Всі мікроорганізми, які являються показниками забруднення води поділяються:
· Катароби — поселяють чисті ключові води;
· Сапроби — організми, що живуть у всіх прісних водах з різним ступенем забруднення.
Залежно від ступеня забруднення води сапроби поділяються:
Ø Полісапробні;
Ø Мезосапробні (α, β);
Ø Олігосапробні.
Полісапробні мікроорганізми — характерні для дуже забруднених вод, в яких міститься багато білкової речовини, H2S, CH4, вуглекислоти. Розчинений кисень в таких водах відсутній. В цій групі організмів окремих видів небагато, але кожний з них розвивається дуже інтенсивно;
α – Мезосапробні організми — характерні для більш чистих вод, в цих водах у великих кількостях міститься вуглекислота, H2S, NH3 і його похідні. Організми, представляються небагатьма видами при інтенсивному розвитку окремих форм;
β - Мезосапробні — спостерігається в чистих водах, в яких є NH3, нітрати, нітрити, мало H2S та H2CO3, є O2. Вода майже не загниває, підвищується різноманітність мікроорганізмів і їх інтенсивний розвиток.
Основні види β – мезосапробних мікроорганізмів:
· бактерії;
· інфузорії;
· зелені водорості;
· ракоподібні риби;
Тут протікають окисні процеси.
Ø Олігосапробні — характерні для чистих вод, де відсутній NH3, нітрити, H2S, але є трохи H2CO3. Завдяки великій кількості кисню вода не загниває, бактерій мало (10-100 мг в 1 мл), спостерігаються велике різноманіття — зелені водорості, коловратки, риби, ракоподібні.
Для нормального росту і розмноження їм необхідна H2O, C, N, P, K, Fe. Відношення C: N: P = 100: 10: 1 — для нормального росту.
За способом живлення мікроорганізми поділяються:
ü Автотрофи — вилучають C, N з неорганічних з’єднань, синтезують необхідні їм органічних речовин.
ü Гетеротрофи — потребують для свого живлення органічні з’єднання, бо вони не мають ферментних систем, які синтезували б потрібні речовини з неорганічних з’єднань.
Сапрофіти — гетеротрофні організми, які використовують для живлення органічні речовини мертвих об’єктів. Сапрофіти беруть участь в мінералізації органічного карбону. Є важливою ланкою в біологічному кругообігу речовин.
До сапрофітів відносять:
ü Бактерії;
ü Гриби;
ü Деякі види рослин;
ü Деякі водорості.
Протилежними до сапрофітів є паразити — живуть у живих мікроорганізмах, вони поширені у грунті, воді, в організмі людини і тварини.
Мікронаселення природних вод — різноманітною особливістю складу вод по біологічним показникам є зміна складу по сезонам.
Бактеріальне забруднення природних вод обумовлене поступанням повітряного потоку, який містить органічні мінеральні речовини і мікроорганізми.
Мікрофлора ПСВ представляє мікроорганізми, які виділяються із кишечнику людей, змивається з тіл, — кишкові палички, лактобакцили, гриби, найпростіші. У воду за добу поступає декілька трильйонів мікроорганізмів. З позиції санітарії мікробіологічна оцінка якості води проводиться для того, щоб визначити санітарно-економічну безпеку чи небезпеку людини. Пряме кількісне визначення збуджувачіів всіх інфекцій для контролю за якістю води практично нездійсненна.В санітарній мікробіології використовують косвені методи, які дозволяють визначити потенційну можливість забруднення мікроорганізмами.
Для цього використовують 2 показника:
· Мікробне число — дає загальне представлення про загальний посів води аеробними сапрофітами, це число називається загальним рахунком, визначається методом посіву на стандартне середовище: м`ясопептонний огар готується на м`ясному бульйоні, куди добавляють 10 г пептону, 5 г NaCl, при цьому утворюється густий гель. Посів витримують при 37 °С протягом 9 годин та проводять підрахунок кількості клітин під мікроскопом.
Виражають мікробне число числом клітин в 1 дм3 води. Мікробне число не має перевищувати 100. Так як характеризують ступінь забруднення води органічними речовинами санітарні мікробіологи вважають, що чим більше значення мікробного числа, тим більша вірогідність присутності у воді патогенних мікроорганізмів.
У чистих водоймах число аеробних сапрофітів — 10-100, а в забруднених — десятки тисяч, млн.
· Число бактерій групи колі — відносяться до сім`ї ентеробактерій — неспорові палички, факультативні анаероби — зброджують лактозу і глюкозу при 37 °С і являються постійними об`єктами кишечника людини та тварин.
Ці мікроорганізми довше зберігаються життєздатними, ніж патогенні; більш стійкі, ніж забрудники більшості інфекцій. Саме ці властивості бактерій колі зумовлюють можливість їх використання в якості санітарних показників мікроорганізмів. Наявність у воді колі-бактерій говорить про її фекальне забруднення.
Колі індекс — число бактерій в 1 дм3 води.
Колі титр — найменший об`єм води у мл, де міститься 1 кишкова паличка.
Колі титр=1000/ колі індекс.
Поверхневі джерела, крім санітарно-бактеріологічних тестів характеризуються ще гідробіологічними показниками: гідробіологічний аналіз здійснюється шляхом мікроскопічної проби води і виділяється в ній кількість кліток зоопланктону і фітопланктону, які відрізняються за порами року. У весняно-літній період вміст фітопланктону може досягати до 500 тис. клітин в 1 дм3 води. У водоймі можуть знаходитися і бентосні організми — черви, личинки комах.
Бентос — сукупність організмів, які знаходяться у грунті водойм, тваринах що відносяться до бентосу — зообентос, рослини — фітобентос.
У зимовий період у воді зустрічаються ракоподібні. Число організмів зоопланктону виражається числом екземплярів в 1 м3 води. В Україні концентрація зоопланктону складає від 100 до 10 тис. екземплярів в 1 м3.
