Шкуро-хутрова, перо-пухова і кератиновмісна сировина

До ендокринної сировини відносяться залози зовнішньої секреції, які виділяють активні речовини (гормони) безпосередньо у кров і лімфу.

Гіпофіз. Використання гіпофіза для отримання медичних препаратів зумовлене тим, що в ньому виробляється велика кількість гормонів.

Найважливішим є використання передньої частки гіпофіза для виробництва адренокортикотропного гормону, який використовують для лікування ревматоїдних захворювань, астми, деяких хвороб крові і дерматитів.

Щитоподібну залозу використовують для виробництва йодованих амінокислот. Препарати, що містять йодовані амінокислоти, призначені для лікування захворювань, пов'язаних з гіпофункцією щитоподібної залози.

Крім цього, із щитоподібної залози виробляють протиалергійні препарати та препарати для поновлення імунної системи.

Паращитоподібна залоза є сировиною для отримання гормональних препаратів, що регулюють обмін кальцію і фосфору. Їх використовують при різних формах судомних нападів, астми, кропивниці, інших захворювань.

Підшлункову залозу використовують для виготовлення гормональних препаратів і передусім, для виробництва інсуліну. Вміст інсуліну в сировині і, отже, його вихід коливаються залежно від виду, віку тварини і сезонності (взимку вихід більший). Найбільше інсуліну в підшлункових залозах свиней, молодняку ВРХ.

Крім інсуліну з підшлункової залози отримують ліпокаїн, що впливає на процес жирового обміну в печінці.

Надниркові залози складаються з двох шарів — коркового і мозкового. Кожний із них виконує самостійну внутрішньосекреторну дію. Гормони, що виробляються мозковим і корковим шарами, розрізняють за хімічним складом і біологічним впливом на організм.

Плацента тільних корів. Плацента містить біогенні стимулятори. З неї виробляють плаценту для ін'єкцій, яку використовують при хворобах очей; як протизапальний і розсмоктувальний рубці і тканини засіб тощо.

Трахея. З трахеї (гіалінових хрящів) ВРХ отримують біогенний препарат, який використовується для загоєння ран і активує будівництво сполучних тканин.

Хрящі молодих телят і екстракт кісткового мозку призначені для виробництва ліків, що використовують при захворюванні суглобів, спричинених дегенеративними змінами хрящової тканини суглоба (артроз).

Статеві залози. Яєчники і насінники виробляють статеві гормони, що впливають на процеси обміну в організмі і зумовлюють розвиток другорядних статевих ознак. Препарати, що виробляються з тканини насінників, застосовують для розсмоктування рубців (післяопераційних і післяопікових), рубцевих контрактур та інших травм, а також при трахомі.

До ферментної сировини відносять залози внутрішньої секреції, які виділяють активні речовини (ферменти) у порожнину організму, а також органи та інша сировина тваринного походження, що використовуються для виробництва ферментів та ферментних препаратів.

Слизові оболонки шлунка і кишок. Слизову оболонку свинячих шлунків і сичуг ВРХ використовують для виробництва пепсину і шлункового соку.

У сичузі молодих телят міститься хімозин, який створожує молоко.

Крім ферментів у слизовій оболонці шлунка утворюється гормон, що впливає на виробництво хлоридної кислоти.

Слизова оболонка кишок виробляє поліпептид ентерогастрин, що регулює тонус перистальтики кишок і секрецію шлункового соку.

Крім цього, зі слизової оболонки шлунків телят і ягнят-молочників отримують препарат абомін, що містить протеолітичні ферменти.

До спеціальної сировини відносять органи та тканини худоби (жовч, жовчні камені, кров ВРХ та свиней, спинний мозок ВРХ, ембріони, молочна залоза, печінка, селезінка, легені, слизова оболонка язиків ВРХ, м’язова тканина), які використовують для виробництва органотерапевтичних препаратів.

Селезінку ВРХ використовують для виробництва спленіну — засобу для лікування і профілактики токсикозів на початкових фазах вагітності.

Печінку дуже широко використовують для виробництва органопрепаратів антианемічної дії. Печінку використовують також як живильне середовище в мікробіологічній промисловості, як концентровані витяжки препаратів, що поліпшують травлення, і в складі препарату для ліквідації дисбактеріозу.

Жовчний міхур використовують для отримання жовчі, яка мітить жовчні кислоти — фізіологічні активатори ліпотропної дії, що емульгують жири і активують дію ліпази. Із жовчі виробляють медичні препарати, що використовують при захворюваннях, пов'язаних з порушенням діяльності травного каналу і печінки, як жовчогінні засоби при гепатитах та холециститах.

Очищені жовчні кислоти, як і холестерин зі спинного мозку, використовують для синтезу стероїдних гормонів.

Склисте тіло очей ВРХ і свиней призначене для виробництва біогенного препарату «склисте тіло», який призначається для розм'якшування і розсмоктування рубців тканин і діє як знеболювальний засіб при невралгії.

Легені ВРХ,після видалення жиру і прирізів м'язових тканин, поділяють на дві частини і після промивання водою у разі використання для фармацевтичної промисловості направляють на виробництво інгібіторів.

Крім того, м'ясну сировину і продукти забою використовують як середовище для отримання ферментів, гормонів, біостимуляторів мікробіологічним способом.

2.7 Технічна сировина – це ветеринарні конфіскати, нехарчові відходи і малоцінні у харчовому відношенні продукти, які одержують при переробці худоби та птиці; відходи виробництва харчової та технічної продукції, а також трупи худоби та птиці, які допущені ветеринарно-санітарною службою до переробки.

З технічної сировини виробляють кормове м'ясо-кісткове борошно, борошно м’ясне, кров’яне, кісткове та з гідролізованого пера; кормовий та технічний жир.

Рекомендована література

1) Конспект лекцій.

2) Навчально-методичний посібник до виконання лабораторних робіт з дисципліни ТПЗСГП для студентів механіко-технологічного факультету. Модуль 1. – Мелітополь, ТДАТУ. – 2007. – 147 с.

3) Технологія м’яса та м’ясних продуктів: Підручник / М.М. Клименко, Л.Г. Віннікова, І.Г. Береза та ін.; за ред. М.М. Клименка. – К.: Вища освіта, 2006. –
640 с.

4) Рогов А. С. Общая технология мяса и мясопродуктов. – М.; „Колос”, 2000. – 308 с.

5) Богомолов О.В., Перцевий Ф.В., Сафонова О.М. та інш. Технологія переробки продукції тваринництва. – Харків: Видавництво Навально-методичного центру заочного навчання с.г. вузів України, 2001. – 241 с.

6) Технология мяса и мясопродуктов / Л.Т. Алехина, А.С. Большаков, В.Г. Боресков и др.; Под ред. И.А. Рогова. – М.: Агропромиздат, 1988. – 576 с.

7) Грицай Н.П., Грицай Е.В. Убой скота и разделка туш. – М.: Пищ. пром-сть, 1975. – 192 с.

8) Никитин Б.И. Переработка птицы и кроликов. – М.: Пищ. пром-сть, 1975. – 240 с.

9) Гуслянников В.В., Подлегаев М.А. Технология мяса птицы и яйцепродуктов. М.: Пищ. пром-сть, 1979. – 288 с.

10) Никитин Б.И. Справочник технолога птицеперерабатывающей промышленности. – М.: Пищ. пром-сть, 1973. – 424 с.

11) Гаевой Е.В. Переработка перопухового сырья. – М.: Пищ. пром-сть, 1978. – 126 с.

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

Варіанти завдань

ДОДАТОК Б