Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ швидкост≥ руху пов≥тр€




Ўвидк≥сть руху пов≥тр€, а також рух пов≥тр€ у вентил€ц≥йних пов≥тропроводах, визначають за допомогою анемометр≥в (рис. 5): чашкового (д≥апазон вим≥рюванн€ 1-20 м/с) ≥ крильчастого (0,3-5,0 м/с).

 

а) б)

–ис. 5. јнемометри: а - крильчастий; б Ц чашковий

 

«а будовою ц≥ два прилади принципово однаков≥. ” чашковому анемометр≥ пот≥к пов≥тр€ обертаЇ нап≥вкул≥, а в крильчастому Ц тоненьк≥ лопат≥, розташован≥ на ос≥. ÷ей обертовий рух за допомогою зубчастоњ передач≥ зад≥юЇ стр≥лки циферблату анемометра. ¬миканн€ ≥ вимиканн€ механ≥зму зад≥€нн€ стр≥лок зд≥йснюЇтьс€ за допомогою аретиру (важел€), розм≥щеного на б≥чн≥й сторон≥ корпуса. ѕ≥д час вим≥рюванн€ в≥сь чашкового анемометра потр≥бно встановлювати перпендикул€рно до напр€мку пов≥тр€ного потоку, а в≥сь крильчастого Ц паралельно йому.

ƒл€ вим≥рюванн€ малих швидкостей потоку пов≥тр€ застосовують кататермометр. ¬≥н дозвол€Ї визначати рух пов≥тр€ в межах в≥д 0,05 до 2 м/с. ќсновою приладу Ї спиртовий термометр з цил≥ндричним або кульковим резервуаром. Ўкалу цил≥ндричного кататермометра проградуйовано в межах в≥д 35 до 38 ∞—, кулькового - в≥д 33 до 40 ∞— (рис. 6).

ѕринцип роботи приладу пол€гаЇ в тому, що попередньо нагр≥тий кататермометр втрачаЇ тепло не лише в≥д р≥зниц≥ температури пов≥тр€ та спирту, але й в≥д д≥њ руху пов≥тр€, пропорц≥йно до його швидкост≥.

ѕеред вим≥рюванн€м кататермометр занурюють у посуд з гар€чою водою (температура води близько 65 Ц 70 ∞—), поки зафарбований спирт не заповнить половину обТЇму верхнього резервуару. ѕ≥сл€ цього кататермометр насухо витирають ≥ п≥дв≥шують на штатив≥ у м≥сц≥, де необх≥дно визначити швидк≥сть руху пов≥тр€. якщо вим≥рюють швидк≥сть руху зовн≥шнього пов≥тр€, то кататермометр захищають в≥д пр€мих сон€чних промен≥в.

ƒал≥ за допомогою секундом≥ра визначають час, прот€гом €кого стовпчик опуститьс€ в≥д температури 1 до температури 2. ≤нтервали охолодженн€ кататермометра зручно вибирати в≥д 38 до 35∞—, тобто такий ≥нтервал, щоб середн€ температура д≥апазону вим≥рюванн€ (“1+ “2)/2 дор≥внювала 36,5∞—.

ќхолоджувальну здатн≥сть пов≥тр€ (мкал/см2Хс) знаход€ть за формулою

Ќ = F / а, (2)

де F Ц константа приладу, €ку зазначено з тильного боку шкали, що показуЇ к≥льк≥сть тепла, втраченого з 1см2 поверхн≥ резервуару приладу;

а Ц час у секундах, прот€гом €кого кататермометр охолоджуЇтьс€.

Ўвидк≥сть руху пов≥тр€ за допомогою кулькового кататермометра знаход€ть за таблицею (додаток 6). ” ц≥й таблиц≥ величина Q - це р≥зниц€ м≥ж середньою температурою кататермометра ≥ температурою t∞ пов≥тр€ довк≥лл€ (36,5 - t∞).

–ис. 6.  ататермометр (а - цил≥ндричний (’≥лла); б - кульовий)

Ќин≥ ≥снують сучасн≥ш≥ комб≥нован≥ прилади з цифровим табло, €к≥ одночасно дозвол€ють отримати значенн€ температури, швидкост≥ руху пов≥тр€ та ≥нтенсивност≥ пов≥трообм≥ну в пов≥тропровод≥.

 

ѕор€док виконанн€ роботи

4.1. ¬им≥р€ти температуру пов≥тр€ термометром.

4.2. ¬изначити волог≥сть пов≥тр€ психрометром јсмана. ƒл€ цього спочатку необх≥дно за допомогою п≥петки зволожити батист (марлю) на к≥нчику термометра та вв≥мкнути вентил€тор психрометра.

„ерез к≥лька хвилин п≥сл€ його запуску записати покази ртутних стовпчик≥в сухого ≥ вологого термометр≥в. ¬≥дносну волог≥сть визначають за допомогою психрометричноњ таблиц≥ (додаток 3) у точц≥ перетину показ≥в сухого ≥ р≥зниц≥ показ≥в сухого й вологого термометр≥в. ¬≥дносну волог≥сть можна також визначати за номограмою (додаток 4).

4.3. ¬изначити швидк≥сть руху пов≥тр€ чашковим анемометром. ѕеред початком вим≥рюванн€ швидкост≥ руху пов≥тр€ записують початков≥ показанн€ стр≥лок з ус≥х шкал л≥чильника анемометра (тис€ч≥ й сотн≥ Ц маленьк≥ шкали, дес€тки ≥ одиниц≥ Ц велика шкала).

„ерез 10 Ц 15 с, коли нап≥вкул≥ анемометра почнуть обертатис€ з пост≥йною швидк≥стю в м≥сц≥ досл≥дженн€, за допомогою аретиру вмикають анемометр, а з ним одночасно секундом≥р. “ривал≥сть вим≥рюванн€ становить 60 - 120 с. ѕот≥м анемометр вимикають, записують к≥нцевий в≥дл≥к та розраховують швидк≥сть обертанн€ нап≥вкуль ј (к≥льк≥сть под≥лок шкали за секунду)

ј = (N2 - N1) / t, (3)

де N1 Ц початков≥ покази шкал приладу (до початку вим≥рюванн€);

N2 Ц к≥нцев≥ покази шкал приладу (п≥сл€ зак≥нченн€ вим≥рюванн€);

t - тривал≥сть вим≥рюванн€ у секундах.

Ќа тарувальному граф≥ку (додаЇтьс€ до анемометра заводом-виробником) за значенн€м ј (к≥льк≥сть под≥лок/с) знаход€ть швидк≥сть руху пов≥тр€ (додаток 5). ƒл€ цього на вертикальн≥й шкал≥ в≥дзначають к≥льк≥сть под≥лок ј. ¬≥д ц≥Їњ точки провод€ть горизонталь до л≥н≥њ граф≥ка. “очку перетину проектують на в≥сь абсцис, що даЇ шукану швидк≥сть руху пов≥тр€.

4.4. «аписати результати вим≥рюванн€ параметр≥в м≥крокл≥мату в таблицю протоколу.

4.5. Ќавести висновки ≥ рекомендац≥њ щодо пол≥пшенн€ параметр≥в м≥крокл≥мату виробничого прим≥щенн€, де проводилис€ вим≥рюванн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 621 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

513 - | 524 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.