Шановні Наталіє Іванівно та Сергію Дмитровичу!

Батьківський комітет, педагогічний колектив 5-го класу

запрошують Вас на батьківські збори,

які відбудуться 5 квітня 2011 року о 19.00

в класній кімнаті № 26.

Порядок денний:

1. Підсумки навчально-виховної роботи учнів класу за третю чверть. (Доповідає класний керівник Найда Н.В.)

2. Лекція „Індивідуальні особливості фізичного і психічного розвитку дітей, урахування їх у виховній роботі в сім’ї”.

(Лектор − Коваленко С. М., шкільний психолог)

3. Огляд виставки вишивок, аплікацій, малюнків учнів класу.

4. Звіт учасників творчої самодіяльності класу.

Чекаємо Вас з радістю.

Батьківський комітет. Класний керівник.

Підготовлені запрошення учні вкладають у конверти і вручають батькам. Якщо батьки впевнені, що на зборах класний керівник, учителі не проявлятимуть упередженості і нетактовності в оцінці діяльності їхніх дітей, не влаштовуватимуть „судилища” над ними, не принижуватимуть їх гідність, а знають, що кожні збори − це розумна школа педагогічного зростання, де всі батьки і вчителі зацікавлено, при взаємній повазі шукають оптимальні шляхи розв’язання складних питань виховання дітей, вони з бажанням і цікавістю братимуть участь у всіх зборах, поспішатимуть на зустріч з класним керівником, учителями як на зборах, так і під час індивідуальних зустрічей.

Важливо продумати й інші організаційні питання: хто іяк зустрічатиме батьків при вході до школи, хто проведе до кімнати, вякій відбуватимуться збори, тощо.

На зборах підбиваються підсумки навчально-виховної роботи за певний період, визначаються плани на новий. Завдання класних керівників, учителів полягає в тому, щоб підтримувати інтерес батьків до спільної роботи з вихованцем. У ході цієї діяльності треба обов’язково показати позитивні сторони учня, успіхи в його соціально-психологічному розвиткові. Навіть у слабкому, дещо недбайливому вихованцеві важливо зуміти виділити позитивне зерно, посіяти надію на добрі сходи в серці батька й матері, а через них у серці учня. При цьому треба виходити з позиції, що не в кожної дитини є природні можливості для досягнення успіхів у розумовій діяльності (навчанні), але кожна дитина може досягти вершин у моральній досконалості. Цим класний керівник стимулює виховну діяльність батьків і через них заохочує дітей до самовдосконалення.

На зборах недоречно об’єктивувати негативні аспекти діяльності окремих учнів, дорікати батькам за прогалини у навчанні та поведінці їхніх дітей. Така педагогічно невиправдана дія класного керівника ставить окремих батьків у незручне становище, призводить до того, що батьки учнів, які мають прогалини у навчанні, недоліки в поведінці, перестають відвідувати збори, а педагоги втрачають своїх партнерів у вихованні школярів.

Батьки повинні об’єктивно знайомитися з успіхами своїх дітей. З цією метою напередодні зборів у кімнаті вивішують зведену таблицю, що відображає стан навчання кожного учня з усіх предметів. Проте при цьому „за кадром” залишається важлива сторона характеристики школярів − рівень їх вихованості. Окрім того, не для кожної мами чи тата приємно усвідомлювати, що недоліки у навчанні й поведінці їхньої дитини стають відомими всім батькам.

Тому зручніше пропонувати батькам так звану „закриту” інформацію про навчально-виховну діяльність їхніх дітей. З цією метою класний керівник завчасно готує індивідуальні інформаційні бюлетені, з яких батьки дізнаються про успіхи дитини, труднощі, з якими вона стикається в шкільному житті. Такі бюлетені класний керівник кладе перед кожним батьком чи матір’ю на початку батьківських зборів. До наступних зборів на цьому ж аркуші фіксується наступна „порція” інформації.

Наведемо зразки таких інформаційних бюлетенів.

1. Шановні Тамаро Петрівно і Михайле Григоровичу! Ваш син Сергійко станом на 15.02.2011 має такі показники успішності з основних дисциплін:

Українська мова − 9, 9, 7, 10, 6, 11;

Українська література − 8, 8, 7, 10, 7, 11, 8, 9;

Математика − 9, 9, 7, 10, 11, 7;

Географія − 6, 9, 5, 8;

Історія − 8, 11, 9, 7;

Трудове навчання − 9, 10, 10;

Фізичне виховання − 10, 10, 11, 8;

Англійська мова − 6, 8, 8, 9, 10.

Сергійко − дисциплінований, організований, відповідальний учень. Завжди допомагає товаришам у навчанні, в господарських справах класу. Щиро дякуємо Вам за належне виховання сина. У чому потребує допомоги Сергійко, так це більш охайному ставленні до ведення зошитів і щоденника.

2. Шановні Маріє Олександрівно і Василю Петровичу! Ваш син Тарас станом на 15.02.2011. має такі показники успішності з навчальних дисциплін:

Українська мова − 4, 4, 3, 6, 5, 3, 4;

Українська література − 3, 4, 5, 3;

Математика − 3, 3, 4, 3, 5, 4;

Історія − 3, 4, 3, 5;

Фізичне виховання − 11, 11, 10, 10;

Трудове виховання − 10, 11, 8, 9, 11;

Англійська мова − 4, 3, 6, 4, 3.

Шкода, що Тарас має порівняно низьку успішність з основних дисциплін. Він має непогані розумові можливості, але недбало ставиться до навчання. Тарас домігся добрих успіхів у фізичному вихованні та трудовому навчанні. Бере активну участь у спортивних секціях з волейболу і спортивної гімнастики. Він виявляє інтерес до виконання завдань з ручної праці, його вироби є на шкільній виставці. Але мене турбує, що в нього почали з’являтися негативні прояви у поведінці: почав палити цигарки, проявляє грубощі у стосунках з товаришами, нерідко стає призвідником бійок.

Прошу Вас зустрітися зі мною в зручний для вас час, щоб спільно визначитися, як допомогти Тарасикові.

Провідне місце на зборах мають займати питання психолого-педагогічної просвіти батьків. У цьому плані повинна бути продумана система, яка охоплювала б питання педагогічної освіти батьків на весь період навчання дітей, застерігала від випадковостей, виключала дублювання. Батьки мають пройти разом з класним керівником своєрідну школу сімейного виховання.

В. О. Сухомлинський, обґрунтовуючи систему виховання молодого покоління, бачив цей складний процес в органічному поєднанні дій школи й родини. „Шкільно-сімейне виховання, − писав педагог, − не тільки дає змогу добре виховати молоде покоління, а й одночасно є дуже важливою умовою вдосконалення морального обличчя сім’ї, батька і матері. Без виховання дітей, без активної участі батька і матері в житті школи, без постійного духовного спілкування і взаємного духовного збагачення дорослих і дітей неможлива сама сім’я як первинний осередок суспільства, неможлива школа як найважливіший навчально-виховний заклад і неможливий моральний прогрес суспільства.

Життя рішуче відкинуло твердження, що майбутнє належить відірваній від сім’ї школі-інтернату. Усе, що послаблює повсякденну участь сім’ї у вихованні дітей, послаблює і школу. Звідси виходить, що одне з найважливіших завдань школи − давати батькам елементарні знання педагогіки”.

Ів іншому місці: „Повсякденні бесіди з батьками привели наш колектив до висновку, що батькам і матерям потрібна система педагогічних знань. Ми створили батьківську школу... Десять років дитина навчається в школі, а батьки вчаться у батьківській школі. Відвідують заняття і батько, і мати,... Лекції читають директор, завуч, організатор позакласної роботи, вчителі, лікарі. Цю роботу колектив вважає найпотрібнішою, найважливішою серед усіх інших справ. Ми взагалі б нічого не добилися, якби не працювали з батьками” (Сухомлинський В. О. Вибр. пед. тв.: В 5 т. Т. 4. − К.: Рад. шк., 1977. − С. 14, 444).

З лекціями, повідомленнями з проблем сімейного виховання повинен, як правило, виступати класний керівник. Він, як ніхто інший, знає і відчуває ті труднощі, з якими стикаються батьки у вихованні дітей. Інтерес батьків до педагогічної інформації зростає, коли вчитель-вихователь ілюструє теоретичні положення яскравими прикладами з життя і діяльності учнівського колективу або проблем сімейного виховання, не називаючи конкретних імен. Якщо хтось із батьків і пізнає у наведеній ситуації свої дії, дії сина чи дочки, то хай подумає про це сам-на-сам. У таких лекціях батьки повинні знаходити відповіді на непрості питання сімейного виховання. Тому головне в лекції з виховної тематики − на науковій основі визначити можливі шляхи розв’язання проблемних задач, які виникають у системі сімейного виховання.

У рамках зборів цікавою формою, що сприяє підвищенню педагогічної культури батьків, є включення їх у розв’язання педагогічних ситуативних задач з питань сімейного виховання.

Наприклад. „Зустрілися дві мами, їхні доньки − однолітки. Навіть народилися в один день, їм по шість років. Спочатку − розмови про стан справ, здоров’я доньок.

− Вчора ми організували справжнє свято. Приходили в гості родичі, знайомі. Вітали нас і Світланочку з днем народження, − розповідає одна мама.

− Ми також відзначили день народження Оксаночки. Купили їй цікавий набір „Ляльку зроби сама”. Не нарадується. Братик подарував сестричці спеціальне ліжечко для ляльки. Він уже в шостому класі. Сам зробив у шкільній майстерні. Весь вечір пили чай, гралися...

− А гостей не було?

− А навіщо гості? Адже це передусім сімейне свято. І нам було радісно.

− Ні, дорога моя, так не можна. В день народження дитина повинна відчувати повноту радості. У нас в цей день завжди гості, подарунки. Ми з чоловіком подарували Світланці золоті сережки... Аякже, ми ж не бідні. Шампанське, коньяк, музика.. Все було”.

Учитель коментує ситуацію. Подібні педагогічні задачі допомагають включити батьків у корисні розмірковування, допомагають їм висловити нестандартні судження. З допомогою класного керівника можна визначити оптимальне розв’язання будь-яких життєвих ситуацій.

Класний керівник добирає педагогічні ситуації залежно від загостреності педагогічних проблем, які виникають у конкретних сім’ях.

Під кінець зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. У ролі екскурсоводів мають виступати учні. Батьки з цікавістю оглядають творчі звіти своїх дітей (декламації, пісні, танці та ін.). Своєрідним звітом можуть бути також колективні творчі справи.

Соціологічні дослідження показують, що в багатьох сім’ях батьки-чоловіки самоусуваються від виховання дітей, нерідко знімають із себе відповідальність за формування громадянської зрілості сина чи дочки. Підвищити відповідальність батьків-чоловіків, показати їхню педагогічну роль у вихованні свого сина як майбутнього чоловіка, виховати інтерес до виховної роботи в сім’ї − важливе завдання зборів батьків.

Батьківським зборам має передувати копітка робота. Класний керівник зобов’язаний знати роль і місце батька в кожній сім’ї. Збори треба будувати за тематичним планом: „Батько − висока посада”, „Ми у відповіді за сім’ю”, „Батько в сім’ї” та подібні. Продовження розмови про роль батька в сім’ї може сприяти включення батьків у розв’язання специфічних педагогічних ситуацій, де потрібна власна думка батька.

Наприклад. „Ви посварилися з дружиною, надто роздратовані. В цей час із школи повертається ваш десятирічний син. У хлопчика піднесений настрій, він отримав хороші оцінки і сповнений передчуття радості від запланованої лижної прогулянки з батьком. Як ви себе поведете?”

На таких зборах необхідно розглядати питання про роль батька у формуванні в синові специфічних чоловічих якостей (мужності, сили волі, культури взаємин з особами протилежної статі та ін.), підготовки юнаків до виконання в майбутньому функцій чоловіка, батька.

Можна також практикувати проведення зборів мам. На них доречно розглядати специфічні питання: „Особливості взаємин матері й дочки”, „Статевий розвиток дівчаток і виховна роль матері”, „Роль мами в неповній сім’ї”, „Мамо, ваша донька закохалась” і подібні.

Збори мам необхідно ретельно готувати, щоб вони були школою для мам, сприяли розв’язанню складних питань виховання дітей, зміцненню відносин сім’ї і школи.

Педагоги-вихователі повинні встановлювати зв’язки з батьками ще до того, як їхні діти прийдуть до першого класу. Уже з цього періоду школа бере на себе турботу про формування педагогічної культури батьків. Тому в систему батьківських зборів необхідно включати так званий підготовчий період. Він охоплює батьків, діти яких через рік сядуть за шкільні парти. Роботу з батьками в цей період проводять учителі, яким з вересня наступного року буде доручено вести перший клас.

Наводимо орієнтовний план системи батьківських зборів у школі на весь період навчання.