Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні всього обладнання, що використовується, з урахуванням їх розмірів та конструктивних особливостей. Висота робочої поверхні столу має бути в межах 680—800 мм, а ширина і глибина — забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рис. 3.3). Рекомендовані розміри столу: висота — 725 мм, ширина — 600—1400 мм, глибина — 800—1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менще 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги — не менше 650 мм.
Рисунок 3.3. – Зони для виконування операцій та розміщення органів керування
1 – оптимальна зона моторного поля, 2 – зона легкої досяжності моторного поля, 3 – зона досяжності моторного
поля.
Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні — в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози, є обов'язковим.
Робочий стілець користувача ПК повинен мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.
Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, висоті підлокітників.
Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Зусилля при цьому не повинні перевищувати 20 Н. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15—20 мм, для кутових — 2—5°.
Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400—500 мм, а Кут нахилу поверхні – від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край — заокругленим.
Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина — не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині — 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 – 400 мм.
Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною — 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками у межах 350-500 мм.
 |
Сидіння, спинка та підлокітники стільця мають бути напівм'якими, з неслизьким, таким, що не електризується та повітропроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення.
Конструкція виробничих меблів для користувача ПК має бути такою, щоб забезпечувати йому підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг; стегна — в горизонтальній площині; верхні (плечові) частини рук — вертикальні; кут ліктьового суглоба (між плечем та передпліччям) — 70—90°; зап’ястки зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови вперед в межах 15—20° до вертикалі (рис. 3.4).
Рисунок 3.4 – Деякі ергономічні характеристики робочого місця з ВДТ
