Тема 3. Ризик-орієнтований підхід щодо функціонування СУОП у будівельній галузі

 

Ідентифікацію небезпек і оцінювання ризиків необхідно виконувати, щоб розпізнати та зрозуміти небезпеки, які можуть виникнути у процесі діяльності підприємства, оцінити ризик, який випливає з конкретної небезпеки, а також запровадити заходи щодо зниження ймовірності виникнення небезпек. Оцінювання ризиків є найбільш ефективним запобіжним заходом, під час якого враховують не тільки ті інциденти, які стались у минулому, але й небезпеки, які ще не спричинили негативних наслідків.

Для проведення ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків на постійній основі потрібно розробити методику ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків, орієнтовану на запобігання інцидентів, яка забезпечує встановлення пріоритетів, документування ризиків і використання необхідних заходів безпеки. Під час розробляння методики ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків враховують сферу застосування СУОП, характер можливих небезпек, потребу щодо деталізації отриманих даних за результатами ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків, необхідні ресурси, інші чинники, важливі для підприємства. У розробленій методиці має бути обов’язково визначено:

ü обов’язки і повноваження посадових осіб, які планують роботи з ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків, організовують виконання цих робіт, виконують ці роботи. Ідентифікацію небезпек, оцінювання ризиків і визначення заходів безпеки здійснюють фахівці, які володіють необхідними знаннями про виробничу діяльність, про процедуру ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків. Визначають необхідність створення робочих груп у підрозділах чи на дільницях і можливий склад таких груп: керівник підрозділу/дільниці (начальник відділу, майстер), фахівці (механік, електрик, енергетик, досвідчені робітники) тощо;

ü процедуру ідентифікації небезпек;

ü методологію оцінювання ризиків і встановлення необхідних заходів безпеки;

ü форми документів, які потрібно вести під час проведення робіт з ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків, а також порядок їх ведення, зберігання тощо;

ü строки подання результатів ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків керівництву для аналізування й затвердження документів, а також подальшого планування та організації робіт з охорони праці;

ü порядок поновлення (внесення змін чи перегляду) документів з ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків, умови, за яких їх поновлюють (за результатами атестації робочих місць за умовами праці), та підстави для проведення робіт з ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків у вже запровадженій СУОП (зміни в організації діяльності підприємства).

Ідентифікацію небезпек, оцінювання ризиків і визначення заходів безпеки обов’язково здійснюють:

- під час розроблення СУОП;

- щоразу, коли потрібно вносити будь-які зміни до запровадженої СУОП, операцій, процесів, інфраструктури тощо.

Встановлені ризики та визначені засоби безпеки враховують під час розробляння, запровадження та підтримання функціонування СУОП.

Управління змінами передбачає ідентифікацію небезпек і оцінювання ризиків у сфері охорони праці, які пов’язані зі змінами на підприємстві, до того, як ці зміни будуть запроваджені. Результати оцінювання ризиків, пов’язаних зі змінами, враховують, коли визначають адекватність вже запроваджених заходів безпеки чи розглядають необхідність запровадження інших більш ефективних заходів безпеки.

Зміни, які беруть до уваги:

- зміни у законах або інших нормативно-правових актах у сфері охорони праці;

- новий чи змінений технологічний процес, нове чи модифіковане устаткування;

- нові робочі місця, нові або змінені роботи, які виконують як на території підприємства, так і поза його межами у безпосередній близькості;

- суттєві зміни в організаційній структурі;

- залучення інших підрядників;

- модифікація захисних пристроїв, обладнання чи заходів безпеки у сфері охорони праці.

За результатами ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків, пов’язаних зі змінами, необхідно визначити:

ü появу нових небезпек у зв’язку із запровадженням певних змін та ризиків, пов’язаних з цими небезпеками;

ü зміну ризиків, пов’язаних з іншими небезпеками;

ü потребу в запроваджені інших заходів безпеки та яких саме.

Необхідність проведення ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків також розглядають, якщо наприклад:

ü є потреба визначити ефективність і адекватність запроваджених заходів безпеки;

ü дані розслідування інцидентів і надзвичайних ситуацій вказують на необхідність проведення повторної ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків;

ü під час проведення внутрішніх аудитів виявлено невідповідності, прийняття рішення щодо усунення яких можливе за допомогою проведення ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків.

У СУОП запроваджують такі етапи виконання робіт з ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків:

- планування робіт з ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків;

- ідентифікація небезпек;

- оцінювання ризиків і визначення їх прийнятності;

- визначення достатності наявних заходів безпеки;

- запровадження за потреби більш ефективних заходів безпеки;

- моніторинг ризиків у сфері охорони праці та визначених заходів безпеки, аналізування даних моніторингу.

За результатами аналізування ухвалююють рішення щодо потреби в подальшій ідентифікації небезпек і оцінюванні ризиків.

Ідентифікація небезпек полягає у визначенні всіх об’єктів, ситуацій або дій (чи їх поєднання), що притаманні діяльності підприємства та несуть потенційну загрозу здоров’ю та життю працівників.

Перед початком проведення робіт з ідентифікації небезпек визначають вхідні дані, а також способи та джерела їх отримання.

Вхідні дані:

- нормативні вимоги у сфері охорони праці;

- політика у сфері охорони праці;

- дані за результатами моніторингу та вимірювання показників діяльності у сфері охорони праці;

- результати атестації робочих місць за умовами праці;

- дані щодо розслідування інцидентів;

- результати внутрішніх аудитів, у тому числі інших систем управління, зокрема системи управління якістю, системи екологічного управління;

- дані за результатами попереднього визначення небезпек і оцінювання ризиків;

- дані, отримані під час консультування з працівниками та зацікавленими сторонами з питань охорони праці, зокрема щодо ризиків і заходів безпеки;

- дані про організацію робочого місця, маршрути руху;

- технічні характеристики виробів, дані про небезпечні матеріали тощо.

Способи і джерела отримання вхідних даних:

- спостереження за режимом і методами роботи, аналіз основних причин небезпечної ситуації;

- зіставне оцінювання (бенчмаркінг);

- опитування фахівців щодо процесів, роботи устаткування, методів виконання робіт;

- інспектування з питань охорони праці;

- аналізування інцидентів;

- моніторинг і оцінювання небезпечних впливів (хімічних і фізичних чинників);

- оцінювання стану виконання робіт з погляду можливості виникнення ризикової ситуації;

- документація з охорони праці, зокрема нормативно-правові акти, інструкції з охорони праці;

- креслення, схеми розміщення устаткування, маршрути руху внутрішнього транспорту тощо;

- паспорти підприємств-виробників на устаткування, механізми, матеріали тощо.

Під час ідентифікації небезпек розглядають різні види робіт і ситуацій, щоб виявити небезпеки, які постійно присутні за нормальних умов роботи, а також небезпеки, вплив яких можливий за відхилення від нормальних умов роботи та аварійних ситуацій.

Таким чином, розглядають основну виробничу діяльність, допоміжну виробничу діяльність, постійні та тимчасові роботи, а також позапланові чи нештатні (зокрема, випадкові чи аварійні) види робіт. Прикладами позапланових або нештатних видів робіт або ситуацій можуть бути:

ü тимчасові зміни виробничого процесу;

ü порушення роботи комунальних мереж (електро-, водо-, тепло-, газопостачання);

ü екстремальні погодні умови;

ü надзвичайні ситуації (прогнозовані та/або такі, які вже мали місце).

Під час ідентифікації небезпек розглядають діяльність усіх осіб, які мають доступ до робочого місця (зокрема, відвідувачів, підрядників), щоб визначити небезпеки, пов’язані з їхньою діяльністю, та звернути увагу на їхню поведінку.

Людський фактор (психологічна і фізіологічна здатності та їх обмеження, поведінка людини) необхідно враховувати під час оцінювання небезпек і ризиків виробничих процесів і виробничого довкілля з точки зору того, чи може цей фактор стати причиною неправильних дій, помилок тощо. Людський фактор треба враховувати кожного разу, коли розглядають взаємовідносини працівників у колективі, і брати до уваги такі питання, як стрес, втома працівника, погіршення самопочуття, невпевненість під час виконання робіт.

Під час розгляду людського фактору в процесі ідентифікації небезпек враховують:

ü характер роботи (розміщення робочого місця, поінформованість оператора, робоче навантаження/обсяг робіт, що підлягає виконанню, фізична праця, режими роботи);

ü параметри робочого довкілля (температура, освітлення, шум, якість повітря);

ü поведінка людини (темперамент, звички, стосунки в колективі);

ü психологічні риси (здатність до пізнання, уважність);

ü фізіологічні можливості (біомеханічні, антропометричні, фізичні особливості людини).

Також розглядають взаємодію працівника та виробничого довкілля, наприклад, чи здатний працівник виконувати доручену роботу у визначеному обсязі та певної складності, чи відповідає робоче місце антропометричним, фізичним даним працівника, чи впливає негативно виробниче довкілля на самопочуття і працездатність працівника.

У процесі ідентифікації небезпек розглядають також випадки, коли джерело небезпеки не пов’язане з робочим місцем, але небезпека може вплинути на осіб, що перебувають на робочому місці (викиди токсичних речовин на сусідніх операціях).

Під час ідентифікації небезпек враховують:

ü небезпечні чинники, які виникли поблизу робочого місця внаслідок робочої діяльності під контролем підприємства, зокрема це стосується екологічних аспектів, які розглядають у межах системи екологічного управління;

ü інфраструктуру, обладнання та матеріали на робочому місці, забезпечені як самим підприємством, так й іншими особами;

ü наявні чи передбачувані зміни у діяльності підприємства;

ü зміни в СУОП, зокрема тимчасові зміни та їх вплив на операції, процеси, діяльність;

ü будь-які правові зобов’язання, що стосуються оцінювання ризиків і запровадження необхідних засобів безпеки на підприємстві;

ü конструкційні, проектні рішення щодо безпечності установок, машин і обладнання на робочих ділянках;

ü раціональну організацію роботи на робочих місцях, зокрема з точки зору адаптації до можливостей працівника.

За результатами ідентифікації небезпек має бути щонайменше встановлено:

- небезпеку (об’єкт, ситуацію чи дію, або їх поєднання);

- місце, де виникає небезпека (підрозділ, дільниця тощо);

- вид робіт, операцій, під час виконання яких виникає небезпека;

- працівники, які наражаються на небезпеку (зокрема їх посада, професія), а також усі сторонні особи, які мають доступ до місця виникнення небезпеки.

Оцінювання ризиків полягає у визначенні величини ризиків, аналізу можливих наслідків і ймовірності їх виникнення, ухваленні рішення щодо прийнятності чи неприйнятності ризиків.

Для оцінювання ризиків може знадобитись додаткова інформація, крім даних, визначених за результатами ідентифікації небезпек, наприклад:

- відомості про місце виконання роботи, якщо це важливо для оцінювання ризиків;

- відстань до іншого робочого місця щодо його можливого небезпечного впливу;

- професійна підготовленість і досвід працівника, який виконує роботи з підвищеною небезпекою;

- токсикологічні, епідеміологічні та інші дані, пов’язані зі здоров’ям людини;

- близькість перебування інших осіб (зокрема, прибиральниць, відвідувачів), які можуть постраждати від робіт з підвищеною небезпекою;

- відомості з робочих інструкцій щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою та/або дозволів, складених для виконання робіт з підвищеною небезпекою;

- інструкції виробників з експлуатації устаткування та його технічного обслуговування;

- наявність та використання засобів безпеки, наприклад системи вентиляції, засобів індивідуального та колективного захисту;

- докладні відомості про адекватність методик щодо готовності до надзвичайних ситуацій, про доступність до планів аварійної евакуації, аварійно-рятувального обладнання тощо;

- дані про тривалість і частоту виконання конкретної роботи.

Методи оцінювання ризиків поділяються на якісні та кількісні. Якісний метод полягає у виявленні та ідентифікації причин і видів ризиків. Кількісний метод - це оцінення величини ризиків з врахуванням прояву частоти небезпек або ймовірності їх наслідків.

Вибирають метод, виходячи з мети оцінювання ризиків, фахової компетентності, потреби в ресурсах тощо. У більшості випадків ризик можна оцінити за допомогою методів на основі експертної оцінки фахівців. За результатами оцінювання ризиків має бути встановлено величину виявленого ризику, зокрема зазначено неприйнятні ризики. Цю інформацію використовують під час визначання черговості запровадження заходів безпеки.

За результатами оцінювання ризиків визначають адекватність наявних заходів безпеки, потребу в їх поліпшенні чи запровадженні інших заходів безпеки.

Вибирають такі заходи безпеки, щоб можна було знизити ймовірність виникнення потенційної тяжкості травми чи збитків. Вибираючи заходи безпеки, можна скористатись їх класифікацією: починаючи від заходів, спрямованих на повне усунення небезпек, закінчуючи заходами, що передбачають застосування засобів індивідуального захисту:

- усунення небезпеки (наприклад заміна повітряних електричних мереж на кабельні);

- інженерне рішення щодо заміни (заміна менш небезпечними матеріалами або зменшення енергомісткості системи, наприклад зниження напруги, сили струму, тиску, температури тощо);

- технічне рішення (встановлення систем вентиляції, механічного огородження, блокування, звукового сповіщення тощо);

- вивіски, попередження та/або адміністративні заходи безпеки (знаки безпеки, маркування небезпечної зони, фотолюмінесцентні ознаки, попереджувальні сирени/вогні, сигналізації, безпечність процедур, інспекції обладнання, контроль доступу, системи безпечності роботи, позначки та дозволи на роботу, інструктажі, наради, бесіди тощо);

- засоби індивідуального захисту (захисні окуляри, навушники, щитки, прив’язні паси та ремінці, респіратори, рукавички тощо).

Практично може бути обрано як окремий захід безпеки, так і поєднання кількох заходів безпеки. Якщо немає можливості усунути ризик, то розглядають можливість зниження ризику до прийнятного рівня, який підприємство може допустити, враховуючи свої правові зобов’язання та власну політику у сфері охорони праці. Під час обирання заходів безпеки розглядають:

ü нормативні документи у сфері охорони праці, в яких зазначено заходи безпеки для конкретних небезпек;

ü найкращу практику у сфері охорони праці, новітні досягнення у цій сфері;

ü необхідність поєднання заходів безпеки, наприклад технічних засобів захисту та засобів індивідуального захисту;

ü можливість застосування засобів колективного захисту;

ü наявність ресурсів для запровадження певного заходу безпеки;

ü необхідність запровадження планово-запобіжних робіт, наприклад щодо захисного устаткування;

ü інші чинники, які можуть впливати на безпеку.

Під час обирання заходів безпеки дії щодо високого рівня ризику та/або пропозиції щодо суттєвого зниження ризику повинні мати пріоритет над діями, які мають обмежену вигоду від зменшення ризику.

Дані щодо ідентифікованих небезпек, ризиків, пов’язаних з небезпеками, а також вжитих заходів безпеки документують, наприклад у вигляді переліку небезпечних чинників і відповідних заходів безпеки.

Задокументовані дані використовують під час:

ü формування та перегляду політики у сфері охорони праці;

ü встановлення цілей у сфері охорони праці;

ü навчання персоналу та проведення інструктажу з охорони праці;

ü визначання об’єктів моніторингу та вимірювання;

ü визначання об’єктів операційного контролю.

Документування даних дає можливість порівнювати з часом прийнятність запроваджених заходів безпеки, відстежувати тенденції, щоб поліпшувати процеси ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків.