Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатках В, К, Л.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

Г.В.Бойко, О.С.Маліновська

 

СОЦІАЛЬНА РОБОТА

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до написання та оформлення курсових робіт

і кваліфікаційних робіт бакалавра, спеціаліста, магістра

для студентів факультету соціології та управління

 

 

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № від

 

 

Запоріжжя

УДК: 364-78(076)

ББК: С55.86 я73

Б 772

 

Бойко Г.В., Маліновська О.С. Соціальна робота: Методичні вказівки до написання та оформлення курсових робіт і кваліфікаційних робіт бакалавра, спеціаліста, магістра для студентів факультету соціології та управління – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – 61 с.

 

 

У методичних вказівках викладено загальні вимоги до змісту і оформлення курсових робіт, кваліфікаційних робіт бакалавра, спеціаліста і магістра, що розроблені відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик напряму підготовки та спеціальності «Соціальна робота». Додатки містять зразки оформлення титульних аркушів курсових та кваліфікаційних робіт, структурних частин роботи, бібліографічних описів.

Призначені для студентів факультету соціології та управління.

 

 

Рецензент Т.І.Бутченко

 

Відповідальний за випуск Т.І.Бутченко

Зміст

Вступ………………………………………………………….4

1. Методичні вказівки до написання та

оформлення курсових робіт……………..…………..........5

2. Загальні вимоги до випускних робіт

бакалаврів, спеціалістів та магістрів……..……..............7

3. Характеристики робіт за рівнями…………………....8

3.1. Кваліфікаційна робота бакалавра……………..…8

3.2. Дипломна робота спеціаліста…………..………….9

3.3. Дипломна робота магістра……………..................12

4. Основні етапи виконання дипломних робіт...….14

4.1. Вибір та затвердження теми……….……………..14

4.2. Організація дослідження………………………….18

4.3. Поради до здійснення бібліографічного пошуку……………………………………………………...25

4.4. Вимоги до тексту дипломної роботи……...…......26

5. Оформлення дипломної роботи……………………..31

5.1. Загальні вимоги……………………………..………31

5.2. Нумерація………………………………………...….33

5.3. Ілюстрації…………………………………………….34

5.4. Таблиці……………………………………………….35

5.5. Посилання……………………………………………36

5.6. Оформлення списку літератури…………………..38

5.7. Додатки……………………………………………….38

6. Обов’язки наукового керівника…..…………...........39

7. Порядок захисту дипломної роботи…………...........39

7.1. Основні документи, що представляються ДЕК………………………………………………………….39

7.2. Підготовка до виступу на засіданні ДЕК………...40

Додатки…..………………………………………………...43

Література…..…………..………………………………....60

ВСТУП

Написання та оформлення студентських робіт є важливим етапом у підготовці спеціалістів. Особливе значення мають випускні роботи, адже саме вони повинні продемонструвати не тільки знання, що отримав студент під час навчання у вищому навчальному закладі, а й уміння щодо здійснення бібліографічного пошуку, аналізу та узагальнення теоретичного матеріалу, організації та проведення емпіричних досліджень. Відтак зрозумілою є відповідальність цього етапу.

Методичні вказівки мають на меті допомогти студентам у самостійних наукових пошуках і є додатком до порад наукових керівників у вирішенні завдань виконання та оформлення курсових і дипломних кваліфікаційних робіт.

У методичних вказівках викладені загальні вимоги до написання та оформлення курсових і дипломних робіт бакалавра, спеціаліста і магістра, що розроблені на основі державного стандарту з напряму підготовки та спеціальності «Соціальна робота» і відповідають освітньо-кваліфікаційним характеристикам відповідних рівнів кваліфікації, а також стандартам щодо оформлення наукових робіт. Методичні вказівки містять розділи про організацію процесу підготовки та написання наукової роботи студентами, вимоги до оформлення курсових робіт, а також зразки оформлення списку літератури, титульних сторінок, вступу, реферату тощо.

Корисними також є рекомендації щодо підготовки до захисту: а саме написання виступу та основні рекомендації щодо відповідей на зауваження рецензента.

Методичні вказівки запропоновані для використання студентами факультету соціології та управління при підготовці і написанні курсових та кваліфікаційних робіт.

1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Основою для виконання кваліфікаційних робіт є підготовка та написання студентами курсових робіт. Курсова робота мусить продемонструвати процес оволодіння студентом навичками роботи з науковими джерелами, науковою літературою, правильно їх класифікувати. У ній перевіряються практичні навички роботи з науковою та методичною літературою в контексті вивчення різноманітних джерел, грамотність (у науковому розумінні) використання літератури, здатність письмово викладати свої думки та висновки. Робота має будуватися на основі фактичного матеріалу, на ґрунтовній теоретичній базі, але не повинна бути компілятивною. Накопичений у курсових роботах матеріал, вироблені навички наукової роботи складають фундамент підсумкових кваліфікаційних дипломних робіт.

Основні вимоги до курсових робіт:

· актуальність тематики, відповідність її сучасному стану науки та перспективам її розвитку, практичним завданням майбутньої діяльності фахівця;

· вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми;

· вивчення та характеристика історії проблеми, що досліджується, практичного стану її наукової розробки;

· чітка характеристика предмета, мети, завдань і методів дослідження;

· узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні рекомендації.

Структура роботи:

І. Вступ. Включає такі елементи: актуальність проблеми, проблемна ситуація, формулювання об'єкта, предмета дослідження, мети і завдань роботи, методів наукового аналізу, стан вивченості питання у світовій літературі, висновки про вирішені та невирішені аспекти проблеми.

ІІ. Основна частина складається здвох або трьох розділів. Назви та зміст розділів (а при необхідності – підрозділів), їх співвідношення визначаються з урахуванням обраної теми, мети та завдань роботи.

У розділах необхідно:

- дати визначення або уточнення основних понять дослідження;

- розглянути історію дослідження проблеми;

- проаналізувати методи дослідження, які можуть бути застосовані для теоретичного та праксеологічного опрацювання проблеми;

- охарактеризувати концепції, теоретичні положення, висновки дослідників щодо досліджуваної проблеми;

- розкрити сутність та можливі варіанти розв’язання проблеми;

- провести праксеологічне дослідження проблеми;

- розробити рекомендації щодо застосування результатів теоретико-праксеологічних досліджень

- кожен розділ закінчується висновками з викладеного в ньому матеріалу.

ІІІ. У висновках необхідно підвести підсумки теоретичного та праксеологічного дослідження, виходячи з його об’єкта, предмета та мети і завдань роботи, викласти власну думку автора роботи, сформулювати практичні рекомендації щодо вирішення завдань, які були висунуті у вступі.

ІV. Список літератури – у курсовій роботі повинен, як правило, налічувати не менше 25 назв.

V. Додатки

Оформлення курсової роботи

Курсова робота оформлюється згідно з вимогами до оформлення кваліфікаційних робіт. Відмінність полягає у:

— відсутності завдання на виконання курсової роботи;

— обсяг курсової роботи 25 — 30 сторінок тексту комп’ютерного набору згідно з вимогами до оформлення кваліфікаційних робіт;

Приклад оформлення титульної сторінки курсової роботи дивись у Додатку А.

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИПУСКНИХ РОБІТ БАКАЛАВРІВ, СПЕЦІАЛІСТІВ ТА МАГІСТРІВ

 

Для забезпечення права громадян України на вибір змісту й рівня своєї освіти, а також із метою створення умов для гнучкого реагування вищої школи на запити суспільства в умовах ринкової економіки та гуманізації освітньої системи в нашій країні відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», національної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.) Державної програми розвитку освіти на 2005-2007 роки та інших законів і нормативно-правових актів України, введена багатоступенева система вищої та післявузівської професійної освіти. Її концептуальною основою є безперервність та спадкоємність процесу освіти, що відкриває нові можливості підвищення професіоналізму в різних галузях науки і техніки.

Запорізький національний університет ІV рівня акредитації є вищим навчальним закладом, в якому реалізована інтегрована система підготовки спеціалістів, що включає довузівську, вузівську і післявузівську підготовку. На базі освітньо-професійних програм створена ступенева підготовка «бакалавр – спеціаліст – магістр», за якої такі етапи завершуються виконанням кваліфікаційної роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України кваліфікаційні роботи виконуються українською мовою.

 

ДИПЛОМНА (КВАЛІФІКАЦІЙНА) РОБОТА БАКАЛАВРА, СПЕЦІАЛІСТА, МАГІСТРА – підсумок і випускна робота студента. За рівнем виконання дипломної роботи і результатами її захисту робиться висновок про можливість присвоєння випускникові відповідної кваліфікації.

Дипломні (кваліфікаційні) роботи бакалавра, спеціаліста та магістра мають відрізнятися і формально (за обсягом), і за змістом за більш принциповими позиціями. У цілому відмінності повинні мати місце:

- на тематичному рівні;

- на рівні заглиблення в тему дослідження;

- на рівні наукової новизни;

- за обсягом.

 

 

3. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ ЗА РІВНЯМИ

3.1. Кваліфікаційна робота бакалавра

Кваліфікаційна робота бакалавра підводить підсумок фахової підготовки першого рівня вищої освіти – бакалаврської. Вона має продемонструвати здібності та вміння випускника бакалаврату здійснювати бібліографічний науковий пошук, аналітичну діяльність по відношенню до накопиченого матеріалу, узагальнення та відображення закономірностей розвитку явищ, що аналізуються.

При підготовці бакалаврської роботи необхідно:

- виявити розуміння наукових концепцій і принципів, що розглядаються;

- продемонструвати знання фактичного матеріалу;

- уміти застосовувати їх до розв'язання конкретних завдань;

- продемонструвати здібності до аналітичного мислення;

- показати знання зі спеціальності, відповідний рівень фахових знань;

- продемонструвати вміння користуватися літературою;

- продемонструвати навички самостійної роботи над науковою темою.

Методологію наукового аналізу студенти актуалізують із теоретичних курсів як необхідну базисну умову для успішного виконання наукової роботи. Необхідні уміння та навички з технології виконання бакалаврської роботи поступово реалізують через накопичений досвід у період навчання з написання рефератів та курсових робіт.

Кваліфікаційна робота бакалавра дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи. У процесі її підготовки розвиваються навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання; виявляються нові й невирішені наукові проблеми.

Мета кваліфікаційної роботи бакалавра:

- систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;

- розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні практичних завдань;

- удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою;

- формування вмінь проводити емпіричні дослідження;

- виявлення вмінь студента методологічно грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

- формування вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати;

- формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми кваліфікаційної роботи.

Порівняно із дипломними роботами спеціаліста та магістра робота бакалавра має носити більш описовий характер.

Оптимальний обсяг кваліфікаційної роботи бакалавра в межах:

комп'ютерний набір – 45 - 55 сторінок.

3.2. Дипломна робота спеціаліста

У дипломній роботі розглядається певна наукова або науково-практична методична проблема: узагальнюються та критично осмислюються теоретичні передумови її вирішення, обґрунтовуються та розробляються положення, а також рекомендації з використання отриманих результатів у практиці навчання.

При підготовці дипломної роботи необхідно:

- виявити глибоке розуміння висунутих наукових концепцій і принципів;

- отримати широкі знання фактичного матеріалу;

- застосовувати їх до розв'язання конкретних завдань;

- продемонструвати розвинуте аналітичне мислення, наукові здібності;

- показати ґрунтовні знання зі спеціальності, високий рівень фахових знань;

- продемонструвати вміння користуватися додатковою літературою;

- виявити зацікавленість до поглибленого дослідження;

- виявити та розвинути навички самостійної роботи.

Методологію наукового аналізу студенти актуалізують із теоретичних курсів як необхідну базисну умову для успішного виконання наукової роботи. Необхідні уміння та навички з технології виконання дипломної роботи реалізують через поступове накопичення досвіду в період навчання з написання рефератів, курсових та бакалаврської робіт.

Як наукове дослідження, дипломна робота спеціаліста є необхідною і найцікавішою формою реалізації його інтелектуальної діяльності, а залучення до наукового пошуку, перші самостійні відкриття створюють особливу атмосферу, що стимулює творчий розвиток інтелектуальних сил особистості, який закріплюється у тому, що результати найбільш цікавих досліджень можуть публікуватися в збірниках студентських наукових робіт та у вчених записках.

Дипломна робота спеціаліста дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи. У процесі її підготовки розвиваються навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання; виявляються нові й невирішені наукові проблеми.

Варто відзначити, що в процесі дослідження й пошуку відповіді на неясне або невирішене питання, розвиваються не тільки професійні якості майбутнього фахівця, але й формується здатність приймати самостійні рішення після аналізу проблемної пізнавальної ситуації дипломного дослідження спеціаліста.

Даний аспект дуже важливий для підготовки майбутнього фахівця. Студент – виконавець дипломної роботи спеціаліста, вивчаючи наукову літературу, намагається осмислити й критично оцінити її, шукає свої шляхи розв'язання поставленої проблеми. Досвід самостійного наукового дослідження, вибір найбільш ефективних методів та прийомів, аналіз одержаних результатів та їх оцінка, безперечно, розвивають здатність у відстоюванні своєї думки та вміння викласти її у письмовій формі.

Мета дипломної роботи спеціаліста:

- систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста;

- розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні наукових завдань;

- удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою;

- формування вмінь проводити емпіричні дослідження;

- виявлення вмінь студента методологічно грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

- оволодіння прийомами (навичками) самостійної дослідницької роботи;

- формування вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати, рекомендувати щодо використання в практиці розробленої технології навчання (методика);

- формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми дипломної роботи.

Завдання наукового дослідження дипломної роботи спеціаліста:

- висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення в науковій літературі;

- встановлення нових зв'язків між відомими явищами, нова постановка відомої проблеми;

- оригінальні висновки;

- рекомендації щодо використання запропонованих результатів і висновків у науці та практиці.

Оптимальний обсяг дипломної роботи спеціаліста в межах:

комп'ютерний набір – 65-70 сторінок.

3.3. Дипломна робота магістра

Дипломна робота магістра – це вид академічної роботи, яка являє собою докладну розробку теми, що претендує на здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем; вона є систематизацією набутих дослідником знань у сфері професійної підготовки.

Дипломна робота магістра повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) із проблем відповідної до спеціальності галузі науки. Державній комісії обов’язково подаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи – друковані статті, методичні розробки, творчі роботи.

Ураховуючи наукові (творчі) здобутки дипломної роботи, магістр може бути рекомендованим Радою факультету для навчання в аспірантурі.

Випускна робота магістра є самостійним науковим дослідженням, що має внутрішню єдність і відображає хід і результати розробки обраної теми:

- вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її тема – бути актуальною;

- дипломна робота магістра подається у вигляді, який дозволяє судити, наскільки повно відображені й обґрунтовані положення, що складають її зміст, висновки та рекомендації, їх новизну та значущість;

- сукупність отриманих у дипломній роботі магістра результатів повинна свідчити про наявність у її автора первісних навичок наукової роботи в обраній галузі професійної діяльності;

- вона відбиває як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується в кожному конкретному випадку їх використання;

- зміст роботи характеризують оригінальність, унікальність і неповторність наведених даних; основою захисту є принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або в зовсім іншому аспекті;

- передбачає елементи наукової полеміки, будучи по суті справи одним із учасників у заочній дискусії; у її змісті наводяться вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізуються і доказово критикуються протилежні їй точки зору; саме тут одержує найбільш повне відбиття така якість наукового пізнання, як критичність по відношенню до існуючих поглядів та уявлень, а це означає, що зміст дипломної роботи магістра характеризує така його особливість, як наявність у ній дискусійного та полемічного матеріалу;

- у випадку виконання дипломної роботи суміжних наукових напрямків допускається призначення, окрім наукового керівника, одного або двох наукових консультантів;

- специфічний не тільки зміст дипломної роботи магістра, але й форма викладу, яка характеризується високим ступенем абстрагування, активним використанням категоріального апарату, засобів логічного мислення, комп'ютерних методик і статистики;

- для викладу матеріалу характерні аргументованість суджень і точність наведених даних; включення в текст знакового апарату, що є в розпорядженні автора дипломної роботи магістра (таблиці, символи, діаграми, схеми, графіки тощо), тобто все те, що являє собою «мову науки», яка зрозуміла тільки фахівцям;

Виходячи з того, що магістерська підготовка – це, по суті, лише перша сходинка до науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, яка веде до вступу в аспірантуру і наступної підготовки кандидатської дисертації, магістерська дипломна робота не може вважатися науковим твором у повному смислі цього слова, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а академічний ступінь, який відображає, перш за все, освітній рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього вмінь і навичок, властивих науковому працівникові-початківцеві.

Дипломна робота магістра, хоча і є самостійним науковим дослідженням, все ж повинна бути віднесена до розряду навчально-дослідницьких робіт, в основі яких лежить моделювання вже відомих рішень;

Виконання такої роботи повинно не стільки вирішувати наукові проблеми, скільки бути свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати найбільш загальні методи й прийоми їх розв’язання.

Оптимальний обсяг дипломної роботи магістра в межах:

комп’ютерний набір – 70-90 сторінок.

 

4. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

4.1. ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ

Важливим елементом у написанні дипломної роботи є вибір проблеми дослідження і його теми. Варто пам'ятати, що від правильного обрання теми та складеного змісту залежить якість виконання роботи.

Тематика дипломних робіт розробляється на кафедрах навчального закладу, і студенти самі вибирають із списку, що є на кафедрі, ту чи іншу тему. Вони також можуть самі запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, відповідності фаху, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми. При розробці і виборі тем дипломних робіт повинні враховуватися інтереси випускаючої кафедри, інших кафедр навчального закладу, особливості майбутньої діяльності випускника.

Тематика дипломних робіт повинна щорічно коригуватися з урахуванням накопиченого на кафедрах досвіду, побажань фахівців, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Після вибору теми студент звертається до свого наукового керівника за порадою. Дуже важливо, щоб він перед цим самостійно спробував розробити зміст своєї роботи, добре обміркував і чітко уявив собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дасть можливість керівникові зважити та врахувати здібності студента, його підготовленість до виконання даної роботи, а отже, зробити правильні висновки про те, яку надати допомогу саме там, де вона найбільш необхідна.

Кваліфікаційна робота бакалавра може мати теоретичний (реферативний) або дослідницький характер. У першому випадку, коли робота має теоретичний характер, вона пишеться на основі аналізу й узагальнення низки літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій тощо. Студент повинен взяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, що вивчається, дати оцінку вивченим роботам, висловити свою точку зору; зв'язно, грамотно і логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити наукові висновки.

Дипломна робота спеціаліста та магістра частіше має дослідницький характер, студент використовує як науково-методичну літературу, так і свої спостереження і факти, результати емпіричних досліджень, які він провів, висуває власні гіпотези тощо. Дипломна робота такого типу повинна мати і теоретико-методологічну частину, яка включає аналіз та узагальнення опублікованих наукових даних з проблеми, що досліджується, а також вступ та висновки.

Варто зауважити, що до студентських робіт висувається низка вимог. Основні з них такі:

- актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням сучасної науки;

- вивчення та критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з теми;

- вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми і її практичного стану, а також передового (при наявності - й власного) досвіду;

- наявність чіткої характеристики предмета, об'єкта, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором емпіричних досліджень;

- узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Студентські роботи мають свою специфіку, і їх деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. Усе ж інше, що стосується їх написання та оформлення, має практично однакові риси і тому буде проаналізовано спільно (див. розділ 4.4.Вимоги до тексту дипломної роботи).

Організація та контроль за процесом підготовки та захисту дипломних робіт покладається на завідуючих кафедрами. Безпосереднє керівництво за виконанням дипломної роботи здійснюється науковим керівником із числа професорсько-викладацького складу тієї кафедри, на якій студент проводить дослідження. У випадку виконання дослідження за межами навчального закладу додатково затверджується відповідальний консультант тієї установи, де студент проводить свої дослідження.

Починаючи роботу над дослідженням, студент повинен розподілити свій час, спланувати його і після вибору теми паралельно з навчальними заняттями взятися за її розробку. Для орієнтації наукових керівників та дипломників можна спиратися на орієнтовний графік контролю за ходом підготовки дипломної роботи, які наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Графік виконання дипломної роботи

	Заходи	Термін виконання
1.	Вибір наукового керівника та затвердження теми.	вересень-жовтень
2.	Підготовка календарного плану виконання дипломної роботи і затвердження його науковим керівником	листопад
3.	Підготовка та узгодження розширеного плану-конспекту дипломної роботи	до 1 грудня
4.	Підготовка чорнового варіанту роботи для першого читання науковим керівником	до 1 квітня
5.	Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, подання чорнового варіанту на друге читання.	до 15 квітня
6.	Врахування рекомендацій наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, що проводилися під час практики	до 1 травня
7.	Підготовка варіанту роботи до рецензування; отримання рецензії, подання роботи і рецензії науковому керівникові.	до 10 травня
8.	Доопрацювання дипломної роботи з урахуванням рекомендацій рецензента і наукового керівника. Чистове оформлення роботи, подання її науковому керівникові на підготовку відгуку	до 20 травня
	Написання відгуку науковим керівником, його доповідь завідувачу кафедри щодо завершення роботи	за 2 тижня до початку роботи ДЕК
	Подання чистового варіанту дипломної роботи разом із рецензією та відгуком на нормоконтроль, затвердження допуску до захисту засіданням кафедри	за 10 днів до початку роботи ДЕК

 

 

Для оптимізації виконання дипломної роботи студентом, стосовно його співпраці із науковим керівником рекомендується календарний графік основних консультацій, яка наведена в таблиці 4.2:

Таблиця 4.2

Календарний графік основних консультацій дипломника

з науковим керівником

№	Заходи	Термін виконання
1.	Обговорення напрямку дослідження та обрання теми	вересень-жовтень
2.	Підготовка до затвердження теми, обговорення основних положень роботи, які викладаються у вступі	листопад
3.	Обговорення результатів бібліографічного пошуку із науковим керівником та плану-конспекту дипломної роботи	грудень
4.	Подання чорнового варіанту першого розділу	січень
5.	Подання чорнового варіанту другого розділу	лютий
6.	Подання чорнового варіанту третього розділу	березень
7.	Робота над зауваженнями, формулювання висновків, доопрацювання вступу	квітень
8.	Подання роботи у чистовому варіанті та отримання відзиву від наукового керівника	за тиждень до початку роботи ДЕК

 

4.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Специфіка курсових і випускних робіт студента ВНЗ полягає в тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки, набувають певних навичок сучасних наукових методів дослідження.

У процесі такої роботи студент повинен пройти шлях, який включає в себе низку взаємопов'язаних етапів. Як правило, виконання дипломної роботи складається з шести етапів.

Перший етап включає обґрунтування теми, визначення об'єкта, предмета та мети дослідження.

Об'єктом дослідження є частина реальності, на яку спрямована пізнавальна активність дослідника; вся сукупність зв'язків, відношень різних аспектів теорії і практики, яка є джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, якості об’єкта, які досліджуються з визначеною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного, конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об'єкт.

Науково обґрунтоване визначення предмета дослідження - це змістовний науковий процес, який покликаний зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті, яким є об'єкт дослідження. Для цього буде недостатнім тільки визначити і назвати об'єкт дослідження. Потрібно дати його змістовну характеристику, бо, спираючись на неї, можна забезпечити більш цілісний підхід до характеристики і вивчення основного предмета дослідження.

Мета дослідження — усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника. Мета скеровує дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її (мети) досягнення – через формування завдань дослідження.

Визначення теми, об'єкта, предмета та мети дослідження складає по своїй суті єдиний нерозривний процес.

Логічні зв'язки між об'єктом, предметом, темою і метою дослідження, які необхідно враховувати в практиці дослідницької роботи, визначаються таким чином:

1. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами до його більш ефективного функціонування.

2. Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, на яку спрямована основна увага практичної і теоретичної діяльності дипломника.

3. Предмет дослідження включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих дипломником у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Другий етап потребує визначення завдань дипломної роботи на основі проведеного літературного огляду стану проблеми, яка вивчається, під кутом зору йогомети.

Основною методологічною вимогою до виконання літературного огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об'єкта дослідження.

Завдання дослідження можуть включати в себе такі елементи:

1) вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

2) аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в дипломній роботі, включаючи як методи загальнонаукові, так і методи емпіричного дослідження проблеми, з аналізом інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз тощо);

3) всебічне вивчення практики розв’язання даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх із рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку);

4) обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з іншого - на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження. Обґрунтування системи заходів практично співпадає з конкретизацією гіпотези дослідження;

5) емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови його фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов його реалізації);

6) розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.

Усі ці, а також багато інших чинників повинні враховувати студент і його науковий керівник при формулюванні і постановці завдань дослідження в рамках дипломної роботи.

Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом теорії. Вона має формулюватись як таке припущення, при якому на основі низки чинників можна зробити висновок про зв'язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формулюватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведення і захисту.

Гіпотези дипломної роботи можуть бути:

- описові, що передбачають існування якого-небудь явища, описують його причини і можливі наслідки;

- пояснювальні - в них дається тлумачення можливих наслідків з певних причин, а також характеризуються умови та обставини, за яких ці наслідки обов'язково настають, тобто, в силу яких чинників і умов виникає даний наслідок;

- описово-пояснювальні - як синтезована комбінація гіпотез першого і другого типу.

Варто зазначити, що в теорії і методиці наукових досліджень можуть застосовуватись і більш складні типи гіпотез, але зазвичай вони не застосовуються в навчальних дослідницьких роботах.

Описовий тип гіпотез меншою мірою дає можливість передбачення, а пояснювальний - не тільки дає таку можливість, а й, більше того, є їх головною властивістю. Тому саме пояснювальний тип гіпотез є більш бажаним для використання в дипломних дослідженнях, оскільки вони виводять дослідника на припущення щодо існування певних закономірностей, зв'язків між явищами, чинниками та умовами.

Необхідність і розробка гіпотези виникає тоді, коли існуючі, встановлені наукою ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, закони або закономірності не є достатніми для пояснення емпіричних фактів як результатів досліду. Гіпотеза виступає в ролі проміжної логічної побудови між існуючим та необхідним, знову створюваним теоретичним знанням і є логічним засобом перетворення емпіричного знання в теоретичне. При цьому важливо розуміти, що ефективність результату складного інтуїтивного процесу побудови гіпотези, в першу чергу, визначається наявністю фактів про об'єкт дослідження, а також умінням їх опрацьовувати та осмислювати.

Звичайно, перш ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору дипломної роботи необхідно всебічно осмислити проблему, познайомитися з основними літературними джерелами.

Побудова гіпотези можлива лише на основі старанного вивчення явищ. Лише після вивчення характерних рис явища, обставин, умов тощо можна висловити припущення про можливу причину даного явища (або класу явищ), і, відповідно, почати побудову гіпотези. Хід думки, при цьому, оформлюється як своєрідний умовивід.

При побудові гіпотези слід пам'ятати, що умовивід йде від наслідку (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Перевірена, обґрунтована, підтверджена дослідженнями, фактами, аргументами гіпотеза перетворюється в достовірне знання.

Для правильної побудови будь-якої гіпотези, перш за все, необхідно пам'ятати, що вона повинна бути конкретною. Під конкретністю розуміється її глибина, відповідність меті й завданням дослідження. Іншими словами, гіпотеза повинна відповідати конкретній меті та описувати конкретний об'єкт дослідження.

У дипломній роботі можуть використовуватися основна та допоміжні гіпотези, які співвідносяться таким чином: допоміжні гіпотези повинні розкривати, уточнювати основну.

Четвертий етап включає розробку програми теоретичного (у випадку теоретичної роботи) і програми та методики емпіричного (якщо робота має теоретико-дослідницький характер) дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження.

Методика емпіричного дослідження містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження?

Правильно обрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана - призводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити обґрунтованих висновків.

Важливо відзначити, що методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає і результативність дослідження, форми організації роботи, загальну методологічну орієнтацію автора. Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження.

П'ятий етап включає проведення теоретичного дослідження, узагальнення його результатів, обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

Шостий етап - літературне оформлення роботи і підготовка до захисту.

Підсумовуючи вищевикладене, у стислій формі подамо структуру роботи.

ВСТУП, як вступна частина дослідження, повинен віддзеркалювати ту роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Тут важливо дати обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначити об'єкт та предмет, мету та завдання дослідження, гіпотези. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

РОЗДІЛИ роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистового матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно.

Кожен розділ роботи повинен мати свої висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих тут питань.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами, або реченнями.

Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитися з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи власні обчислення.

ВИСНОВКИ, як заключна частина, як правило, містять у концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених завдань, які виконувались автором у процесі написання роботи.

Після висновків наводять СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ в алфавітному порядку.

Останніми подаються в роботі ДОДАТКИ.

4.3. ПОРАДИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ПОШУКУ

Для складання бібліографії з теми наукової роботи студент використовує наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань; алфавітні каталоги, в яких картки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів; предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей; електронні каталоги, які допомагають швидко орієнтуватися в бібліотечних фондах, а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики по окремих темах і розділах), виноски і посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках, періодичній літературі тощо. Для підбору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання. Важливим джерелом інформації може бути в сучасних умовах Інтернет.

Складений студентом список літератури, необхідної для вивчення при виконанні дипломної роботи, погоджується з керівником.

Керуючись складеним списком літератури, студент приступає до вивчення літератури з проблеми, що досліджується. Основну інформацію про видання рекомендується заносити в бібліографічні картки. До них вносяться короткі анотації, в яких відзначаються основні питання, викладені в книзі або статті, та висновки. Після попереднього ознайомлення з літературою і складання студентом особистої невеликої бібліографічної картотеки з теми потрібно приступати до більш глибокого їх опрацювання на основі повторного читання.

За допомогою керівника студент визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури. При повторному читанні виділяються та усвідомлюються головні думки й основні положення, висунуті автором книги або статті, проводиться їх аналіз.

Під час роботи з бібліотечними фондами та Інтернетом необхідно одразу взяти до уваги вимоги до оформлення списку літератури в майбутній дипломній роботі.

 

4.4. ВИМОГИ ДО ТЕКСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

 

Загальні положення

1. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати на мету дослідження і його завершеність.

2. При написанні роботи обов'язкові посилання на авторів і літературу, з якої використані матеріали або окремі результати. Використання в роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора та літературу враховуються при допущенні роботи до захисту та визначенні її оцінки.

3. У роботі необхідно стисло, логічно та аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

4. У дипломній роботі не прийнято давати оцінку матеріалу, що викладається. Норми наукової комунікації регламентують характер викладу наукової інформації, вимагаючи висловлення особистої думки в чистому вигляді. У цьому зв'язку автори наукових праць, у тому числі й магістерської роботи, намагаються використовувати мовні конструкції, які виключають з обігу особовий займенник «я», натомість виступає «ми». Це дозволяє відобразити свою думку як думку певної групи людей, наукової школи, наукового напрямку. Оскільки сучасну науку характеризують такі тенденції, як інтеграція, колективна творчість, комплексний підхід до вирішення проблем, використання займенника «ми» та його варіацій передають та відтіняють ці тенденції сучасної наукової творчості.

5. Роботу на захист подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, переплетеною.

 

Структура роботи

Дипломна робота повинна містити основні структурні елементи у такій послідовності:

- титульний аркуш;

- технічне завдання;

- реферат;

- зміст;

- вступ;

- розділи основної частини;

- висновки;

- список літератури;

- додатки.

Титульний аркуш: має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:

а) назва міністерства та навчального закладу, факультету, кафедри;

б) назва дипломної роботи згідно з наказом вищого навчального закладу;

в) номер групи, напрям підготовки (для бакалаврів) або спеціальність (для спеціалістів та магістрів), ініціали та прізвище студента,;

г) посада, науковий ступінь, прізвище та ініціали наукового керівника;

д) посада, науковий ступінь, прізвище та ініціали рецензента;

є)) місто, рік виконання дипломної роботи.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатках В, К, Л.

Нормоконтролеру робота подається для перевірки у 2 етапи у чітко встановлені терміни:

1) попередній – після проведення нормоконтролером загальної (для групи) консультації подається чернетка роботи для виявлення головних недоліків щодо оформлення кваліфікаційної роботи;

2) заключний, коли на технічному завданні стоять підписи: дипломника і наукового керівника, наявні відгук наукового керівника та рецензія рецензента. Лише потім робота підписується нормоконтролером та здається на кафедру для завірення завідуючим кафедрою, що визначає допуск до захисту.

Завдання на дипломну роботу оформлюється на двох сторінках одного аркуша формату А4, у відповідності із затвердженою міністерством формою, розміщується після титульного аркуша, фіксується підписами завідуючого кафедрою, наукового керівника та студента-дипломника. Приклад оформлення завдання на дипломну роботу видається в електронному варіанті кафедрою.

Реферат призначений для ознайомлення з роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї дипломної роботи. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки і повинен містити:

1) відомості про обсяг дипломної роботи. Наприклад: Дипломна робота складається з... сторінок,… ілюстрацій, ….додатків, …. позицій у списку літератури тощо;

2) термінологію, що найбільш часто зустрічається в роботі: від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок, через коми;

3) текст реферату, який повинен відображати характеристики дипломної роботи: мету роботи, об’єкт дослідження, предмет дослідження, методи дослідження, новизну дослідження, головні висновки, до яких дійшов автор (3-4 висновки в короткій формі).

Реферат належить виконувати таким чином, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4. Приклад оформлення реферату наведено у Додатку Д.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список літератури; додатки і напроти них — номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових роботи (Приклад оформлення змісту наведено в Додатку Ж).

Вступ. У вступі, який розпочинають з окремої сторінки, коротко викладають:

—оцінку сучасного стану проблеми;

—актуальність даної роботи;

—об’єкт та предмет дослідження;

—гіпотезу;

—мету роботи;

—завдання роботи.

Обсяг вступу - 3-4 аркуша друкованого тексту.