буря. (Тупіт ногами)

- Але що це? Буря вщухає. (Плескання по стегнах)

- Дощ стає меншим. (Плескання долонями по грудях)

- Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями)

- Тихий шелест вітру (Потирання долонь)

- Сонце! (Руки догори)

7. Підсумок заняття. Зворотній зв'язок.

Заняття 3

Мета: Сформувати поняття про базові емоції особистості, природу походження страху, прояви та види; розвивати вміння контролю над даною емоцією.

Матеріали: папір, кольорові олівці

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап (5 хв)

Привітання з м’ячем «Я (ім’я), я зараз відчуваю….., очікую від заняття…..» (5 хв)

ІІ. Вступне слово психолога. (5 хв)

Сьогодні з вами ми поговоримо про базові емоції, які є природними для людини. Це: гнів, страх, радість та сум. Всі інші емоції є похідними до цих чотирьох, наприклад, образа – це гнів та страх, відчуття провини – це сум та страх.

На даному уроці ми зупинимось на одній із чотирьох емоцій – страху.

Страх лежить в основі всього, що нас зупиняє на шляху, страх є головною умовою виживання в небезпечних ситуаціях. Так, страх є корисний, якщо він не переростає у панічний страх чи фобію.

Розкажу вам невеличку притчу.

Якось мандрівник зустрів Чуму, тай питає її:

- Куди ти ідеш?

- Іду в Багдад. Мені потрібно заморити там 5 тис. людей.

Через декілька днів той самий мандрівник зустрів Чуму знову і почав дорікати їй:

- Ти ж казала що замордуєш 5 тис. людей, а згубила 50 тис.

- Ні, я знищила лише 5 тис., - відповіла Чума, - а інші вмерли від страху.

 

І це дійсно так. В екстремальних ситуаціях саме страх є причиною вчинків, що призводять до сумних наслідків. Дві негативні реакції, які може викликати страх у екстремальній ситуації – це ступор і паніка.

В стані ступору людина втрачає здатність приймати будь які рішення, вчинки, він нерухомий ніби «відключений від реальності»

Під час паніки, навпаки, починає метушитись, багато говорити, його дії стають розсіяні та малоефективні.

«Панічний страх» бере свою назву від імені давньогрецького бога лісу — Пана. Згідно з міфами, Пан, який раптово з’являвся, вселяв настільки сильний жах, що людина бездумно кидалася на втечу, не розбираючи дороги

ІІІ. Вправа «Намалюй емоцію» (10 хв)

Інструкція: Всі ми не одноразово відчували страх: чи то перед покаранням, чи в темноті, чи перед екзаменом тощо. Зараз попрошу вас зобразити СТРАХ так, як ви можете його собі уявити.

Обговорення. Чи легко було виконати дане завдання? Які проблеми виникали?

ІV. Інформаційна довідка (з презентацією) (15 хв)

Вчені встановили, що всі ми відчуваємо страх по-різному, бо страх має різноманітні форми. Різний страх у батьків і дітей, флегматик пізніше зрозуміє свій страх, ніж холерик, але холерик уже через 2–3 хвилини буде знову спокійний, тоді як флегматику може знадобитися чимало часу для відновлення. Частіше відчувають страх песимісти, ніж оптимісти.

У нашому насиченому подіями, людьми, предметами житті з'явилося безліч нових видів страху, від яких часто буває важко позбутися — так народжується всім відомий стан, названий фобією. Сьогодні фобії — досить поширене явище. Люди можуть боятися всього: павуків, висоти, замкнутого простору, смерті і навіть є такий вид фобії як «фобофобія» — боязнь придбати якусь фобію.

Основною ознакою фобії є уникнення ситуації, в якій зазвичай з'являється відчуття страху або паніки. Ці почуття легко впізнаються за такими ознаками:

· Прискорене серцебиття,

· Почуття млявості, заціпеніння,

· Спазми в горлі, задуха,

· Передчуття непритомності,

· Холодний піт,

· Блювота або розлад шлунка,

· Тіло перестає слухатися,

· Почуття того, що сходиш з розуму.

Наявність чотирьох з цих ознак передбачає наявність фобії.

Зиґмунд Фрейд встановив, що страх може бути реальним і невротичним. При цьому реальний страх виникає як нормальна реакція на сприйняття зовнішньої небезпеки. Такий страх є сигналом організму готуватися до захисту.

Невротичний страх може бути декількох форм. Це може бути вільний страх — без причин, його ще називають «страхом очікування». Під впливом цього страху люди завжди чекають найгіршого, живуть в очікуванні біди.

Друга форма невротичного страху є протилежною першою — вона, навпаки, пов'язана з якимось певним об'єктом або ситуацією. Цей невротичний страх якраз і породжує різного виду фобії: страх літати на літаку, страх плазунів, страх захворіти. Потрапляючи в певні ситуації, і здорові люди нормально відчувають страх, але фобії відрізняються інтенсивністю почуття страху, що виникає, подолати його невротикам майже неможливо.

V. Відео «Кінець світу». (5 хв)

Обговорення. Реакція на небезпеку у всіх однакова. Звернути увагу, що в одного чоловіка є досвід переживання чогось подібного.

VІІ. Вправи на подолання страхів (5 хв)

Можуть знайтися сміливці, які скажуть, що кращий засіб подолати страх — взагалі нічого не боятися. Але вони будуть не праві, тому що відсутність взагалі будь-яких хвилювань і тривог — це явна ознака психічного розладу

1. Вправа «Порви свій страх»

Інструкція: Ви всі на початку заняття намалювали кожен свій страх. Подивіться на малюнки. Що відчуваєте? Чи готові ви з ним розпрощатись? А тепер порвіть його якомога на дрібніші клаптики.

Обговорення.

2. Вправа «Тенісна кулька»

 

VІІІ. Шерінг. Завершення заняття. (5 хв)

 

Заняття 4

Мета: допомогти дитині усвідомити себе серед інших людей, серед своїх однолітків, визначення та усвідомлення себе у взаємостосунках, вміння працювати в парі.

Матеріали: папір, кольорові олівці.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слова психолога.

2. Вправа «Презентація товариша». Ціль – визначення відносин в колективі. Вправа добре проявляє емоційну атмосферу в групі, особливості взаємовідносин між учасниками.

Психолог пропонує групі розказати про одного із учасників все, що вони про нього знають (де живе, чим захоплюється і т.д.) і називає його ім’я, наприклад Сергій. Сергій слухає все, що про нього кажуть мовчки. Після того, як всі все скажуть, йому надається слово для поправок. Потім Сергій дякує групі за те, що розповіли про нього. Процедура закінчується після того як були представлені всі учасники групи. (Ведучому потрібно контролювати те, що говорять діти один одному, виключаючи критичні та недоброзичливі висловлювання.)

3. Вправа «Прорвись у коло»

Інструкція: Члени групи беруться за руки і створюють замкнуте коло. За результатами попередніх занять ведучий визначає для себе, хто відчуває себе найменш включеним в групу, і пропонує йому першим прорвати коло і проникнути всередину. Те ж саме потім робить кожен учасник.

Обговорення: Що відчували поза колом та в колі? Тяжко чи легко було виконувати завдання. Можливо хто, щоб потрапити в коло, домовлявся, хтось використовував виключно силу. Які методи краще спрацьовували? (У групи немає інструкції, не впустити учня в коло)

Ціль проведення вправи – стимуляція групової згуртованості, зняття емоційної напруги, знаходження можливостей до взаємопорозуміння.

4. Арт-терапевтична вправа «Парний малюнок». Формує взаєморозуміння, вміння працювати в парі, проявляє особистісні риси дитини у взаємостосунках.

Учні працюють в парах на одному аркуші паперу.

Інструкція. Потрібно зобразити себе у вигляді якоїсь тварини (хижої чи свійської) на одному аркуші зі своїм напарником. Малюнок має бути колективним, спілкування в парах тільки невербальне. Після завершення роботи розказати кого зобразили на малюнку, як ці звірі взаємодіють між собою. Що хотілось би змінити в малюнку кожному із пари.

5. Вправа «Подарок»

Інструкція. Вибирається перший бажаючий. Учасникам групи пропонується по кругу подарувати йому що-небудь (лише не матеріальне). Це може бути зірка на небі, схід сонця, удача, талант і т.п. Тобто те, що не можна покласти в карман, але можна забрати з собою в собі.

6. Підсумок заняття.

Заняття 5

Мета: активізувати поняття “конфлікт”, визначити моделі поведінки учасників у незвичних, конфліктних ситуаціях, розширити уявлення про шляхи вирішення конфліктів, прищеплення дітям почуття взаємодопомоги.

Матеріали: заготовки імен в парі, булавки, крейда, листки із заготовленими ситуаціями, папір, кольорові олівці.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слова психолога. Що таке конфлікти? Які вони бувають? Шляхи вирішення.

2. Вправа «Знайди пару». Ціль – розвиток інтуїції, формування у членів групи установки на взаєморозуміння.

Інструкція. Кожному учаснику прикріплюється на спину листок паперу, на якому написано ім’я казкового героя чи літературного персонажу, що має свою пару. Наприклад, Крокодил Гена та Чебурашка, Отелло та Дездимона і т.п. Кожний учасник має віднайти свою «другу половину», розпитуючи групу. При цьому забороняється ставити прямі запитання типу: «Що в мене написано на листку?». Відповідати на запитання можна лише «так» чи «ні». Учасники розходяться по кімнаті та шукають свою пару.

3. Гра «Перейди через місточок»

Інструкція. «Ви читали в дитинстві казку про двох козенят, які не хотіли поступитись своїм правом першим перейти місток, та обоє впали в річку. Ось сьогодні вам треба буде перейти місток і розминутись на ньому без жертв. Не повторюйте помилок тих козенят.»

На підлозі крейдою малюється лінія – це і буде місток. Учасники проходять по ньому в парах, які визначились під час попередньої вправи.

Обговорення. Які шляхи вирішення знайшов кожен з учасників? Чи легко було поступитись?

4. Методика «Впевнені, невпевнені та агресивні відповіді»

Кожен учасник групи примірює ролі впевненої, невпевненої та агресивної людини. Діти виконують завдання в парах.

Ситуацій, що задають учасникам:

• Друг продовжує з вами розмовляти, а ви хочете піти. Ви кажете...

• Продавець розмовляє з приятелькою, а вам потрібно зро­бити покупку. Ви кажете...

• Ваше замовлення виконане з дефектами. Ви звертаєтеся до майстра...

• Ви хочете виправити погану оцінку. Ви звертаєтеся до вчителя...

• Ваш сусід забруднив чорнилом (крейдою) ваше сидіння. Ви підходите і кажете...

• Ваш товариш поставив вас у незручне становище перед чужими людьми. Ви заявляєте йому...

• Люди, що сидять позаду вас у кінотеатрі, заважають вам голосною розмовою. Ви звертаєтеся до них...

5. Вправа «Чарівна рука». Вправа направлена на отримання зворотного зв’язку від групи, на самопізнання.

Інструкція. Кожен з дітей має окреслити свою руку на аркуші паперу, а на долоні написати своє ім’я. Вправа виконується по колу. Передавати свій листок сусіду праворуч, а отримувати малюнок від сусіда ліворуч. На одному із пальців чи між ними треба написати щось приємне про його володаря.

Ведучий може зібрати аркуші і зачитати «компліменти», а група відгадує кого вони стосуються. Потім діти забирають листки з долонями на пам'ять.

6. Підсумок заняття. Що нового дізнались про себе? Чи сподобалось вам заняття?

 

Заняття 6

Мета: сприяти розвитку дружніх стосунків між учасниками групами, дослідження та коригування індивідуальних особливостей підлітків, формування навиків самоаналізу, саморозуміння, самокритики, поглиблення знань один про одного.

Матеріали: папір, ручки

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Привітання.

Інструкція: (Робота з асоціативними картками «Креатив 2») Зараз пропоную вам вибрати з даного набору карт ту, яка вам найбільше до душі і характеризує вас як члена колективу, групи.

2. Вправа «Настрій». Вправа активізує групу, послаблює внутрішні зажими.

Інструкція: «Нехай кожен із вас по черзі прийме таку позу, яка відповідає вашому настрою. Решта групи за сигналом повторює цю позу та вгадує емоційний стан автора. Потім свій настрій зображує інший учасник і так по колу».

3. Вправа «Чарівний магазин»

Інструкція. «Я хочу запропонувати вам вправу, яка дасть вам можливість подивитись на самого себе. Сядьте зручно. Глибоко вдихніть. Уявіть, що ви йдете по вузькій стежці через ліс. Відчуйте його запах. Роздивіться навкруги. Що ви бачите? Що чуєте? Раптом стежина повертає і приводить вас до якогось старого будинку. Вам стає цікаво і ви заходите всередину. Ви бачите полички, ящики. Скрізь стоять банки, склянки, коробки. Це старий магазин, до того ж чарівний. Тепер уявіть, що продавець в цьому магазині – я. Тут ви можете купити що-небудь, але не речі, а риси характеру, здібності – все що побажаєте. Але є одне правило: за кожну якість, ваше бажання, ви повинні віддати щось чи частину із своїх талантів, якостей, рис характеру. Це може бути доброта, відкритість, сила, вміння малювати та ін.. Кожен з вас повинен написати на папері ті якості, вміння, характеристики, що в нього на його думку є достатньо (як позитивні так і негативні). Потім проведемо торг»

Ведучий зачитує одну із якостей, що пропонували учасники, і запитує: «Хто хоче придбати почуття гумору (наприклад)?». Якщо виявився бажаючий, його запитується, що він пропонує взамін. І якщо обмін чесний, то запропонована якість, вміння, талант продається. Якщо ні, то проводиться торг.

Обговорення.

4. Вправа «На льоду» (Заняття 1. п 5.)

5. Підсумок заняття.

Заняття 7

Мета: формування адекватного сприйняття себе та оточуючих, вміння побачити та підкреслити позитивні якості в інших, підвищення самооцінки.

Матеріали: папір, ручки

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слова психолога.

2. Вправа «Рекламний ролик»

Інструкція. «Всі ви знаєте, що таке реклама. Наше сьогоднішнє завдання буде скласти рекламний ролик товару. Зуміти так прорекламувати його, щоб зацікавити. Проте товар буде специфічний. Об’єктом нашої реклами будуть являтись конкретні люди, що сидять в цьому крузі. Кожен з вас витягне карточку, на якій буде написане ім’я учасників групи. Може вам трапитись ваше власне ім’я. Нічого страшного! Це значить, що вам доведеться рекламувати самого себе. В нашій рекламі буде діяти ще одна умова: ви не повинні називати ім’я, того кого рекламуєте. Більш того вам доведеться представити людину в якості якогось товару чи послуги. Придумайте, чим би він міг бути, якби не був людиною. (Це можуть бути предмети побуту, дім, квиток за кордон та ін..). Рекламуйте цю людину, виходячи з того яким предметом ви його подали.

3. Вправа «Примірювання ролей». Вправа розвиває впевненість в собі, допомагає позбутись негативних якостей.

Інструкція. «Ви одержуєте роль і відповідаєте на будь-які запитання від імені персонажу. Всі інші учасники групи – допитливі кореспонденти радіо, телебачення, газет і журналів.»

Пропоновані ролі:

• переможниця конкурсу краси;

• відомий веселун;

• дуже серйозний і небагатослівний тип, що не вміє сміятися й жартувати;

• дама-академік, що зробила важливе відкриття;

• людина-маска, без емоцій;

• різка, пряма людина, що не ховає свого невдоволення світом;

• постійно привітна людина, задоволена усім світом і собою тощо.

Ролі бажано добирати персонально для кожного учасника групи. Тут можливі такі варіанти:

Варіант перший. Коли в підлітка одна з його якостей розвинута погано, йому пропонують грати людей, наділених цією якістю повною мірою (часто своїх антиподів).

Так, сором'язлива, нерішуча у спілкуванні дівчина може на деякий час стати ведучою молодіжної програми, організатором або переможцем конкурсу. А нестриманий підліток – ідеалом стриманості, люб'язності, ввічливості.

Варіант другий. Доручена роль повинна збільшувати небажану властивість до абсурду (щоб переконатися в негативності даної якості).

А тепер дайте самому собі пораду з поліпшення навичок спілкування та зміни окремих рис характеру. Можете висловити це від імені тільки-но зіграного персонажа.

Обговорення.

4. Вправа «Покажи пальцем». Вправа на зворотній зв'язок.

Вправа виконується в колі.

Інструкція. Учасникам пропонується підняти вгору руку з витягнутим вказівним пальцем. Потім ведучий називає якусь якість і пропонує опустити руку, показавши пальцем на того, хто, за їхньою думкою володіє даною якістю. Наприклад:

· Покажіть найактивнішого сьогодні.

· Найбільш сонного.

· Покажіть, хто сьогодні особливо веселив групу.

· Того, хто допоміг вам і т.д.

Необхідно кожен раз робити паузу, щоб учасники роздивились групу з витягнутими руками. Після цього дається команда: «Руки вгору» і називається наступна властивість.

5. Підсумок заняття.

Заняття 8

Мета: вироблення навичок вербального та невербального спілкування, взаєморозуміння,вміння казати «ні», відстоювати свою позицію, сприяти розвитку почуття довіри до людей.

Матеріали: заготовлені картки з назвами тварин, хустка для зав’язування очей.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Привітання.

Інструкція. Виберіть з колоди карт «Креатив 2» карту, яка відображає ваш настрій сьогодні.

2. Гра «Знайди пару». Вправа розвиває навички невербального спілкування.

Інструкція. Учасникам роздаються записки з назвами звірів, всі звірі записані у двох варіантах, тобто назва однієї і тої тварини потрапить до двох дітей. Завдання: зобразити мімікою, жестами, невербально свого звіра і спостерігати за іншими. Ціль – віднайти свою пару. (Наприклад, пару мавп, пару змій, пару індиків і т.д.)

3. Вправа «ТАК», «НІ». Розвиває вміння сказати «ні», вміння відстоювати свої позиції.

Інструкція. Учасники стають у два кола (зовнішнє і внутрішнє), обличчям однин до одного та утворюють пару. (Пара сформована з попередньої гри). Ті, хто стоїть у зовнішньому колі, постійно повторюють слово “Так!”, з різною інтонацією, ніби вмовляють свого партнера; який, в свою чергу, повинен постійно відповідати “Ні”. Потім – зміна ролей.

Обговорення. Чи легко було наполягати на своєму? Чи почали “відступати”? Коли? В якій позиції було легше: вмовляти чи заперечувати?

4. Гра-енергізатор «Театр Кабукі»

Учасники об’єднуються у дві групи. Кожен витягає картку із певною роллю і ховає її (ніхто про неї не знає).

Картки:

а) принцеса – робить реверанс;

б) дракон – випад тіла з руками вверх;

в) герой – випад вперед + витягає уявний меч.

Команди «перемішуються» і стають один напроти одного в дві шеренги (кожен учасник знаходить партнера перед собою).

Інструкція: «За моїм сигналом ви робите рухи своїх героїв в сторону свого партнера. Після «випаду» з гри виходять наступні пари: «дракон і принцеса – дракон з’їдає принцессу», «герой вбиває дракона», «принцеса одружується з героєм».

Завдання: вистояти в грі якомога довше (не попасти у небезпечну пару)».

5. Вправа «Вільний стілець»

Інструкція. Для проведення вправи потрібна непарна кількість учасників. Учасники поділяються на «першого-другого». Усі другі номери сидять на стільцях, перші стоять за спинками стільців; учасник, який залишився без пари стоїть за спинкою вільного стільця. Його завдання – запросити на свій стілець когось із тих, хто вже сидить. При цьому він може користуватись лише невербальною мовою. Завдання тих, хто сидить - потрапити на вільний стілець. Завдання тих, хто стоїть за спинками стільців – втримати свого «підопічного». (Для цього треба схопити його за плечі саме в той момент, коли той захоче пересісти). Через деякий час учасники міняються місцями.

Обговорення.

6. Вправа «Сліпий - поводир». Вправа на вироблення довіри до своїх однокласників.

Інструкція. Учасники розбиваються по парах: один грає роль сліпого, інший – поводир. «Сліпому» зав’язують очі, а «поводир» веде його по місцевості, обминаючи перешкоди, але мовчки, держачи за руку, можна використовувати невербальні тактильні сигнали. «Сліпому» треба довіритись і не заважати себе вести. Потім помінятись ролями.

Обговорення. Чи тяжко було довіряти? Що легше: вести чи бути тим, кого ведуть?

7. Підсумок заняття.

Висновки

Проблема проявів аутоагресивної та агресивної поведінки підлітків та юнаків була актуальною в усі часи та висвітлена в працях зарубіжних та вітчизняних науковців, психологів, соціологів, педагогів. Зокрема дане питання досліджували такі відомі вчені як З.Фрейд, Е.Фромм, К.Юнг, Е.Еріксон, К.Роджерс, Дж.Уотсон, В.Бехтєрєв, М.Корнєв, К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський та ін..

Проаналізувавши роботи видатних вчених, психологів та педагогів, можна зробити висновки про значущість та актуальність питання агресії та аутоагресії молодого покоління, що висвітлено в даній роботі.

На сьогодні прояви аутоагресивної та агресивної поведінки учнівської молоді є досить болючим явищем та мають складний характер. Алкоголізм, наркоманія, погане харчування, незахищені та хаотичні статеві стосунки, само пошкодження – це лише частка тих аутоагресивних дій, на які здатен підліток чи юнак. Агресивна поведінка учня – це бажання «щось комусь довести за допомогою кулаків, криків, жорстокості». В учнівських колективах нам часто доводиться спостерігати такі прояви жорстокості та агресії як цькування, приниження, бійки, сварки з використанням лайливих слів.

Проведене дослідження показало, що стан проявів аутоагресивної та агресивної поведінки сучасних підлітків та осіб юнацького віку є досить складним явищем в силу особливостей розвитку, конфліктності у соціальній та психологічній адаптації учнів даного періоду. Тому є зрозумілим та необхідним втручання психологічної служби в процес розвитку та становлення особистості учня в аспекті навчально-виховного процесу, а також у формуванні дорослих та зрілих взаємовідносин серед однолітків.

В рамках освіти інтерес до проблеми агресивної та аутоагресивної поведінки значно зріс, з’явилась необхідність більш ретельно дослідити причини, форми, динаміку асоціальної поведінки, пошуки більш ефективних: превентивних, профілактичних, корекційних, реабілітаційних та інших засобів соціального контролю.

З цією метою на базі нашого Центру проводяться заходи щодо профілактики та корекції девіантної поведінки учнів.