Орієнтовна тематика рефератів

Реферат (есе) є самостійною письмовою роботою студентів. Робота над рефератом передбачає: опрацювання нормативно-правової бази та наукової літератури й поглиблене вивчення обраної теми, оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу.

Реферат є самостійною роботою, яка має виявити здатність студентів орієнтуватися у правових питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної тематики, творчо використовувати наукові ідеї для методологічного аналізу обраної проблематики.

Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела у встановленому порядку.

Тема реферату обирається студентом самостійно, вона має висвітлювати найважливіші правові проблеми і вибір її погоджують з викладачем.

Реферат повинен складатися з таких розділів: план (зміст), вступ, виклад змісту теми, висновки, список використаних джерел.

План (зміст) включає всі структурні елементи реферату, із зазначенням сторінок, на яких вони розміщені. Основний зміст реферату поділяється на параграфи чи розділи.

Вступ – один із найважливіших змістових елементів реферату. Форма його довільна, але в ньому обов’язково мають знайти відображення такі питання: стисле обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості для теорії та практики, визначення її місця в сучасній проблематиці міжнародного кримінального права, оцінка ступеня і характеру розроблення теми.

Виклад основного змісту теми передбачає самостійно виконане дослідження обраної проблематики, узагальнення існуючої наукової літератури.

Висновки містять короткий підсумок того, що викладено в основній частині реферату. Студент повинен також зазначити ту частину змісту реферату, яка вказує на особисто виконану ним роботу.

У списку літератури вказуються наукові праці, які використовувались під час написання реферату.

Обсяг реферату має становити 12-15 сторінок.

На титульній сторінці необхідно вказати назву навчального закладу, кафедри, навчальної дисципліни, з якої виконується робота, тему реферату, прізвище, ім’я, по батькові, курс та групу студента, а також місце та рік написання роботи.

1. Історія міжнародного кримінального права
2. Основні підходи до розуміння сутності міжнародного кримінального права
3. Принципи міжнародного кримінального права
4. Співвідношення міжнародного кримінального та національного права
5. Проблема впливу міжнародного кримінального права на національне кримінальне законодавство
6. Механізм імплементації міжнародного кримінального права в Україні
7. Проблеми імплементації міжнародного кримінального права в Україні
8. Міжнародне кримінальне право і національні інтереси України
9. Види джерел міжнародного кримінального права
10. Проблема визнання національного законодавства джерелом міжнародного кримінального права
11. Поняття та ознаки злочину в міжнародному кримінальному праві
12. Субʼєкт міжнародного злочину
13. Відповідальність за готування до міжнародного злочину та за замах на його вчинення
14. Особливості відповідальності співучасників у вчиненні міжнародного злочину
15. Обставини, що виключають відповідальність, у міжнародному кримінальному праві
16. Індивід як суб’єкт міжнародної кримінальної відповідальності
17. Поняття та види покарання в міжнародному кримінальному праві
18. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності та покарання за міжнародним кримінальним правом
19. Злочин агресії та відповідальність за нього
20. Геноцид як злочин проти безпеки людства за міжнародним кримінальним правом
21. Екоцид як злочин проти безпеки людства за міжнародним кримінальним правом
22. Апартеїд як злочин проти безпеки людства за міжнародним кримінальним правом
23. Порівняльний аналіз злочинів геноциду та апартеїду
24. Злочини проти людяності
25. Відповідальність за порушення законів та звичаїв війни
26. Відповідальність за найманство
27. Проблеми відповідальності за міжнародний тероризм
28. Відповідальність за рабство та работоргівлю
29. Сучасні підходи до розуміння поняття злочину міжнародного характеру
30. Захоплення заручників як злочин міжнародного характеру
31. Злочини проти осіб, що користуються міжнародним захистом
32. Піратство як злочин міжнародного характеру
33. Незаконна торгівля наркотиками як злочин міжнародного характеру
34. Підробка грошей та цінних паперів як злочин міжнародного характеру
35. Легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом, як злочин міжнародного характеру
36. Поширення порнографії як злочин міжнародного характеру
37. Посягання на національно-культурну спадщину народів як злочин міжнародного характеру
38. Забруднення навколишнього природного середовища як злочин міжнародного характеру
39. Злочини, вчинювані на континентальному шельфі
40. Діяльність ООН з організації співробітництва держав у сфері боротьби зі злочинністю
41. Форми міжнародної правової допомоги у кримінальних справах
42. Співробітництво держав з Міжнародним кримінальним судом
43. Міжнародне співробітництво держав у боротьбі з корупцією
44. Міжнародне співробітництво держав у боротьбі з фальшивомонетництвом
45. Міжнародне співробітництво держав у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів
46. Міжнародне співробітництво держав у боротьбі з тероризмом
47. Інтерпол та його роль в протидії злочинності
48. Стан та перспективи розвитку міжнародного співробітництва України у сфері боротьби зі злочинністю
49. Видача злочинців (екстрадиція) у міжнародному кримінальному праві
50. Розвиток концепції міжнародної кримінальної юрисдикції в період між двома світовими війнами
51. Значення Нюрнберзького трибуналу для сучасного міжнародного кримінального права
52. Міжнародні суди ad hoc сучасності
53. Юрисдикція сучасних міжнародних кримінальних судів і трибуналів
54. Міжнародний кримінальний суд та його юрисдикція