Показники доходів та видатків державного бюджету

З допомогою бюджету здійснюється перерозподіл більшої частини національного доходу. Бюджет забезпечує існування держави, розвиток її економіки і культури. Утворення централізованого державного фонду коштів є необхідним не тільки для розв'язання проблем усієї країни, але й, в першу чергу, для задоволення потреб розвитку економіки в цілому.

Основними завданнями статистики державного бюджету є аналіз виконання плану й динаміки доходів та видатків бюджету, структури бюджету, структури доходів та видатків бюджету, зв'язку доходів бюджету з основними показниками соціально-економічного розвитку держави, виявлення закономірностей у структурі й розмірах доходів та видатків.

При вивченні даних про виконання державного бюджету статистика використовує статистичні групування, відносні й середні величини, методи обробки рядів динаміки, індексний та балансовий метод.

Вивчення ролі бюджету в процесі суспільного виробництва вимагає застосування такого статистичного прийому як побудова рядів динаміки. Але для того, щоб ряди динаміки правильно й реально відображали процеси, що відбуваються, необхідно дотримуватись обов'язкової умови — зіставленості статистичних даних. Тому при аналізі бюджетів за ряд років за основу беруть бюджетну класифіка­цію доходів і витрат. Це означає, що групування доходів і витрат за всі попередні роки повинне проводитись стосовно до групування останнього року.

Зведений бюджет України за 1999-2002 рр. характеризують дані, наведені в таблиці 7.1.

Для аналізу показників зведеного бюджету України доцільно користуватись граничними значеннями, окремими нормативами бюджетних та макроекономічних показників економічного й соціального розвитку країни. Такі значення вироблено завдяки економічній науці та світовому досвіду соціально-економічного розвитку багатьох країн.

 

Таблиця 7.1

Зведений бюджет України

 

Роки	Доходи	Видатки	Дефіцит (-), профіцит (+)
за період з початку року, млн.грн.	у % до річного плану	у % до ВВП	за період з початку року, млн.грн.	у % до річного плану	у % до ВВП	млн.грн.	у % до ВВП
	32876,4	96,0	25,2	34820,9	98,1	26.7	-1944,5	1,5
	49117,9	116,1	28.9	48148,6	113,8	28,3	969,3	0,6
	54934,6	88,5	26,9	55528,0	88,3	27,2	-593,4	0,3
	61936,0	100,3	28,1	60308,6	92,5	27,3	1627,4	0,7

 

Розглянемо окремі граничні значення, на які слід орієнтуватись як при розробці, так і при виконанні бюджету:

· зростання ВВП — не менше 3 % на рік;

· перерозподіл ВВП через зведений бюджет — не більше за 40-45 %

· видатки зведеного бюджету до ВВП — не більші за 20 %

· дефіцити державного бюджету — не більше за 1 % ВВП.

Рівень централізації фінансових ресурсів у бюджеті характеризує відношення доходів (видатків) бюджету до ВВП.

Відношення дефіциту бюджету до ВВП розглядається як характеристика фінансового стану держави.

Для оцінювання зв'язку між доходами (видатками) бюджету та ВВП використовують коефіцієнт еластичності, який показує на скільки процентів зміниться величина доходів (видатків) бюджету (y) зі зміною ВВП (х) на один процент.

(7.1)

де —абсолютні прирости;

— темпи приросту, відповідно, доходів (видатків) бюджету до ВВП.

Важливим напрямком економіко-статистичного аналізу державного бюджету є вивчення структури доходів і видатків бюджету.

Структура доходів і видатків бюджету кожної держави визначається економічним устроєм її суспільства, її природою і функціями.

У державах з розвинутою ринковою економікою доходи бюджету формуються через систему податків. Визначення його дохо­дів у кожному році здійснюється на основі приросту чи зменшення доходів за цей період порівняно з минулим роком, що зумовлюється введенням поправочного коефіцієнта, обчисленого на основі середніх даних за ряд років. З огляду на це, не можна порівнювати систему формування бюджетів розвинутих ринкових держав з нашою, яка знаходиться тільки на шляху до ринкової економіки, оскільки у нас довгий час існувала пряма залежність між матеріальним виробництвом, де створювався національний доход, і зростанням централізованого державного фонду фінансових ресурсів. Відмова від практики фінансового планування доходів і видатків державного бюджету веде до тяжких наслідків — його незбалансованості та різкого дефіциту.

Виконання державного бюджету аналізується обчисленням відносних величин виконання плану за доходами та видатками у цілому, а також за окремими їх видами та цільовим призначенням. Такий аналіз дає змогу не лише дістати сукупну оцінку виконання плану бюджету, а й схарактеризувати ступінь виконання плану за кожною групою доходів та видатків, докладно проаналізувати ту групу доходів або видатків, за якою виявлено істотні відхилення фактичних даних від запланованих.

Коли дано загальну оцінку виконання плану за доходами, можемо встановити, чим було зумовлене відхилення фактичних надходжень від запланованих. Вихідними для доходів можуть бути два фактори: зміни податкової бази і податкової ставки.

Вплив розміру податкової бази на абсолютний приріст суми податку визначається за формулою:

 

(7.2)

Вплив зміни податкової ставки обчислюємо за формулою

(7.3)

Одним із завдань статистики державного бюджету є прогнозування його доходів і видатків.

 

Для прогнозування доходів необхідно:

• визначити джерела доходів, з яких будуть складатися прогнози;

• зібрати фактичні дані по кожному джерелу доходів, принаймні за останні 3 роки;

• визначити основу для прогнозування (проаналізувати дані, виключивши не грошові надходження чи відшкодування та переплати);

• вибрати та застосувати необхідний метод прогнозування.

Прогнозування показників бюджету можна зробити за допомогою методу найменших квадратів. Для цього необхідно задати математичну модель, за якою будуть обчислюватись ці величини. Аналіз наведених даних свідчить, що найбільш придатною моделлю слід вважати прямолінійну залежність типу:

 

(7.4)

де Р — сумарні значення доходів, видатків, дотацій та субвенцій бюджету в тис. грн.;

Q — роки;

а₀, а₁ — параметри, які обчислюються на основі статистичних даних.

Тобто для обчислення за цією формулою фактично треба знайти коефіцієнти а₀ та а₁, після цього можна визначити величину Р для заданого року.

 

. (7.5)

 

Візьмемо похідну з цього виразу:

 

, (7.6)

 

. (7.7)

 

Отримуємо два рівняння з двома невідомими а_о та а₁, а n – кількість років, які беруться за основу прогнозування:

 

na_o +a₁ΣQ = ΣP, (7.8)

 

a_o ΣQ+a₁ΣQ² = ΣPQ. (7.9)

 

Для прогнозування податкових доходів державного бюджету можуть бути використані інші методи, в тому числі й прості — такі, що ґрунтуються на екстраполяції трендів. Більш обґрунтованою є побудова функції залежності податків від податкової бази.

Приріст суми податкових доходів можливий з двох причин — зростання податкової бази і зміни в оподаткуванні. Перший вид змін податкових доходів називають автоматичним ефектом, а другий — дискреційним.

Автоматичний ефект може бути розрахований за допомогою коефіцієнта еластичності, для знаходження якого можна скористатися відношенням темпів приросту податкових доходів до темпу приросту валового внутрішнього продукту. Коефіцієнт еластичності покаже, на скільки відсотків збільшиться сума податкового доходу зі зростанням валового внутрішнього продукту на 1 %

Для виключення дискреційного впливу на суму податкових доходів може бути використаний метод пропорційного коригування, суть якого полягає у приведенні динамічного ряду до співставного виду. Для усунення дискреційного впливу необхідно володіти інформацією про те, в якому році були зміни в податковій системі, а також знати абсолютний розмір впливу цих змін на суму податкових доходів.

Розглянемо метод пропорційного корегування податкових доходів на умовному прикладі. Маємо такі дані про суми прибуткового податку з фізичних осіб за п'ять років (млн. гри.):

 

H₁=500, H₂=600, H₃=850, H₄=1250, H₅=1600

 

У третьому й четвертому році були зміни в податкових ставках, в результаті яких сума доходів у бюджет з цього виду податку збіль­шилась відповідно на 100 і 140 млн. грн. Коригувати ряд динаміки потрібно у 5 році, так як у сумі доходів за цей рік вже враховані зміни в податкових ставках за третій і четвертий роки. Розрахуємо коефіцієнт, який характеризує дискреційний вплив на суму доходів від податку за ті роки, в які були зміни в оподаткуванні. Для четвертого року величина коефіцієнта складе:

(7.10)

для третього, року:

(7.11)

Таким чином, зміни в оподаткуванні прибуткового податку в третьому році збільшили суму податку на 13,3 % у четвертому році — на 12,6%

Для приведення ряду динаміки суми податків у співставний вид зміни, які відбулися в четвертому році, потрібно враховувати при коригуванні податкових доходів за перші три роки, а зміни третього року — при коригуванні даних за перші два роки. Виконаємо розрахунки:

Н₅=1600;

Н₄=1250;

Н₃=850 · 1,133=963;

Н₂=600 · 1,133 · 1,126=765;

Н₁=500 · 1,133 · 1,126=638.

Цей скоригований ряд податкових доходів може бути використаний для прогнозних розрахунків.

При аналізі видаткової частини бюджету проводиться аналіз динаміки окремих видів бюджету, аналіз динаміки видатків за їх цільовим призначенням. Вивчається структура видатків по відношенню до:

• державного бюджету;

• місцевих бюджетів.

Через такі показники можна дати оцінку економічної політики та внести пропозиції щодо їх удосконалення.

Ефективність видаткової діяльності держави характеризує державна квота. Цей показник визначається як відношення сукупних витрат держави до ВВП і вказує місце держави в системі ринкових відносин та в певній мірі дозволяє визначити тип ринкової моделі країни.

Велика увага в методології західної статистики приділяється обґрунтуванню необхідності визначення обсягу та джерел фінансових ресурсів держави на соціальні цілі. Для України використання таких показників є також актуальним. Соціальний захист населення, як одне із групувань бюджетної статистики, повинен чітко розкрити не тільки загальний обсяг державного фінансування на цю мету, а й відобразити всі наявні джерела й показати співвідношення між ними. Важливим є також співставлення сум внесків на соціальний захист населення у ВВП і побудова на цій основі динамічного ряду.

Визначається частка видатків на соціальний захист у ВВП. Аналіз цієї частки проводиться у декілька прийомів:

• розраховується в цілому питома вага соціальних трансфертів у ВВП;

• частка виплат по соціальному страхуванню;

• виплати по соціальному страхуванню без урахування виплат із страхування по безробіттю;

• частка соціальних виплат місцевих бюджетів у ВВП

Комплексний підхід дозволяє дати детальний аналіз виконання державного бюджету у підрозділі «соціальний бюджет».

Використовуються методи встановлення взаємозв'язків між явищами. Визначають взаємозв'язок між окремими бюджетами та між частинами одного бюджету.

Підлягають статистичному аналізу доходи, що передаються місцевим бюджетам, як відрахування від державних доходів і податків та доходи, які повністю надходять до місцевих бюджетів.