Місце та роль КП в системі національного права

Конституційне право України — провідна галузь національного права, являє собою сукупність правових норм, перш за все принципів і норм конституції, які закріплюють основи політичної та економічної організації суспільства, форму держави, порядок і принципи формування та компетенцію органів державної влади, основи правового статусу людини і громадянина.Основним предметом правового регулювання конституційного права Укр є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення влади народом Укр. Конституційне право Укр є одним з найважливіших засобів забезпечення повновладдя народу Укр в політичній, економічній і соціально-культурній сферах його життєдіяльності. Жодна інша галузь права не закріплює суспільні відносини, що складають основи повновладдя народу Укр. Це – виняткова прерогатива конституційного права. Дані обставини визначають провідну роль конституційного права в системі національного права Укр. Виконуючи роль ядра системи національного права, інтегруючи його галузі в одне ціле, конституційне право проникає в кожну з таких галузей. Таке проникнення забезпечується, насамперед, за допомогою КУ – основного джерела конституційного права, яке, в свою чергу, є відправним для кожної із галузей національного права Укр.

2. Джерела конституційного права Система правових актів, які є джерелами конституційного права України, досить широка. Це КУ, Конституція АРК, закони, постанови ВРУ, акти ВР АРК, декларації (насамперед Декларація про державний суверенітет України), Акт проголошення незалежності України, постанови КМУ, Ради міністрів АРК, акти місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, регламенти тощо. Особливе місце серед джерел конституційного права України належить КУ, в якій закріплюються найбільш принципові державно-правові норми загального характеру. Вони мають установчий характер та найвищу юридичну силу, стосуються всіх сфер життя суспільства: політичної, економічної, соціальної, духовної. Таким діапазоном змісту своїх норм Конституція України суттєво відрізняється від інших джерел конституційного права. В ній визначається багато інших видів джерел цієї галузі національної правової системи. Норми КУ стосуються кожного громадянина, усіх суб'єктів суспільних відносин. Джерелом конституційного права України є міжнародні договори. КУ (ст. 9) встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, є частиною національного законодавства України.

3. Пон-тя конституції,види,їх юр.властивості. Конститу́ція Украї́ни — основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року КУ набула чинності з дня її прийняття. Чинна КУ складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула

Підстави класифікації конституцій: форма конституції, термін дії конституції (постійні, тимчасові), спосіб прийняття конституції,порядок зміни, внесення поправок і доповнень (жорсткі, гнучкі), інші підстави класифікації конституцій.

За формою правління, яка закріплюється в конституції, розрізняють монархічні та республіканські. За формою державного устрою, що встановлюється конституціями, вони поділяються на федеративні та унітарні.

Під юридичними властивостями Конституції розуміють такі її ознаки, що характеризують Конституцію як Основний Закон держави та суспільства. Серед юридичних властивостей КУ найбільш важливими є такі.

Нормативність. Як Основний Закон держави Конституція України обов'язкова до виконання всіма суб'єктами права і є актом постійної і прямої дії.

Установчий характер. У Конституції закріплюються найважливіші права, свободи та обов'язки громадян, система, принципи діяльності органів державної влади І місцевого самоврядування.

Програмний характер. Найвища юридична сила (юридичне верховенство). Особлива юридична природа.Підвищена стабільність. Підвищений ступінь охорони з боку держави. Здатність до стимулювання суспільних відносин.

Конституція є основою розвитку галузевого законодавства, яке розвивається відповідно до конституційних положень.

4. Сутність принципу верховенства та вищої юр сили КУ Одним з основних принципів розбудови правової держави, що закріплений частиною першою ст 8 КУ, є верховенство права. Цей принцип розкривається в спорідненому, хоча й не тотожному принципі верховенства конституції, який є характерним для більшості сучасних демократичних держав. Це унормовує й ч.2 ст8 Основного Закону: «КУ має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі КУ і повинні відповідати їй».Конституція України характеризується верховенством не лише стосовно актів національного законодавства, а й щодо міжнародних договорів. Так, ч.2 ст 9 КУ встановлюється: «Чиннi мiжнароднi договори, згода на обов’язковiсть яких надана ВРУ, є частиною нацiонального законодавства Укр. Укладення мiжнародних договорiв, якi суперечать КУ, можливе лише пiсля внесення вiдповiдних змiн до КУ».

Реалізація принципу верховенства КУ також забезпечується через діяльність органу конституційної юрисдикції. Так, завданням КСУ є гарантування верховенства КУ як Основного Закону держави на всій території України (ст. 2 ЗУ «Про КСУ»).

Як передбачено ч. 2 ст. 147 КУ, Конституційний Суд вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

5. Конституційно-правові норми та інститути Конституційно-правові інститути виступають своєрідними балками, на яких тримаються конституційні засади держави та реалізовуються конституційно-правові відносини. Досліджуючи особливий юридичний зміст конституційних норм, слід акцентувати увагу на суб'єктному складі конституційного права та конституції правових відносин. Згадані суб'єкти відрізняються від суб'єктів інших галузей права політичним характером, правоздатністю (у індивідуальних суб'єктів) і компетенцією (органів державної влади, глави держави, Конституційного Суду України та територіальних утворень). Виділяють три різновиди конституційних інститутів. Перш за все це загальні конституційні інститути, які відповідають системі Конституції України (основні засади конституційного ладу, основні права і свободи людини і громадянина, державний і територіальний устрій України тощо). У них концентруються всі інші інститути. Конституційні інститути можуть різнитися також за змістом, структурою, методами та завданнями правового регулювання. Вони у своїй сукупності утворюють систему, закладену в Конституції України. До цієї системи входять інститути: загальних засад, прав і свобод людини і громадянина, народного волевиявлення; інститути органів державної влади, територіального устрою, місцевого самоврядування; інститут, що визначає порядок змін і доповнень до КУ. Порушення конституційно-правових норм тягне за собою конституційно-правову відповідальність.

6. Порядок прийняття КУ –