Особливості визначення складових частин норм часу.

Першою складовою норми часу є час підготовчо-заключної роботи Т_ІІ3. Зміст і загальна тривалість підготовчо-заключного часу залежить від типу виробництва, характеру виробничого процесу і операції, що підлягає нормування, організації праці та якості обслуговування робочого місця.

Як самостійна частина норми часу підготовчо-заключного часу визначається лише в індивідуальному та мало серійному виробництві.

Для найтиповіших організаційно-технічних умов виробництва розроблені нормативи часу.

Основний час Т₀ великою мірою залежить від фізико-хімічних властивостей предмета праці, технічних характеристик засобів виробництва та рівня його організації.

В усіх інших випадках основний час встановлюють безпосередньо на підприємствах аналітичним або сумарним методами.

Допоміжні прийоми так само, як і елементи підготовчо-заключної роботи, піддаються типізації. Це дозволяє розробляти стабільні нормативи допоміжного часу 7\ для типових організаційно-технічних умов виробництва.

За відсутності готових нормативів допоміжний час можна визначити методом хронометражних спостережень або шляхом мікро елементного нормування.

Час обслуговування робочого місця Т_об встановлюється в розрахунку на одиницю продукції або на зміну. Перший спосіб застосовується при поштучному випуску продукції в індивідуальному та серійному виробництві, другий - на механічних процесах у масовому виробництві, а також в апаратурних процесах.

При нормуванні операцій механічної обробки в умовах масового і серійного виробництва окремо розраховують час технічного обслуговування Т_тсх і час організаційного обслуговування Т_орі

„ „ а теж
1 = У х;

""' " 100 т -т _х ^а °Р^г

""'" ""^х юо '

де а тех. - норматив часу на технічне обслуговування у процентах від основного (машинного) часу;

а орг - норматив часу на організаційне обслуговування у процентах від оперативного часу.

У мало серійному та індивідуальному виробництві, а також при нормуванні ручних (монтажних і т.п.) робіт загальний час обслуговування робочого місця розраховують за нормативами у процентах від оперативного часу.

„ _т а оо

Т - - Г х-----.

"" "" 100

де а об - норматив часу на обслуговування робочого часу у процентах від оперативного часу.

Час особистих потреб Т_ос згідно з трудовим законодавством для всіх працівників незалежно від умов праці дорівнює 2% тривалості зміни, це становить приблизно Юхв на 8-годинний робочий день.

Час відпочинку працівника Т_в залежить від наявності та рівня чинників, які впливають на працездатність людини:

- фізичний зусиль;

- нервового напруження;

- темпу роботу;

- робочої пози;

- монотонності праці;

- мікроклімату у робочому приміщенні;

- забрудненості повітря;

- виробничого шуму;

- вібрації, обертань та поштовхів;

- освітлення робочої зони.

Розглядаючи складові норми штучного часу, слід підкреслити, що оперативний час циклічно повторюється з кожним черговим виробом. Час обслуговування робочого місця, відпочинку та особистих потреб не повторюється з кожним виробом, а включається до складу штучного часу, виходячи з нормативів виражених у процентах.

Таким чином, формула штучного часу залежно від типу виробництва має такі модифікації:

а) для масового виробництва:

„ „ „,, а_хТо а,(То + Щ в(То + Тд)

Тшт = То + Ід + — + -^^ + —^: -;

100 100 100

б) для серійного виробництва:

_, _,. (а + в)(То + Тд)

Тшт = То + Тд + —;

в) для індивідуального, мало серійного і серійного виробництв на
ручних процесах:

Тшт = Топ,

де а.\ - норматив технічного обслуговування робочого місця в процентах від основного часу;

а₂ - норматив організаційного обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу;

а - норматив обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу;

в - нормативі часу на відпочинок та особисті потреби в процентах від оперативного часу;

с - норматив часу на обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби в процентах від оперативного часу.