Обладнання, яким оснащуються комп'ютеризовані робочі місця може бути досить різноманітним і визначається, в основному, змістом завдань, що виконуються з їх допомогою. Проте базовими елементами комп'ютеризованого робочого місця вважається відеотермінал, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр (тримач) для документів (допоміжне обладнання).
Саме від їх правильного розміщення на робочому місці вагомо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні роботи, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан організму користувача.
Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору користувача.
Найкращі зорові умови і можливість розпізнавання знаків досягається такою геометрією розміщення, коли верхній кран відеотермінала знаходиться на висоті очей, а погляд спрямований вниз на центр екрана. Оскільки при роботі за ВДТ найбільш сприятливим вважається нахил голови вперед, приблизно на 20° від вертикалі (при такому положенні голови м'язи шиї розслабляються), то екран відеотермінала також повинен бути нахиленим назад на 20° від вертикалі (рис. 3.5).
Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру абетково-цифрових знаків та символів. Відстані від екрана до очей користувача залежно від розміру екрана ВДТ наведені
в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. – Відстані від екрана до очей користувача залежно розміру екрана ВДТ
| Розмір екрана по діагоналі | Відстань від екрана до очей, мм |
| 35/38 см (14² / 15²) | 600-700 |
| 43 см (17²) | 700-800 |
| 48 см (19²) | 800-900 |
| 52 см (21²) | 900-1000 |
Необхідно стало розміщувати клавіатуру на поверхні робочого столу не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість Ті переміщення та поворотів. Положення клавіатури та кут її нахилу повинні відповідати побажанням користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5—10°. Якщо у конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь то її слід розташовувати на відстані не менше як 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля (рис 3.4). Допускається розміщувати клавіатуру на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу.
Робоче місце з ВДТ слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується (рис. 3.5). Пюпітр повинен бути рухомим і встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача, що і відеотермінал. Тримач повинен бути достатньо стійким, щоб на документах, які на ньому знаходяться, можна було проводити дописування від руки чи невеликі виправлення.
Рисунок 3.5 – Робоче місце з ВДТ (загальний вигляд)
Для полегшення читання рекомендується використовувати прозору лінійку, що легко пересувається по рядках. Поверхня пюпітра має бути матовою для уникнення відбиття світла при малих розмірах документа.
Розміщення принтера або іншого пристрою введення—виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.
Під принтери ударної дії потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.
Вимоги до обладнання
Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої тощо повинні відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та ДНАОП 0.00-1.31-99. Окрім того, вищезазначене обладнання закордонного виробництва повинно додатково відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації. Після введення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 (з 1 вересня 1999 року) забороняється використання для виробничих потреб нових відеотерміналів, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальних периферійних пристроїв, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні або в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, без наявності виданого в установленому порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО сертифіката, що засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам.
Прийняття в експлуатацію зазначеного обладнання повинно здійснюватись тільки за умови наявності в комплекті з ним паспорта, інструкції або іншої експлуатаційної документації, перекладеної українською (або також російською) мовою.
При наявності відхилень від вимог нормативної документації можливість використання обладнання повинна бути узгоджена з Держнаглядохоронпраці, Держстандартом та організацією замовником до укладення контракту на постачання. Копії погоджень і сертифікати повинні бути долучені до паспорта або іншої експлуатаційної документації обладнання.
Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої, вітчизняні та імпортні, що перебувають в експлуатації на час введення в дію ДНАОП 0.00-1.3Ь99 і не мають відповідного сертифіката, протягом двох років після дати введення в дію вказаного ДНАОП повинні пройти оцінку (експертизу) їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини, відповідності вимогам чинних в Україні стандартів, нормативно-правових актів про охорону праці в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 в таблиці 3.2. наведені вимоги до відеотерміналів.
Таблиця 3.2. – Вимоги до відеотерміналів
| Найменування параметра | Значення параметра |
| Яскравість знака (яскравість фону), кд/м2 | від 35 до 120 |
| Зовнішня освітленість екрану, лк | від 100 до 250 |
| Контраст (для монохромних зображень) | від3:1 до 1,5:1 |
| Нерівномірність яскравості в робочій зоні екрана | не більше 1,7:1 |
| Відхилення форми робочої зони екрана від прямокутності: | |
| по горизонталі та вертикалі | не більше 2% |
| по діагоналі | не більше 4% відношення суми коротких сторін до суми довгих |
| Різниця довжин рядків або стовпчиків | не більше 2% середнього значення |
| Розмір мінімального елемента зображення (пікселя) для монохромних зображень, мм | 0,3 |
| Допустима тимчасова нестабільність зображення (мигання) | не повинна бути зафіксована у 90% спостерігачів |
| Відбивна властивість, дзеркальне та змішане відображення (відблиск), % (допускається виконання вимог при застосування при екранного фільтра) | не більше 1% |
| Відношення ширини знака до його висоти для великих літер | від 0,7 до 0,9 |
| Мінливість розміру знака | не більше 5% висоти |
| Ширина лінії контуру знака | 0,15-0,1 висоти знака |
| Модуляція щодо яскравості растру: | не більше 0,4 |
| для монохромних зображень | не більше0,7 |
| для багатоколірних зображень | не менше ширини контуру знака або одного елемента зображення |
| Відтань між рядками |
Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:
ü напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати: у діапазоні частот 5 Гц — 2 кГц — 25 В/м, у діапазоні частот 2 — 400 кГц — 2,5 В/м;
ü щільність магнітного потоку не повинна перевищувати: у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц — 250 нТл, у діапазоні частот 2 — 400 кГц — 25 нТл;
ü поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;
ü потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100мкР/год.
Вимоги до клавіатури:
Ø виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;
Ø наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 5° до 15° і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;
Ø висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;
Ø виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;
Ø наявність заглиблень посередині клавіш;
Ø однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н та максимальним — не більше 1,5 Н;
Ø виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).
Прийнято вважати, що при виведенні на екран тільки тексту (комп'ютерна підготовка текстових оригіналів, комп'ютерний набір, редагування тексту) доцільно використовувати монохромне зображення. Застосування кольорового зображення, яке викликає більше напруження зорового аналізатора, має перевагу лише в тому випадку, коли багатоколірність допомагає сприймати і розрізняти зображення. Окрім того при наборі тексту з документа краще використовувати позитивне зображення на екрані. Це дасть змогу зменшити переадаптацію зорового аналізатора, а значить і його втомлюваність, оскільки на всіх трьох об'єктах (документі, клавіатурі та екрані) буде однаковий контраст "чорне по білому". Негативне зображення доцільно використовувати у тих випадках, коли освітленість робочого місця є невисокою і якщо зорова робота обмежується екраном ВДТ.
