Ознаки та класифікація важких ситуацій життєдіяльності

ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ КОНФЛІКТІВ

Рис. 9.3. Три рівні важких ситуацій

Таблиця 9.2

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СИТУАЦІЙ

Таблиця 9.3

ОЗНАКИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВАЖКИХ СИТУАЦІЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Важка ситуація життєдіяльності (взаємовплив особистості і складної обстановки у процесі діяльності) характеризується: — наявністю складної обстановки, активністю мотивів особистості, порушенням відповідності між вимогами до діяльності та професійними можливостями людини; — виникненням достатньо складного для суб’єкта або групи людей завдання і важкого психічного стану; — розбалансованістю системи «завдання — особисті можливості і (або) мотиви — умови середовища», що викликає психічну напруженість у людини
Ознаки: · наявність труднощів; усвідомлення особистістю загрози, перешкоди на шляху реалізації яких-небудь цілей, мотивів; · стан психічної напруженості як реакція особистості на труднощі, вихід із такого стану є значущим для суб’єкта; · помітна зміна звичних параметрів діяльності, поведінки, спілкування, вихід за межі «звичайності»
Важкі ситуації діяльності — людині протистоїть середовище — це ситуації зі складною обстановкою, для яких характерне порушення відповідності між вимогами діяльності та професійними можливостями людини	Важкі ситуації соціальної взаємодії — особистості протистоїть інша людина або група — інша людина (її присутність, дії або бездіяльність) розглядається як перешкода для реалізації свого «Я» (бажань, прагнень, інтересів, цінностей, цілей), що викликає психічну напруженість	Важкі ситуації внутрішньоособистісного плану — людина протидіє сама собі — психічні стани різноманітної інтенсивності, викликані суперечливістю почуттів, що характеризується боротьбою різноманітних сторін внутрішнього світу особистості

Закінчення табл. 9.3

Проблемні ситуації діяльності — відрізняються новим завданням, що вирішується в звичай­них обставинах; потребу­ють мобілізації пізнаваль­них здібностей людини й емоційної стійкості	Проблемні ситуації взаємодії — наявність суперечностей з позитивним або нейтральним ставленням суб’єктів взаємодії один до одного; міжособистісна на­пруженість незначна; раціональна скла­дова є основою поведінки і спілкування; загроза з боку іншого оцінюється як потенційна	Внутрішньоособистісні ускладнення — відносно нескладні проблеми внутрішнього життя людини: психічні стани сумніву, нерішучості, незнайденого виходу
Критичні (аварійні) ситуації — пов’язані з помітно мінливими умовами діяльності; виникає небезпека невиконання завдання або загроза збе­реженню техніки, устаткування, життя людини	Передконфліктні ситуації відрізняються від проблемних вищим рівнем психічної напруженості: сторонами (однією зі сторін) допущені дії, що розглядаються опонентом як заподіяння моральної або фізичної шкоди; характеризується початком формування негативного ставлення до іншого, готовністю протидіяти; велика ймовірність переростання в конфлікт	Внутрішньоособистісні конфлікти — найпоширеніший тип внутрішньоособистісних важких ситуацій, гострота протікання яких за­лежить від сприйняття особистістю значущості важкої ситуації, її психологічної стійкості
Екстремальні ситуації — крайній прояв важких ситуацій; потребують максимальної напруги психічних і фізичних сил людини для виходу з них	Конфліктні ситуації — протидія у вигляді спілкування, поведінки або діяльності, спрямованих на захист своїх інтересів шляхом обмеження активності опонента, заподіяння йому морального (матеріального) збитку, негативне ставлення один до одного; переважає мотивація «на собі»; емоції домінують у визначенні поведінки і в манері спілкування; унаслідок стресу всі ресурси індивіда мобілізуються для досягнення перемоги над опонентом	Внутрішньоособистісні (життєві) кризи — відносно тривалі періоди життя особистості, що характеризуються помітними психологічними змінами. Це своєрідні поворотні пункти життєвого шляху особистості, супроводжуються перебудовою значеннєвих структур свідомості особистості, можливим переорієнтуванням на нові цінності та цілі. Класифікуються на: — вікові, невротичні і травматичні кризи; — кризи операційної («не знаю, як жити далі»), мотиваційно-цільової («не знаю, заради чого жити далі») та змістової («не знаю, навіщо взагалі жити далі») сторін життєдіяльності

Рис. 9.4. Чинники, що зумовлюють важку ситуацію

Таблиця 9.4