Оцінка соціальної та соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці

Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.

Соціально-економічна ефективність розраховується з метою;

o економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;

o визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

o оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;

o розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

o визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.

Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.

Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюва­ності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.

Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.

Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:

1. Скорочення кількості робочих місць DК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці:

;

де К₁, К₂ – кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів;

К_З – загальна кількість робочих місць.

2. Скорочення чисельності працівників DЧ, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам:

;

де Ч₁, Ч₂ – чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу (осіб);

Ч_З – річна середньооблікова чисельність працівників (осіб).

3. Збільшення кількості машин, механізмів DМ та виробничих приміщень DБ, приведених до вимог норм охорони праці:

;

;

де М₁, М₂ – кількість машин, механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходу (шт.);

М_З – загальна кількість машин і механізмів;

Б₁, Б₂ – кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу (шт.);

Б_З – загальна кількість виробничих приміщень (шт.).

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму DК_Ч:

;

де N₁, N₂ – кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу;

Ч_З – річна середньооблікова чисельність працівників (осіб).

5. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму DК_Т:

;

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходу;

N₁, N₂ – кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу.

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань DК_З:

;

де З₁, З₂ – кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходу;

Ч_З – річна середньооблікова чисельність працівників (осіб).

7. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання DК_ЗТ:

;

де Д_З1, Д_З2 – кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходу;

N_З1, N_З2 – кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходу.

8. Зменшення випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:

;

де Ч_і1, Ч_і2 – чисельність працівників, що стали інвалідами відповідно до і після здійснення заходу (осіб);

Ч_З – річна середньооблікова чисельність працівників (осіб).

9. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови праці:

;

де Ч_П1, Ч_П2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після здійснення заходу (осіб).

 

Контрольні питання

1. Які існують методи аналізу причин травматизму та захворюваності на підприємстві?
2. Назвіть основні причини виробничого травматизму та захворюваності.
3. Яким чином визначаються збитки, пов’язані з виробничим травматизмом та захворюваності?
4. Назвіть основні кольори безпеки та їх значення.
5. Назвіть основні знаки безпеки та їх значення.
6. Для чого проводиться оцінка соціальної та соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці?
7. Яким чином проводиться оцінка соціальної та соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці?

 

Список літератури

1. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004. – С. 72-83.

2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2002. – С. 74-82.

3. Охорона праці. – Львів: “еК.К.К.о”, 1997. – С. 19-24.