Оцінювання ефективності інвестицій в інноваційні проекти

Тема 7. Оцінювання ефективності інноваційної діяльності

7.1. Оцінювання ефективності інвестицій в інноваційні проекти

7.2. Оцінювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств із урахуванням ризику.

7.3. Формування інноваційно-інвестиційної стратегії

 

Оцінювання ефективності інвестицій в інноваційні проекти

Розвиток науково-технічного прогресу (НТП), особливо в останні роки, спричинив нову хвилю інвестування в інноваційні проекти.

Під інноваційним проектом розумітимемо сферу діяльності з утворені їм або зміни технічної, економічної або соціальної систем, а також розроблення нової структури управління або програми науково-дослідних робіт [142].

Найчастіше на практиці інноваційний проект - це об'єкт реального інвестування, який може бути представлений у вигляді: інвестицій у підвищення ефективності виробництва; інвестицій у розширення виробництва, інвестицій у створення нових підприємств; інвестицій заради задоволення вимог державних органів управління.

Зважаючи на таку класифікацію, інноваційний проект може існувати у формі:

· нульового проекту, який передбачає утворення нового виробництва;

· реконструкції - впровадження передових технологій без зміни профілю підприємства;

· розширення або реабілітації (перепрофілювання) діючого підприємства.

Важливим етапом інвестиційного процесу є проведення аналізупотенційних інноваційних проектів, який хоча й не залежить від інвестиційної політики держави, але має великий вплив на прийняття майбутніх рішень.

Будь-який проект має бути розглянутий з усіх позицій, тобто необхідно провести серію аналізів: технічний, комерційний, фінансовий, екологічний структурно-організаційний, соціальний, економічний

Аналіз доцільності вкладення коштів в інноваційний проект доцільно здійснювати у такій послідовності:

1. Формування ідеї проекту.

2. Проведення технічного аналізу проекту.

3. Проведення екологічного аналізу.

4. Проведення структурно-організаційного аналізу.

5. Проведення соціального аналізу.

6. Оцінка економічної ефективності проектів.

7. Переговори з інвестором.

8. Реалізація або відмова від проекту

У межах технічного аналізу інноваційних проектів вивчають: техніко-економічні альтернативи; варіанти місця розташування об'єкта; розмір, масштаб, обсяг проекту; терміни реалізації проекту загалом і його фаз; доступність і достатність джерел сировини, робочої сили й інших ресурсів; місткість ринку для продукції проекту; витрати на проект з урахуванням непередбачених чинників; графік проекту.

Завдання комерційного аналізу - оцінити проект з погляду кінцевих споживачів продукції або послуг, запропонованих проектантом. У найзагальнішому вигляді виконання цього завдання можна звести до такого: маркетинг, джерела й умови одержання ресурсів, умови виробництва і збуту.

Проведення екологічного аналізуінноваційного проекту дає змогу встановити характер та розмір потенційної шкоди довкіллю від проекту; визначити заходи, необхідні для запобігання цьому ефекту або його пом'якшення. Екологічний ефект криється в економії, що виникає при використанні відходів, уловлювати які можливо, застосовуючи високі технології, економію, яка виникає від збільшення терміну експлуатації устаткування і поліпшення параметрів, що забруднюють довкілля, з обліком рентабельності основних фондів, економії від зменшення витрат на їхній ремонт і поліпшення екологічного стану зовнішнього середовища.

Проведення структурно-організаційного аналізумає за мету оцінити організаційну, правову, політичну та адміністративну обстановку, у межах якої проект повинен реалізуватися й експлуатуватися, а також виробити необхідні рекомендації щодо менеджменту, організаційної структури, планування, комплектування і навчання персоналу, координації діяльності, загальної політики. Організаційний ефект утворюється від продажу продукції, виробленої на знову створених робочих місцях, зниження праце- і матеріаломісткості; підвищення кількості продукції за рахунок застосування прогресивних форм, методів, способів організації виробничого процесу, підготовки виробництва, праці і керування.

Проведення соціального аналізу дає змогу визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримують мешканці регіону від реалізації проекту, а також можливий негативний вплив проекту на населення. Соціальний ефект доповнює економічний, тому що, крім безпосередньо економічних чинників, він включає вплив умов праці на результати виробничої діяльності персоналу. Соціальний ефект виражається в скороченні державних трансферів з безробіття, поліпшенні фізичного стану працівників, скороченні захворювань, збільшенні тривалості життя, а головне - періоді активної діяльності. Соціальний ефект у сфері матеріального виробництва виражається у прирості випуску продукції, прибутку, економії засобів фондів підприємства і суспільства загалом.

Оцінка економічної ефективності проектів. Ефективність проекту характеризується системою показників, які виражають співвідношення вигод і витрат проекту з погляду його учасників [80].

Існують такі принципи щодо оцінки ефективності реальних інвестицій:

1. Оцінка повернення інвестованого капіталу на основі показника "чистий грошовий потік", сформованого за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту. Цей показник може прийматися при оцінці як диференційований за окремими роками експлуатації інноваційного проекту чи як середньорічний.

2. Обов'язкове приведення до дійсної вартості як інвестованого капіталу, так і суми чистого грошового потоку. Процес інвестування проходить низку етапів. Тому за винятком першого етапу усі наступні суми, що інвестуються, повинні приводитись до дійсної вартості диференційовано з кожним етапом наступного інвестування. Сума чистого грошового потоку теж коригується.

3. Вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтна ставка) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів. Розмір доходу від інвестицій формується з урахуванням таких чинників: середньої реальної депозитної ставки; темпу інфляції; премії за ризик; премії за низьку ліквідність та інших з урахуванням особливостей інвестиційних проектів.

Порівнюючи два інноваційні проекти з різними загальними періодами інвестування (ліквідністю інвестицій), вищу ставку відсотка необхідно приймати за проектом з більшою тривалістю реалізації.

4. Варіація форм використовуваної ставки відсотка для дисконтування залежно від цілей оцінки. При цьому можуть використовуватися такі ставки відсотка: середня депозитна ставка, середня кредитна ставка, індивідуальна норма прибутковості інвестицій з урахуванням рівня інфляції (рівня ризику, рівня ліквідності інвестицій), норма прибутковості за іншими можливими видами інвестицій.

Під час визначення показників ефективності інноваційного проекту доволі важливим етапом є аналіз та оцінка грошових потоків проекту. Розрахунок грошового потоку проводять за періодами здійснення грошових вкладень у цей проект. Для порівняння суми грошових коштів, які були вкладені в проект, із сумою, яка буде одержана в майбутньому, використовують такі поняття, як майбутня і теперішня вартість грошей.

Під майбутньою вартістю грошей розумітимемо суму, яку одержить підприємство через певний проміжок часу з урахуванням впливу інфляції.

Теперішня (поточна, приведена) вартість грошей - це сума майбутніх грошових надходжень, приведених до сучасного моменту, з урахуванням відсоткової ставки або норми дохідності.

Майбутня вартість грошей розраховується за формулою складних відсотків:

, (7.1)

де FV майбутня вартість грошей; РV - початкова вкладена сума; r - ставка відсотків або ставка дохідності; t - загальна кількість періодів (років).

Розраховуючи ставку дохідності, потрібно користуватися принципом: чим вищий рівень інноваційного ризику за проектом, тим вищим має бути рівень прибутку за ним, а відповідно і ставка дисконту, за якою має розраховуватися сума чистої приведеної вартості. Тому ставка дисконту для кожного окремого інноваційного проекту повинна обиратися індивідуально. Під час проведення оцінки ефективності альтернативних інноваційних проектів розмір ставки дисконту може бути однаковим тільки у тому випадку, коли величина ризику їх реалізації буде однаковою. У спрощеному вигляді під ставкою дисконту розуміється мінімальний рівень норми прибутку, нижче від якого будь-яке підприємство вважало би недоцільним реалізацію інноваційного проекту. Основними чинниками, які впливають на величину дисконтної ставки, є: розмір реальної відсоткової ставки на фінансовому ринку, інфляцію та ризик.

Теперішня вартість грошей розраховується за формулою

, (7.2)

Варто використовувати такі методи оцінки інноваційних проектів:

1. Метод чистого приведеного ефекту (NPV), що ґрунтується на порівнянні величини вихідних інвестицій із загальною сумою дисконтова них грошових надходжень, які генеруються величиною вихідних інвестицій протягом прогнозованого терміну:

, (7.3)

де - прогнозування доходів за роками, тис. грн.; – коефіцієнт дисконтування, r - дисконтна ставка

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом т років, то формула розрахунку NPV модифікується так:

, (7.4)

де і - прогнозований середній рівень інфляції, ІС – величина вихідних інвестицій.

Якщо NPV > 0, то проект варто прийняти. У цьому випадку підприємство отримує прибутки.

Якщо NPV < 0, то проект варто відхилити. Підприємство під час реалізації цього проекту зазнає збитків.

Якщо NPV=0, то проект не прибутковий і не збитковий. У цьому випадку підприємство не отримає прибутку, але й не матиме збитків від здійснення цього проекту, але водночас обсяги виробництва зростуть і підприємство збільшиться за своїми масштабами.

Критерій NPVвідображає прогнозну оцінку зміни економічною потенціалу підприємства у разі прийняття цього проекту.

2. Метод розрахунку індексу прибутковості (рентабельності) інвестицій (РІ) є, по суті, наслідком NPV Показник (РІ) зручний за вибору одного проекту з низки альтернативних, що мають приблизно однакове значення NPV, або при комплектуванні портфеля інвестицій з максимальним сумарним значенням NPV.

Індекс рентабельності розраховується за формулою:

/ ІС, (7.5)

Якщо РІ > 1, то проект потрібно прийняти; РІ < 1 – проект необхідно відхилити; РІ = 1 - проект не прибутковий, але й не збитковий.

Індекс рентабельності характеризує дохід на одиницю витрат. Саме цей критерій найкращий, якщо потрібно упорядкувати незалежні проекти для формування оптимального портфеля у разі обмеженості загального обсягу інвестицій.

3. Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій (ІRR). Це рівень ставки дисконтування, за якого чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю. ІRR проекту дорівнює ставці дисконту, за якої сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтованим витратам, тобто ІRR є ставкою дисконту, за якої NPV =0. ІRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні. Розрахунок ІRR проводиться методом послідовних наближень величини NPVдо нуля за різних ставок дисконту. Розрахунки проводять за формулою:

, (7.6)

Де , – значення табульованої ставки дисконтування.

Логіка критерію така, що норма рентабельності інвестицій показує максимальний рівень витрат, який може бути асоційований за цим проектом, тобто якщо ціна капіталу, що залучається для фінансування, більша від ІRR, то проект призведе до збитків і його потрібно відхилили.

Якщо ІRR двох альтернативних проектів більший від ціни коштів усіх джерел, залучених з реалізації цих проектів, то вибір кращого з проектів відповідно до критерію ІRR неможливий.

4. Метод визначення терміну окупності інвестицій (РР). Він не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень:

РР=ІС / РП, (7.7)

де РП- середньорічний розмір прибутку;

Показник (РР) вказує на кількість базових періодів, за які вихідні інвестиції будуть повністю повернені за рахунок генеруючих проектом притоків коштів.

У разі, коли попередня оцінка ефективності проекту не дала однозначної негативної відповіді про його економічну життєздатність, і показала, що проект є або можливо буде прибутковим, тоді можна говорити про реалізацію інвестиційного проекту. Проте якщо здійснення проекту передбачається в умовах невизначеності, перш ніж перейти до реалізації проекту, підприємство повинно розробити комплекс заходів щодо управління ризиками.