Сутність організації робочого місця працівника автомийки. Обладнання робочого місця.

Від того, яким чином організоване робоче місце працівника, багато в чому залежить ефективність його праці. Завдання раціональної організації робочих місць включає в себе не тільки устаткування його усім необхідним відповідно до змісту та характеру роботи, яка виконується, але й раціональне його розміщення, створення комфортних умов праці.

Найкращий варіант організації робочого місця, як і в інших сферах діяльності, може бути визначений лише за умови детального аналізу тієї роботи, яка виконується робітником.

Планування робочого місця передбачає таке розташування устаткування на робочому місці, при якому робітник виконує мінімум транспортної роботи по переміщенню інструменту і пересуванню при митті автомобіля. Вона також передбачає зручність розташування витягу (щоб не капало на висушений автомобіль), правильне розташування джерел стислого повітря, електроенергії, відведення води, освітлення. Миття має бути обладнана припливною і витяжною вентиляцією, мати хороше освітлення (норма освітленості — 150–200 люкс).

Належну увагу слід приділяти персоналу, котрий працюватиме на автомийці. Для цього суб’єкту підприємництва треба укласти з громадянами договори про використання їх праці. Фізичні особи, що виступають роботодавцями, повинні зареєструвати такі договори в місцевих центрах зайнятості.

Під час укладання трудового договору підприємець зобов'язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату (не нижче встановленого мінімального рівня), а також інші соціальні гарантії, зокрема, соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства.

Саме ж робоче місце працівника повинне бути розташоване так, щоб все необхідне обладнання розташовувалось неподалік від робочого місця і не заважало. Також повинні бути створені сприятливі умови для виконання роботи (освітленість, температура повітря, вологість повітря та інше).

Кількість обслуговуючого персоналу буде залежати від кількості робочих змін. Багато які автомийки працюють у дві зміни. На автомийці «Троя» два пости обслуговування відповідно працюватиме два працівники а також — прийомщик.

Для працівника повинно також бути обладнано місце для відпочинку, адже миття автомобіля це фізична робота, а при її виконанні людина швидко стомлюється і її продуктивність праці знижується.

Устаткування, необхідне для ручної авто мийки та яке використовується на даному підприємстві:

- апарат високого тиску з підігріванням,

- апарат високого тиску без підігрівання Kercher - 690,

- пилосос Kercher NT 65/2 ECO,

- мочалки.

Апарати високого тиску.

Професійні моделі автомиття високого тиску розраховані на велику кількість годин безперервної роботи, при цьому вони можуть подавати вже нагріту воду (до 60 градусів), а так само забезпечені особливим регулювальником тиску води. Професійне миття використовується, як правило, в складних експлуатаційних умовах. У прихованих і важкодоступних місцях миття високого тиску здатні швидко і ефективно видалити грязь з різних внутрішніх порожнин, місцях стикування і щілин. Професійне миття відрізняється також високою швидкістю очищення дуже забруднених поверхонь, економлячи час і засоби. Сучасне професійне миття володіє чудовою ергономікою, легкістю управління, відрізняючись при цьому малими габаритами.

На підприємстві використовують високого тиску без підігріву Kercher – 690. Отже розглянемо деякі її характеристики детальніше:

АВТ Kercher – 690 відрізняється рядом технічних рішень, що дають користувачеві величезні переваги:

- трьох - поршневий осьовий насос з поршнями з неіржавіючої сталі

- високу гідравлічна продуктивність в компактному корпусі

- високу гідравлічна продуктивність в компактному корпусі вихідний штуцер з латуні з довгим терміном служби.

Практичні тримачі для приладдя на корпусі апарату: електричний кабель і сопла завжди під рукою.

Манометрична система відключення (автоматичне відключення двигуна), що включає і вимикає електродвигун при натисненні і відпуску важеля пістолета, дозволяє економити енергію, оберігати матеріали і довкілля. У комплект постачання також входить: Новий пістолет Easy Press з регулювальником Servopress відрізняється м'якою накладкою на рукоятці і істотним зменшенням зусиль відтяжки і утримання курку, а також можливістю регулювати тиск прямо з пістолета. Трипозиційне сопло з швидким і зручним перемиканням типів струменів 0/25/40 град. Живлення від мережі 220 Вт, а також фільтр тонкого очищення води - його використання значно продовжує термін служби апарату і захищає миття від попадання дрібних часток і суспензій що знаходяться у воді в апарат. Фільтр у міру забруднення можна розібрати і промити. Зазначимо технічні характеристики Мойка HD 605 EU

 

Таблиця 6

Технічні характеристики Мойки HD 605 EU

Тиск	110 бар
Продуктивність	500 л/год
Потужність	2,2 кВт
Температура води	60 С
Маса	15 кг
Частота живлячої мережі	230 В /1 ~/50 Гц

 

 

Миття з нагрівом HDS 551 C ECO (Німеччина)

HDS 551 С ECO апарат високого тиску з нагрівом води початкового рівня має такі переваги:

-шасі з неіржавіючого полімерного матеріалу;

- невелику вагу і високу удароміцність;

- низький рівень шуму;

- екологічність.

За допомогою інтегрованого вентиля здійснюється плавне регулювання витрати чистячого засобу. Миття має спеціальний відсік для приладдя. Система (SDS) автоматично компенсує коливання тиску апарату, у зв'язку з чим збільшується термін дії її компонентів. Зазначимо технічні характеристики апарату високого тиску з нагрівом води HDS 551 С ECO.

Таблиця 7

Технічні характеристики HDS 551 С ECO

Тиск	140 бар
Продуктивність	550 л/год
Потужність	3.2 кВТ
Максимальна температура води на вході	80 С
Витрата котельного палива	3 кг/год
Паливний бак	16 л
Бак для чистящого засобу	8 л
Маса	84 кг
Габарити	940х600х740

 

Пилосос Kercher NT 65/2 ECO

Лінія пилососів Kercher має свою власну назву- Puzzi. Розглянемо дещо детальніше один з них:

Ідеально підходить для чищення невеликих площ, як, наприклад, в невеликих офісах, модних ательє і маленьких магазинах; а також в автосалонах для передпродажної підготовки уживаних автомобілів і на автомитті. Після закінчення прибирання поверхня килима залишається практично сухою, а це означає що її практично відразу можна використовувати.

Принцип роботи:

Вода з хімією під тиском, через форсунку, розбризкується на поверхню, що очищається, і тут же всмоктується назад разом з відокремленими частинками грязі. Зазначимо технічні характеристики пилососу Kercher NT 65/2 ECO, таблиця 8.

Таблиця 8

Технічні характеристики пилососу Kercher NT 65/2 ECO

Продуктивність за площею	10-15 м/ год
Витрати миючого засобу	1л
Витрати повітря	61 л/с
Розрідження	230 мБар
Місткість баків чистої (забрудненої) води	8/7 л
Маса	9кг
Габарити	530х330х440 мм

 

2.3. Просторова організація робочого місця та порядок розміщення обладнання. Організаційна та технологічна оснастка.

Мийка загальною площею 100 м включає два пости обслуговування кожен площею 37,5 м . Пости поєднані, розділені лише двома опорними стінками завдовжки не більше 1 м. Апарат високого тиску займає площу 7,5 м . Приміщення для інвентаря займає площу 6,25 м . Приміщенні для клієнтів займає площу 11,5 м. Дані проілюстровано на рис..

Отже, визначимо устаткування зон:

Робоча зона: протиковзаючі вставки поля (чотири штуки), пости мийки (два), зливи води (чотири), підвід стиснутого повітря (два), підводи холодної та гарячої води (два), апарат високого тиску (два), пилосос (два).

Зона технічного приміщення: зона для апаратів високого тиску із підігрівом.

Зона відпочинку: робоче місце приймальника, журнальні столики (чотири), стільці (одинадцять).

Просторова організація здійснюється за коефіцієнтом використання виробничої площі:

K_{в. п.} = fi / F (1)

де fi – площа, яку займає і- та одиниця обладнання,

F – загальна площа робочого місця.

Виробнича площа розраховується за допомогою формули.

F = Σfi (a _1i +0.5b + c)(a _2i + 0.5d + k) (2)

Площа робочого місця дорівнює:

F = A x B, (3)

Де а1і, а2і – відповідно довжина і ширина і-тої одиниці обладнання або оснастки,

b – відстань між послідовно встановленими одиницями обладнання,

d – відстань між паралельно встановленими одиницями обладнання,

с – відстань від обладнання до стіни,

к – відстань від обладнання до колони.

Нормативні значення геометричних параметрів просторової організації робочого місця наведені в табл..

Таблиця 9

Значення геометричних параметрів

№ п\п	Параметр	позначення	Норматив (м)
1.	Відстань від протисковзячої вставки поля стіни	с	0,834
2.	Відстань від протисковзячої вставки поля до підводу води	к	0,334
3.	Відстань від стіни до посту обслуговування	С а	1,021
4.	Відстань від посту обслуговування до стіни	К а	1,112

 

Таблиця 10

Основне обладнання робочої зони

№ п/п	Назва обладнання	Розмір
	протиковзаючі вставки поля	445х389
	пости мийки	5160х1668
	зливи води	5560х222
	підвід стиснутого повітря	278х445
	підводи холодної та гарячої води	843х1557
	апарат високого тиску	1112х556
	пилосос	722х556
	підвід електроенергії	278х556

 

Звідси маємо:

А=0,834*2+0,389*4+0,222*4+1,668*2+0,334*2+1,557=9,673

В=1,021+5,160+1,112=7,293

F = 9,673 * 7,293 = 70 (м²)

Σfi = (0,445*0,389) + (5,16*1,668) +(5,56*0,222) +(0,278*0,445) +(0,843*1,557) +(1,112*0,556) +(0,722*0,556) +(0,278*0,556)= 12,61(м²)

К_{в. п.} =12,61/70=0,18

Висновок: Розраховуючи виробничу площу та коефіцієнт використання площі робочого місця працівника мийки, можна сказати що на площі в 70м² розташування обладнання використовується не раціонально.

 

2.4.Умови праці на дільниці

На АТП є такі групи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів: забрудненість і підвищена температура, підвищений рівень шуму і вібрації, підвищений атмосферний тиск, рух і вологість повітря, іонізація повітря, недостатнє освітлення, знижена контрастність.

Стан здоров'я і рівень працездатності працівників підприємства великою мірою залежить від середовища на виробництві, в якому відбувається трудова діяльність. У несприятливих умовах виробничого середовища працівник не тільки виконує трудові дії, але й зазнає додаткового навантаження на організм у зв'язку з необхідністю виконувати фізіологічну роботу з метою пристосування до тих чи інших факторів. Розрізняють наступні фактори умов праці:

- психофізіологічні, що обумовлюють фізичні та нервово-психічні навантаження на працівника, монотонність, темп і ритм роботи;

- санітарно-гігієнічні, які визначають загальний стан виробничих приміщень, санітарно-гігієнічну обстановку на робочих місцях, наявність (відсутність) шкідливих і небезпечних виробничих факторів, санітарно-побутове обслуговування працівників;

- естетичні, що сприяють формуванню у працівників позитивних емоцій;

- соціально-психологічні, які характеризують взаємовідносини, стиль і методи керівництва, участь працівників в управлінні організацією, рівень мотивації і ставлення до праці.

Отже, створення сприятливих умов праці забезпечує збереження високої працездатності і здоров'я працівників, сприяє розвитку творчої ініціативи та підвищенню ефективності праці. Основні елементи, відображені у схемі, характеризують стан умов праці на виробництві.

Заходами, які забезпечують створення оптимальних мікрокліматичних умов на АТП є:

- механізація важких робіт,

- застосування дистанційного управління,

- застосування теплових повітряних завіс на вході до виробничих приміщень;

- вентиляція і кондиціювання повітря,

- регулювання вологості повітря.

Оздоровлення повітряного середовища досягається завдяки вдосконаленню технологічних процесів, герметизації обладнання і апаратури, ізоляції дільниць і процесів з інтенсивним утворенням пилу і виділенням отруйних речовин, застосування агрегатів, що вловлюють і виводять шкідливі речовини, використанню дистанційного управління виробничими процесами, забезпеченню працівників засобами індивідуального захисту.

Отже, створення сприятливих умов праці забезпечує збереження високої працездатності і здоров'я працівників, сприяє розвитку творчої ініціативи та підвищенню ефективності праці.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб виявити напрямки і шляхи їх покращення і щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров’я у грошовій або іншій формі.

Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками:

- технічний (створення нової техніки, що забезпечує збереження здоров’я і мінімізацію витрат праці);

- технологічний (впровадження нових технологічних режимів, що дозволяють виводити людей із робочих зон);

- організаційний, психофізіологічний і соціальний напрямки полягають в оздоровленні виробничого середовища, у підвищенні інтересу до роботи та її результатів;

- естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які застосовуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).

Розрізняють класифікацію робіт, які залежать від домінування окремих факторів [11]

Рис. Класифікація робіт за характером впливу окремих факторів

Важкі роботи пов'язані з великими навантаженнями на м'язову систему і вимагають значних енергетичних затрат. Напружені роботи вимагають інтенсивного нервового напруження для переробки інформації.

Шкідливі роботи виконуються в контакті з токсичними, іонізуючими, інфекційними агентами і негативно впливають на організм людини.

Непривабливі роботи викликають негативні емоції у людини через простоту виконуваних операцій, низьку соціальну престижність, відсутність можливості для творчого зростання.

Небезпечні роботи виконуються в умовах потенційної загрози здоров'ю або життю працівника.

Гарячі роботи виконуються в приміщеннях, де висока температура повітря.

Витрати на охорону праці Законом про прибуток віднесені до витрат подвійного призначення і тому вони можуть включатися до складу валових витрат. Ґрунтуючись на положеннях законодавчих (Закон про прибутки, Закон про охорону праці і КЗпП) і нормативно-правових актів, можна скласти перелік витрат подвійного призначення, що відносяться до охорони праці [15]

Рис. Перелік витрат подвійного призначення

Витрати на охорону праці для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, що використовують найману працю, складають не менш 0,5% від суми реалізованої продукції і 0,2% від фонду оплати праці для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету [1].

Стан і перспективи розвитку в Україні людського потенціалу в структурі виробничих сил є основними умовами добробуту країни і найважливішими чинниками національної безпеки. Проблема створення безпечних і здорових умов праці робітників є не тільки соціальною і економічною, але і політичною, тому її вирішення потребує комплексного підходу.

За останні роки в Україні спостерігається динаміка зниження травматизму на виробництві зі смертельним виходом, але його рівень не може враховуватись як нормальний. Несприятливі умови праці є причиною високого рівня виробничого травматизму і професійних захворювань. Кожний рік отримують травми на виробництві 200 тис. людей, вмирають від впливу шкідливих небезпечних виробничих факторів близько 100 тис. людей.

Небезпечні умови праці, виробничий травматизм і професійні захворювання погіршують демографічну ситуацію. Охорона праці як система забезпечення життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності зв’язана з сучасним станом економіки, навколишнього середовища, основних фондів, рівнем лікувально-профілактичного обслуговування, забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту працівників, з якістю навчання і освіти, науковим й інформаційним потенціалом.

Для економіки України характерна висока питома вага видобувних видів економічної діяльності і переробки природних ресурсів, які є найбільш травмонебезпечними, тому проблема формування механізмів соціального захисту працівників і охорони праці у країні від складних професійних і екологічних ризиків стає більш актуальною.

Стратегічною метою державної політики в області розвитку ринку праці у довгостроковій перспективі повинно бути створення умов для забезпечення економіки високопрофесійними кадрами і підвищення ефективності їх використання.

Через негативні умови праці, виробничий травматизм і професійні захворювання країна несе великі соціальні витрати. Тому роботодавці повинні виділяти кошти на охорону праці у повному обсязі, згідно законодавству. У промислово розвинених країнах усвідомили, що травматизм на виробництві, професійні захворювання й загальне захворювання працівників не можуть сприяти успішному бізнесу, економічному і соціальному розвитку держави.

Аналіз причин захворюваності в Україні показує, що до 40% професійних захворювань зв’язані з неприємними умовами праці. Умови праці – не єдиний чинник, який впливає на здоров’є людини, але вплив його на тривалість життя треба враховувати. У зв’язку з шкідливими і особливо шкідливими умовами праці кожний рік виходять на пенсію 37% громадян. Для роботодавця найкращим засобом захисту працівників від шкідливих і небезпечних виробничих чинників повинно стати своєчасне їх забезпечення якісною спеціальною одежею, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Низька якість робочих місць оказує негативний вплив на функціонування ринку праці й приводить до високої плинності робочої сили на роботах, які зв’язані з важкою фізичною працею, шкідливими і небезпечними умовами праці, до втрати кадрових ресурсів у зв’язку з виробничим травматизмом і професійними захворюваннями. У зв’язку зі значними соціальними і економічними втратами, які викликані виробничим травматизмом і професійними захворюваннями, збільшується значимість поглибленого дослідження, оцінки і розробки нових механізмів управління і методів впливу на умови праці і професійні ризики.

Серед важливих проблем економіки праці – покращення соціально-економічних і виробничих умов праці, посилення її творчого характеру, зменшення ручної, малокваліфікованої і тяжкої фізичної праці; більш повне сполучення матеріальних і моральних стимулів, посилення їх впливу на ефективність виробництва.

Треба поставити метою використання досягнення інших галузей науки, які вивчають фізіологію і психологію праці, соціологію, гігієну і охорону праці. Також треба використовувати досвід країн Європейського Союзу, де сформована модель якості робочого місця, яка передбачає створення таких умов праці, які є основою успіху економічних процесів. Європейська комісія на її основі запропонувала програму економічних і соціальних реформ, яка передбачає до 2010 року підняти темпи росту ВВП до 3% за рік і створити більш 6 млн. робочих місць.

Ефективність заходів залежить від встановлення строків його проведення, визначення порядку урахування виконаної роботи, попереджувальних дій. Треба детально обґрунтувати технічне оснащення робочого місця, фінансове і кадрове забезпечення. Впровадження дистанційного управління, автоматизації, роботизації та інші заходи дозволять визволити персонал від праці в небезпечних зонах [1].

Нормалізація робочої зони досягається шляхом виключення небезпек і приведення шкідливих чинників середовища до нормативних значень.

Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

У випадку травм, пов'язаних з виробництвом з вини роботодавця, потерпілому (сім'ї) виплачувати одноразову допомогу згідно зі ст. 11 Закону "Про охорону праці" України:

- у розмірі одного середньомісячного заробітку за кожен відсоток стійкої втрати працездатності;

- у розмірі 10, 20, 30 середньомісячних заробітків у випадку інвалідності третьої, другої та першої груп відповідно;

- у розмірі восьми річних заробітків працівника на його сім'ю, а також три річних заробітки на кожного утриманця померлого і на його дитину, яка народилася після смерті працівника.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено факт невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений за спільним рішенням роботодавця та профспілкового комітету, але не більше, як на п'ятдесят відсотків [8].
Відшкодовувати витрати на лікування і професійну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань відповідно до рецептів лікаря та чеків на придбання ліків (Закон України "Про охорону праці", ст. 30, ч. 3).

Забезпечити проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, задіяних на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

З метою забезпечення прав працівників, які тривало працюють у шкідливих умовах [3]:

- атестаційній комісії проводити обстеження умов і охорони праці на робочих місцях в підрозділах підприємств;

- встановити доплати і надбавки за роботу у важких і шкідливих умовах праці у розмірі 12%, а в особливо важких і особливо шкіливих умовах – 24% ставки чи посадового окладу;

- за поданням керівників підрозділів встановити додаткову відпустку тривалістю до 4-х календарних днів за особливий характер праці працівникам, які постійно працюють на комп`ютерах не менше 80% робочого часу. (Закон України "Про відпустки", ст. 8, ч. 2.) [4].

Кожен працівник підприємства розуміє необхідність, сприяє впровадженню і прагне до безпечної і ефективної роботи відповідно до прийнятої політики, роблячи свій внесок у справу колективу, об’єднаного загальною метою; забезпечує виконання вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці та посадових у рамках покладених на нього обов’язків, здійснює самоконтроль з безпеки праці на своєму робочому місці.

Практичне застосування методики оцінки важкості праці за інтегральним критерієм функціонального стану організму працівника становить значні труднощі. Тому на основі встановлених причинно-наслідкових залежностей між факторами трудового процесу і умов праці та функціональним станом організму працівника було розроблено методику інтегральної бальної оцінки важкості праці.

 

2.5.Системи оплати праці. Матеріального та морального стимулювання праці.

Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих суб’єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Перехід до ринкових відносин супроводжується реформою оплати праці, заснованої на принципово нових положеннях, що передбачають одержання доходу за виготовлену продукцію тільки у випадку її реалізації на ринку. Змінюється підхід до поділу праці. За основу однакової оплати за рівну роботу беруться не витрати, а результати праці – визначення ринком продукту праці як товару.

Заробітна плата є формою винагороди за працю й важливим стимулом працівників підприємства, оскільки виконує відтворювальну й стимулюючу (мотиваційну) функції. Метою раціональної організації оплати праці є встановлення відповідності між мірою праці й мірою споживання, що досягається застосуванням основних принципів, які передбачають оплату залежно від кількості і якості праці, кваліфікації працівників, умов праці і т.д.

Відповідно до актуальності проблеми удосконалення системи оплати праці на підприємстві був проведений аналіз організації заробітної платні на транспортному підприємстві.

Що стосується розгляду аналізу фонду оплати праці на ТП, то за 2008-2009 роки відбулися наступні зміни виплат по тарифних ставках. Частка виплат по тарифних ставках і окладам у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. знизилася з 72,7% до 61,3%, тобто на 11,4%. Низька питома вага тарифної оплати (основної заробітної плати) у порівнянні з регулярними заохочувальними виплатами – є показником незадовільного стану нормування праці, або, у кращому випадку, свідчить про відсутність зв'язку між нормами праці і заробітною платою. У нашому випадку питома вага основної заробітної плати досить висока, але її зниження повинне бути під контролем економістів по праці.

Питома вага додаткової заробітної плати, у яку входять винагороди за вислугу років, оплата основних і додаткових відпусток, грошова компенсація за невикористану відпустку, виплата з урахуванням коефіцієнта трудової участі збільшився з 26,7% у 2008 році до 37,1% у 2009 році. Таке відхилення пов'язане зі збільшенням стимулюючої ролі додаткових доплат і виплат. Цим можна пояснити і зріст питомої ваги інших заохочувальних і компенсаційних виплат у фонді оплати праці. У 2009 році в порівнянні з 2008 роком збільшився з 0,6% до 1,6%, що зв'язано з виконанням особливо важливих робіт працівниками, терміновою роботою за графіком.

Частка інших виплат, що включаються не у фонд оплати праці, збільшилася з 6% до 9,6%. До інших виплат, що включаються не у фонд оплати праці відносяться: оплата відпусток, добові, проїзні, оплата спецхарчування, відшкодування збитку по трудовому каліцтву й ін.

Наявність даних виплат свідчить про стимулюючу роль працівників підприємства, тобто одержання прибутку від обсягу обслуговування клієнтів дає можливість адміністрації здійснювати ці виплати.

У процесі аналізу також було встановлено, як змінювалися питомі витрати на оплату праці і соціальні виплати на одиницю техніки в діючих цінах.

За даними можна зробити наступний висновок про те, що в звітному періоді витрати на оплату праці мали тенденцію до збільшення. Фактично вони збільшилися на 1,91 коп. або на 5,7%. Але при

цьому незважаючи на підвищення мінімальної заробітної плати знизилися виплати по тарифних ставках і окладам (на 2,63 коп. або 10,9%), але це пов’язано з скороченням штатних працівників підприємства.

В 2009 році на підприємстві збільшився обсяг виплат за невикористану відпустку; збільшилася оплата основних і додаткових відпусток, що вплинуло на підвищення в 2009 році в порівнянні з 2008 роком фонду додаткової заробітної плати на 4,18 коп.

Також в 2009 році багато робітників були премійовані за досягнути високі виробничі результати робітниками були отримані виплати за роботу в вихідні і святкові дні, матеріальна допомога. В загалі заохочувальні і компенсаційні виплати в 2009 році склали 0,55 коп. на 1 грн. техніки, що на 0,36 коп. більш ніж в 2008 році.

Великим плюсом підприємства є те, що на відміну від багатьох інших підприємств і організацій міста, воно не здійснює затримку заробітної платні, а це говорить про позитивну діяльність ТП.

Але все таки, аналізуючи діяльність всього підприємства, необхідно зрозуміти, що сучасна організація оплати праці хоча і є однією з головних проблем підприємства, найголовнішою проблемою вона є на державному рівні, оскільки вона є першорядним джерелом перетворення і рішення багатьох проблем. В даний час наша держава вимагає перегляду питань, що стосуються багатьох економічних, політичних, соціальних і інших аспектів. Одним з цих аспектів і є реорганізація всієї системи організації оплати праці на підприємства.

Державі необхідно вживати термінові заходи по удосконаленню організації оплати праці на підприємствах, оскільки в нашій країні більшість людей живе на заробітну платню, яка нерідко нижча за мінімальну заробітну платню. А мінімальна заробітна платня залишається бажати кращого.

З метою виходу від зрівнялівки в умовах оплати праці за тарифами й окладами при переході до ринкових умов господарювання застосовується на багатьох підприємствах безтарифна система оплати праці, в основі якої лежить частка кожного працівника підприємства у фонді оплати праці з урахуванням кваліфікації, коефіцієнта трудової участі фактично відпрацьованого часу. Різновидом безтарифної системи оплати праці є контрактна система – укладання договору (контракту) на певний строк між роботодавцем і виконавцем.

Таким чином, відповідно до ринкових методів господарювання було б правильним і логічним підвищити тарифні ставки/оклади (це постійна частина заробітної платні) за виконання «задачи-мінімуму», а за допомогою системи преміювання стимулювати підвищення ефективності праці, виділивши інші показники преміювання, пов'язані з розмірами прибутку, внутрішньовиробничих резервів.

Премія є важливою складовою заробітної платні працівника і від її розміру залежить наскільки ефективно працюватиме персонал, а значить для удосконалення оплати праці на підприємстві необхідно удосконалювати преміювання – одну з найважливіших елементів організації оплати праці.

Система стимулювання повинна враховувати наступні вимоги:

– безпосередній та тісний зв'язок з досягнутими успіхами в роботі у вигляді доходу від росту прибутку, вираженого у відсотках для кожного робітника;

– попередньо узгоджені принципи винагороди за перевиконання плану, внесені до системи бухгалтерського обліку;

– відсутність обмежень для премій, основаних на участі у прибутках;

– відповідність заробітної плати до реального вкладу співробітника в успіх фірмі та розумним життєвим витратам.

Обов'язково має існувати регулярний контроль результатів діяльності всіх робітників у формі, що є прийнятною і для керівника, і для підлеглого, з основною ціллю – попередження помилок, або їх виправлення на ранній стадії виникнення.

Існує декілька моделей пошуку резервів зростання продуктивності. Кожна з існуючих моделей може бути використана підприємством на окремих етапах його розвитку. На сьогоднішній день пропонують модель зростання результатів праці при зниженні витрат праці. Тому вважаємо за доцільне використати для підвищення продуктивності праці системи преміювання які враховують зміни в продуктивності праці, обсягах виконуваних робіт та зарплаті. Вони дозволять не тільки підвищити продуктивність праці, але сприятимуть економії ресурсів підприємства.

Об'єктивні основи застосування систем преміювання на підприємствах енергетичної галузі припускають підвищити ступінь використовування новаторського потенціалу і творчих здібностей персоналу, без чого в нинішніх умовах підприємство не може успішно конкурувати на ринку товарів і послуг, необхідно створити ефективну систему преміювання працівників за наслідками праці. Механізм преміювання повинен будити у працівника ініціативу і заповзятливість, зацікавлювати його рахувати доходи і витрати, а також шукати вигоду і думати про перспективу. Тільки тоді процес праці є для працівника захоплюючим, коли він зацікавлений в результатах своєї діяльності. Основна задача преміювання - поставити розмір змінної частини заробітку в залежність від індивідуальних і колективних результатів праці.

Розглядаючи основні напрями удосконалення системи оплати праці і аналізуючи діяльність всього підприємства можна сказати, що управління підприємства проводить ефективну політику, направлену на удосконалення оплати праці.

 

 

ПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Веснін В. Р. Основи менеджменту. 1997

2. Эмерсон Г. Дванадцать принципів продуктивності. 1997

3. Закон України "Про відпустки"

4. Кондратова И. Г. Основи управлінського обліку. 1998 р.

5. Конституція України

6. Фролов Е.А. Проектування загального менеджменту на промисловому

підприємстві. 1997