Сутність і структура національного багатства

Національне багатство — це сукупність матеріальних цінностей, що створені і знаходяться у власності суспільства, окремих колективів, соціальних груп та людей разом з тими природними ресурсами, що враховані та включені в економічний оборот.

Статистика національного багатства — це система показників, за допомогою яких вимірюють наявні та нагромаджені у країні цінності, призначені для підтримання безперервності та розширення процесу суспільного відтворення. Показники національного багатства характеризують суспільно-економічний розвиток країни.

Обсяг національного багатства можна обчислити як суму тих елементів, які входять до його складу. Тому важливо згрупувати од­норідні елементи національного багатства.

Національне багатство складається з двох частин: створених людьми та накопичених суспільством продуктів праці, що мають назву національного майна, та включених в економічний оборот природних багатств (природних ресурсів).

Для вивчення обсягів, структури та ефективності матеріальних засобів використання застосовуємо систему статистичних показників, які можуть бути об’єднані у такі групи:

1) обсягу і структури;

2) відтворення складових;

3) динаміки національного багатства в цілому та його складових елементів;

4) розміщення по території.

 

У статистиці національного багатства об'єднуються в окремі групи різнорідні елементи, тому для статистичного дослідження можуть бути використані лише вартісні показники.

Показники національного багатства на початок відповідного періоду у СНР називають запасами. Пов'язуючи їх із показниками поточних операцій, які називають потоками, дістають дані на кінець періоду як нагромадження для наступного циклу відтворення. Причому в СНР ці дані наводяться за залишковою вартістю, відбиваючи результати «чистого» нагромадження.

При вивченні динаміки та при міжнародних порівняннях оцінка в діючих цінах непридатна. Бо відмінності, що виникають, можуть бути зумовлені не тільки різницею в обсязі складових, а й різницею в рівні цін.

З метою елімінування впливу непропорційної зміни цін на окремі складові національного багатства СНР рекомендує щорічно переоцінювати національне багатство у сучасні (діючі) ціни за допомогою спеціальних індексів цін, тобто щороку обчислювати ці складові за відновлюваною вартістю.

Відносні зміни вартості національного багатства у динаміці показують індекси вартості національного багатства (вони змінюються під впливом зміни цін і обсягу матеріальних цінностей) та фізичного обсягу національного багатства.

Одним із складових елементів національного багатства є природні ресурси.

Статистика навколишнього середовища характеризує наявність і якість природних ресурсів, діяльність людини та природних явищ, Що впливають на навколишнє середовище, наслідки соціально-еко­номічної діяльності та природних явищ, а також реакцію суспільства на ці наслідки, пов'язану з охороною навколишнього середовища.

Побудова системи показників статистики навколишнього середовища ґрунтується на використанні моделі «навантаження — стан — реакція», згідно з якою стан навколишнього середовища та окре­мих його компонентів визначається впливом соціально-економічної діяльності людини й реакцією суспільства, яка спрямована на запобігання та зменшення наслідків цієї діяльності. Зазначена система показників складається з таких підсистем:

• показники навантаження;

• показники стану навколишнього середовища;

• показники реакції суспільства;

• показники запасів та фондів окремих компонентів навколишнього середовища.

Показники навантаження поділяються на показники антропогенного та природного навантаження. Для оцінювання антропогенного навантаження на довкілля застосовують показники:

• видобутку (збору врожаю) окремих природних ресурсів;

• виробництва викидів і скидів забруднюючих речовин та відходів у атмосферне повітря, водні ресурси та в землю;

• що характеризують кількість використовуваних біохімічних речовин (природних та хімічних добрив, пестицидів) за розміром площі та інтенсивністю їх використання.

Природне навантаження на компоненти навколишнього середовища вивчається за допомогою показників, що відбивають масштаби та інтенсивність природних явищ і стихійних лих, таких як засуха, повені, землетруси, які небажано впливають на навколишнє середовище.

Показники стану навколишнього середовища використовують для характеристики наслідків антропогенного та природного впливу на довкілля.

Для такої оцінки використовується підхід, що полягає у порівнянні рівнів фактичної концентрації забруднюючих речовин зі значеннями їх нормативних показників, перевищення яких призводить до різних порушень стану здоров'я людей, негативно впливає на умови існування тварин і рослин.

Особлива увага приділяється вивченню стану здоров'я дітей та немовлят, які найбільше потерпають через погіршення стану навколишнього середовища.

Показники реакції суспільства на наслідки впливу соціально-економічної діяльності та природних явищ на навколишнє середови­ще поділяються на такі групи:

• показники, що безпосередньо описують заходи з охорони навколишнього середовища;

• показники витрат на реалізацію заходів з охорони навколишнього середовища.

Показники запасів і фондів окремих компонентів навколишнього середовища дають оцінку запасів природних ресурсів та фондів населених пунктів і містять додаткову інформацію щодо показників, які відбивають зміну природних ресурсів унаслідок соціально-економічної діяльності суспільства.

Окремо підлягають статистичному вивченню земельні й лісові ресурси.

Вивчається склад і структура земельного фонду. Статистика лісових ресурсів дозволяє характеризувати наявність, склад, стан, рух, відтворення і використання лісового фонду. Визначаються узагальнюючі характеристики території та лісу: лісистість території (відношення площі лісу до площі регіону), лісові насадження на душу населення (м3/особу), вкрита лісом площа зеленої зони на одну особу (га/особу), загальний середній приріст лісу — усього, у тому числі за групами порід (тис. м), середній приріст на 1 га вкритої лісом площі (м3/га).

Завдання обліку корисних копалин — отримання повних та достовірних даних про стан мінерально-сировинної бази підприємства, галузі та країни на початок кожного року, рівень розвіданості та підготовленості родовищ до промислового освоєння, забезпеченість гірничодобувних підприємств розвіданими запасами. Запаси корисних копалин обліковуються згідно з класифікацією, за якою залежно від народногосподарського значення вони поділяються на дві групи, Що підлягають роздільному обліку — балансові та позабалансові.

Статистика водних ресурсів за допомогою системи показників характеризує наявність і використання водних ресурсів, а також зміни їх стану, що виникають під впливом господарської діяльності людини і заходів щодо охорони водних ресурсів.

Показники, що характеризують водозабезпеченість конкретної території і якість води, обчислюються на підставі даних спеціальних обстежень. Головним серед них є запас води, тис. м3, всього та за видами поверхневих стоків рік, а також відносні показники — запаси води в розрахунку на одну особу, на 1 км2 території. Критерій чистоти поверхневої води встановлюється за сумою якісних показників, що використовуються для оцінки придатності ЇЇ для різних водокористувачів.