Вступ до навчальної дисципліни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Кафедра аграрного, земельного та екологічного права

ПРОГРАМА І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

Для студентів усіх факультетів та форм навчання

за спеціальністю «Правознавство»

Розробник та укладач: кандидат юридичних наук, професор Каракаш І.І.

Рецензенти:

Гуревський В.К. – кандидат юридичних наук, доцент, суддя Малиновського районного суду м. Одеси.

Пащенко О.М. – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри спеціально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ.

Схвалені рішенням кафедри від«30» січня 2015 року, протокол № 5.

Рекомендовані до друку рішенням навчально-методичної ради університету, протокол № 1 від «» лютого 2015 року

Відповідальна за випуск кандидат юридичних наук, доцент Степська О.В.

Одеса – 2015

ВСТУП ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Сучасне «Земельне право України» є основною нормативною дисципліною в системі підготовки фахівців з вищою юридичною освітою і одночасно є самостійною галуззю права в українській правовій системі. Нормативно-правову базу земельного права складає діюча система вітчизняного земельного законодавства, головне завдання якого полягає у забезпеченні правового регулювання суспільних відносин щодо використання та охорони землі як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельна реформа, започаткована з метою здійснення радикальних економічних перетворень та формування ринкових відносин, передбачала роздержавлення і перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, забезпечення раціонального використання та ефективної охорони земель як природного ресурсу, основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та просторово-територіального базису. Зазначене вимагало докорінного перегляду, оновлення та реформування земельного законодавства.

З прийняттям Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року з одночасним схваленням Верховною Радою України постанови «Про земельну реформу», земельні відносини набули нового змісту. У наступних законодавчих актах, прийнятих на їх виконання та подальшій розвиток, поряд з державною власністю на землю, було закріплено існування колективної та приватної власності на землю з рівноправним функціонуванням всіх форм земельної власності. Зазначене принципове положення стало основою для розробки і прийняття нової редакції Земельного кодексу України від 13 березня 1992 року. Передбачена в оновленому Земельному кодексу демонополізація виключної форми власності на землю призвела до того, що земельний фонд країни перестав належати виключною державі. Ці основоположні акти земельного законодавства започаткували формування сучасного Земельного права України.

Конституція України 1996 року надала новий імпульс розвитку вітчизняного законодавства і права країні. Проте з прийняттям Конституції багато норм Земельного кодексу в редакції 1992 року вступили у протиріччя з нормами Основного закону. Крім того, чимало питань земельних відносин регулювалися окремими урядовими постановами та президентськими указами, які суперечили один одному. Тому для формування єдиного правового простору в регулюванні земельних відносин, який би спирався на положення Конституції та враховував набутий практичний досвід проведення земельної реформи, 25 жовтня 2001 року був прийнятий новий Земельний кодекс України, який у даний час є діючим кодифікаційним джерелом сучасного земельного права.

До законодавчих актів, що складають нормативно-правову базу сучасного земельного права як галузі права і навчальної дисципліни, крім чинного Земельного кодексу, відносяться: Закони України «Про землеустрій», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оренду землі», «Про оцінку земель», «Про захист конституційних прав громадян на землю», «Про благоустрій населених пунктів» «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»; «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах», «Про Державний земельний кадастр»; постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» та «Про прискорення земельної реформи і приватизації землі», «Про виконання земельного законодавства при реформуванні аграрного сектора економіки», «Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу», «Про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення; президентські укази «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», «Про захист прав власників земельних часток (паїв)», «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення», «Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках», «Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення», «Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною», «Про деякі питання вдосконалення державного регулювання у сфері оцінки земель», «Про деякі питання організаційно-правового забезпечення формування та регулювання ринку землі та захисту прав власників земельних ділянок», «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)»; урядові постанови «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», «Про додаткові заходи щодо врегулювання земельних відносин», «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», «Про затвердження типового договору оренди землі», «Про порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку», «Про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та багато інших нормативно-правових актів. Деякі з наведених нормативно-правових актів цілком або їх окремі норми втратили чинність. Проте вони відіграли свою роль і залишили певній слід у розвитку сучасного земельного права.

Предметнавчальної дисципліни складають суспільні відносини щодо використання та охорони земель, що регулюються нормами земельного законодавства і права. Теоретична актуальність і практична значимість викладання студентам сучасного земельного права полягає у тому, що новації, закріплені у земельно-правових актах призвели до суттєвих змін в інших природноресурсних галузях законодавства. Об’єктивні процеси розвитку суспільних відносин вимагають їх відображення в тій чи іншій мірі в гірничій, водній, лісовій, фауністичній, флороохоронній, природно-заповідній та інших галузях природноресурсового законодавства. Тому юрист-правознавець з вищою освітою має завчасно підготуватися до сприйняття таких законодавчих новацій та бути готовим до застосування їх у своїй практичній діяльності.

Мета викладання навчальної дисципліни полягає у наданні теоретичних і практичних знань студентам із сучасного земельного законодавства і права, систематизації отриманих ними знань для подальшого використання у практичній діяльності, ознайомленні з науковими працями провідних вчених з теоретичних проблем земельного права, системному пізнання змісту основних положень чинного законодавства та проведенні аналізу опублікованої судової практики, а також отриманні практичних навичок застосування правових норм при вирішенні конкретних навчальних завдань. Розкриваючи теоретичні питання, студенти мають прагнути до максимально повного і чіткого викладу усіх питань навчальної програми.

Досягнення зазначеної мети потребує вирішення наступних завдань:

- вивчити законодавчі та підзаконні акти, що регулюють земельні відносини;

- розглянути правову природу основних видів земельних правовідносин;

- ознайомитися з працями провідних юристів-науковців із земельного права;

- визначити можливі напрями подальшого розвитку земельного законодавства.

Викладання навчальної дисципліни є обов’язковим, що передбачено навчальним планом підготовки фахівців з вищою юридичною освітою. При цьому ним встановлена різна кількість лекційних, семінарських (практичних) і консультаційних годин для різних факультетів і форм навчання. У зв’язку з цим академічна (стандартна) програма навчальної дисципліни, що наведена нижче, охоплює максимальний обсяг питань сучасного земельного права і законодавства та розрахована на студентів усіх навчальних підрозділів і форм навчання, починаючи зі студентів юридичного коледжу і закінчуючи студентами, які одержують післядипломну освіту.

Лекційний курс читається провідними викладачами кафедри і охоплює найбільш теоретично актуальні, практично значущі та дещо ускладнені питання. Тому слід звернути увагу на те, що лекції читаються не за всіма темами і не з усіх питань лекційної тематики навчальної дисципліни.

Практичні заняття є основною формою навчання при викладанні курсу «Земельне право України». Вони націлені на засвоєння основних теоретичних положень та відпрацювання практичних навичок застосування норм земельного права шляхом розв’язання нескладних задач та надання конкретних відповідей при вирішенні питань, які виникають при розгляді земельно-правових відносин.

Самостійна робота студентів є ефективним засобом оволодіння навчальним матеріалом, яка охоплює підготовку до семінарських та практичних занять, виконання індивідуальних завдань (практичних задач та завдань). Найбільш результативними видами самостійної роботи є написання творчих робіт (рефератів, доповідей, бакалаврських робіт), які студенти мають захищати у встановленому порядку для отримання відповідної суми балів. Вони можуть також підготувати повідомлення з будь-якої теми, обраної самостійно, та виступити з ним на семінарських (практичних) заняттях. Після виконання усіх вимог навчального плану щодо подолання змісту наведеної програми та семінарських (практичних) занять за звичайною системою навчання або отримання необхідної кількості балів за модульною системою навчання, студенти мають складати екзамен в усній або письмовій формі. В організації самостійної роботи дійову допомогу студентам можуть надати індивідуальні та групові консультації викладачів, а також перелік нормативно-правових актів та рекомендованої літератури, що наводиться у навчальній програмі та методичних рекомендаціях кафедри.

Міжпредметні зв’язки: Земельне право тісно пов’язано з такими навчальними дисциплінами як аграрне право, екологічне право, природноресурсове право, цивільне право, господарське право, адміністративне право, фінансове право, конституційне право тощо. Безумовно, правовому регулюванню земельних відносин притаманні ознаки теорії держави і права та методології української юридичної науки. Тому викладання та вивчення земельного права має відбуватися з урахуванням засадничих положень і сучасних досягнень зазначених навчальних дисциплін.

Кваліфікаційна характеристика навчальної дисципліни:

- напрям підготовки – «Правознавство»;

- освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр, спеціаліст, магістр;

- період викладання – IV-VII семестр;

- кількість модулів за модульною системою навчання – два.

Студенти мають знати:

- чинне законодавство, що регулює земельні відносини;

- назву, структуру й зміст основних законодавчих та підзаконних актів земельного права як правової галузі;

- положення норм Земельного кодексу України та спеціальних Законів України;

- визначення термінів, що використовуються у земельному праві;

- судову практику з питань земельного права;

- наукові підходи до правового регулювання земельних відносин;

- основні складові, що мають місце в реалізації земельних прав та обов’язків.

Студенти повинні вміти:

- застосовувати земельно-правові нормативні акти;

- аналізувати окремі положенням земельних законів чи підзаконних актів;

- доповідати обставини справи (конкретного завдання), визначати зміст і характер виниклих земельних правовідносин та застосовувати правові норми при їх розв’язанні;

- користуватись збірниками актів земельного законодавства, а також зібраннями довідкових матеріалів та алфавітно-предметними словниками;

- застосовувати набуті знання і навички із земельного права в процесі вирішення практичних ситуацій;

- надавати юридичні консультації з питань земельного законодавства і права.

Форми викладання навчальної дисципліни: лекції, семінарські (практичні) заняття, самостійна робота за визначеними темами.

Форми контролю знань студентів: усне опитування, написання контрольних робіт, виконання тестових завдань, проведення семестрового екзамену. За успішністю оволодіння знаннями з навчальної дисципліниздійснюється поточний і підсумковий контроль, а також рубіжний контроль (атестації) у встановлених формах.

Поточний контроль знань студентів здійснюється під час проведення семінарських (практичних) занять, тестування, а також індивідуальної роботи та має за мету перевірку засвоєння студентами окремих тем навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі проведення семестрового екзамену. Він здійснюється з метою з’ясування рівня засвоєння теоретичного і практичного матеріалу з навчальної дисципліни та виставлення підсумкової оцінки.

Оцінювання знань студентів здійснюється за допомогою використання національної шкали оцінювання знань в балах з їх переведенням до шкали ECTS. Оцінка знань за результатами семестрового екзамену має бути максимально об’єктивною з урахуванням ступені виконання студентами усіх завдань на протязі семестру, якості їх підготовки та активності на семінарських (практичних) заняттях, рівня самостійної роботи, написання рефератів, виступів з доповідями тощо. При наявності відмінних оцінок за зазначеними видами навчальної роботи та відсутності пропусків семінарських (практичних) занять на протязі семестру студенти за поданням викладачів та рішенням кафедри можуть бути звільнені від скрадання семестрового екзамену з навчальної дисципліни з «автоматичним» виставленням оцінки «відмінно».

 

ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ УНІВЕРСИТЕТУ

 

Форма навчання та навчальний підрозділ	Курс навчання	Семестр	Лекції	Практичні (семінарські)	Всього ауд. годин	Курсові роботи	Контрольні роботи	Самостійна робота	Всього годин	Екзамен
Денна ІПС, ЦГЮ, САФ, МПВ, СПФ, ФА										+

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

№ теми	Найменування теми	Кількість годин
Лекц.	Семін.	Самост.
	Предмет, метод, принципи і система сучасного земельного права			-
	Історія становлення земельного права на сучасних українських землях	-	-
	Джерела земельного права та земельні правовідносини			-
	Повноваження представницьких і виконавчих органів в галузі земельних відносин		-
	Правове забезпечення реформування земельних відносин		-
	Право власності на землю та права і обов’язки землевласників			-
	Право землекористування та його основні види			-
	Право земельного сервітуту й особливості користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та забудови		-
	Правила добросусідства та обмеження й обтяження прав на землю		-
	Земельно-правові засади набуття та реалізації прав на землю			-
	Цивільно-правові підстави набуття прав на земельні ділянки			-
	Набуття земельних ділянок та прав на них на конкурентних засадах		-
	Підстави, умови та порядок припинення прав на землю			-
	Юридичні гарантії захисту прав на землю
	Правові засади розподілу земель за їх цільовим призначенням		-
	Правовий режим земель сільськогосподарського призначення			-
	Правовий режим земель житлової та громадської забудови			-
	Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення	-	-
	Правовий режим земель оздоровчого призначення	-	-
	Правовий режим земель рекреаційного призначення	-	-
	Правовий режим земель історико-культурного призначення	-	-
	Правовий режим земель лісогосподарського призначення		-
	Правовий режим земель водного фонду		-
	Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення		-
	Правові засади охорони земель та контролю за їх використанням	-	-
	Правові основи адміністративно-територіального устрою та планування використання земель		-
	Правове регулювання здійснення землеустрою			-
	Правове засади моніторингу за станом земельних ресурсів
	Правове регулювання ведення державного земельного кадастру		-	-
	Правові засади економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель	-	-
	Умови і порядок відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва		-
	Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства			-
Всього за навчальним планом