Відмінності важкої ситуації соціальної взаємодії від простої

Важка ситуація	Проста ситуація
Наявність суперечності в ціннісно-мотива­ційних орієнтаціях суб’єктів («інший» розглядається як загроза однієї зі сторін своєму «Я») і його усвідомлення обома сторонами	Суперечність або відсутня, або усвідомлюється тільки однією стороною
Напружений психічний стан	Оптимальний психічний стан
Перекручування сприйняття і розуміння	Когнітивні процеси в основному без перекручень
Конкурентна взаємодія, аж до конфронтації	Кооперативна або нейтральна взаємодія

Рис. 9.5. Форми та структурні компоненти психічної напруженості

Рис. 9.6. Чинники, що визначають рівень та компоненти
психологічної стійкості людини у важких ситуаціях

 

Рис. 9.9. Причини, види та функції трудових конфліктів

Рис. 9.10. Основні шляхи вирішення трудових спорів

Рис. 9.11. Причини міжособистісних конфліктів вищого порядку

Таблиця 9.5

МАТРИЦЯ ОЦІНЮВАННЯ ПОСТАДІЙНОГО УПРАВЛІННЯ СИТУАЦІЯМИ

Ситуації	Стадії управлінського циклу
Збір і оціню- вання інфор- мації	Ухвалення рішення	«Запуск» рішення	Організація виконання	Контроль виконання	Оцінювання виконання	Вага (у балах)	Кількість ситуацій	Вага (у балах)
Конфліктні			•		•		–5		–30
Важкі		•				•	–3		–33
Несприятливі	•	•	...	...		•	+1		+12
Сприятливі	•	•	•	•	•	•	+3		+13
Оптимальні		•			•	•	+5		+15

Примітка: крапками позначена кількість ситуацій, цифрами — їх вага.

 

Рис. 9.12. Організаційні стресори

Таблиця 9.6

МЕТОДИ БОРОТЬБИ ЗІ «СТРЕСОРАМИ»

Методи	Частота використання
Вище керівництво	Керівники середньої ланки
1. Делегування повноважень	90,3	86,1
2. Аналіз стресових ситуацій	84,6	84,7
3. Установлення щоденних цілей і пріоритетів виконання завдань	81,0	83,3
4. Виявлення причин, що призводять до стресу	75,7	74,4
5. Спілкування з колегами, іншими працівниками, відвідувачами	73,5	77,5
6. Бесіди по телефону і зустрічі з друзями (поза роботою)	71,4	74,2
7. Фізичні оздоровчі заняття (поза роботою)	68,9	65,7
8. Переключення на активний відпочинок (поза роботою)	64,8	70,0
9. Виконання оптимально обраного розпорядку дня (на роботі і вдома)	62,0	53,9
10. Уникання стресових ситуацій (тимчасова відпустка, перерва в роботі)	50,4	55,1
11. Більш цікава, захоплююча робота	49,9	54,4
12. Щоденні тимчасові короткі перепочинки	42,2	45,0
13. Поділ відпустки на кілька етапів: два, три, чотири	41,3	36,9
14. Читання спеціальних книг	17,9	24,0
15. Аутогенне самостійне тренування	7,7	10,2
16. Участь у спеціалізованих тренінгах	4,9	6,5
17. Психотерапевтичне лікування	3,3	4,2

Рис. 9.13. Поведінські реакції на стрес

Рис. 9.14. Самоорганізація поведінки особистості
в процесі подолання фрустрації

Таблиця 9.7