Приклад оформлення вступу наведено в Додатку М.

Основна частина роботи — це викладання відомостей про предмет та об’єкт дослідження, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії та методів роботи), та її результати. Викладаючи матеріал, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

Основну частину дипломної роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи повинні розподілятися на підрозділи. Кількість підрозділів різних розділів роботи повинна бути порівняно однаковою. Кожен підрозділ повинен завершуватися підсумком, який виділяється стилістично, наприклад, «Таким чином….» або «Підводячи підсумки першого розділу, вважаємо за необхідне зазначити….».

Висновки, які завершують кожен розділ, але в більш ґрунтовній інтерпретації, є основою заключної частини роботи.

Якщо у роботі необхідно навести подробиці дослідження, їх вміщують у додатках.

Висновки вміщують, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) або її окремого стану з урахуванням світових тенденцій, вирішення поставлених завдань, можливі галузі використання результатів роботи: наукову, соціальну значущість отриманих результатів.

Важлива вимога до висновків — їх стислість (2-3 аркуші) та ґрунтовність.

Список літератури

Список літератури, на яку є посилання в основній частині дипломної роботи, наводять у кінці тексту дипломної роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання, в яких вказуються у квадратних дужках номер посилання в переліку посилань, через кому, номер сторінки, наприклад [1, с. 25].

Бібліографічні описи в списку літератури подають в алфавітному порядку.

Приклад оформлення бібліографічних описів наведено в Додатку Б. Приклад оформлення списку літератури наведено в Додатку Н.

Додатки

У додатки можуть бути включені:

— додаткові ілюстрації або таблиці;

— матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, тести, використані анкети, матеріали, розроблені в процесі виконання роботи та ін.).

 

ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Оформлення дипломної роботи здійснюється за Стандартом підприємства СТП 3-97 (вимоги до оформлення курсових і дипломних робіт) ЗНУ, адаптованих нормоконтролерами до відповідних спеціальностей.

 

5.1. Загальні вимоги

При оформленні роботи дозволяється тільки комп’ютерний набір та роздруковка тексту роботи. Текст роботи повинен бути вичитаний як студентом, так і науковим керівником. Невичитаний текст з лексичними та орфографічними помилками є неприпустимим.

Робота оформлюється з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), можливе також використання паперу для подання таблиць та ілюстрацій на аркушах формату АЗ, складених відповідно вдвоє, для дотримання основного формату А4.

 

Приклад загального оформлення сторінки роботи

	Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве –30 мм праве –10 мм верхнє –20 мм нижнє –20 мм.

Вимоги до комп’ютерного набору дипломної роботи:

· текстовий редактор – WORD

· гарнітура шрифту – Times New Roman

· кегль шрифту (розмір) – 14

· кількість символів у рядку – не менше 60

· абзац – 1,25

· міжрядковий інтервал – 1,5

· кількість рядків на сторінці – до 30

· Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» набирають великими літерами симетрично до тексту (шрифт – 14 жирний), центровано, без крапки.

· Заголовки підрозділів набирають маленькими літерами, крім першої – великої, з абзацного відступу, шрифт 14 – напівжирний, без крапки.

· Кожен новий розділ роботи треба починати з нової сторінки.

· Відступ між підрозділами — один рядок, при умові, що новий підрозділ розпочинається у верхній частині сторінки. Якщо ж він має початися у нижній частині сторінки, його необхідно починати з нової сторінки.

· Форма титульного аркуша і технічного завдання має єдиний загальновузівський стандарт і виконується згідно зі зразками.

 

5.2. Нумерація

Нумерація сторінок подається без знаку № у правому верхньому куті арабськими цифрами: 2,3,4,5,6,7…. Крапка після номера сторінки не ставиться. Підрахунок нумерації сторінок починається враховуючи, що титульний аркуш є першою сторінкою роботи і номер сторінки на ньому не ставиться. Завдання на дипломну роботу підшивається після титульного листа і не нумерується, але рахується. На рефераті та першій сторінці вступу нумерація не проставляється (сторінки рахуються). Таким чином, сторінка, на якій починають проставляти нумерацію, є друга сторінка вступу, на якій проставляється – 4. Надалі здійснюється наскрізна нумерація сторінок через усю дипломну роботу. У нумерацію входять усі аркуші, враховуючи додатки.

Нумерацію розділів, підрозділів подають арабськими цифрами.

Зміст, вступ, висновки, список літератури не мають порядкових номерів.

У тексті роботи номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка набирають заголовок розділу. Розділи повинні мати наскрізну нумерацію в межах усієї роботи і нумеруватись арабськими цифрами з крапкою в кінці.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. – третій підрозділ другого розділу. Потім у тому ж рядку набирають заголовок підрозділу. Приклад оформлення змісту та заголовків розділів наведено в Додатку З.

 

5.3. Ілюстрації

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4 (тобто подану на складеному вдвоє форматі А3), враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:Рис. 1.2 (другий малюнок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією.

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення.

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

 

 

5.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і набирають симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Приклад побудови таблиці:

 

Таблиця 3.2

Назва таблиці

 

Головка	Заголовок граф
			Підзаголовки граф
Боковик (заголовки рядків)				Рядки

 

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. У тексті повинна бути вказівка на таблицю. Наприклад, «…статистичні дані наведені в табл. 3.2». Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну (і подальші) сторінки назву вміщують тільки над її частиною на першій сторінці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик. Слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 1.2.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не варто. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Примітки до тексту таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

 

Посилання

При написанні роботи дипломник повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати досліджень, дані з яких наводяться в роботі, а також на наукові дослідження, на матеріалах яких розроблюються проблеми, що вивчаються в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на які дано посилання в роботі.

У дипломних роботах необхідно використовувати кінцеві посилання на літературу, які можна здійснювати через зазначення в дужках їх номера в списку літератури та вказування сторінок, на які іде посилання.

Приклад:

Цитата в тексті: «Робота соціальної служби може бути ефективною тільки тоді, коли вона є ефективною ланкою цілісної системи управління колективом. Але головне питання – яке місце повинен займати соціальний працівник, які конкретні завдання виконувати в цій цілісній системі управління» [7, с. 67]. 7 — номер за списком літератури, 67 — сторінка.

Відповідне подання у списку літератури:

7. Васильєв В. В. Соціальна робота на підприємстві [Текст]: навчальний посібник / В. В. Васильєв. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011. – 424 с.

Якщо необхідне посилання на декілька публікацій, то їх потрібно оформляти в посиланні, використовуючи знак «;». Наприклад: цитата в тексті «...проблема лідерства аналізується в працях К.Левіна, М.Мескона, Б.Паригіна [12; 14; 25]».

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: дивись рис. 1.2.

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: в табл. 1.2.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: див. табл. 1.3.

 

5.6. Оформлення списку літератури

Відомості про літературу, яка включена до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Приклади оформлення посилань у списку літератури подано в Додатку Б. Приклад оформлення списку літератури наведено у додатку Н. Складання списку повинно йти в алфавітному порядку. У випадку, коли в роботі використовується кілька праць одного автора, враховується принцип хронології, тобто їх подають за роком видавництва.

Послідовність списку літератури передбачає, що першими наводяться, в алфавітному порядку, монографії, підручники, збірки наукових праць, словники, періодичні видання тощо., далі наводяться бібліографічні посилання на електронні версії публікації.

Міста видань пишуться повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів, Відень тощо, за винятком наступних столиць держав К. (Київ), М. (Москва), Мн. (Мінськ), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), Р. (Париж) та окремих міст: Л. або СПб. (Ленінград, або Санкт-Петербург).

 

 

5.7. Додатки

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках і розміщують їх у порядку появи в тексті роботи.

На початку тексту додатків великими літерами жирним шрифтом, посередині рядка пишеться слово ДОДАТКИ. Кожний наступний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Праворуч над заголовком малими літерами з першої великої жирним шрифтом друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» тощо.

 

6. ОБОВ’ЯЗКИ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА

При виконанні кваліфікаційних робіт обов’язки наукового керівника полягають, насамперед, у визначенні актуальності наукової теми дослідження, порад до реалізації наукової концепції, складанні змісту та розробці плану виконання дипломної роботи, рекомендацій щодо підбору літератури, проведення емпіричного дослідження та поетапного написання дипломної роботи від чернетки до чистового варіанту. Науковий керівник своїм відгуком на кваліфікаційну роботу фактично допускає її до захисту перед ДЕК.

 

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ РОБІТ

7.1. Основні документи, що представляються ДЕК

Повністю підготовлена до захисту робота подається науковому керівникові, який ще раз проглядає таку роботу в цілому. Свої думки він викладає в письмовому відгуку. Він пишеться довільною формою, проте у ньому можна виявити і деякі загальні положення:

- у першу чергу вказується на відповідність виконаної роботи напряму підготовки, спеціальності та галузі науки, за якими ДЕК уповноважений провести захист кваліфікаційної роботи;

- характеризується виконана робота, її актуальність, теоретичний рівень, практичне значення, повнота, глибина й оригінальність вирішення поставлених завдань, а також пропонується або обмежується допуск роботи до захисту;

- закінчується письмовий відзив наукового керівника вказівкою на ступінь відповідності її вимогам, які висуваються до робіт такого типу.

Робота обов'язково рецензується. Рецензія виконується, як правило, викладачем, фахівцем тієї галузі знань, за тематикою якої виконана кваліфікаційна робота. Рецензент зобов’язаний провести кваліфікований аналіз сутності та основних положень рецензованої роботи, а також оцінити актуальність обраної теми, самостійність підходу до її розкриття, наявність власної точки зору, вміння користуватися методами наукового дослідження, ступінь обґрунтованості висновків та рекомендацій, достовірність одержаних результатів, їхню новизну та практичну значущість. Він також має оцінити і вивести на перший план сильні сторони роботи, її досягнення, послідовність викладення, широту й ретельність охоплення матеріалу, а також перспективи, які вона відкриває.

Поряд із позитивними сторонами такої роботи відзначаються і недоліки, зокрема вказуються відступи від логічності й грамотності викладу матеріалу, виявляються фактичні помилки тощо. Обсяг відзиву та рецензії, як правило, не перевищує 2-х сторінок друкованого тексту.

Робота допускається до захисту підписом завідуючого кафедрою (при наявності позитивного відзиву та рецензії). З рецензією студенту потрібно ознайомитися до захисту, щоб підготуватися до обговорення зауважень, висловлених рецензентом.

Основним документом, який готується до захисту студентом, що зачитується або переказується на засіданні ДЕК, є конспект доповіді.

 

7.2. Підготовка до виступу на засіданні ДЕК

 

Перше і найголовніше, з чого починається підготовка до захисту роботи, – це розробка виступу за результатами дослідження у формі усної доповіді, яка покликана розкрити сутність, теоретичне й практичне значення результатів проведеної студентом роботи.

У структурному відношенні доповідь можна поділити на три частини, які складаються із рубрик, кожна з яких являє собою самостійний смисловий блок, хоча в цілому вони логічно взаємопов'язані і становлять єдність, яку сукупно характеризує зміст проведеного дослідження.

Перша частина доповіді віддзеркалює вступ роботи. Рубрики цієї частини відповідають тим смисловим аспектам, відповідно до яких дається опис наукової проблеми, також формулювання мети роботи. Тут же необхідно вказати методи, за допомогою яких одержано фактичний матеріал роботи, а також охарактеризувати її склад і загальну структуру.

Після першої вступної частини йде друга і найбільша за обсягом частина, яка у послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, характеризує кожну частину роботи. При цьому особливу увагу варто звернути на підсумкові результати. Відзначаються також критичні порівняння та оцінки.

Закінчується доповідь підсумковою частиною, яка будується за висновками роботи. Тут доречно перерахувати загальні висновки з її тексту (не повторюючи більш часткові узагальнення, зроблені при характеристиці розділів основної частини) і зібрати воєдино основні рекомендації.

Текст доповіді може бути доповнений і додатковими матеріалами (схеми, таблиці, графіки, діаграми тощо), які необхідні для доказів висунутих положень, зроблених висновків і запропонованих рекомендацій.

Коли текст виступу на захист робіт складений, доречно підготувати письмові відповіді, зауваження й побажання, які наявні у відгуку та рецензії, а потім скласти письмові відповіді на всі питання і зауваження, які містяться в рецензії.

У випадку згоди із зауваженнями рецензента можливо використання відповідей типу: «Із чим не можна не погодитись», «Вказані недоліки можуть бути виправлені...», «Я цілком згодний із тим, що...», «Зауваження по роботі досить справедливі...».

У випадку незгоди із зауваженнями рецензента можна заперечувати таким чином: «Я дозволю собі не погодитися...», «У зв’язку із зауваженнями хотілося б звернути увагу присутніх на таке...», «Це питання поки залишається відкритим...», «Факти (результати, дані) доводять, що...», «Із зауваженнями не можна погодитись, оскільки...», «Думаю, що це не стосується теми нашого дослідження...», «Така постановка питання, на наш погляд, неправомірна, оскільки...» тощо.

Відповіді мають бути короткими, чіткими й добре аргументованими. Якщо можливі посилання на тексти робіт, то їх варто робити. Це надає відповідям найбільшої переконливості й одночасно дозволяє підкреслити достовірність наведеного дослідження.

При підготовці до захисту бажано ще раз уважно перегорнути весь текст роботи, зробити помітки на сторінках, вкласти у потрібні місця закладки. Особливу увагу треба звернути на аналітичні таблиці, графіки та схеми, що містять у собі в наочній і концентрованій формі найбільш значущі результати роботи. Частину таких матеріалів бажано підготувати для ілюстрації в залі засідань ДЕК. Вони оформлюються таким чином, щоб дипломник міг демонструвати їх без особливих утруднень і вони були доступні усім присутнім у залі.

Тривалість доповіді – 3-4 хвилини.

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи