Загальна схема інвестиційного аналізу та визначення інвестиційних потреб.

3.5.Контрольні питання.

Управління підготовкою та реалізацією інвестиційного проекту передбачає обов’язкове застосування загальноприйнятих систематизованих

та науково обгрунтованих в міжнародній практиці принципів, методів та підходів.

Суть розділу - розкрити деякі базові положення проектного аналізу, як інструментарію подальших дій фахівців з розробки та управління інвестиційними проектами.

Вивчаючи даний розділ, студенти повинні знати:

3.1. Концепція та принципи проектного аналізу

Проектний аналіз базується на порівнянні вигід і витрат, по­в'язаних з реалізацією проекту. Оцінка вигід і витрат здійснюється в грошовому виразі.

Концепція проектного аналізу являє собою набір методич­них принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рі­шень про реалізацію проекту.

Одним з головних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається різницею його позитивних ре­зультатів та негативних наслідків. За такою оцінкою проекту ви­никають ускладнення, пов'язані, по-перше, з різним часом отри­мання вигод та здійснення витрат, по-друге, кількісним та якіс­ним виміром реальних результатів проекту.

Концепція проектного аналізу концентрується на з'ясу­ванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різ­нобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); еко­номіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні проек­ту; природного та соціального зовнішнього середовищ, в якому здійснюватиметься проект. Подібні методики спрямовані на те, щоб розроблений проект був доцільним з економічного та техніч­ного поглядів, враховуючи при цьому не тільки технологічні або

суто технічні аспекти проекту, але й системи управління фінансу­ванням, а також загальну довготривалість результатів проекту.

Концепція проектного аналізу надає системне уявлення про методи порівняння та оцінки проектів, способи і засоби залучен­ня ресурсів для реалізації проектів, а також механізм управління його життєвим циклом. Тобто проектний аналіз розглядається як складова управління проектом.

Методологія проектного аналізу спирається на систему принципів, першим з яких є принцип альтернативності. Він стосується як різно­манітних можливостей використання ресурсів, так і шляхів досягнен­ня проектних цілей, вибору найкращих варіантів проектних рішень. Принцип альтернативності зумовлює раціональну поведінку, що ха­рактеризується вибором найкращого варіанта з наявно можливих.

Дуже важливу роль при розгляді проектних рішень відіграє принцип обумовленості. Адекватна оцінка проекту, в основу якої покладено економічні цінності, можлива лише при чіткому розме­жуванні вигід і витрат, які, в свою чергу, зумовлені рішенням про реалізацію проекту чи відмову від нього. Проектний аналіз кон­центрує увагу на тих змінних, значення яких змінилося внаслідок прийняття проекту чи відмови від нього. Тому при розрахунках оцінка проекту базується на тих потоках грошових коштів, значен­ня яких безпосередньо пов'язано з реалізацією проекту.

Наступним принципом проектного аналізу є розгляд кількіс­ного значення впливу змін, які безпосередньо співвідносяться з прийняттям проекту чи його відхиленням. Цей принцип назива­ють маржинальним, або принципом прирісної природи. Кон­цепція останньої вимагає, щоб в аналізі проекту використовува­лися значення не загальної чи середньої величини, а приріст змінної, обумовлений реалізацією проекту.

Проектний аналіз виходить з необхідності розглядати ситуа­цію «з проектом» та «без проекту», оскільки цей принцип дозво­ляє порівняти, що відбудеться з часом у приватному бізнесі або конкретному регіоні чи країні при реалізації проекту, і як ситуа­ція розвиватиметься у випадку відмови від проекту. Характерною особливістю принципа порівняння «з проектом» та «без проек­ту» є врахування очікуваних з часом змін у потоках вигід й ви­трат як для ситуації з проектом, так і без проекту. Такий підхід не є адекватним співставленню ситуації «до проекту» та «після проекту», оскільки не враховує зміни у виробництві, які б відбулися без здійснення проекта та приводить до неточного підрахунку вигід і витрат, що відносяться на проект. Наприклад, підприємство забезпечує щорічний приріст обсягів продаж в 1%. Реалізація проекту впровадження нової технології забезпечить приріст в 5%. Тобто, ситуація «без проекту» дає 1% приросту, «з проектом» - приріст становить 5%. Тобто проект здатен збільшити обсяги продаж на 4%. У випадку, коли обсяги продаж падають, наприклад, на 5%, пропонується проект, який скоротить темпи падіння на 2%. Результатом проекту буде ріст продаж на 3% відносно того рівня, який би мав при не виконанні проекту.

Оскільки оцінка очікуваних вигід і витрат проекту нерозривно пов'язана зі зміною цінності грошей у часі, проектний аналіз ви­магає встановити часовий горизонт проекту та його тривалість. Тому важливішим принципом проектного аналізу є визначення строку початку і завершення проекту, а також часу, коли про­ект почне приносити прибуток. В цьому питанні може бути неоднозначне тлумачення строків. Так, наприклад, якщо суть проекту заключається в освоєнні родовища корисних копалин, яке має розвідані та кількісно визначені запаси, а варіантами фінансування є банківський кредит або залучення акціонерного капіталу, то якщо різні методи фінансування впливають на терміни освоєння родовища, то і строки тривалості проекту будуть різними. Так, якщо при акціонуванні та одночасному залученні банківської позики проект за рахунок значних первинних капітальних ресурсів може забезпечити достатньо великий обсяг щорічного видобування, в такому випадку строк проекту буде меншим, ніж при фінансуванні виключно за рахунок акціонерних коштів.

Зміна (скорочення чи подовжен­ня тривалості проекту) впливає на доходи та витрати проекту. Тривалість проекту — це час його існування, який не залежить від періоду привабливості чи непривабливості проекту.

Таким чином, проектний аналіз — це методологія, яка застосовується для визна­чення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рі­шень і проектів, що дозволяє, в свою чергу, здійснювати вибір і при­ймати вивірені рішення в умовах обмеженості ресурсів.