Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.
Соціально-економічна ефективність розраховується з метою;
o економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;
o визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;
o оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;
o розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;
o визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.
Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому.
Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат.
Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.
Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.
Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:
1. Скорочення кількості робочих місць DК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці:
;
де К1, К2 – кількість робочих місць, що не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів;
КЗ – загальна кількість робочих місць.
2. Скорочення чисельності працівників DЧ, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам:
;
де Ч1, Ч2 – чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу (осіб);
ЧЗ – річна середньооблікова чисельність працівників (осіб).
3. Збільшення кількості машин, механізмів DМ та виробничих приміщень DБ, приведених до вимог норм охорони праці:
;
;
де М1, М2 – кількість машин, механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходу (шт.);
МЗ – загальна кількість машин і механізмів;
Б1, Б2 – кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу (шт.);
БЗ – загальна кількість виробничих приміщень (шт.).
4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму DКЧ:
;
де N1, N2 – кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу;
ЧЗ – річна середньооблікова чисельність працівників (осіб).
5. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму DКТ:
;
де Д1, Д2 – кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходу;
N1, N2 – кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу.
6. Зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань DКЗ:
;
де З1, З2 – кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходу;
ЧЗ – річна середньооблікова чисельність працівників (осіб).
7. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання DКЗТ:
;
де ДЗ1, ДЗ2 – кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходу;
NЗ1, NЗ2 – кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходу.
8. Зменшення випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійного захворювання:
;
де Чі1, Чі2 – чисельність працівників, що стали інвалідами відповідно до і після здійснення заходу (осіб);
ЧЗ – річна середньооблікова чисельність працівників (осіб).
9. Скорочення плинності кадрів через несприятливі умови праці:
;
де ЧП1, ЧП2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після здійснення заходу (осіб).
Контрольні питання
- Які існують методи аналізу причин травматизму та захворюваності на підприємстві?
- Назвіть основні причини виробничого травматизму та захворюваності.
- Яким чином визначаються збитки, пов’язані з виробничим травматизмом та захворюваності?
- Назвіть основні кольори безпеки та їх значення.
- Назвіть основні знаки безпеки та їх значення.
- Для чого проводиться оцінка соціальної та соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці?
- Яким чином проводиться оцінка соціальної та соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці?
Список літератури
1. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004. – С. 72-83.
2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2002. – С. 74-82.
3. Охорона праці. – Львів: “еК.К.К.о”, 1997. – С. 19-24.
