Фактори та моделі вибору партнера.

Раніше існували привила, з якого кола має бути партнер: ендогамний (своє коло сім’ї) чи екзогамний (шукати партнера з іншої гілки). У виборі певну роль грає територіальна близькість на подібність суспільних умов. Переважно чоловік чи дружина належать до того самого народу, живе в тій самій місцевості, має подібне суспільне походження, освітній рівень і навіть фах. Не можна відкидати і підсвідомі чинники, що створюють своєрідний внутрішній візерунок, який часто виражають словами: “Вона в моєму (або не в моєму) смаку” До таких чинників належать:

· подібність до батьків, або інших людей, яких любив в дитинстві;

· риси, протилежні тим, яких не люблять;

· спосіб поведінки, який викликає захоплення.

Інколи згадані чинники починають діяти підсвідомо, і людина в певний момент відкриває своє кохання. Але буває й так, що до поступово зростаючого зацікавлення особою приєднуюються роздуми над її достоінством. Іноді кохання народжується з першого погляду, але це радше виняток, який підтверджує правило: допоки почуття вибухне на повну силу, так, що його важко опанувати, воно повідомляє про себе слабшими сигналами. Перші, дуже слабкі сигнали кохання: жвава внутрішня реакція на чиєсь ім’я; приємність від чиєїсь присутності; бажання говорити про когось; нетерпляче очікуваня зустрічі. Доцільно якомога більше довідатися про людину, яка подобається, щоб рішення про шлюб було свідомим. Можна сприймати когось позитивно, незважаючи на вади, але про ці вади треба знати. Так можна уникнути розчарувань і притензій, які часто безпідставні, оскільки друга сторона не винна в тому, що її обрали сліпо і нербдумано.

У своєму житті ми вибираємо рід занять, професію, місце проживання, друзів. Але, мабуть, самий головний вибір, який ми робимо - це вибір шлюбного партнера, тому, що він не лише суттєво впливає на всі сфери життя, але і визначає, чи будемо ми щасливі.
Вибір супутника життя відбувається під дією ряду факторів, серед яких, насамперед, уявлення про ідеального партнера, більш-менш усвідомлюваний образ якого є у кожного. Створення цього образу базується на власному досвіді, досвіді батьківської сім'ї, рисах літературних та кіногероїв, соціальних стереотипах і ідеалі, який існує в групі людей, чия думка важлива для конкретної людини. На думку психологів характерна особливість вибору супутника життя полягає в тому, що частіше за все при виборі свого майбутнього чоловіка дівчата віддають перевагу тому, хто, як їм здається, найбільш схожий на "образ чоловіка" її дитинства, що складається в віці приблизно від 5 до 8 років. "Образ чоловіка" складається зазвичай з рис чоловіків, яких вона найчастіше бачить в цей період часу. Цей чоловік може бути батьком, братом чи дідусем, причому зовсім не обов'язково, щоб ці люди в житті являли собою ідеал чоловіка.
Чоловіки також часто намагаються знайти свій ідеал жінки, створений ними ще в дитинстві. Як з'ясувалося, більшість із них намагаються побачити в особі судженої свою маму.
Ідеальний образ буде визначати відносини в подружній парі 0,5-1,5 року. Потім градус емоційного підйому знижується, і негативні характеристики партнера переміщуються в центр уваги та зпівставляються з початковим ідеальним образом.
Якщо реальний образ кардинально відрізняється від ідеального, а очікування від шлюбу не виправдалися, в сімейних відносинах відбувається криза. Тому чим більш уважно молоді люди поставляться до вибору майбутнього шлюбного партнера, тим щасливіше і гармонійніше буде сімейне життя.
Для того, щоб зрозуміти, на що потрібно звертати особливу увагу у пошуку майбутнього супутника життя, давайте розберемося, як людина здійснює свій вибір.
На питання, хто кого вибирає, в сучасній західній психології склалась абсолютно певна відповідь: кожен вибирає партнера, схожого на себе. Це явище отримало назву гомогамності. Якщо обидва партнери володіють будь-якими подібними характеристиками, то такі відносини є гомогамними за цими ознаками.
Більшість людей шукає партнера подібного собі: з подібними рисами за параметрами невротицизма, екстраверсії, відвертості, готовності погоджуватися, сумлінності та ін. Шукають зазвичай не протилежність.
Схожість особистих якостей значно важливіша загальних поглядів, релігії і цінностей для щасливого шлюбу. Спілкування людей, які думають однаково, цінують погляди і вірування один одного, зводить конфліктні ситуації до мінімуму.
За оцінками соціологів дуже часто в шлюб вступають протилежності, що в принципі не суперечить законам фізики, відповідно до яких одноіменно заряджені частинки відштовхуються один від одного, а різноіменні - притягуються. Часто доводиться спостерігати ситуацію, коли високі, солідні чоловіки віддають перевагу мініатюрним жінкам, у той час як багато повних чоловіків невисокого зросту шукають для себе жінку високу і струнку, а худі воліють повних та впевнених у собі. Жінки міцної статури шукають чоловіка стрункого, і в той же час, активного і фізично міцного. Цей парадокс досить легко пояснюється фізіологією: "нестандартна" людина підсвідомо намагається "зрівноважити" зовнішній вигляд майбутнього покоління за рахунок свого партнера, який в цій "нестандартності" є його антиподом.

Відома статистика по дошлюбному знайомству:

18% молоді знайомиться у місцях відпочинку. 14% - за місцем навчання. 17% - на роботі. 18,7% - у місцях дозвілля. 7% - живуть на одній вулиці. 8% - познайомились на вулиці. 2% - живуть у одному будинку.

Таким чином, переважна кількість знайомств відбувається в обставинах, віддалених від

реальності: місцях відпочинку, дозвілля, вуличні знайомства. Більшість таких ситуацій

супроводжується "ефектом ореолу". В основному молодь намагається виглядати краще. В

таких умовах відбуваєтьсяспілкування "масок", які кожен одягає на себе.

Період залицяння розрізняється не тільки за характером, але і за тривалістю. Причому

дослідники дійшли висновку, що час дошлюбного знайомства впливає на збереження

шлюбних відносин.

Саме у період залицяння відбувається вибір супутника життя. Прийнято розрізняти такі

моделі вибору супутника життя:

1. Модель фільтрів. Згідно цій моделі вибір партнера являє собою багатоступінчастий

процес. На першій стадії відбувається фільтрація, тобто виявляється притягувальна сила

людини, яка схожа за походженням, релігійною і соціальною приналежністю. На другій

стадії спрацьовує фільтр ціннісно-орієнтаційної єдності. Симпатія виникає при співпадінні

цінностей, переконань, світоглядних позицій. На третій стадії фільтрація відбувається по

потребно-мотиваційному принципу, де співпадають базові потреби.

2. Модель максимізації вигоди. Формування пари відбувається при наявності у партнера

максимальної кількості бажаних якостей. Чим більше співпадінь, тим вірогіднішим стає факт

укладання шлюбу саме з цією людиною.

3. Модель доповнення. Притягувальним є ситуація, коли один партнер володіє чимось таким

(властивостями, рисами характеру, інтересами, вміннями), чого немає у іншого. Такий

механізм компенсації спрацьовує по принципу компліментарності.